справа № 367/1812/24
провадження № 33/824/3111/2024
13 червня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в складі судді Кирилюк Г. М.,
при секретарі Халепчук Д. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Рейзіна Михайла Володимировича на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 08 травня 2024 року у складі судді Карабази Н. Ф., в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 08 травня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
18.05.2024 захисник ОСОБА_1 - адвокат Рейзін М. В. подав апеляційну скаргу, в якій просить справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Також просить повторно дослідити матеріали справи та визнати недопустимими доказами матеріали справи про адміністративне правопорушення у зв'язку із суттєвими порушеннями, допущеними працівниками поліції при їх оформленні.
Щодо обставин, які передували складенню матеріалів про адміністративне правопорушення, та які не були взяті до уваги судом першої інстанції, зазначив, що ОСОБА_1 після дозвілля повертався додому і посварився в телефонній розмові із дружиною, внаслідок чого вирішив не повертатися додому, а припаркувати свій автомобіль на майданчику, розташованому біля АЗС КЛО, де було б безпечно перебувати у нічну пору доби. Після зупинки транспортного засобу він почав вживати алкогольні напої, перебуваючи всередині транспортного засобу на водійському місці та періодично вмикаючи двигун для підтримання комфортної температури повітря. Через півтори години з моменту зупинки до нього підійшли працівники поліції з метою перевірки документів та повідомили, що він перебуває в транспортному засобі в стані алкогольного сп'яніння і йому необхідно пройти огляд на стан сп'яніння або відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення. При цьому працівники поліції не повідомили його, у якій лікарський установі планується проведення такого медичного освідування. Розуміючи незаконність вимог працівників поліції, оскільки сам факт перебування в автомобілі не прирівнюється до факту керування, від проведення огляду він відмовився.
Зазначив, що судом здійснювались заходи щодо отримання додаткових матеріалів, а саме відеозаписів з боді-камер працівників поліції, проте на вимогу суду поліцією записи надано не було, що свідчить про намагання притягнути ОСОБА_1 до відповідальності на підставі вирваних з контексту обставин. Судом не взято до уваги, що ОСОБА_1 повідомив про факт вживання алкогольних напоїв вже після того, як розвіз своїх друзів.
Відеозапис, який наданий до матеріалів справи, починається о 02:45 год., при цьому в протоколі час правопорушення зазначено - 01:00 год., про що в 01:17 год. складено протокол. Такі дії виключають фіксацію дійсних обставин і подій у протоколі про адміністративне правопорушення.
Працівниками поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 права та обов'язки. Направлення на огляд водія транспортного засобу метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, містить зазначення часу його складення - 01:00 год. 18 лютого 2024 року, найменування закладу охорони здоров'я «м. Буча, вул. Польова 19» та зазначення інших ознак сп'яніння, ніж у протоколі про адміністративне правопорушення. В графі: «Результати огляду» зазначено незрозумілі відомості «2.5».
Отже висновки суду зроблені із порушенням положень ст. 266 КУпАП та Інструкції є недійсними, проте судом першої інстанції взято до уваги недопустимі докази, які були отримані із суттєвим порушенням законних прав ОСОБА_1 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Рейдін М. В. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
ОСОБА_1 суду пояснив, що 17.02.2024 о 23.30 год. їхав додому з дружиною та дитиною на власному автомобілі. Він був за кермом. З дружиною по дорозі виник конфлікт. Вона з дитиною по дорозі вийшли з машини, а він поїхав на заправку, де думав залишити машину. В машині випив пляшку пива, вийшов на перекур. Під'їхала поліцейська машина. Під час спілкування поліцейські відчули запах алкоголю. Від пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння він відмовився, оскільки автомобілем не керував.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та переглянувши наявні в ній відеозаписи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний: виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, з системного аналізу вказаних норм права вбачається, що проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення і відомості, які відображені в ньому є лише одним із доказів, на підставі яких суд, в ході розгляду справи, встановлює наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення. При цьому, джерела доказів, перелік яких вказаний в ст. 251 КУпАП, дає можливість суду оцінити кожен з доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №334808, 18 лютого 2024 року о 01 год. 00 хв., в м. Ірпінь, вул. Соборна, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Citroen C3, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, нестійка хода. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у лікаря нарколога та приладі «Драгер» відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд критично оцінює покази ОСОБА_1 в тій частині, що під час керування транспортним засобом він не перебував в нетверезому стані.
Версія останнього про те, що після сварки з дружиною, яка з дитиною залишили автомобіль та вийшли на дорозі, а він поїхав на АЗС, де зупинився, в машині випив пляшку пива та мав намір там же і заночувати, спростовується поясненням, які зазначені в його ж апеляційній скарзі про те, що він повертався на автомобілі після дозвілля і посварився з дружиною в телефонній розмові, внаслідок чого вирішив не повертатися додому.
Згідно пояснень ОСОБА_1 , які зафіксовані на долученому до матеріалів справи відеозаписі, останній зазначав, що він розвозив друзів, які не могли сісти замість нього за кермо, оскільки були або без прав, або в більш сильному стані алкогольного сп'яніння. Він випив лише одну пляшку пива. Під час складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не заперечував ту обставину, що був водієм.
Суд першої інстанції надав вірну правову оцінку поясненням ОСОБА_1 про те, що автомобілем він не керував, а лише перебував в автомобілі з увімкненим двигуном, як намагання уникнути відповідальності.
Наявні в матеріалах справи докази в своїй сукупності з даними відеозапису, який є належним і допустимим доказом, дають підстави до висновку про те, що ОСОБА_1 18 лютого 2024 року під час зупинки на АЗС був водієм в розумінні п. 1. 10 Правил дорожнього руху України.
Та обставина, що відеозапис, на якому ОСОБА_1 знаходиться біля свого автомобіля на АЗС, починається 18.02.2024 о 02:45 год., а в протоколі зазначено час вчинення правопорушення 18.02.2024 о 01 год. 00 хв., не є обставиною, що свідчить про недопустимість вказаного доказу та відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та підтверджує обставини перебування особи під час керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та відмови від проходження огляду як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров'я.
Відповідно до пунктів 6-8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
З огляду на те, що огляд водія на визначення стану алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я не проводився, зазначення в направленні дати його складення - 18.02.2024 о 01:00 год., найменування закладу охорони здоров'я - м. Буча, вул. Польова, 19, серед виявлених ознак сп'яніння лише запах алкоголю з порожнини рота, а в графі : «Результати огляду» - п.2. 5, правового значення для вирішення даної справи не має.
Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не було роз'яснено його прав також на правильність висновків суду не впливає.
Відповідно до ст. 268 КУпП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
ОСОБА_1 при розгляді справи по суті реалізував всі свої права, в тому числі право на користування юридичною допомогою адвоката.
Правових підстав для висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не встановлено.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Під час судового розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 , встановлено, що останній своїх обов'язків не виконав і вимог Правил дорожнього руху не дотримався.
Керуючись ст. 294 КУпАП суд
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Рейзіна Михайла Володимировича залишити без задоволення.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 08 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кирилюк Г. М.