Рівненський апеляційний суд
14 червня 2024 року м. Рівне
Справа № 569/20329/23
Провадження № 33/4815/441/24
Рівненський апеляційний суд в складі судді - Ковальчук Н. М.,
з участю ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Савурко О. В.,
розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 10 листопада 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч .ст. 173-2 КУпАПКУпАП,
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 10 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 гривень, стягнуто з ОСОБА_2 в прибуток держави судовий збір в розмірі 536 гривень 80 копійок .
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що оскаржувана постанова є незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що у постанові зазначено, що ОСОБА_1 подав клопотання розглядати справу за його відсутності. Проте, він просив щоб на розгляд справи з'явилась його дружина ОСОБА_3 для надання доказів. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не містить даних, які вказували б на вчинення правопорушення. 06.10.2023 року жінка викликала поліцію, однак вона сама спровокувала конфлікт, а його звинуватила у домашньому насильстві. Судом не дотримано вимог КУпАП. Про оскаржувану постанову довідався 14.11.2023 року. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати, ухвалити нову постанову про закриття провадження.
У відповідності до вимог ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справ про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова відносно ОСОБА_1 винесена 10.11.2023 року, апеляційна скарга подана 22.11.2023 року, тобто після закінчення строків на апеляційне оскарження. Враховуючи, що копію постанови суду було отримано ОСОБА_4 14.11.2023 року, строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин і його слід поновити.
ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційного суду свою апеляцію підтримав.
ОСОБА_5 до апеляційного суду не з"явилась двічі, хоча про час та місце слухання справи двічі була повідомлена.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції у своїй постанові прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №951084, письмовими поясненнями ОСОБА_5 та сукупністю інших доказів, наявних у матеріалах справи.
З таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд погодитись не може, оскільки в матеріалах справи є протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №951084 від 06.10.2023 та Форму оцінки ризиків. Протокол складений на усних поясненнях ОСОБА_6 . Матеріали справи не містять заяви потерпілої, її пояснень та пояснень . ОСОБА_2 , а також будь-яких інших доказів про домашнє насильство, вчинене ОСОБА_1 .
Заперечуючи свою винуватість, ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що під час шлюбу з ОСОБА_5 придбали квартиру в АДРЕСА_1 , де проживали разом. В даний час ОСОБА_5 без його згоди зняла його з реєстрації та не допускає взяти особисті речі з квартирі. 06 жовтня 2023 року, близько 18 год 10 хв він прийшов за адресою АДРЕСА_1 , однак, дружина зразу ж викликала працівників поліції.
Як видно із наданих ОСОБА_1 доказів, квартира у АДРЕСА_1 придбана під час шлюбу з потерпілою.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Протиправні дії за цією статтею можуть мати характер фізичного, психологічного чи економічного насильства.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Під психологічним насильством, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону, слід розуміти форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство, згідно п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону, - є форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення у небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває у небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Наяві у справі документи дають підстави для висновку, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_7 вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_6 .
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Обгрунтовання апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому, враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати, ухвалити нову постанову про закрити провадження за відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП .
На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, ст. ст. 289,293, 294 КУпАП, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарженняпостанови Рівненського міського суду Рівненської області від 10 листопада 2023 року
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 10 листопада 2023 року скасувати, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Текст постанови складено 17.06.2024.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Ковальчук Н. М.