Справа № 542/1243/22 Номер провадження 22-з/814/137/24 Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
05 червня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Бутенко С. Б.
Суддів Карпушина Г. Л., Кузнєцової О. Ю.
розглянув у в м. Полтаві заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Бибика Володимира Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення
у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу,
Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бибика В. А. задоволено. Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 10 січня 2023 року скасовано та ухвалено по справі нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу.
Вирішено питання судових витрат. Стягнуто з АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» в дохід держави 3 721,50 грн судового збору.
08 квітня 2024 року на адресу Полтавського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Бибика В. А. про ухвалення додаткового рішення у справі в частині розподілу витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, що не було вирішено при постановленні нового рішення на користь відповідача.
Колегія суддів апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи заявника дійшла висновку про задоволення заяви та ухвалення по справі додаткового судового рішення, виходячи із наступного.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом, зокрема, не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно частин першої, другої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
З матеріалів справи вбачається, що 27.10.2022 між ОСОБА_1 та адвокатом Бибиком В. А. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії № 1115 від 25.11.2011, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Полтавської області) було укладено Договір про надання правничої допомоги (а. с. 41-42, т. 1)
Підпунктом 4.3 пункту 4 Договору сторони визначили, що за надання правової допомоги за згодою сторін гонорар адвоката складає 8 000 грн, які сплачено в день підписання договору, що підтверджується квитанцією № 2/10 від 27.10.2023 (а. с. 43, т. 1).
Згідно детального опису наданих послуг від 31.10.2022 адвокатом Бибиком В. А. були виконані наступні роботи (надані послуги): надання первинної консультації з приводу предмету позову; вивчення судової практики по даній категорії справ; надання правничої консультації за наслідками ознайомлення із позовною заявою та іншими матеріалами справи; підготовка і подання відзиву по справі; участь у судових засіданнях. Загальна вартість робіт склала 8 000 грн (а. с. 44, т. 1).
Згідно частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною третьою статті 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 128, 134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
Доказами в цивільному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем послуг адвоката та факт оплати таких послуг відповідно до умов укладеного з адвокатом договору від 27.10.2022 у розмірі встановленого гонорару адвоката - 8 000 грн за надання правничої допомоги в суді першої інстанції.
Згідно пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаютьсяна позивача.
У розумінні положень частини п'ятої статті 141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витратна професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс21), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22), додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
З матеріалів справи вбачається, що сторона позивача таким своїм правом скористалась, подавши 10 травня 2024 року до апеляційного суду відповідне клопотання про відмову у задоволенні вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, яке обґрунтоване тим, що заявлений розмір витрат в сумі 8 000 грн не відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їх розміру, є неспівмірним зі складністю даної справи, виконаним адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання зазначених послуг.
Проте, заперечуючи в суді апеляційної інстанції проти стягнення таких витрат, позивач свого обов'язку довести неспівмірність витрат не виконав.
Враховуючи викладене, зважаючи на конкретні обставини справи, принцип змагальності сторін та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме їх дійсність, необхідність та розумність їх розміру, співмірність із складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне задовольнити заяву адвоката Бибака В. А. та ухвалити по справі додаткове рішення про стягнення на користь відповідача ОСОБА_1 , понесених нею витрат, пов'язаних з розглядом справи, ініційованої щодо неї позивачем.
Керуючись статтями 270, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Заяву представника представника ОСОБА_1 - адвоката Бибика Володимира Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити.
Ухвалити у справі додаткове рішення, яким стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу розмірі 8 000 грн.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя С. Б. Бутенко
Судді Г. Л. Карпушин
О. Ю. Кузнєцова