Справа № 545/3228/23 Номер провадження 11-кп/814/1604/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
13 червня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Ленінського районного суду м.Полтава від 03 травня 2024 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів- до 01 липня 2024 року включно без визначення розміру застави відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Межиріччя, Сокальського району, Львівської області, українця, із вищою освітою, військовослужбовця за призовом під час мобілізації, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.7 ч.2 ст.115 КК України.
Приймаючи рішення місцевий суд врахував: наявність обгрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, ризиків, передбачених п. 1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшилися, а саме те, що обвинувачений може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; тяжкість злочину у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , дані про особу останнього, а також неможливість інших більш м'яких запобіжних заходів запобігти встановленим вище ризикам.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу Ленінського районного суду м.Полтави від 03.05.2024 та застосувати до ОСОБА_8 більш м'який запобіжний захід.
Вказує на відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Звертає увагу, що в зв'язку з тривалим утриманням ОСОБА_8 під вартою у останнього значно погіршився стан здоров'я.
Зазначає, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки та постійне місце проживання, крім того, дружина підозрюваного має тяжкі захворювання та потребує догляду і допомоги чоловіка.
Перевіривши матеріали провадження, заслухавши пояснення захисника-адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора ОСОБА_6 , обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
У відповідності до ч.2 ст.392 КПК України ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч.5 ст.394 КПК України зазначені вище ухвали суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.
Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 422-1 КПК України апеляційні скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, розглядаються не пізніш як через три дні після їх надходження до суду апеляційної інстанції.
Розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Зважаючи на те, що захисник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участі сторін, тому розгляд апеляційної скарги на ухвалу Ленінського районного суду м.Полтави від 03 травня 2024 року про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_8 постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, на підставі ч.4 ст. 422-1 КПК України проводиться за участі сторін кримінального провадження.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу, так само як і для його продовження, є зокрема наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Розглядаючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Враховуючи все вищевказане суд встановив, що судом першої інстанції були дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, а тому, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, обставини з якими закон пов'язує можливість, як застосування, так і продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в тому числі наявність ризиків, які давали суду достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_8 може здійснити дії, передбачені п.1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.
Колегія суддів, дійшла висновку, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з достатньою повнотою та об'єктивністю дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п.1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України, дані про його особу та навів мотиви, з яких прийняв оскаржуване судове рішення.
Так, під час апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.7 ч.2 ст.115 КК України - тобто в умисному вбивстві з хуліганських мотивів, за який, в разі доведення вини, передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі строком від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі.
До того ж, колегія суддів звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обгрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду та інші обставини, на які Європейський суд з прав людини посилався у своїх рішеннях (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р., рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991р.).
Також колегія суддів враховує доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника та вважає їх непереконливими, оскільки вони жодним чином не спростовують висновки суду про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України у даному кримінальному провадженні та про неможливість застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
З такими висновками погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
Отже, за висновком колегії суддів, приймаючи рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження цього запобіжного заходу, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, дані про його особу, наявність ризиків, передбачених п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, та прийняв відповідне судове рішення, яке не суперечить вимогам закону та загальним засадам кримінального провадження, у зв'язку з чим не вбачається підстав для задоволення апеляційної скарги.
Приймаючи до уваги відсутність будь-яких порушень норм КПК України з боку суду першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування ухвали судді.
Керуючись ст.ст.376,405,407,422-1 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м.Полтава від 03 травня 2024 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4