11 червня 2024 року
м. Київ
справа № 522/8357/23
провадження № 61-7554ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши питання про прийняття до розгляду касаційної скарги Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Приморського районного суду від 06 червня 2023 року та постановою Одеського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Державної міграційної служби в Одеській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
У травні 2023 року ГУ ДМС України в Одеській області надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу нарішення Приморського районного суду від 06 червня 2023 року та постановою Одеського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на такі обставини.
За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:
1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;
2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;
3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;
4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;
5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;
6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;
8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Положеннями частин третьої статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:
1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або
2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або
3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або
4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
В касаційній скарзі заявник посилається на те, що судові рішення оскаржуються на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Водночас, касаційна скарга не містить посилань на правові висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які не були враховані судами попередніх інстанцій. Крім того, касаційна скарга містить мотивування підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України, однак на таку підставу касаційного оскарження заявник не посилається.
Верховний Суд наголошує на тому, що здійснює перегляд постановлених судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень у виключних випадках, кожен з яких окремо передбачений процесуальним законом. Стадія касаційного перегляду не є обов'язковою стадією для усіх видів судових проваджень, а перегляд рішень у касаційному порядку відбувається виключно з підстав, що вичерпним чином визначені законом. При цьому, Верховний Суд є судом права, тобто такою судовою інстанцією, яка не здійснює перегляд постановлених та оскаржених рішень повністю, а лише у питанні правильності застосування судами норм права. Крім того, суд касаційної інстанції в контексті приписів статей 13, 400 ЦПК України розглядає касаційні скарги в межах заявлених особою вимог, водночас неуповноважений на власний розсуд обирати чи доповнювати мотиви підстав касаційного оскарження чи залишати поза увагою доводи касаційної скарги, які стосуються окремо визначеної підстави касаційного оскарження, на яку прямо не посилається особа, яка подала касаційну скаргу.
За таких обставин заявнику для усунення недоліку слід надати до суду нову редакцію касаційної скарги та її копії відповідно до кількості учасників справи, в якій зазначити вичерпний перелік підстав касаційного оскарження та їх належне нормативно-правове обґрунтування.
Крім того, за подання касаційної скарги не сплачений судовий збір.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір, який дорівнює 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, скарги.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, ККДБ - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
З заявою про встановлення юридичного факту ОСОБА_1 звернулася до суду у 2023 році.
Відповідно до приписів статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою заяви у справах окремого провадження підлягає сплаті судовий збір, який дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був визначений у розмірі 2 684,00 грн.
Отже, заявник за подання касаційної скарги має сплатити 1 073,60 грн судового збору (2 684,00 х 0,2 х 200%).
На підтвердження сплати судового збору заявнику необхідно надати до суду документ, що підтверджує сплату ним судового збору за подання касаційної скарги, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та в контексті вимог статей 185, 393 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, суд
Касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Приморського районного суду від 06 червня 2023 року та постановою Одеського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали до касаційних скарг застосовуються наслідки, передбачені цивільним процесуальним законодавством.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Литвиненко