12 червня 2024 року
м. Київ
справа № 521/7957/22
провадження № 61-7503св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Сердюка В. В.,
учасники справи:
заявник (боржник) - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
стягувач - ОСОБА_1 ,
особа, дії якої оскаржуються, - головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихін Сергій Володимирович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 21 листопада 2022 року у складі судді Михайлюка О. А. та постанову Одеського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року у складі колегії суддів Кутурланової О. В., Орловської Н. В., Приходько Л. А.,
У червні 2022 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), стягувач - ОСОБА_1 , звернулося до суду
зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С. В. (далі - ВПВР Департаменту
ДВС Міністерства юстиції України).
Малиновський районний суд міста Одеси ухвалою від 21 листопада 2022 року скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задовольнив.
Визнав неправомірною бездіяльність головного державного виконавця
ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Мурихіна С. В. в частині невиконання вимог заяви AT КБ «ПриватБанк» про закриття виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Зобов'язав головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Мурихіна С. В. винести постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Одеський апеляційний суд постановою від 18 квітня 2023 року ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 21 листопада 2022 року залишив без змін.
У травні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Департаменту ДВС Міністерства юстиції України на ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 21 листопада 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року.
Верховний Суду ухвалою від 06 липня 2023 року відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Департаменту ДВС Міністерства юстиції України та витребував матеріали цивільної справи № 521/7957/22
з Малиновського районного суду міста Одеси.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 02 серпня 2023 року справу № 461/2729/22 за скаргою АТ КБ «ПриватБанк» на бездіяльність головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України
Мурихіна С. В., за касаційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» на постанову Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року, передав на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
16 серпня 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису звернулося до Верховного Суду із клопотанням про зупинення провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи № 461/2729/22 (провадження № 61-10834сво22).
Враховуючи вказане, відповідно до пункту 10 частини першої
статті 252 ЦПК України Верховний Суд ухвалою від 12 лютого 2024 року клопотання АТ КБ «ПриватБанк» про зупинення провадження у справі задовольнив. Провадження у справі, яка переглядається, зупинив до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду справи № 461/2729/22 (провадження
№ 61-10834сво22).
22 травня 2024 року забезпечено надання загального доступу постанови Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
від 25 березня 2024 року у справі № 461/2729/22 (провадження
№ 61-10834сво22)за скаргою АТ КБ «ПриватБанк» на бездіяльність головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Мурихіна С. В.
Згідно зі статтею 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.
Враховуючи вказане, провадження у справі підлягає поновленню за ініціативою суду.
У касаційній скарзі Департамент ДВС Міністерства юстиції України просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
У касаційній скарзі Департаменту ДВС Міністерства юстиції України міститься клопотання про розгляд справи за участю особи, яка діє від імені та в інтересах заявника.
Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення вказаного клопотання
з огляду на таке.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
(далі - Конвенція), навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачили відповідні юридичні норми (рішення у справі «Жук проти України», заява
№ 45783/05, від 21 жовтня 2010 року).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно зі статтею 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень.
ЄСПЛ неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції» (рішення у справі «Аксен проти Німеччини»,
заява № 8273/78, від 08 грудня 1983 року).
Проте, публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема, тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі «Аксен проти Німеччини», заява № 8273/78, від 08 грудня 1983 року).
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Верховний Суд створив учасникам процесу у цій справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
З огляду на вказане, а також ураховуючи те, що сторони у справі вже надали аргументи на підтвердження своїх вимог або заперечень, остання розглядатиметься без повідомлення та виклику учасників справи.
Отже, оскільки ЦПК України передбачає можливість розгляду справи у письмовому провадженні без виклику учасників справи, аргументи про розгляд справи за участю позивача та/або його представника у справі є непереконливими, тому відсутня необхідність у виклику осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Підстав для розгляду справи в судовому засіданні за участю сторін немає, тому в задоволенні клопотання про розгляд справи за участю особи, яка діє від імені та в інтересах Департаменту ДВС Міністерства юстиції України необхідно відмовити.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу буде призначено до розгляду колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, статтею 254, частиною першою статті 401, частиною першою
статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
поновити провадження у справі № 521/7957/22 за скаргою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», стягувач - ОСОБА_1 , на бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича.
У задоволенні клопотання Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про розгляд справи за участю особи, яка діє від імені та в інтересах заявника, відмовити.
Справу за скаргою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», стягувач - ОСОБА_1 , на бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню
не підлягає.
Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко В. В. Сердюк