13 червня 2024 року
м. Київ
справа № 465/7963/22
провадження № 61-296св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Коротуна В. М., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),розглянув заяви ОСОБА_1 та його представника Сокальського Дениса Анатолійовича про відвід колегії у складі суддів: Краснощокова Є. В., Крата В. І., Гудими Д. А., Дундар І. О., Коротуна В. М., у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності,
27 грудня 2023 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») засобами поштового зв'язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
УхвалоюВерховного Суду від 01 травня 2024 року продовжено ОСОБА_1 строк для подання відзиву на касаційну скаргу; справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
06 червня 2024 року ОСОБА_1 та його представник ? ОСОБА_2 подали до Верховного Суду аналогічні заяви про відвід повному складу колегії суддів.
Просять суддю-доповідача Краснощокова Є. В. та суддів, які входять до складу колегії, заявити самовідвід. У разі неподання таких заяв, заявляють про відвід всьому складу колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду у цій справі, Краснощокову Є. В. та суддями, які входять до складу колегії: Крат В. І., Гудима Д. А., Коротун В. М., Дундар І. О.
Заява мотивована тим, що сторони не повідомлені про день і час розгляду справи по суті, в судове засідання не викликались, однак такий розгляд може бути призначений на 12:00 год. 06 червня 2024 року.
Було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Окрім того, встановлено обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді-доповідача Краснощокова Є. В., оскільки він безпідставно відкрив касаційне провадження у справі № 465/7963/22 та протиправно припустив, що наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (відсутній висновок Верховного суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах).
До відкриття провадження у справі суддя-доповідач не звернув належної уваги на істотні обставини, встановлені у справі судом першої та апеляційної інстанцій.
Діючим ЦПК України не передбачено розгляд справи без проведення судового засідання. Однак в ухвалою від 01 травня 2024 року Верховний Суд призначив справу № 465/7963/22 до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Розгляд справи без участі заявника та його представника без проведення судового засідання в суді касаційної інстанції є грубим порушенням прав сторони.
Таким чином, участь суддів у такому розгляді не може не викликати відчуття (враження), що такий суддя у будь-якому разі поза суб'єктивним критерієм може сприйматися як небезстороннім чи, приміром, тенденційним.
Отже, колегія суддів вже висловлювала свою думку та незмінну позицію у цій справі в ухвалі про відкриття провадження у справі та в ухвалі про призначення справи до розгляду, з чого вбачається певна повторність, аналогічність, що становить тенденцію прийняття суддею рішень, наслідком яких є задоволення значених аналогічних клопотань позивача.
Суддя у цій справі навмисно порушив основні принципи цивільного судочинства: принцип верховенства права; принцип справедливого розгляду справи; принцип прийняття рішення незалежним і безстороннім судом; принцип рівності сторін перед законом і судом, принцип змагальності сторін, принцип пропорційності розгляду справи; принцип диспозитивності цивільного судочинства. Суддя є упередженим та не об'єктивним, особисто зацікавленим в результатах розгляду справи, оскільки дії та рішення судді свідчать про те, що він надав незаконну перевагу позивачу та його представнику.
Тому подальша участь колегії суддів у розгляді цієї справи викликає підставний, мотивований, обґрунтований сумнів у неупередженості судді.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І., Гудими Д. А., Дундар І. О., Коротуна В. М., Краснощокова Є. В. від 06 червня 2024 року заявиОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 про відвід колегії визнано необґрунтованими. Заяви про відвід суддів Краснощокова Є. В., Крата В. І., Гудими Д. А., Дундар І. О., Коротуна В. М.передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В. від 10 червня 2024 року повернуто без розгляду заяви ОСОБА_1 та адвоката Сокальського Д. А. про відвід колегії у складі суддів: Краснощокова Є. В., Крата В. І., Гудими Д. А., Дундар І. О., Коротуна В. М. від участі у розгляді справи за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності.
Ухвала мотивована тим, що з автоматизованої системи документообігу суду вбачається, що адвокат Сокальський Д. А., як на підтвердження своїх повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 у Верховному Суді, долучав копію ордера про надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1191806, виданого 16 лютого 2023 року.Зі змісту наданого адвокатом ордера вбачається, що він не містить власноручного підпису адвоката Сокальського Д. А. у графі «Адвокат», що свідчить про відсутність у ньому обов'язкових реквізитів, визначених Положенням № 41. Тому наданий адвокатом Сокальським Д. А. ордер не може вважатися таким, що підтверджує його повноваження, як адвоката на представництво інтересів ОСОБА_1 у Верховному Суді.
Щодо відповідної заяви ОСОБА_1 , то Верховному Суду не надані докази того, що ОСОБА_1 звернувся з заявою про відвід з використанням власної офіційної електронної адреси. Отже заява ОСОБА_1 також не може бути прийнята до розгляду судом.
13 червня 2024 року представник ОСОБА_1 ? ОСОБА_2 подав до Верховного Суду заяву, в якій просив прийняти, розглянути по суті та задовольнити заяву про відвід колегії суддів від 06 червня 2024 року, після усунення недоліків, які були підставою для повернення заяви ухвалою суду від 10 червня 2014 року. До заяви додає окремо підписаний адвокатом Сокальським Д. А. ордер серія ВС № 1191806 від 16 лютого 2013 року на представництво інтересів ОСОБА_1 у Верховному Суді, а також судах першої та апеляційної інстанцій. Зазначає, що цей ордер неодноразово подавався суду через систему Електронний суд та підписаний ЕЦП
Аналіз викладених доводів заяви представника ОСОБА_1 ? ОСОБА_2 від 13 червня 2024 року свідчить, що ним повторно заявлено відвід колегії суддів з підстав, викладених у його попередній заяві від 06 червня 2024 року.
За наслідком розгляду повторно поданої заяви про відвід колегії судді від участі у розгляді справи, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частинами першою - третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до частин першої - третьої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Відповідно до частин першої, другої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини зазначає, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Belukha v. Ukraine, № 33949/02, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року). У кожній окремій справі необхідно вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (Pullar v. United Kingdom, № 22399/93,ЄСПЛ, від 10 червня 1996 року, § 38).
ЦПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, проте зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб'єктивним та об'єктивним критеріями, Верховний Суд вказує про відсутність будь-яких підстав вважати, що судді, які входять до складу колегії, мають та виявляють особисту упередженість під час розгляду цієї справи або були необ'єктивними. Доказів протилежного не надано й касаційним судом не встановлено. Доводи заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Сокальського Д. А. зводяться до припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами і не можуть бути підставою для відводу суддів, які входять до складу колегії.
Аналіз заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Сокальського Д. А. про відвід суддів Верховного Суду свідчить, що в ній викладено переважно незгоду із процесуальними рішеннями суддів, і відсутнє обґрунтування підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності суддів.
Враховуючи необґрунтованість заявленого відводу, питання про відвід суддів відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Сокальського Дениса Анатолійовича про відвід колегії у складі суддів: Краснощокова Є. В., Крата В. І., Гудими Д. А., Дундар І. О., Коротуна В. М.визнати необґрунтованою.
Заяву про відвід суддів Краснощокова Є. В., Крата В. І., Гудими Д. А., Дундар І. О., Коротуна В. М. передати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді Д. А. Гудима
І. О. Дундар
В. М. Коротун
Є. В. Краснощоков