Іменем України
05 червня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/420/24
Господарський суд Чернігівської області у складі:
судді Ноувен М.П.,
за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.
розглянув у порядку загального позовного провадження справу № 927/420/24
за позовом: В.о. керівника Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області
вул. Є.Лоскота, 1, с. Козелець, Чернігівський район, Чернігівська обл., 17000
код 02910114
в інтересах держави в особі
Чернігівської обласної державної (військової)адміністрації,
вул. Шевченка, 7, м. Чернігів, 14000;
код 00022674
до відповідача: Куликівської селищної ради Чернігівського району, Чернігівської обл.,
вул. Миру, 67, смт. Куликівка, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 16300;
код 04412432
за участю:
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області
вул. П'ятницька, 11-А, м. Чернігів, 14000; код 39764881;
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Представники сторін:
від позивача: Носовець Д.А.
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи на стороні відповідача: не з'явився,
прокурор: Князєв Д.В.
В.о. керівника Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Куликівської селищної ради Чернігівського району, Чернігівської області про:
- усунення перешкод власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 11,9992 га з кадастровим номером 7422755100:18:003:0001, шляхом:
- зобов'язання Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області повернути земельну ділянку площею 11,9992 га з кадастровим номером 7422755100:18:003:0001 державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації,
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за Куликівською об"єднаною територіальною громадою в особі Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області на земельну ділянку площею 11,9992 га з кадастровим номером 7422755100:18:003:0001 (реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 1794397474227);
- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 11,9992 га з кадастровим номером 7422755100:18:003:0001
Дії суду щодо розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, підготовче засідання призначено на 05.06.2024.
Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Відповідно до ст. 189 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
З огляду на те, що відповідачем у відзиві на позов визнано позовні вимоги у повному обсязі, судом 05.06.2024 у нарадчій кімнаті підписано вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.
Позиції учасників справи. Заяви та клопотання.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на наступне:
-спірна земельна ділянка не може вибувати із державної власності та не підлягає передачі з державної до комунальної або іншої форми власності;
- наказ ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області № 25-10009/14-18-сг від 21.12.2018 в частині передачі у комунальну власність спірної земельної ділянки прийнятий з перевищенням повноважень та всупереч земельного законодавства та законодавства в сфері охорони культурної спадщини, порушує виключне право власності держави на земельні ділянки відповідної категорії та виду користування;
- необхідним для відновлення становища, яке існувало до порушення є скасування державної реєстрації оспорюваних речових прав Куликівської селищної ради на спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та повернення останньої державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації.
13.05.2024 від третьої особи на стороні відповідача надійшли письмові пояснення по справі.
Так, відповідно до вказаних пояснень Головне управління Держгеокадастру України в Чернігівській області просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Судом долучено вказані пояснення до матеріалів справи.
15.05.2024 від позивача надійшли до суду відповідь на пояснення третьої особи.
Так, Позивач зазначає про те, що твердження третьої особи, викладені в їх поясненнях є необґрунтованими та безпідставними.
Судом долучено документи до матеріалів справи.
16.05.2024 від прокуратури надійшли до суду заперечення на пояснення третьої особи № 50-77-2180вих-24 від 14.05.2024.
Судом долучено вказані документи до матеріалів справи.
24.05.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач повідомляє про визнання позовних вимог в повному обсязі.
Крім того, відповідач заявив клопотання про розгляд справи без його участі та просить суд вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.
Суд прийняв відзив на позов до розгляду та долучив до матеріалів справи.
Справа розглядається з урахуванням поданого відзиву на позов.
Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.
Обставини справи, встановлені судом.
Рішенням виконавчого комітету Чернігівської обласної ради народних депутатів від 26.06.1989 № 130 взято під державну охорону пам'ятники історії та культури, археології, архітектури, розташовані на території області згідно з додатком № 2.
За додатком № 2 до згаданого рішення, під № 121 значиться нововиявлена пам'ятка археології Чернігівської області - поселення «Драчівець», XXVI-XV ст.ст. до н.е., III-V ст.ст. н.е. (середньодніпровська та київська культури) ( смт. Куликівка, Куликівська селищна рада, за 3,5 км на південний захід від селища, в урочищі Драчівець).
Згідно з паспортом пам'ятника - поселення «Драчевець», складеним 10.09.1989 (місцезнаходження: Чернігівська обл., Куликівський р-н, Куликівська селищна рада, смт. Куликівка, урочище Драчевець, в 3,5 км на захід від селища), поселення розміщене за 3,5 км на захід від південної околиці смт. Куликівка і за 3,5 км на півень від МТФ с. Вершинова Муравійка, на березі невеликого озера в урочищі Драчевець. Площа поселення 4 га. Культурний шар потужністю 0,1 м містить кераміку епохи бронзи та київської культури. Поселення існувало в епоху бронзи та київської культури. Вікрите в 1988 році Ю.М. Ситим. До вказаного паспорту додано схематичний план поселення, на якому графічно зображено розташування пам'ятки археології.
На підставі наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 15.03.2018 № 45 «Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності» Київською обласною філією ДП "Центр Державного земельного кадастру" розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Куликівської селищної ОТГ, Куликівського району, Чернігівської області з урахуванням Перспективного плану формування території Чернігівської області, затвердженого розпорядженням КМУ від 12 серпня 2015 № 899 (в редакції розпорядження КМУ від 1 лютого 2017 № 57-р) із змінами, внесеними згідно з розпорядженням КМУ № 555-р від 09.08.2017).
У вказаній технічній документації маються пропозиції сертифікованого інженера-землевпорядника Матьковської Ю.В. щодо узгодження даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель з інформацією, що міститься у документах та посвідчують право на земельні ділянки і Державному земельному кадастрі, в яких зазначено, що відповідно до даних за результатами проведення польових робіт в натурі (на місцевості) встановлено наявність в межах об'єкта інвентаризації обмежень (обтяжень), які передбачені згідно Класифікатора обмежень та обтяжень у використанні земельних ділянок, затвердженого наказом Держкомзему від 29.12.2008 № 643 у відповідності до додатку 6 Порядку ведення ДЗК, затвердженого Постановою КМУ № 1051 від 17.10.2012, а саме:
- ділянка № 10 (Куликівська селищна рада) - охоронна зона навколо об'єкта культурної спадщини, код 01.02 (площа 11,9992 га).
Обмеження у використанні земельної ділянки №12 з кадастровим номером 7422755100:18:003:0001 площею 11,9992 га (охоронна зона навколо об'єкта культурної спадщини) містяться в кадастровому плані земельної ділянки, який знаходиться в технічній документації.
Також в акті перенесення на натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності від 05.11.2018 встановлено, що при складанні даної документації, через земельну ділянку, в тому числі через земельну ділянку № 10 (Куликівська селищна рада) проходять межі охоронної зони навколо об'єкта культурної спадщини - площею 11,9992 га.
Крім того, у перелік обмежень щодо використання земельних ділянок від 05.11.2018, включено Ділянку № 10 (Куликівська селищна рада) площею 11,9992 га, яка має охоронну зону навколо об'єкта культурної спадщини.
Згідно інформаційної довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 26.10.2018 № 8-25-0.29-243/108-18, яка міститься у технічній документації, земельна ділянка площею 11,9992 га (рілля) відноситься до земель історико-культурного призначення.
У технічній документації міститься викопіювання з плану землекористування Куликівської селищної ради про місце розташування земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності на території Куликівської селищної ради Куликівського району Чернігівської області, яка підлягає інвентаризації для передачі у комунальну власність Куликівської ОТГ (ділянка № 10 площею 11,9992 га), погоджене в.о. начальника відділу у Куликівському районі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, де зазначено місце розташування та орієнтовні межі цієї земельної ділянки, що підлягає інвентаризації.
Відомості щодо розташування у межах земельної ділянки з кадастровим номером 7422755100:18:003:0001 пам'ятки археології місцевого значення - поселення «Драчевець» (охоронний номер 2931-Чр) підтверджуються графічною частиною (плану) проекту роздержавлення земель КСП «Полісся» Куликівського району Чернігівської області, де територія археологічної пам'ятки по контуру позначена чорними косими лініями. Під № 3 на карті позначена пам'ятка археології місцевого значення - поселення «Драчевець».
Вказані відомості також підтверджуються листом Чернігівського обласного історичного музею від 02.04.1993 № 95 на адресу Чернігівського філіалу інституту Укрземпроект, яким виготовлено вказаний План роздержавлення земель КСП «Полісся». Також згідно з вказаним листом на карту землекористування сільськогосподарського підприємства «Полісся» нанесені пам'ятки археології із зазначенням їх площі, охоронної зони і номеру за державним обліком станом на 05.04.1993.
Згідно з обліковою карткою на поселення «Драчевець», складеною 23.05.2017, у 1988 році площа поширення культурного шару за поверхневими зборами підйомного матеріалу складала 4 га. При роздержавленні земель КСП «Полісся» поселення нанесене на карту землекористування на площі 11,8 га.
Зіставленням викопіювання з плану землекористування Куликівської селищної ради про місце розташування земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності на території Куликівської селищної ради Куликівського району Чернігівської області, яка підлягає інвентаризації для передачі у комунальну власність Куликівської ОТГ (ділянка № 10 площею 11,9992 га), та схематичного відображення місця розташування поселення «Драчевець» на проекті роздержавлення земель КСП «Полісся» за характерними умовними та топографічними позначеннями (територія поселення на обох картографічних матеріалах має ідентичний абрис її меж, позначений косими лініями та цифрою 3), встановлено, що саме викопіювання у технічній документації виконано за рахунок графічної частини плану роздержавлення земель та співпадає з ним.
Порівнявши опис місця розташування пам'ятки - поселення «Драчевець», яке зазначено в паспорті, обліковій картці археологічної пам'ятки, а також схематичне зображення земельної ділянки історико-культурного призначення, нанесене на графічній частині (плану) проекту роздержавлення КСП «Полісся», з'ясовано, що на цьому проекті було схематично позначено саме поселення «Драчевець», яке розташоване на захід від південної околиці смт. Куликівка, на південь від МТФ села Вершинова Муравійка, на схід від лісу, на південному, східному, північному і північно-західному берегах невеликого озера, в урочищі Драчевець. На графічній частині (плані) проекту роздержавлення земель пам'ятка позначена чорними косими лініями. Під № 3 на карті позначена пам'ятка археології місцевого значення - поселення «Драчевець».
Факт розміщення частини поселення «Драчевець» на земельній ділянці з кадастровим номером 7422755100:18:003:0001 площею 11,9992 га підтверджується також план-схемою, складеною інженером-землевпорядником (кваліфікаційний сертифікат № 001323) Бойком Дмитром Олександровичем.
Повноваження Бойка Д.О. складати окремі види документації із землеустрою та документації з оцінки земель, виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою, підтверджено кваліфікаційним сертифікатом інженера землевпорядника № 001323, виданого ОСОБА_1 03.01.2013.
Отже, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7422755100:18:003:0001 площею 11,9992 га накладається на земельну ділянку, на якій розташована пам'ятка археології місцевого значення - поселення «Драчевець», що згідно зі ст. 53 Земельного кодексу України і ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» свідчить про приналежність цієї земельної ділянки (під пам'яткою) за основним цільовим призначенням на день видання спірного наказу до земель історико-культурного призначення державної форми власності.
Поряд з цим, Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА надавалась інформація до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області відносно пам'ятки археології місцевого значення - поселення «Драчевець» при формуванні спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7422755100:18:003:0001 у складі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Куликівської селищної ОТГ.
Так, листом від 26.11.2018 № 296-П Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації погодив Головному управлінню Держгеокадастру у Чернігівській області технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Куликівської селищної ОТГ, Куликівського району, Чернігівської області з урахуванням Перспективного плану формування території Чернігівської області, затвердженого розпорядженням КМУ від 12 серпня 2015 № 899 (в редакції розпорядження КМУ від 1 лютого 2017 № 57-р) із змінами, внесеними згідно з розпорядженням КМУ № 555-р від 09.08.2017) за наступних умов - упродовж місяця з моменту отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку, укладення охоронного договору на пам'ятку археології місцевого значення - поселення «Драчевець» (площа 11,9992 га).
Крім того, Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА при погодженні технічної документації звертав увагу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, що відповідно до частини 2 та 5 статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та роз'яснень центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, пам'ятки археології та земельні ділянки, на яких вони розташовані, є державною власністю і не підлягають передачі в комунальну чи приватну власність.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 26.11.2018 № 25-9169/14-18-сг затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі на території Куликівської селищної ради Куликівського району Чернігівської області загальною площею 2015,4001 га, в т.ч. земельна ділянка з кадастровим номером 7422755100:18:003:0001 площею 11,9992 га.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (далі - Головного управління) від 21.12.2018 № 25-10009/14-18-сг передано Куликівській селищній раді Куликівського району Чернігівської області у комунальну власність Куликівської селищної об'єднаної територіальної громади земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 8865,4448 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Куликівської селищної об'єднаної територіальної громади згідно з актом приймання-передачі земельних ділянок.
Рішенням 20 сесії 7 скликання Куликівської селищної ради від 21.12.2018 № 482 прийнято земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 8865,4448 га у комунальну власність Куликівської об'єднаної територіальної громади в особі Куликівської селищної ради, які згідно даних Державного земельного кадастру розташовані за межами населених пунктів Куликівської об'єднаної територіальної громади.
На виконання вказаного рішення Куликівською селищною радою 21.12.2018 підписано акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність згідно з додатком.
Відповідно до вказаного додатку під № 47 земельну ділянку з кадастровим номером 7422755100:18:003:0001 площею 11,9992 га, яка розташована на території Куликівської селищної ради Чернігівського району, передано Куликівській селищній раді та зазначено про відповідні обмеження у користуванні спірною земельною ділянкою.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 у Чернігівській області утворено Чернігівський район (з адміністративним центром у місті Чернігів) у складі територій Березнянської селищної, Гончарівської селищної, Городнянської міської, Деснянської селищної, Добрянської селищної, Іванівської сільської, Киїнської сільської, Киселівської сільської, Кіптівської сільської, Козелецької селищної, Куликівської селищної, Любецької селищної, Михайло- Коцюбинської селищної, Новобілоуської сільської, Олишівської селищної, Остерської міської, Ріпкинської селищної, Седнівської селищної, Тупичівської сільської, Чернігівської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області» Куликівська селищна рада увійшла до складу територіальної громади Куликівської селищної ради Чернігівського району.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру з прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна державним реєстратором Куликівської селищної ради Чернігівської області Дерев'янко І.В. 21.03.2019 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7422755100:18:003:0001 площею 11,9992 га за Куликівською об'єднаною територіальною громадою в особі Куликівської селищної ради ( реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1794397474227, номер відомостей про речове право - 30857647).
Відповідно до інформації Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА від 28.09.2023 № 15-2363/8 на земельній ділянці з кадастровим номером 7422755100:18:003:0001 розташована пам'ятка археології місцевого значення - поселення «Драчевець», взяте на облік рішенням виконкому Чернігівської обласної ради народних депутатів від 26.06.1989 № 130 та внесене до Списків пам'яток історії та культури.
Отже, пам'ятки археології - поселення «Драчевець», охоронний номер 2931-Чр, є пам'яткою культурної спадщини відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини», а спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7422755100:18:003:0001, на якій розміщена пам'ятка, відноситься до земель історико-культурного призначення.
З огляду на наведені обставини та з урахуванням положень ст.ст. 53, 54 Земельного кодексу України, ст.ст. 17, 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» земельна ділянка з кадастровим номером 7422755100:18:003:0001 площею 11,9992 га не може вибувати із державної власності; спірна ділянка не підлягає передачі з державної до комунальної або іншої форми власності.
Підстави представництва прокурором інтересів держави в суді.
Відповідно до частин 3, 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Правовідносини, пов'язані з вибуттям із державної чи комунальної власності майна, становлять суспільний, публічний інтерес.
Випадки протиправного вибуття земель історико-культурного призначення з державної власності порушують інтереси держави, як власника, щодо реалізації, передбаченого частиною 1 статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися таким майном через уповноважений орган виконавчої влади і є підставою для застосування органами прокуратури заходів цивільно-правого характеру.
У постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі, держава бере участь у справі, як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.
Відповідно до частини 2 статті 84 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
За частиною 5 статті 122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами 3, 4 і 8 цієї статті, в власність або в користування в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або в випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
З огляду на те, що спірна земельна ділянка перебуває за межами населеного пункту та належить до земель історико-культурного призначення, повноваженнями на розпорядження ділянкою, а також і на захист інтересів держави наділена Чернігівська обласна державна адміністрація.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган (1); у разі відсутності такого органу (2).
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Оскільки відомості про вжиття Чернігівською облдержадміністрацією належних заходів з усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка розташована в межах пам'ятки археології місцевого значення, відсутні, отже прокурором доведено, що Чернігівська ОДА як орган державної влади, уповноважений на захист інтересів держави в сфері використання спірної земельної ділянки, будучи належним чином поінформована про суть порушеного права, не здійснює захист таких інтересів.
Козелецькою окружною прокуратурою на виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру”, повідомлено позивача про звернення з цим позовом до суду.
Щодо порушення виключного права державної власності на спірну земельну ділянку.
Відповідно до частини 2 статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, ЗК України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
За частиною 1 статті 79 ЗК України земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
За приписами статті 79-1 цього Кодексу формування земельної ділянки і набуття нею статусу об'єкта цивільних прав пов'язується законодавством з визначенням її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розроблення Київською обласною філією ДП “Центр державного земельного кадастру” на замовлення ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, в 2018 році, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Кулківської селищної ОТГ, Куликівського району, Чернігівської області встановлено, що в межах земельної ділянки площею 11,9992 га (якій в подальшому присвоєний кадастровий номер) наявне обмеження в використанні в вигляді охоронної зони навколо об'єкта культурної спадщини (за кодом 01.02.).
До акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність від 21.12.2018 (згідно з додатком), відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 21.12.2018 № 25-10009/14-18-сг, внесене застереження відносно земельної ділянки за кадастровим номером 7422755100:18:003:0001 щодо обмеження в використанні, а саме: охоронна зона навколо об'єкта культурної спадщини (11,9992 га).
Відповідно до частини 1 статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані в власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати в запасі.
За приписами статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Суб'єктом права на землі державної власності, за статтею 80 ЗК України є держава, яка реалізує це право на землі державної власності через відповідні органи державної влади.
Виходячи зі змісту статей 53, 54 ЗК України (в редакції чинній на момент прийняття ГУ Держгеокадастр у Чернігівській області наказу), до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.
Землі історико-культурного призначення можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності.
Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам'яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) установлюються зони охорони пам'яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.
Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини в сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини в суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь врегульовані положеннями Закону України “Про охорону культурної спадщини” від 08.06.2000 № 1805-ІІІ.
Законом № 1805-ІІІ закріплено, що охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
За дефініцією, наведеною у статті 1 Закону №1805-ІІІ, пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взятий на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (не включення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
За частиною 2 статті 2 Закону України "Про охорону культурної спадщини" археологічний об'єкт культурної спадщини - рештки життєдіяльності людини (нерухомі об'єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов'язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації.
Судом установлено, що пам'ятка археології - поселення «Драчевець» XXVI-XV ст. до н.е, III-V ст. н.е., взята під державну охорону на підставі рішення виконавчого комітету Чернігівської обласної ради народних депутатів № 130 від 26.06.1989; паспортизована 10.09.1989).
Статтею 17 Закону України “Про охорону культурної спадщини” №1805-ІІІ врегульовані питання суб'єктів права власності на пам'ятки. За частинами 1, 2 цієї статті пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати в державній, комунальній або приватній власності. Суб'єкти права власності на пам'ятку визначаються згідно із законом. Усі пам'ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов'язані з ними рухомі предмети, є державною власністю.
У свою чергу частина 6 цієї статті визначає, що землі на яких розташовані пам'ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) в державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам'ятки археології - поля давніх битв.
Отже, діюче законодавство безальтернативно визначає для пам'яток археології та земель, на яких вони розташовані, єдину форму власності - державну, а в випадку, якщо така земельна ділянка не перебуває в державній власності, - остання підлягає обов'язковому вилученню або викупу державою.
Згідно зі статтею 34 Закону України “Про охорону культурної спадщини” території пам'яток, охоронних зон, заповідників, музеїв-заповідників, охоронювані археологічні території належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.
Землі історико-культурного призначення віднесені до особливо цінних земель (частина 1 статті 150 ЗК України).
Частина 1 статті 54 ЗК України передбачає, що землі історико-культурного призначення можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Дана норма встановлює загальне правило відносно форм власності земель віднесених за цільовим призначенням до категорії земель історико-культурного призначення. Натомість спеціальна норма, закріплена в статті 17 Закону України “Про охорону культурної спадщини”, передбачає виключення із загального правила, за змістом якої землі на яких розміщені пам'ятки археології перебувають виключно в державній власності.
За висновком суду, до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме положення спеціального нормативно-правового акту, Закону України “Про охорону культурної спадщини” від 08.06.2000 № 1805-ІІІ. Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 12.03.2024 у справі № 927/1206/21.
З огляду на наведені обставини, земельна ділянка площею 11,9992 га кадастровий номер 7422755100:18:003:0001, протиправно вибула із державної власності, оскільки земельна ділянка, на якій знаходиться пам'ятка археології, не підлягає передачі з державної до комунальної або приватної власності, та належить до категорії земель історико-культурного призначення.
Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України “Про охорону культурної спадщини” (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам'яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають установлюватися зони охорони пам'яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару. Межі та режими використання зон охорони пам'яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини. Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам'яток та внесення змін до них установлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в сфері охорони культурної спадщини.
Водночас, відсутність затвердженої науково-проектної документації з встановлення цільового призначення за категорією земель історико-культурного призначення, визначення меж та режимів використання пам'ятки археології національного значення та зон її охорони, за висновком суду, не спростовує факту розташування на спірній земельній ділянці вказаної пам'ятки, що знаходиться під охороною держави.
Щодо належності обраного прокурором способу захисту порушеного права держави.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.
Згідно з частиною 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2 статті 4 ГПК України).
Обраний спосіб захисту має забезпечити ефективне поновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів, або попередити їх порушення на майбутнє.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що визначені частиною 2 статті 16 ЦК України та частиною 2 статті 20 ГК України, є відновлення становища, що існувало до порушення.
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Згідно з п. 1 частини 1 статті 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже, запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права комунальної власності на об'єкт з обмеженою оборотоздатністю територіальною громадою, яка протиправно його набула в комунальну власність, є перешкодою для реалізації державою речових прав на зазначений об'єкт.
Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи в випадку, передбаченому п. 1 частини 7 статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також в разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені в зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені в зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Отже, в розумінні положень наведеної норми судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав є належними способами судового захисту порушених прав та інтересів особи.
Відповідно до частини 13 статті 79-1 ЗК України та частини 10 статті 24 Закону України “Про Державний земельний кадастр” земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується, зокрема, в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Згідно з даними Державного земельного кадастру земельна ділянка площею 11,9992 га кадастровий номер 7422755100:18:003:0001, перебуває у комунальній власності.
Відомості про цільове призначення спірної земельної ділянки не впливають на правовий режим ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, оскільки за законом такий правовий режим пов'язаний із фактом перебування на ділянці пам'ятки археології.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16, зазначивши, що земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення за фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам'яткою архітектури. Неприйняття міською радою рішення про зміну цільового призначення цієї земельної ділянки та приведення його в відповідність до дійсного призначення не впливає на правовий режим цієї земельної ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, оскільки, за законом, такий правовий режим пов'язаний з фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам'яткою архітектури, а не рішенням органу місцевого самоврядування.
Статтею 3 Закону України “Про державний земельний кадастр” закріплені основні принципи, на яких базується Державний земельний кадастр, зокрема, принципи об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.
За наведених обставин, подальша наявність відомостей щодо прав на земельну ділянку площею 11,9992 га кадастровий номер 7422755100:18:003:0001, як земель сільськогосподарського призначення в Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об'єктивності, достовірності та повноти відомостей.
Водночас суд вважає за доцільне зазначити, що в чинному законодавстві України відсутні механізми щодо самостійного звернення позивача до органів Держгеокадастру із заявою про скасування протиправного запису, який порушує його права, виходячи з обставин, установлених у ході вирішення наявного спору.
Натомість, наявність державної реєстрації такої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі порушує права держави, оскільки унеможливлює розпорядження вказаною земельною ділянкою, з огляду на що, державна реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 7422755100:18:003:0001 підлягає скасуванню в судовому порядку.
Відтак, єдиним можливим та ефективним засобом захисту прав позивача є саме скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 7422755100:18:003:0001 (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у справі № 924/504/20 від 31.01.2023).
Відповідно до частини 10 статті 24 Закону України “Про Державний земельний кадастр” та пункту 114 Порядку державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію в разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Враховуючи викладене, для забезпечення державі реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки необхідно усунути перешкоди в користуванні нею шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та одночасним припиненням речового права територіальної громади в особі Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що забезпечить ефективний спосіб захисту порушених прав держави, оскільки усуне стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення спірної ділянки.
Спірна земельна ділянка, що неправомірно вибула з державної власності в комунальну власність Куликівської селищної ради, підлягає поверненню державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації.
Скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки з припиненням речових прав на неї та припинення існування такого об'єкту цивільних прав, створить передумови для позивача для формування як нового об'єкту цивільних прав земельної ділянки в межах території пам'ятки археології.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора ґрунтуються на належних, допустимих, достовірних доказах, у розумінні статей 76-78 ГПК України.
Крім того, у відзиві на позов відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Відповідно до ст. 191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Отже, з урахуванням визнання позову відповідачем, а також того, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів третіх осіб, а також враховуючи обґрунтованість позовних вимог, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог прокурора у повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
При ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.
Пунктом 2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 130 ГПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Ухвалою суду від 07.05.2024 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.06.2024
Відзив на позов відповідачем подано до суду 22.05.2024 (надійшов до суду 24.05.2024), тобто на стадії підготовчого провадження, до початку розгляду справи по суті.
При поданні позову до суду прокурором сплачено 9084 грн судового збору.
Відтак, судовий збір в сумі 4542 грн покладається на відповідача, а в сумі 4542 грн підлягає поверненню прокурору з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 13, 14, 42, 53, 55, 73 - 80, 86, 129, 165 - 167, 178, 184, 202, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов В.о. керівника Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Куликівської селищної ради Чернігівського району, Чернігівської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задовольнити повністю.
2. Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 11,9992 га з кадастровим номером 7422755100:18:003:0001.
3. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за Куликівською об"єднаною територіальною громадою в особі Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області на земельну ділянку площею 11,9992 га з кадастровим номером 7422755100:18:003:0001 (реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 1794397474227).
4. Зобов"язати Куликівську селищну ради Чернігівського району Чернігівської області повернути земельну ділянку площею 11,9992 га з кадастровим номером 7422755100:18:003:0001 державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації, код 00022674.
5. Стягнути з Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, вул. Миру, 67, смт. Куликівка, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 16300, код 04412432 на користь Чернігівської обласної прокуратури, вул. Князя Чоргого,9, м. Чернігів, 14000, код 02910114, судовий збір в сумі 4542 грн.
6. Накази видати після набрання рішення законної сили.
7. Повернути Чернігівській обласній прокуратурі вул. Князя Чоргого,9, м. Чернігів, 14000, код 02910114 з Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22030101) 4542 грн судового збору, сплаченого платіжною інструкцією № 1018 від 22.04.2024, примірник якої знаходиться у матеріалах справи № 927/420/24 Господарського суду Чернігівської області.
8. Дане рішення є підставою для повернення судового збору з Державного бюджету України.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 17.06.2024
Суддя М.П. Ноувен