Іменем України
05 червня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/311/24
Господарський суд Чернігівської області у складі:
судді Ноувен М.П.,
за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.
розглянув у порядку загального позовного провадження справу № 927/311/24
за позовом: Керівника Корюківської окружної прокуратури, код 0291011422,
вул. Шевченка, 98, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300;
в інтересах держави в особі:
Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації, код 00022674
вул. Шевченка, 7, м. Чернігів, 14000;
до відповідача: Сосницької селищної ради, код 04412656,
вул. Грушевського, 15, смт. Сосниця, Корюківський р-н, Чернігівська обл., 16100;
про усунення перешкод, скасування державної реєстрації та зобов"язання повернути земельну ділянку;
за участю повноважних представників сторін:
від позивача: Лозицька Я.А.;
від відповідача: не прибув;
від прокуратури: Князєв Д.В. - прокурор відділу.
Керівник Корюківської окружної прокуратури звернувся з позовом до Господарського суду Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації до відповідача Сосницької селищної ради про:
усунення перешкоди власнику - державі в особі Чернігівської обласної військової (державної) адміністрації - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 7424984000:06:000:1349 площею 2,0867 га шляхом:
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424984000:06:000:1349 площею 2,0867 га за територіальною громадою в особі Сосницької селищної ради Корюківського району, код ЄДРПОУ 04412656, (колишній Сосницький район) Чернігівської області (реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 2065385974249);
- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7424984000:06:000:1349 площею 2,0867 га;
- зобов"язаня Сосницьку селищну раду Корюківського району Чернігівської області повернути земельну ділянку з кадастровим номером 7424984000:06:000:1349 площею 2,0867 га державі в особі Чернігівської обласної військової (державної) адміністрації.
Дії суду щодо розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 08.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.05.2024.
01.05.2024 судове засідання не відбулось у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги на території Чернігівської області.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.05.2024 повідомлено сторін про те, що підготовче засідання відбудеться 05.06.2024.
Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Відповідно до ст. 189 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
З огляду на те, що відповідачем у відзиві на позов визнано позовні вимоги у повному обсязі, судом 05.06.2024 у нарадчій кімнаті підписано вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.
Позиції учасників справи. Заяви та клопотання сторін.
- спірна земельна ділянка не може вибувати із державної власності та не підлягає передачі з державної до комунальної або іншої форми власності ;
- наказ ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області № 34-ОТГ від 09.12.2020 в частині передачі у комунальну власність спірної земельної ділянки прийнятий з перевищенням повноважень та всупереч земельного законодавства та законодавства в сфері охорони культурної спадщини, порушує виключне право власності держави на земельні ділянки відповідної категорії та виду користування;
- необхідним для відновлення становища, яке існувало до порушення є скасування державної реєстрації оспорюваних речових прав Сосницької селищної ради на спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та повернення останньої державі в особі Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації.
22.04.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позов.
Так, відповідно до відзиву на позов відповідач не заперечує про задоволення позову та повернення земельної ділянки з кадастровим номером 7424984000:06:000:1349 площею 2,0867 га державі в особі Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації.
Крім того, відповідач заявив клопотання про розгляд справи без їх участі.
Суд прийняв відзив на позов до розгляду та долучив до матеріалів справи.
Справа розглядається з урахуванням поданого відзиву на позов.
Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.
Обставини справи, встановлені судом.
Рішенням виконавчого комітету Чернігівської обласної ради народних депутатів № 551 від 17.11.1980 (п.1 рішення, п. 280 додатку до даного рішення) відповідно до Закону УРСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури» взято під державну охорону, пам'ятку археології місцевого значення, яка підлягає паспортизації городище «Туличів Городок» у смт. Сосниця Сосницького району разом із іншими об'єктами культурної спадщини - пам'ятками історії та культури, археології, архітектури місцевого значення, які виявлені на території області у 1980-1985 роках. Постановою КМУ від 03.09.2009 за № 928 «Туличів Городок» занесено до Державного реєстру як пам'ятку археології національного значення.
Пам'ятку археології паспортизовано 31.10.1982 (охоронний номер 250034-Н/за паспортом старого зразка № 2649-Чр). Відповідно до паспорту пам'ятки «Туличів Городок» поселення датоване VI-III ст. до н.е., I пол. I тис.
Пам'ятка археології розташована в урочищі Городище за 1,5 км на південний захід від села Козляничі, на лівому березі безіменного струмка, правої притоки річки Убідь. Воно займає мис, утворений великим байраком, на дні якого тече струмок. Площа городища 90*60 м. З напільного, південного і західного боків городище було укріплене двома лініями валів і рвів. Внутрішній вал мав вистоту 1,6 м. Після нього йшов рів глибиною 3 м. Зовнішній вал, висотою біля 1 м, оточував городище зі сходу. З півночі і сходу городище було ескарповано. В західній частині закладений шурф 4*1 м. Культурний шар досягає 0,2*0,3 м. Городище відкрито у 20 роках XX ст. Знайдений матеріал відноситься до почепської, юхнівської культури. Городище являє собою унікальну археологічну пам'ятку ранньо-словянської епохи, епохи раннього заліза.
Адреса пам'ятки: Чернігівська область, Сосницький район, Козляницька сільська рада, с. Козляничі, за 1,5 км на південний захід від села Козляничі в урочищі Городище Туличєв.
На момент її паспортизації пам'ятка перебувала на балансі колгоспу «Україна».
Відповідно до карти землекористування - графічної частини плану роздержавлення земель колективного сільськогосподарського підприємства «Україна», у складі земель історико-культурного призначення (археологічні пам'ятки, локалізовані у період 1980-1985 роках), які позначені на плані червоними косими лініями, під номером 1 відображено земельну ділянку неподалік с. Козляничі Сосницького район під городищем «Туличів Городок», охоронний номер 250034-Н. Зі сходу вказана земельна ділянка межує з землями історико-культурного призначення, з північного сходу межує з землями лісового фонду. З півночі та північного заходу земельна ділянка межує з землями колективної власності. З заходу та півдня з землями лісового фонду.
Вказані відомості також підтверджується листом Чернігівського обласного історичного музею від 14.09.1993 № 261 на адресу Чернігівського філіалу інституту землеустрою. Згідно зі вказаним листом на карту землекористування колгоспу «Україна» нанесена пам'ятка археології із зазначенням її площі, охоронної зон і номеру за державним обліком станом на 14.09.1993.
У 2018 році Київською обласною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» виконано технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності Авдіївської сільської ради, Козляницької сільської ради, Хлоп'яницької сільської ради, Шаболтасівської сільської ради, Сосницького району, Чернігівської області з урахуванням перспективного плану формування території Сосницької ОТГ, затвердженого розпорядженням КМУ від 12.08.2015 №899 (далі технічна документація із інвентаризації земель).
Відповідно до технічної документації із інвентаризації земель, земельна ділянка з кадастровим номером 7424984000:06:000:1349 площею 2,0867 га сформована у межах 1 контуру.
При цьому, відповідно до карти землекористування - графічної частини плану роздержавлення земель колективного сільськогосподарського підприємства «Україна», яку використано при виготовленні викопіювання даної земельної ділянки, територія земельної ділянки також відображена у контурі (кварталі) 1 площею 2,0867 га та остання позначена як землі історико-культурного призначення).
У пояснювальній записці до технічної документації із інвентаризації земель вказано, що відповідно до даних за результатами проведення польових робіт в натурі (на місцевості) встановлено наявність в межах об'єкта інвентаризації обмежень (обтяжень), які передбачені Класифікатором обмежень та обтяжень у використанні земельних ділянок, затвердженого наказом Держкомзему від 29.12.2018 №643, відповідно до додатку 6 Порядку ведення ДЗК, затвердженого постановою КМУ №1051 від 17.10.2012, а саме: щодо земельної ділянки (Козляницька сільська рада) площею 2,0867 га - охоронна зона навколо об'єкта культурної спадщини. Аналогічні відомості зазначені у пропозиціях щодо узгодження даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель з інформацією, що міститься у документах та посвідчують право на земельні ділянки і Державному земельному кадастрі.
Додатками до вказаної технічної документації, зокрема, є:
- технічне завдання на здійснення заходу з інвентаризації земель державної власності з додатком. У додатку №1 до технічного завдання міститься перелік земельних ділянок, у тому числі земельна ділянка площею 2,0867 га, розташована на території Козляницької сільської ради;
- викопіювання з плану землекористування Козляницької сільської ради про місце розташування земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності на території Козляницької сільської ради Сосницького району Чернігівської області, яка підлягає інвентаризації для передачі у комунальну власність Сосницької ОТГ (ділянка № 12 орієнтовною площею 2,0867 га), погоджене начальником відділу у Сосницькому районі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, де зазначено місце розташування та орієнтовні межі цієї земельної ділянки, що підлягає інвентаризації. Відповідно до позначень на викопіюванні, ділянка знаходиться у 3 контурі, в 1 км на північний захід від села Синютин;
- довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами угіддями, відповідно до якої земельна ділянка площею 2,0867 га (рілля) відноситься до земель запасу;
- кадастровий план земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, згідно з яким земельній ділянці площею 2,0867 га, розташованій на території Козляницької сільської ради Сосницького району Чернігівської області, присвоєно кадастровий номер 7424984000:06:000:1349; відповідно до умовних позначень на кадастровому плані (сірі косі лінії) встановлено обмеження у використанні ділянки на площу 2,0867 га (або 100% від її площі) відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» - 01.02 «охоронна зона навколо об'єкта культурної спадщини».
- акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон від 11.09.2019 та перелік обмежень щодо використання земельних ділянок на території Сосницької селищної ОТГ Чернігівської області від 11.09.2019, до якого внесено земельну ділянку №12 (Козляницька сільська рада) площею 2,0867 га 01.02 «охоронна зона навколо об'єкта культурної спадщини».
Відділом у Сосницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області надано висновок від 04.10.2019 про погодження вказаної технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населеного пункту) на території Авдіївської, Козляницької, Хлоп'яницької сільської ради Сосницького району, Чернігівської області.
Пунктом 7 вказаного висновку передбачено необхідність проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації.
Висновком державної експертизи землевпорядної документації від 12.11.2019 № 4599-19, який видано Держгеокадастром України, визначено підсумкову оцінку результатів державної експертизи, а саме: технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Авдіївської сільської ради, Козляницької сільської ради, Хлоп'яницької сільської ради, Шаболтасівської сільської ради, Сосницького району, Чернігівської області не у повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства, встановленим нормам і правилам та повертається на доопрацювання.
У пп.пп. 5, 6 п.10 вказаного висновку серед зауважень до землевпорядної документації вказано необхідність долучити погодження структурного підрозділу у сфері охорони культурної спадщини згідно з вимогами ст. 186-1 Земельного кодексу України, а також нанести межі охоронних зон об'єктів культурної спадщини.
Згідно з довідкою, до вказаної технічної документації із землеустрою від 25.11.2019 №293-П, виданої Департаментом культури і туризму національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації на виконання зауважень висновку державної експертизи землевпорядної документації від 04.10.2019 № 231/114-19 (у порядку погодження землевпорядної документації згідно вимог ст. ст. 186, 186-1 Земельного кодексу України), частина ділянок, які підлягають інвентаризації для передачі у комунальну власність Сосницької селищної ОТГ, розташована на землях історико - культурного призначення, у тому числі: на земельній ділянці, яка знаходиться на території Козляницької сільської ради Сосницького району (ділянка № 12 площею 2,0867 га), розташоване городище «Туличів Городок» № 250034Н (за паспортом старого зразка № НОМЕР_1 ), яке у 1993 році при погодженні проекту роздержавлення земель КСП «Україна» Козиляницької сільської ради було нанесено на карту землекористування як землі історико - культурного призначення.
Також у вказаній довідці Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації попереджено ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області про те, що відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини», п. 2 ч.1 ст. 83 Земельного кодексу України та роз'яснень центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини: пам'ятки археології та земельні ділянки, на яких вони розташовані, є державною власністю, і не підлягають передачі у приватну та комунальну власність.
Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області 02.12.2019 видано наказ №25-10005/14-19-СГ, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, що розташовані на території Авдіївської сільської ради, Козляницької сільської ради, Хлоп'яницької сільської ради, Шаболтасівської сільської ради, Сосницького району, Чернігівської області загальною площею 461,8204 га.
Аналітичні дані. Опис місця розташування городища «Туличів Городок», яке зазначено в паспорті, обліковій кратці, а також схематичне зображення земельної ділянки історико-культурного призначення, нанесене на карті землекористування - графічній частині проекту роздержавлення КСП «Україна», свідчить про те, що на плані роздержавлення земель КСП «Україна» територія, позначена сірими косими лініями під номером 1, є земельною ділянкою історико - культурного призначення, на якій розташоване городище «Туличів Городок». Так, у кожному із вказаних джерел інформації окреслену територію позначено як територію пам'ятки місцевого значення - городища «Туличів Городок», ділянка розташована за 1,5 км. на південний захід від села Козляничі.
Також, відповідно до інформації Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА № 15-3154/8 від 15.12.2023 городище «Туличів Городок» розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 7424984000:06:000:1349.
Зіставленням викопіювання з плану землекористування Козляницької сільської ради про місце розташування земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності на території Козляницької сільської ради Сосницького району Чернігівської області, яка підлягає інвентаризації для передачі у комунальну власність Сосницької ОТГ (ділянка № 12 орієнтовною площею 2,0867 га), та схематичного відображення місця розташування городища «Туличів Городок» на проекті роздержавлення земель КСП «Україна» за характерними умовними та топографічними позначеннями (територія поселення на обох картогорафічних матеріалах має ідентичний малюнок її меж, позначена косими лініями та цифрою 1; зі сходу вказана земельна ділянка межує з землями історико-культурного призначення, з північного сходу межує з землями лісового фонду. З півночі та північного заходу земельна ділянка межує з землями колективної власності, з заходу та півдня з землями лісового фонду, встановлено, що саме викопіювання у технінчій документації виконано за рахунок графічної частини плану роздержавлення земель та співпадає з ним.
Відповідні висновки також підтверджені технічною документацією із інвентаризації земель, згідно з якою встановлено обмеження у використанні ділянки на площу 2,0867 га 01.02 «охоронна зона навколо об'єкта культурної спадщини» та довідкою Департаменту культури і туризму національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації 25.11.2019 №293-П, виданої у порядку погодження землевпорядної документації згідно з вимогами ст. 186, 186-1 Земельного кодексу України, відповідно до якої на земельній ділянці, яка знаходиться на території Козляницької сільської ради Сосницького району, - ділянка № 12 площею 2,0867 га, розташоване городище «Туличів Городок», №250034-Н (за паспортом старого зразка № НОМЕР_1 ), взяте на облік рішенням виконкому Чернігвіської обласної ради народних депутатів від 17.11.1980 № 551 та відповідно до листа Чернігівського історичного музею від 14.09.1993 за № 261, вказана пам'ятка у 1993 році нанесена на карту землекористування КСП «Україна», як землі історико - культурного призначення.
У ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022272150000003, на підставі постанови про залучення спеціаліста від 14.12.2023, інженер-землевпорядник (кваліфікований сертифікат № 013713) ОСОБА_1 провів накладення спірної земельної ділянки в межах та конфігурації, зазначеній в технічній документації на графічну частину проекту роздержавлення.
Відомості про землевпорядника ОСОБА_1 , яким проведено накладення спірної земельної ділянки на проект роздержавлення земель КСП «Україна», внесено до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, під № 4927.
Повноваження ОСОБА_1 складати окремі види документації із землеустрою та документації з оцінки земель, виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою, підтверджено кваліфікаційним сертифікатом інженера землевпорядника № 013713, виданого 10.03.2017, з терміном дії до 08.02.2025.
За результатами проведення вказаного накладення даної земельної ділянки встановлено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7424984000:06:000:1349, площею 2,0867 га має однакове місце розташування, як у викопіюванні, що міститься у технінчій документацій так і в графічній частині плану роздержавлення земель. Також, підтверджено, що спірна земельна ділянка площею 2,0867 га повністю накладається на земельну ділянку площею 2,0867 га, що становить 100% від її площі, на якій розташована пам'ятка археології національного значення поселення «Туличів Городок».
Вказане підтверджується схемою накладення земельної ділянки кадастровий номер 7424984000:06:000:1349 на проект роздержавлення КСП «Україна».
Відповідні висновки також підтверджені технічною документацією із інвентаризації земель, згідно з якою встановлено обмеження у використанні ділянки на площу 2,0867 га 01.02 «охоронна зона навколо об'єкта культурної спадщини».
Постановою прокурора від 06.02.2024 надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування.
Пам'ятка археології національного значення - городище «Туличів Городок» розташована на земельній ділянці площею 2,0867 га кадастровий номер 7424984000:06:000:1349. Вказана ділянка відноситься до земель історико-культурного призначення, на всю її площу встановлено обмеження - охоронна зона навколо об'єкта культурної спадщини. Порядок та режим використання цієї земельної ділянки визначається Законом України «Про охорону культурної спадщини».
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 09.12.2020 № 34-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передано Сосницькій селищній раді Сосницького району Чернігівської області у комунальну власність Сосницької селищної об'єднаної територіальної громади земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 5030,0208 га, які розташовані за межами населених пунктів на території території Сосницької селищної об'єднаної територіальної громади Сосницького району, Чернігівської області, згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки.
На підставі акту приймання-передачі від 09.12.2020 Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області відповідно до наказу від 09.12.2020 № 34-ОТГ передало із державної власності, а Сосницька селищна рада прийняла у комунальну власність земельні ділянки, в тому числі (№ 228 додатку до акту) земельну ділянку площею 2,0867 га, кадастровий номер 7424984000:06:000:1349, з обмеженням охоронна зона навколо об'єкта культурної спадщини.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 358320334 на підставі акту-прийому передачі 09.12.2020 вчинено державну реєстрацію права комунальної власності Сосницької селищної ради на земельну ділянку площею 2,0867 га, кадастровий номер 7424984000:06:000:1349, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2065385974249.
Підстави представництва прокурором інтересів держави в суді.
Відповідно до частин 3, 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Правовідносини, пов'язані з вибуттям із державної чи комунальної власності майна, становлять суспільний, публічний інтерес.
Випадки протиправного вибуття земель історико-культурного призначення з державної власності порушують інтереси держави, як власника, щодо реалізації, передбаченого частиною 1 статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися таким майном через уповноважений орган виконавчої влади і є підставою для застосування органами прокуратури заходів цивільно-правого характеру.
У постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі, держава бере участь у справі, як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.
Відповідно до частини 2 статті 84 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
За частиною 5 статті 122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами 3, 4 і 8 цієї статті, в власність або в користування в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або в випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
З огляду на те, що спірна земельна ділянка перебуває за межами населеного пункту та належить до земель історико-культурного призначення, повноваженнями на розпорядження ділянкою, а також і на захист інтересів держави наділена Чернігівська обласна державна адміністрація.
Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією російської федерації на території України введено воєнний стан з 24.02.2022, термін якого продовжено указами Президента України 18.03.2022 №133/2022, 18.04.2022 №259/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, №254/2023.
Згідно ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи військові адміністрації. Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Повноваження військових адміністрацій визначені ст. 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Зокрема, згідно ч. 1 вказаної статті військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України "Про оборону України", «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про критичну інфраструктуру», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Частиною 3 даної статті регламентовано, що районна, обласна військові адміністрації здійснюють на відповідній території повноваження, віднесені до їхньої компетенції цим Законом, а також передбачає повноваження у разі прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України рішення, передбаченого частиною третьою статті 10 цього Закону, або у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку», серед інших утворено Чернігівську обласну військову адміністрацію та визначено, що у зв'язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.
При цьому, обласні військові адміністрації виконують повноваження обласних державних адміністрацій, зокрема щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
З огляду на вищевикладене, повноваженнями на розпорядження ділянкою, а також і на захист інтересів держави наділена Чернігівська обласна державна (військова) адміністрація.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган (1); у разі відсутності такого органу (2).
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Оскільки відомості про вжиття Чернігівською обласною державною (військовою) адміністрацією належних заходів з усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка розташована в межах пам'ятки археології місцевого значення, відсутні, отже прокурором доведено, що Чернігівська ОД(В)А як орган державної влади, уповноважений на захист інтересів держави в сфері використання спірної земельної ділянки, будучи належним чином поінформована про суть порушеного права, не здійснює захист таких інтересів.
Корюківською окружною прокуратурою на виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру”, повідомлено позивача про звернення з цим позовом до суду.
Щодо порушення виключного права державної власності на спірну земельну ділянку.
Відповідно до частини 2 статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, ЗК України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
За частиною 1 статті 79 ЗК України земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
За приписами статті 79-1 цього Кодексу формування земельної ділянки і набуття нею статусу об'єкта цивільних прав пов'язується законодавством з визначенням її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Як вбачається з матеріалів справи, в межах земельної ділянки площею 2,0867 га (якій в подальшому присвоєний кадастровий номер) наявне обмеження в використанні в вигляді охоронної зони навколо об'єкта культурної спадщини (за кодом 01.02.).
До акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність від 09.12.2020 (згідно з додатком), відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 09.12.2020 № 34-ОТГ, внесене застереження відносно земельної ділянки за кадастровим номером 7424984000:06:000:1349 щодо обмеження в використанні, а саме: охоронна зона навколо об'єкта культурної спадщини (2,0867 га).
Відповідно до частини 1 статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані в власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати в запасі.
За приписами статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Суб'єктом права на землі державної власності, за статтею 80 ЗК України є держава, яка реалізує це право на землі державної власності через відповідні органи державної влади.
Виходячи зі змісту статей 53, 54 ЗК України (в редакції чинній на момент прийняття ГУ Держгеокадастр у Чернігівській області наказу), до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.
Землі історико-культурного призначення можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності.
Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам'яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) установлюються зони охорони пам'яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.
Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини в сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини в суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь врегульовані положеннями Закону України “Про охорону культурної спадщини” від 08.06.2000 № 1805-ІІІ.
Законом № 1805-ІІІ закріплено, що охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
За дефініцією, наведеною у статті 1 Закону №1805-ІІІ, пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взятий на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (не включення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
За частиною 2 статті 2 Закону України "Про охорону культурної спадщини" археологічний об'єкт культурної спадщини - рештки життєдіяльності людини (нерухомі об'єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов'язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації.
Судом установлено, що пам'ятка археології місцевого значення поселення "Туличів Городок", VI-III ст. до н. е., взята під державну охорону на підставі рішення виконавчого комітету Чернігівської обласної ради народних депутатів № 551 від 17.11.1980; паспортизована (№ 2649-Чр).
Статтею 17 Закону України “Про охорону культурної спадщини” №1805-ІІІ врегульовані питання суб'єктів права власності на пам'ятки. За частинами 1, 2 цієї статті пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати в державній, комунальній або приватній власності. Суб'єкти права власності на пам'ятку визначаються згідно із законом. Усі пам'ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов'язані з ними рухомі предмети, є державною власністю.
У свою чергу частина 6 цієї статті визначає, що землі на яких розташовані пам'ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) в державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам'ятки археології - поля давніх битв.
Отже, діюче законодавство безальтернативно визначає для пам'яток археології та земель, на яких вони розташовані, єдину форму власності - державну, а в випадку, якщо така земельна ділянка не перебуває в державній власності, - остання підлягає обов'язковому вилученню або викупу державою.
Згідно зі статтею 34 Закону України “Про охорону культурної спадщини” території пам'яток, охоронних зон, заповідників, музеїв-заповідників, охоронювані археологічні території належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.
Землі історико-культурного призначення віднесені до особливо цінних земель (частина 1 статті 150 ЗК України).
Частина 1 статті 54 ЗК України передбачає, що землі історико-культурного призначення можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Дана норма встановлює загальне правило відносно форм власності земель віднесених за цільовим призначенням до категорії земель історико-культурного призначення. Натомість спеціальна норма, закріплена в статті 17 Закону України “Про охорону культурної спадщини”, передбачає виключення із загального правила, за змістом якої землі на яких розміщені пам'ятки археології перебувають виключно в державній власності.
За висновком суду, до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме положення спеціального нормативно-правового акту, Закону України “Про охорону культурної спадщини” від 08.06.2000 № 1805-ІІІ. Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 12.03.2024 у справі № 927/1206/21.
З огляду на наведені обставини, земельна ділянка площею 2,0867 га кадастровий номер 7424984000:06:000:1349, протиправно вибула із державної власності, оскільки земельна ділянка, на якій знаходиться пам'ятка археології, не підлягає передачі з державної до комунальної або приватної власності, та належить до категорії земель історико-культурного призначення.
Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України “Про охорону культурної спадщини” (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам'яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають установлюватися зони охорони пам'яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару. Межі та режими використання зон охорони пам'яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини. Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам'яток та внесення змін до них установлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в сфері охорони культурної спадщини.
Водночас, відсутність затвердженої науково-проектної документації з встановлення цільового призначення за категорією земель історико-культурного призначення, визначення меж та режимів використання пам'ятки археології національного значення та зон її охорони, за висновком суду, не спростовує факту розташування на спірній земельній ділянці вказаної пам'ятки, що знаходиться під охороною держави.
Щодо належності обраного прокурором способу захисту порушеного права держави.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.
Згідно з частиною 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2 статті 4 ГПК України).
Обраний спосіб захисту має забезпечити ефективне поновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів, або попередити їх порушення на майбутнє.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що визначені частиною 2 статті 16 ЦК України та частиною 2 статті 20 ГК України, є відновлення становища, що існувало до порушення.
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Згідно з п. 1 частини 1 статті 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже, запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права комунальної власності на об'єкт з обмеженою оборотоздатністю територіальною громадою, яка протиправно його набула в комунальну власність, є перешкодою для реалізації державою речових прав на зазначений об'єкт.
Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи в випадку, передбаченому п. 1 частини 7 статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також в разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені в зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені в зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Отже, в розумінні положень наведеної норми судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав є належними способами судового захисту порушених прав та інтересів особи.
Відповідно до частини 13 статті 79-1 ЗК України та частини 10 статті 24 Закону України “Про Державний земельний кадастр” земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується, зокрема, в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Згідно з даними Державного земельного кадастру земельна ділянка площею 2,0867 га кадастровий номер 7424984000:06:000:1349, перебуває у комунальній власності.
Відомості про цільове призначення спірної земельної ділянки не впливають на правовий режим ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, оскільки за законом такий правовий режим пов'язаний із фактом перебування на ділянці пам'ятки археології.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16, зазначивши, що земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення за фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам'яткою архітектури. Неприйняття міською радою рішення про зміну цільового призначення цієї земельної ділянки та приведення його в відповідність до дійсного призначення не впливає на правовий режим цієї земельної ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, оскільки, за законом, такий правовий режим пов'язаний з фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам'яткою архітектури, а не рішенням органу місцевого самоврядування.
Статтею 3 Закону України “Про державний земельний кадастр” закріплені основні принципи, на яких базується Державний земельний кадастр, зокрема, принципи об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.
За наведених обставин, подальша наявність відомостей щодо прав на земельну ділянку за кадастровим номером 7424984000:06:000:1349, площею 2,0867 га, як земель сільськогосподарського призначення в Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об'єктивності, достовірності та повноти відомостей.
Водночас суд вважає за доцільне зазначити, що в чинному законодавстві України відсутні механізми щодо самостійного звернення позивача до органів Держгеокадастру із заявою про скасування протиправного запису, який порушує його права, виходячи з обставин, установлених у ході вирішення наявного спору.
Натомість, наявність державної реєстрації такої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі порушує права держави, оскільки унеможливлює розпорядження вказаною земельною ділянкою, з огляду на що, державна реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 7424984000:06:000:1349 підлягає скасуванню в судовому порядку.
Відтак, єдиним можливим та ефективним засобом захисту прав позивача є саме скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 7424984000:06:000:1349 (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у справі № 924/504/20 від 31.01.2023).
Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, були порушені, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
В справі “East/West Alliance Limited” проти України” (№ 19336/04) суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту в спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією “небезпідставної скарги” та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов'язання за цим положенням. Межі обов'язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Poland № 30210/96).
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
В свою чергу, обов'язковість рішення суду, серед іншого закріплена в статті 129 Конституції України, статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
Суд зазначає, що спірні правовідносини, крім іншого, регулюються Законом України “Про Державний земельний кадастр” та Порядком ведення Державного земельного кадастру (затверджений постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051, далі - Порядок № 1051).
Відповідно до частини 10 статті 24 Закону України “Про Державний земельний кадастр” та пункту 114 Порядку державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію в разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Враховуючи викладене, для забезпечення державі реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки необхідно усунути перешкоди в користуванні нею шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та одночасним припиненням речового права територіальної громади в особі Сосницької селищної ради Корюківського району, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що забезпечить ефективний спосіб захисту порушених прав держави, оскільки усуне стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення спірної ділянки.
Спірна земельна ділянка, що неправомірно вибула з державної власності в комунальну власність Сосницької селищної ради, підлягає поверненню державі в особі Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації.
Скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки з припиненням речових прав на неї та припинення існування такого об'єкту цивільних прав, створить передумови для позивача для формування як нового об'єкту цивільних прав земельної ділянки в межах території пам'ятки археології.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора ґрунтуються на належних, допустимих, достовірних доказах, у розумінні статей 76-78 ГПК України.
Крім того, у відзиві на позов відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Відповідно до ст. 191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Отже, з урахуванням визнання позову відповідачем, обґрунтованості вимог прокурора, а також того, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів третіх осіб, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог прокурора у повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
При ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.
Пунктом 2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 130 ГПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Ухвалою суду від 08.04.2024 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.05.2024
Відзив на позов відповідачем подано до суду 22.04.2024, тобто на стадії підготовчого провадження, до початку розгляду справи по суті.
При поданні позову до суду прокурором сплачено 9084 грн судового збору.
Відтак, судовий збір в сумі 4542 грн покладається на відповідача, а в сумі 4542 грн підлягає поверненню прокурору з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 13, 14, 42, 53, 55, 73 - 80, 86, 129, 165 - 167, 178, 184, 202, 233, 236- 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов Керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації до Сосницької селищної ради про усунення перешкод, скасування державної реєстрації та зобов"язання повернути земельну ділянку задовольнити повністю.
2. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424984000:06:000:1349 площею 2,0867 га за територіальною громадою в особі Сосницької селищної ради Корюківського району, код 04412656, (колишній Сосницький район) Чернігівської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2065385974249).
3. Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7424984000:06:000:1349 площею 2,0867 га.
4. Зобов"язати Сосницьку селищну раду Корюківського району Чернігівської області повернути земельну ділянку з кадастровим номером 7424984000:06:000:1349 площею 2,0867 га державі в особі Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації, код 00022674.
5. Стягнути з Сосницької селищної ради, вул. Грущевського,15, смт Сосниця, Корюківський р-н, Чернігівська обл., 16100, код 04412656 на користь Чернігівської обласної прокуратури, вул. Князя Чоргого,9, м. Чернігів, 14000, код 02910114, судовий збір в сумі 4542 грн.
6. Накази видати після набрання рішення законної сили.
7. Повернути Чернігівській обласній прокуратурі вул. Князя Чоргого,9, м. Чернігів, 14000, код 02910114 з Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22030101) 4542 грн судового збору, сплаченого платіжною інструкцією № 4452 від 01.03.2024, примірник якої знаходиться у матеріалах справи № 927/311/24 Господарського суду Чернігівської області.
8. Дане рішення є підставою для повернення судового збору з Державного бюджету України.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 17.06.2024.
Суддя М.П. Ноувен