про повернення позовної заяви
17.06.2024м. СумиСправа № 920/684/24
Суддя господарського суду Сумської області Жерьобкіна Є.А., перевіривши матеріали позовної заяви (вх. № 2737 від 10.06.2024)
за позовом Акціонерного товариства «Сумиобленерго» (40035, м. Суми, вул. І.Сірка, буд. 7, код ЄДРПОУ 23293513) в особі Філії «Сумський район електричних мереж» Акціонерного товариства «Сумиобленерго» (42355, Сумська область, Сумський район, смт Степанівка, вул. Центральна, буд. 53, код ЄДРПОУ 00131860)
до відповідача Фізичної особи - підприємця Ніколенка Віталія Віталійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 482663 грн 14 коп.
10.06.2024 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі Філії «Сумський район електричних мереж» 482663 грн 14 коп. вартості не облікованої електричної енергії, а також 12406 грн 00 коп. витрат на проведення експертного дослідження та 7239 грн 95 кок. витрат зі сплати судового збору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2024, справу № 920/684/24 призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.
Подана позовна заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 5 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно з ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як в порядку самопредставництва, так і в порядку представництва (адвоката). При цьому, в порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.
Суд установив, що позовна заява від імені позивача підписана представником АТ «Сумиобленерго» Дубровською Аллою Володимирівною.
Згідно витягу з ЄДРПОУ станом на 29.12.2023, який наданий до позовної заяви, Дубровська Алла Володимирівна має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (здійснювати само представництво АТ «Сумиобленерго» виключно в судах України з усіма правами, наданими законодавством позивачу (заявнику, кредитору), відповідачу (боржнику), третій особі, стягувану, заінтересованій особі, потерпілому, цивільному позивачу та цивільному відповідачу, окрім повної або часткової відмови від позову, укладення мирової угоди, повного або часткового визнання позову інших осіб, укладення угоди про передачу спору на розгляд третейського суду, відзиву, скарги, з правом підписувати та подавати від імені АТ «Сумиобленерго» позовні заяви, апеляційні і касаційні скарги та відзиви на них, відповіді на відзиви, заперечення, пояснення, заяви, клопотання, скарги та інші документи, які пов'язані з само представництвом «АТ «Сумиобленерго» у судах, завіряти копії документів, які надаються АТ «Сумиобленерго» до суду) - представник.
Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо; дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи. Таким чином, до Єдиного державного реєстру включається інформація щодо осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, та дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи. Водночас у законодавстві відсутня вимога щодо необхідності внесення до Єдиного державного реєстру переліку усіх повноважень таких осіб, які вони можуть вчиняти від імені юридичної особи. Отже, Верховний Суд у своїх постановах притримується єдиної і послідовної позиції щодо належності і достатності як доказу наявності повноважень у особи діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва Витягу з державного реєстру, в якому зазначені відомості про особу, яка підписала процесуальний документ.
За усталеною практикою Верховного Суду, сформульованою в ухвалах від 21.12.2021 у справі № 320/7683/20, від 23.12.2021 у справі № 480/507/21, від 28.12.2021 у справі № 280/797/20, від 02.03.2023 у справі № 380/2518/22, від 06.03.2023 у справі № 640/15331/21, від 08.05.2023 у справі № 520/5268/22, від 11.12.2023 у справі № 200/658/21-а - інститут самопредставництва не передбачає обмежень у діях особи, яка представляє інтереси юридичної особи або суб'єкта владних повноважень в порядку самопредставництва.
Верховний Суд у постановах від 22.07.2021 у справі № 280/6557/20, від 09.09.2021 у справі № 200/11717/20-а дійшов висновку, що правом підпису позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарги поданої юридичною особою, суб'єктом владних повноважень, який не є юридичною особою, наділений керівник, уповноважений член виконавчого органу або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження.
Згідно правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові № 200/658/21-а від 11.12.2023 вбачається, що самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. При цьому, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні, статуті (як установчому документі) чи трудовому договорі (контракті) було визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) в порядку самопредставництва. Суд наголошує на тому, що інститут самопредставництва не передбачає обмежень у діях особи, яка представляє інтереси юридичної особи або суб'єкта владних повноважень в порядку самопредставництва. Отже, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що представник не може вважатися особою, що здійснює самопредставництво Міністерства внутрішніх справ України, оскільки з доданого до апеляційної скарги Витягу не передбачається такої можливості у зв'язку з наявними обмеженнями, що суперечить самій суті інституту самопредставництва.
Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.
Таким чином, враховуючи останню правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.12.2023 № 200/658/21-а, відомості про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не свідчать про право ОСОБА_1 звертатись з позовом та представляти інтереси Акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі Філії «Сумський район електричних мереж» у порядку самопредставництва.
Відтак, в порушення вищевказаних вимог до матеріалів позовної заяви не додано доказів того, що особа, яка підписала позовну заяву Акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі Філії «Сумський район електричних мереж», а саме Дубровська А.В., є керівником, членом виконавчого органу, або іншою особою, уповноваженою діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) і діє в порядку самопредставництва, як і не додано доказів наявності у ОСОБА_1 статусу адвоката та повноважень адвоката як представника Акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі Філії «Сумський район електричних мереж».
Доказами підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва працівник (юрисконсульт, начальник юридичного управління) має надати суду: докази того, що особа обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт). При цьому, у відповідному трудовому договорі (контракті) має міститись положення щодо повноважень юрисконсульта на представництва інтересів юридичної особи в суді.
Відсутність відповідних положень у трудовому договорі (положенні/посадовій інструкції) є підставою для відмови у допуску до участі у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки, дану позовну заяву підписано особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо представництва в суді позивача, то вона підлягає поверненню в силу вимог зазначеної норми закону, як така, що підписана особою, яка не має права її підписувати.
Згідно з ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 2, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву (вх. № 2737 від 10.06.2024) повернути Акціонерному товариству «Сумиобленерго» в особі Філії «Сумський район електричних мереж».
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвала підписана суддею 17.06.2024.
Суддя Є.А. Жерьобкіна