65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"17" червня 2024 р. Справа № 916/1151/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши справу,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411; код ЄДРПОУ 41084239),
до: Фізичної особи-підприємця Пишука Сергія Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
про стягнення 142044,95 грн.
Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи.
Обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Пишука Сергія Миколайовича про стягнення 142044,95 грн, з яких: 60900,81 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту та 80144,14 грн - сума прострочених платежів по процентам.
Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за Договором про надання кредиту № 260387-КС-001 від 17.03.2021.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2024 справу № 916/1151/24 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.
Ухвалою від 08.04.2024 суд відкрив провадження у справі № 916/1151/24. Прийняв справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи постановив здійснювати без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позовну заяву, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановив відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз'яснив сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 ГПК України.
Одночасно з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" звернулось до Господарського суду Одеської області з клопотанням про витребування доказів, в якому просить суд витребувати у АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" наступну інформацію:
- чи випускалася банківська картка № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 );
- інформацію про руху коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_2 за період з 17.03.2021 року по 08.10.2021 року включно.
Ухвалою суду від 22.04.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА” про витребування доказів задоволено. Витребувано у АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (01001, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) наступну інформацію:
- чи випускалася банківська картка № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 );
- інформацію про руху коштів (виписку) по банківській картці № 4441-1144- 2058-0456 за період з 17.03.2021 року по 08.10.2021 року включно. Встановлено АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" строк для подання до суду витребуваних доказів - протягом десяти календарних днів, з дня отримання даної ухвали суду.
10 травня 2024 року до суду від АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" на виконання вимог ухвали суду від 22.04.2024 надійшов супровідний лист з додатком.
Вказаний лист суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Суд зазначає, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У Перехідних положеннях Господарського процесуального кодексу України, а саме у підпункті 17.1 пункту 17 передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилались судом рекомендованим листом на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в електронний кабінет позивача.
Ухвала суду від 08.04.2024 не отримана відповідачем у справі, про що свідчить повернуте на адресу суду поштове повідомлення з відміткою пошти „адресат відсутній за вказаною адресою” (т. 1, а.с. 139-142).
Станом на 17.06.2024 від відповідача у справі відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частин 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що, суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
Таким чином, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні згідно Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, суд застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд
Матеріали справи свідчать, що 17 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА” (надалі - кредитодавець або позивач) і фізичною особою-підприємцем Пишук Сергієм Миколайовичем (надалі - позичальник або відповідач) був укладений договір № 260387-КС-001 про надання кредиту (електронна форма) (надалі - Договір).
Відповідно до умов п. 1 Договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 43000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
У п. 1 Договору наведені наступні істотні умови надання кредиту:
- строк кредиту - 24 тижнів;
- процентна ставка - в день 0,86519600, фіксована;
- комісія за надання кредиту - 6450,00 грн;
- загальний розмір наданого кредиту - 43000,00 грн;
- термін дії договору - до 01.09.2021;
- орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 94560,00 грн.
Відповідно до умов п. 2 Договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Графік платежів викладений у п. 3 Договору та містить наступні відомості: дату операції, залишок по основній сумі кредиту; проценти за користування кредитом; частковий платіж основної суми; комісію за надання кредиту; загальний платіж.
Договір підписаний ФОП Пишук С.М. одноразовим ідентифікатором.
Також у Договорі вказана інформація щодо Позичальника, а саме: місце проживання, паспортні дані, ідентифікаційний код. Кредитний договір був укладений відповідачем як суб'єктом підприємницької діяльності.
ТОВ „Бізнес позика” на підтвердження факту укладення кредитного договору № 260387-КС-001 від 17.03.2021 в інформаційно-телекомунікаційній платформі товариства було надано суду довідки, підписані представником, у яких відображено форму послідовності дій Клієнта, вчинених для укладення договору, а також надано анкету Клієнта.
ТОВ „Бізнес позика” також надано суду Правила про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям, затверджені наказом директора товариства № 25-ОД від 03.11.2021.
ТОВ „Бізнес позика” 17.03.2021 було перераховано на картку № НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 43000,00 грн, вказану відповідачем в особистому кабінеті на сайті https://bizpozyka.com/, що підтверджується витягом з анкети клієнта (т. 1, а.с. 70). На підтвердження надання відповідачу кредиту в сумі 43000,00 грн позивач надав суду довідки (т. 1, а.с. 95-96). При цьому, у призначенні платежу зазначено: перерахування коштів ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 згідно кредитного договору № 260387-КС-001 від 17.03.2021.
Додатковою угодою № 1 від 20.04.2021 до Договору № 260387-КС-001 про надання кредиту від 17.03.2021 укладеною між сторонами, відповідно до якої кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на 20.04.2021 сума неповернутого позичальником кредиту отриманого відповідно до Договору про надання кредиту № 260387-КС-001 від 17.03.2021 становить 62000,00 грн (т. 1, а.с. 24-25).
Додатковою угодою № 2 від 06.07.2021 до договору № 260387-КС-001 про надання кредиту від 17.03.2021 укладеною між сторонами, відповідно до якої кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на 06.07.2021 сума неповернутого позичальником кредиту отриманого відповідно до договору про надання кредиту № 260387-КС-001 від 17.03.2021 становить 61625,66 грн (т. 1, а.с. 30-31).
Додатковою угодою № 3 від 20.09.2021 до договору № 260387-КС-001 про надання кредиту від 17.03.2021 укладеною між сторонами, відповідно до п. 1 додаткової уходи № 3 від 20.09.2021 кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на 20.09.2021 сума неповернутого позичальником кредиту отриманого відповідно до договору про надання кредиту № 260387-КС-001 від 17.03.2021 становить 61535,94 грн (т. 1, а.с. 38-39).
Відповідно п. 2.1 додаткової угоди № 3 кредит збільшується на 14000,00 грн та кредитодавець, на умовах викладених у договорі, збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов'язується повернути кредит збільшений на 14000,00 грн у строки та на умовах викладених у договорі.
У п. 4 додаткової угоди № 3 продовжено термін дії договору до 07.03.2022.
Відповідно п. 5 додаткової угоди № 3 після укладення додаткової угоди та збільшення суми Кредиту: загальна сума отриманого Кредиту становить: 61535,94 грн (п. 1 та п. 2.1 Додаткової угоди); орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 123662,09 грн.
Згідно п. 6 Додаткової угоди № 3 комісія за зміну умов договору: 2100,00 грн.
ТОВ „Бізнес позика” було перераховано на картку № 4441-1144-2058-0456 грошові кошти 20.04.2021 у розмірі 19000,00 грн, 06.07.2021 у розмірі 20000,00 грн, 20.09.2021 у розмірі 14000,00 грн вказану відповідачем в особистому кабінеті на сайті https://bizpozyka.com/. На підтвердження надання відповідачу грошових коштів позивач надав суду квитанції (т.1, а.с. 68, 69, 77).
10 травня 2024 року до суду від АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" на виконання вимог ухвали суду від 22.04.2022 надійшов лист, згідно якого Банк підтверджує факт надходження на картку № 4441-1144-2058-0456 коштів від ТОВ “Бізнес позика” у загальному розмірі 96000,00 грн.
В порушення умов Договору та приписів законодавства відповідач частково здійснив платежі в рахунок погашення заборгованості. Строк виконання зобов'язань за договором не переносився. Відповідачем було здійснено платежі за договором № 260387-КС-001 від 17.03.2021 на суму 35099,19 грн, відповідно до розрахунку заборгованості (т.1, а.с. 88-93).
Позивач зазначає, що станом на 09.01.2023 заборгованість відповідача за Договором становить 142044,95 грн, яка складається з 60900,81 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 81144,14 грн - сума прострочених платежів по процентах.
Неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА” підлягають задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до пунктів 1, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України „Про електронну комерцію” № 675-VIII від 03.09.2015 електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;
В силу вимог ст. 12 Закону України „Про електронну комерцію” якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що ТОВ „Бізнес позика” було належним чином виконані взяті на себе зобов'язання з видачі відповідачу кредитних коштів у загальному розмірі 96000,00 грн, що підтверджується роздруківками квитанцій, анкетою клієнта та листом АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" від 10.05.2024.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 („Позика”), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В порушення зобов'язань, прийнятих на себе за умовами Кредитного договору № 260387-КС-001 від 17.03.2021 та Додаткових угод ФОП Пишук С.М. не повернув у повному обсязі кредитні кошти та не сплатив проценти за їх користування у строк по 07.03.2022, що і стало підставою для звернення позивача до суду із даними позовними вимогами.
Неповерненням позивачу отриманих кредитних коштів у встановлений вищевказаним договором строк відповідач порушив умови цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. В свою чергу вказані обставини є підставою для стягнення спірної суми заборгованості у судовому порядку.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів виконання відповідачем зобов'язань за Кредитним договором № 260387-КС-001 від 17.03.2021, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ „Бізнес позика” позовних вимог шляхом присудження до стягнення із відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 60900,81 грн та заборгованості за процентами у розмірі 81144,14 грн, які були нараховані позивачем по 07.03.2022, тобто протягом строку кредитування, визначеного Договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору в сумі 2147,20 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Пишука Сергія Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА” (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411; код ЄДРПОУ 41084239) суму прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 60900,81 грн, суму прострочених платежів по процентам у розмірі 81144,14 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2147,20 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Рішення підписано 17 червня 2024 року.
Суддя Нікітенко С.В.