Ухвала від 17.06.2024 по справі 922/831/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження

17 червня 2024 року м. Харків Справа №922/831/23 (644/5432/23)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства «Жилкомсервіс» (вх.№1468Х від 11.06.2024) на рішення Господарського суду Харківської області від 11.04.2024 у справі №922/831/23 (644/5432/23) (м. Харків, суддя Усатий В.О., повний текст рішення складено 16.04.2024),

за позовом ОСОБА_1 , м. Харків,

до Комунального підприємства «Жилкомсервіс», м. Харків,

про відшкодування шкоди,

в межах справи про банкрутство Комунального підприємства «Жилкомсервіс», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просив зобов'язати КП «Жилкомсервіс» усунути протікання покрівлі над квартирою АДРЕСА_1 , полагодити з'єднання воронки та водозливної труби біля квартири АДРЕСА_2 та провести заходи з ремонту покрівлі даху житлового будинку АДРЕСА_3 . Крім того, просив стягнути з КП «Жилкомсервіс» на користь позивача компенсацію за завдану залиттям квартири шкоду у розмірі 106 733,00 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова 02.11.2023 справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Жилкомсервіс» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків послуг та зобов'язання вчинити певні дії - передано на розгляд Господарського суду Харківської області за підсудністю.

06.02.2024 до Господарського суду Харківської області від представника позивача - адвокатки Ашурової А.Р. надійшла заява (вх.№3393) про усунення недоліків з додатком у вигляді заяви про зменшення позовних вимог та квитанції №5764-9099-4861-1773 від 06.02.2024 про сплату судового збору. В обґрунтування заяви про зменшення позовних вимог представник позивача зазначила, що у зв'язку з тим, що КП «Жилкомсервіс» вже фактично не зможе провести жодних дій, то відпали підстави для розгляду позовної вимоги у частині зобов'язання КП «Жилкомсервіс» вчинити дії, а відтак представник позивача вважає за необхідне зменшити позовні вимоги і просить розглядати в частині стягнення з КП «Жилкомсервіс» на користь позивача компенсацію за завдану залиттям квартири шкоду у розмірі 106 733,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської від 13 лютого 2024, крім іншого, прийнято справу №644/5432/23 до розгляду в межах справи №922/831/23 про банкрутство Комунального підприємства «Жилкомсервіс» з урахуванням заяви представника позивача - адвокатки Ашурової А.Р. про зменшення позовних вимог.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.04.2024 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства «Жилкомсервіс» на користь ОСОБА_1 компенсацію за завдану залиття квартиру шкоду у загальному розмірі 66733,00 грн, з яких 48733,00 грн - матеріальні збитки, 8000,00 грн - витрати на проведення звіту з оцінки розміру матеріальних збитків, 10000,00 грн - моральна шкода. Стягнуто з Комунального підприємства «Жилкомсервіс» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. В решті вимог відмовлено. Ухвалено видати накази після набрання рішення законної сили.

Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» з вказаним рішенням суду першої інстанції частково не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити відповідний процесуальний строк; скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 11.04.2024 у справі №922/831/23 (644/5432/23) в частині задоволених позовних вимог та ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлокомсервіс» у повному обсязі; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Системою автоматизованого розподілу справ відповідно до Витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.06.2024 для розгляду справи №922/831/23 (644/5432/23) визначено склад суду, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.

В обґрунтування поданого клопотання скаржник посилається на те, що вперше апеляційну скаргу подано з дотриманням строку на апеляційне оскарження; після отримання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 про залишення апеляційної скарги без руху скаржником невідкладно сплачено судовий збір та в цей же день направлено через систему «Електронний Суд» заяву про усунення недоліків; після отримання ухвали суду про повернення апеляційної скарги від 10.06.2024 скаржником з'ясовано, що заява про усунення недоліків від 14.05.2024 відображається у статусі «Чернетка», на підтвердження чого додані відповідні докази; крім того, апелянт зазначає, що ним направлено до ДП «Інформаційні судові системи» запит щодо виникнення технічної помилки при поданні адвокатом заяви, докази направлення якого додано до апеляційної скарги.

Судом встановлено, що повний текст оскаржуваного рішення суду складено 16.04.2024. Вперше з апеляційною скаргою позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду 06.05.2024, тобто в межах строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 повернуто апеляційну скаргу з огляду на не усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху (несплата судового збору). Зазначена ухвала доставлена скаржнику в електронний кабінет в системі «Електронний Суд» 11.06.2024 о 14:04 год.

Повторно з апеляційною скаргою позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду в день отримання ухвали про повернення первісної апеляційної скарги - 11.06.2024.

З доданої до апеляційної скарги платіжної інструкції про сплату судового збору вбачається, що відповідний платіж здійснено 14.05.2024, тобто наступного дня після винесення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 119 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. У частині 3 цієї ж статті вказано, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: зокрема, подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06.12.2007).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено: «право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.».

Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі Волчлі проти Франції (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29 від 26.07.2007).

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).

При цьому, надмірний формалізм під час відмови у розгляді заяви скаржника, суттєво обмежує його право на звернення до суду, що є порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.12.2016 у справі «ТОВ «ФРІДА» проти України»).

Тобто, суд має дотримуватися розумного ступеня пропорційності, уникати надмірного формалізму та непропорційності між застосованими засобами та поставленою метою.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Зважаючи на доводи, викладені апелянтом в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, подання первісної апеляційної скарги в межах законодавчо встановленого строку, повторне звернення з апеляційною скаргою в день отримання ухвали про повернення первісної апеляційної скарги, враховуючи вжиті апелянтом дії на усунення недоліків первісної апеляційної скарги, з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначеного ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.129 Конституції України, ст.119 ГПК України та для захисту прав і охоронюваних законом інтересів сторін, колегія суддів дійшла висновку, що причини пропуску строку подання скарги є поважними, а тому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню.

Перевіркою матеріалів скарги встановлено, що заявником дотримано вимог ст.258 ГПК України у чинній редакції. Підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження або повернення апеляційної скарги судом не встановлено.

На час постановлення даної ухвали заперечень проти відкриття апеляційного провадження від інших учасників справи не надійшло.

Судова колегія дійшла висновку про відкриття апеляційного провадження.

Крім того, колегія суддів вказує, що відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Виходячи із зазначених вище правових норм, враховуючи що ціна позову є меншою, ніж 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також те, що справа не відноситься до справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 247 ГПК України), вказана справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Отже, колегія суддів дійшла висновку здійснювати розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду без матеріалів справи №922/831/23 (644/5432/23), апеляційний господарський суд, відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, вважає за необхідне витребувати матеріали даної справи з суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.234, 235, 255, 256, 258, 262, 263, 270, п.17.10 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Поновити Комунальному підприємству «Жилкомсервіс» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у справі №922/831/23 (644/5432/23).

2.Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Жилкомсервіс» (вх.№1468Х від 11.06.2024) на рішення Господарського суду Харківської області від 11.04.2024 у справі №922/831/23 (644/5432/23).

2.Розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

2.Витребувати з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/831/23 (644/5432/23).

3.Встановити позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

4.Східним апеляційним господарським судом в умовах воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України рекомендовано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи (відзиви, заяви, клопотання тощо) з використанням програми «Електронний суд». Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/

5.Учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв'язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень.

6.Звернути увагу учасників судового провадження, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою https://court.gov.ua/sud4875

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук