про закриття апеляційного провадження
11 червня 2024 року м. Харків Справа №922/2714/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.
за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,
за участю представників:
від апелянта ОСОБА_1 - адвокат Волошина Н.Л.,
від боржника ОСОБА_2 - не з'явився,
від кредитора ФОП ОСОБА_3 - Красніков П.І. особисто,
арбітражний керуючий - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 (вх.№719Х від 18.03.2024) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.03.2024 у справі №922/2714/23 (м. Харків, суддя Прохоров С.А., повний текст ухвали складено 14.03.2024),
за заявою ОСОБА_2 ,
до ОСОБА_2 ,
про визнання неплатоспроможним, -
Фізична особа ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.07.2023 року у справі №922/2714/23 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; ухвалено оприлюднити на офіційному веб-сайті оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 ; призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_2 арбітражну керуючу Єрьоміну Ольгу Юріївну (свідоцтво №125 від 06.02.2013 року).
06.07.2023 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 №70948.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.08.2023 у справі №922/2714/23 задоволено заяву фізичної особи підприємця Краснікова Павла Івановича з грошовими вимогами до боржника (вх.№20235 від 01.08.2023). Визнані грошові вимоги фізичної особи підприємця Краснікова Павла Івановича (код НОМЕР_2 ) у загальному розмірі основного боргу 36 573 968,00 грн., з яких основний борг - 36 568 600,00 грн., судовий збір за подачу заяви з грошовими вимогами - 5 368,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.08.2023 року у справі №922/2714/23 за результатами попереднього засідання призначено судове засідання для розгляду погодженого кредитором плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.03.2024 відхилені вимоги ОСОБА_4 до боржника ОСОБА_2 в розмірі 31 357 881,10 грн основного боргу та 5 368,00 грн судового збору.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.03.2024 відхилені вимоги ОСОБА_1 до боржника ОСОБА_2 розмірі 2 776 000,00 грн. та в розмірі 1 492 625,00 дол. США.
13.03.2024 до Господарського суду Харківської області надійшла спільна заява кредитора ФОП Краснікова П.І. та боржника ОСОБА_2 (вх.№6861) в якій останні прохають суд затвердити мирову угоду, що укладена між ними та закрити провадження у справі.
13.03.2024 до Господарського суду Харківської області від керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Єрьоміної О.Ю. надійшов звіт (вх.№6857), в якому вона зазначає, що ознайомившись із мировою угодою, укладеною між Боржником та Кредитором, керуючий реструктуризацією не вбачає підстав для відмови в її затверджені, вважає умови Мирової угоди такими, що не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб, тому не заперечує проти її затвердження Господарським судом та закриття провадження у справі №922/2714/23 про неплатоспроможність ОСОБА_2 .
Також 13.03.2024 до Господарського суду Харківської області від керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Єрьоміної О.Ю. надійшов звіт (6859) про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, в якому вона просить суд затвердити звіт керуючого реструктуризацією ФО ОСОБА_2 - арбітражного керуючого Єрьоміної О.Ю. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі №922/2714/23 про неплатоспроможність ОСОБА_2 за період з 05.07.2023 р. по 12.03.2024 року.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.03.2024 затверджено звіт керуючого реструктуризацією - ОСОБА_5 №02-01/1518 від 13.03.2024 про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі №922/2714/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 за період з 05.07.2023 по 12.03.2024. Задоволено спільну заяву кредитора ФОП Краснікова Павла Івановича та боржника фізичної особи ОСОБА_2 вх. №6861 від 13.03.2024 про затвердження мирової угоди. Затверджено Мирову угоду по справі №922/2714/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ), укладену 12.03.2024 року між кредитором - фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) та боржником - фізичною особою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , код НОМЕР_1 ) у зазначеній редакції. Закрито провадження у справі №922/2714/23 за заявою боржника - фізичної особи ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ) про неплатоспроможність. Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.07.2023 у справі №922/2714/23. Припинено повноваження керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_2 - арбітражного керуючого Єрьоміної Ольги Юріївни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №125 від 06.02.2013, РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ). Встановлено, що дана ухвала є виконавчим документом відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», набирає чинності з моменту її прийняття, тобто 13.03.2024, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років, тобто до 14.03.2027. Боржником за цією ухвалою є ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , код НОМЕР_1 ) Стягувачем за цією ухвалою є фізична особа підприємець Красніков Павло Іванович ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ).
ОСОБА_1 із вказаною ухвалою суду не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.03.2024 по справі №922/2714/23 - задовольнити; ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.03.2024 по справі №922/2714/23 про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції; зупинити виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 13.03.2024 у справі №922/2714/13 до розгляду даної апеляційної скарги Східним апеляційним господарським судом; розгляд апеляційної скарги здійснювати за участі ОСОБА_1 .
Системою автоматизованого розподілу справ відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.03.2024 для розгляду справи №922/2714/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., судді Склярук О.І., Россолов В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх.№719Х від 18.03.2024) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.03.2024 у справі №922/2714/23.
Від арбітражної керуючої Єрьоміної О.Ю. надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№5095ел.856 від 10.04.2024), в якому просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 (вх.№709Х від 18.03.2024) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.03.2024 у справі №922/2714/23.
Від ФОП Краснікова Павла Івановича надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№5105 від 11.04.2024), в якому просить апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.03.2024 у справі №922/2714/23 про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі - закрити.
Від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№5114 від 11.04.2024), в якому просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх.№719Х від 18.03.2024) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.03.2024 у справі №922/2714/23.
Від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення (вх.№5322 від 16.04.2024), в яких просить у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Єрьоміної О.Ю., ОСОБА_2 та ФОП Краснікова П.І. про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.03.2024 по справі №922/2714/23 про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі - відмовити; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.03.2024 по справі №922/2714/23 - задовольнити; ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.03.2024 по справі №922/2714/23 про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі - скасувати, а справу направити до продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 призначено апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№719Х від 18.03.2024) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.03.2024 у справі №922/2714/23 до розгляду на "30" травня 2024 р. о 10:45 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Волошиної Н.Л. про участь ОСОБА_1 та його представника - адвоката Волошиної Н.Л. у судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/2714/23 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів. Судове засідання у справі №922/2714/23, яке призначено на 30.05.2024 о 10:45 год та подальші судові засідання у даній справі ухвалено провести за участю ОСОБА_1 та його представника - адвоката Волошиної Н.Л. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2024 розгляд справи відкладено на 04 червня 2024 року об 11:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №131.
Від представника ОСОБА_2 - адвоката Камінської А.А. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 04.06.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№7573 від 03.06.2024).
04.06.2024 представником ОСОБА_2 - адвокатом Камінською А.А. подано клопотання (вх.№7644 від 04.06.2024), в якому остання повідомляє про намір бути особисто присутньою у судовому засіданні під час розгляду даної апеляційної скарги та просить не задовольняти та не розглядати раніше подане клопотання про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 оголошено перерву у розгляді справи №922/2714/23 до "11" червня 2024 р. о 12:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132.
Від представника ОСОБА_2 - адвоката Камінської А.А. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 11.06.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№7837 від 10.06.2024).
10.06.2024 представником ОСОБА_2 - адвокатом Камінською А.А. подано клопотання (вх.№7923 від 10.06.2024), в якому остання просить здійснювати розгляд справи без її участі та не розглядати клопотання про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Від арбітражної керуючої Єрьоміної О.Ю. надійшла заява (вх.№7970ел.1315 від 11.06.2024) про розгляд справи без її участі.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 11.06.2024 представник ОСОБА_1 підтримала вимоги апеляційної скарги, просила скаргу задовольнити та скасувати оскаржувану ухвалу суду. Кредитор проти вимог скарги заперечив, просив закрити апеляційне провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх.№719Х від 18.03.2024) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.03.2024 у справі №922/2714/23 підлягає закриттю з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, до Господарського суду Харківської області від боржника та кредитора надійшла спільна заява про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі про неплатоспроможність. За результатом розгляду вказаної заяви судом першої інстанції прийнято оскаржувану ухвалу про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
ОСОБА_1 з даною ухвалою місцевого господарського суду не погоджується, вважає ухвалу незаконною та такою, що порушує його права та інтереси.
В обґрунтування права на звернення до суду з апеляційною скаргою апелянт посилається на те, що як станом як на день закриття провадження у справі про неплатоспроможність, так і на день подання апеляційної скарги, ОСОБА_2 має невиконанні грошові зобов'язання перед ОСОБА_1 , а умови мирової угоди порушують його законні права та інтереси, що свідчить про постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вирішуючи питання щодо наявності у скаржника права на апеляційне оскарження, судова колегія зазначає наступне.
У статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.
Обов'язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов'язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
Статтею 6 Конвенції закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
При цьому «право на суд» та право на «доступ до суду» не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), § 59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), § 28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], § 229).
Приписами статті 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.
Поряд з цим, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону - Господарського процесуального кодексу України.
За змістом частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктом 9 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Частиною 2 статті 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У відповідності до статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України.
Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.
Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена на належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи.
Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов'язків. Реалізація своїх процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач, третя особа, а у справах про банкрутство (неплатоспроможність) - боржник, кредитор, інші учасники у справі).
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі «Белле проти Франції» («Bellet v. France», заява №13343/87) від 04.12.1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права. Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Аналіз наведених норм свідчить, що Господарським процесуальним кодексом України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділити на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
Відповідно до частини другої статті 255 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону про банкрутство.
Частиною 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом про банкрутство (частина п'ята статті 41 Господарського процесуального кодексу України).
Судом враховується, що з 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII (далі - КУзПБ), який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Згідно пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон про банкрутство.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм КУзПБ та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 року перебувають на стадії санації.
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Суб'єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Коло осіб (в позовному провадженні), які мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а також оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції визначено приписами статей 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.
У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані в ГПК України, ані в Законі про банкрутство (до 21.10.2019), КУзПБ (з 21.10.2019), однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі №Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі №916/3206/17, від 03.06.2020 у справі №910/18031/14, від 19.05.2020 у справі №908/2332/19, від 03.03.2020 у справі №904/7965/16, від 20.02.2019 у справі №5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі №911/5186/14, від 16.07.2020 у справі №910/4475/19.
Відповідно до ст. 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.
Цією статтею КУзПБ визначено, що сторонами у справі про (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
За приписами згаданої статті КУзПБ кредитор юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Приписами статті 45 КУзПБ встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують (пункт 56.8 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 року у справі №910/4475/19).
Отже, набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому Законом порядку (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі №916/1965/13).
У світлі наведеного суд звертається до висновку Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду викладеного у пункті 56.16 постанови від 16.07.2020 у справі №910/4475/19, згідно з яким лише після вчинення всіх передбачених Законом про банкрутство (стаття 23) чи КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 23 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді, стаття 44 ГПК України).
Тобто, лише за сукупністю встановлених Законом про банкрутство та КУзПБ дій (пред'явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; не втрата цього права у зв'язку з позовною давністю, тощо); визнання їх судом) кредитор може набути правового статусу учасника у справі про банкрутство.
При цьому, вказані висновки сформовано Верховним Судом щодо здійснення процедури ліквідації юридичних осіб, водночас, колегія суддів зауважує на доцільності врахування зазначеного принципу також при розгляді справ про неплатоспроможність фізичних осіб, враховуючи, що відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою (відповідної правової позиції щодо порядку набуття особою статусу кредитора у справі про неплатоспроможність фізичної особи дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 21.12.2021 у справі №927/807/20).
З'ясовуючи питання про те, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків скаржника, суд апеляційної інстанції виходить з того, що законодавством про банкрутство передбачено певну процедуру набуття кредиторами статусу учасника провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), яка формалізується ухвалою суду про визнання поданих вимог кредитора боржника, і дозволяє таким кредиторам оскаржувати прийняті у справі судові рішення.
У справах про банкрутство, особа, яка має до боржника кредиторські вимоги, набуває саме процесуального статусу кредитора - сторони та учасника провадження у справі про банкрутство з правом на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, які визначають права та обов'язки учасників провадження у справі про банкрутство, після звернення із заявою із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство, розгляду такої заяви судом та визнання його вимог до боржника господарським судом з прийняттям відповідного рішення.
Як було зазначено вище, ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.07.2023 у справі №922/2714/23, серед іншого, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією арбітражну керуючу Єрьоміну Ольгу Юріївну.
Згідно ч. 9 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі господарський суд оприлюднює повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення).
Доступ до інформації про провадження у справах, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України, є вільним та безоплатним.
06.07.2023 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 №70948.
В силу положень ч.ч. 1, 2 ст.45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Матеріали справи свідчать, що 16.11.2023 до Господарського суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_1 (вх.№31454) з грошовими вимогами до ОСОБА_2 в розмірі 2 776 000,00 грн.
Також 29.01.2024 до Господарського суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_1 (вх.№2507) з грошовими вимогами до боржника в розмірі 1 492 635,00 дол. США, які він просив прийняти та включити до 4-ї черги задоволення.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.03.2024 в задоволенні заяви ОСОБА_1 вх.№31454 від 16.11.2023 з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_2 відмовлено. Вимоги ОСОБА_1 до боржника ОСОБА_2 в розмірі 2 776 000,00 грн, що є еквівалентно 100 000 дол. США основного боргу та 5 368,00 грн судового збору відхилено. В задоволенні заяви ОСОБА_1 вх.№2507 від 29.01.2024 з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_2 відмовлено. Вимоги ОСОБА_1 до боржника ОСОБА_2 в розмірі 1 492 625,00 дол. США основного боргу та 6 056,00 грн судового збору відхилено.
За результатами апеляційного перегляду вищезазначеної ухвали, постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.03.2024 у справі №922/2714/23 за заявами ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника вх.№31454 від 16.11.2023 та вх.№2507 від 29.01.2024 залишено без змін.
З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що станом як на момент винесення оскаржуваної ухвали суду, так і на дату прийняття цієї ухвали, ОСОБА_1 не набув статусу кредитора у даній справі та не є учасником справи про неплатоспроможність боржника, і відповідно не має процесуального права на оскарження спірної ухвали суду першої інстанції.
Таким чином, доводи скаржника про наявність у боржника ОСОБА_2 невиконаних грошових зобов'язань перед ОСОБА_1 , в контексті розгляду справи про неплатоспроможність фізичної особи, є необґрунтованими.
При цьому, апелянт зазначає, що кредитор набуває статусу учасника справи з моменту отримання судом заяви кредитора з вимогами до боржника, яка подається особою на підставі частини першої статті 45КУзПБ, а тому відсутні підстави стверджувати, що кредитор набуває процесуального статусу учасника після винесення судом ухвали про визнання його вимог, оскільки тоді зникає легітимна основа вчинення кредитором процесуальних дій. Водночас колегія суддів вказує, що такі доводи не підлягають застосуванню у даному випадку, оскільки заявлені ОСОБА_1 грошові вимоги до боржника вже були розглянуті та відхилені судом на момент винесення оскаржуваної ухвали.
З аналогічних підстав не приймаються до уваги пояснення скаржника про те, що норми КУзПБ не встановлюють заборону на оскарження ухвал, які були судом видані до вступу певної особи у справу та набуття нею процесуального статусу учасника справи.
Водночас, частина перша статті 254 ГПК України наділяє правом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, окрім учасників справи, також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки.
Особи, які не брали участі у справі також мають право подавати апеляційні скарги на такі судові рішення, нарівні з іншими учасниками відповідної справи. Однак, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, причому такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Крім того, судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов'язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.
Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної (касаційної) скарги.
Особа повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Вказані висновки узгоджуються з усталеною правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.07.2018 у справі №911/2635/17.
Отже при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статті 258, 259 Господарського процесуального кодексу України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов'язки заявника апеляційної скарги.
Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов'язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України (правовий висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.08.2019 у справі №62/112, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.04.2021 у справі №910/17428/19).
Ураховуючи наведені правові висновки, які підлягають врахуванню і при розгляді справ про банкрутство (неплатоспроможність), колегія суддів зазначає, що за відсутності в мотивувальній чи резолютивній частині оскаржуваної ухвали висновків суду про права та обов'язки скаржника, останній позбавлений права на апеляційне оскарження цієї ухвали в статусі осіб, про питання чиїх прав та обов'язків вирішив суд таким судовим рішенням (ухвалою).
Посилання скаржника на порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів умовами п.3.13. затвердженої мирової угоди («Вимоги кредиторів, які не були заявлені у встановленому КУзПБ порядку та строки вважаються погашеними»), є безпідставним з огляду на те, що апелянт у даній справі про неплатоспроможність звертався з грошовими вимогами до боржника, які відхилено судом до моменту прийняття оскаржуваної ухвали. З огляду на що, на момент затвердження судом мирової угоди та закриття провадження у справі про неплатоспроможність вимоги кредитора вже розглянуті судом.
Таким чином, питання про права, інтереси та(або) обов'язки ОСОБА_1 в оскаржуваній ухвалі не вирішувалося, як і відсутні в мотивувальній та резолютивній частинах судового рішення висновки та судження про права та обов'язки скаржника.
Крім того, апелянтом не обґрунтовано порушення оскаржуваною ухвалою його права на справедливий суд та правову визначеність. ОСОБА_1 посилається на винятковість даної справи для нього, що, на думку скаржника, наділяє його правом на апеляційне оскарження ухвали суду. Проте суд вказує, що право особи, яка не брала участі у справі, на апеляційне оскарження пов'язується з чітко визначеними критеріями, про які судом зазначено вище. А тому посилання на винятковість справи, яка до того ж не обґрунтована особою, не може свідчити про наявність права на апеляційне оскарження судового рішення.
При цьому відсутні підстави стверджувати, що апелянт не може захистити свої права через затвердження судом мирової угоди та закриття провадження у справі про банкрутство.
Стосовно доводів апелянта про порушення судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення слід зазначити наступне.
Перевірка права особи на звернення до суду з апеляційною скаргою передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується (розгляду по суті).
Встановлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для апеляційного оскарження, а отже і права на звернення до суду з апеляційною скаргою, є перешкодою для розгляду скарги по суті. Законність судового рішення може бути перевірено за скаргою належної особи (постанова Верховного Суду від 30.06.2021 у справі №465/79/18).
Такий підхід повністю узгоджується з принципом верховенства права і такою його складовою як правова визначеність. Безпідставний перегляд призводить до порушення принципу правової визначеності (res judicata).
Відповідно до статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, зокрема, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Відтак, не доведення скаржником відповідної процесуальної дієздатності у цій справі про неплатоспроможність має своїм процесуальним наслідком закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.03.2024.
У зв'язку з чим у суду відсутні підстави для надання оцінки доводам апелянта щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що стосуються відповідних висновків суду про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Таким чином, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх.№719Х від 18.03.2024) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.03.2024 у справі №922/2714/23 підлягає закриттю відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 11.08.2024 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.05.2024 №3684-IX).
Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
На підставі вищевикладеного, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.273 ГПК України.
Ураховуючи викладене, керуючись ст.ст.234, 235, 254, 255, 264 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх.№719Х від 18.03.2024) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.03.2024 у справі №922/2714/23.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст.ст.287-288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 17.06.2024.
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов
Суддя О.І. Склярук