ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
06 червня 2024 року Справа № 924/1003/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Василишин А.Р.
секретар судового засідання Гладка Л.А.
за участю представників сторін:
позивача: Федоров В.Б.
відповідача: не з'явився
третя особа 1: не з'явився
третя особа 2: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шепетівської міської ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.01.2024 у справі №924/1003/23, ухвалене суддею Крамар І.С., повний текст рішення складено 18.01.2024
за позовом Приватного акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807"
до Шепетівської міської ради
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача:
1) фізичної особи - підприємця Момотюка Володимира Васильовича
2) фізичної особи - підприємця Поцілуйка Руслана Васильовича
про визнання незаконним та скасування рішення 26 (позачергової) сесії Шепетівської міської ради VII скликання від 07.07.2022 №8 "Про надання дозволу на безперешкодний проїзд земельною ділянкою"
До Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807", м.Шепетівка Хмельницької області до Шепетівської міської ради, м.Шепетівка Хмельницької області про визнання незаконним та скасування рішення 26 (позачергової) сесії Шепетівської міської ради VII скликання від 07 липня 2022 №8 "Про надання дозволу на безперешкодний проїзд земельною ділянкою".
Господарський суд Хмельницької області рішенням від 10.01.2024 у справі №924/1003/23 позов задовольнив. Визнав незаконним та скасував рішення 26 (позачергової) сесії Шепетівської міської ради VII скликання від 07.07.2022 №8 "Про надання дозволу на безперешкодний проїзд земельною ділянкою". Стягнув з Шепетівської міської ради на користь ПрАТ "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" 2 684 грн витрат зі сплати судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Шепетівська міська рада звернулася з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.01.2024 у справі №924/1003/23 скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. До апеляційної скарги апелянт додав клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.01.2024 у справі №924/1003/23.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №924/1003/23 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б.
Листом №924/1003/23/1803/24 від 15 березня 2024 р. апеляційний господарський суд витребував матеріали справи №924/1003/23 з Господарського суду Хмельницької області.
08.04.2024 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №924/1003/23.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 р. апеляційну скаргу Шепетівської міської ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.01.2024 у справі №924/1003/23 - залишено без руху. Запропоновано Шепетівській міській раді протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати платіжний документ (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 4026 грн.
23.04.2024 р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, до якого додано докази сплати судового збору.
Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 р. поновлено Шепетівській міській раді строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.01.2024 у справі №924/1003/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Шепетівської міської ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.01.2024 у справі №924/1003/23. Зупинено дію рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.01.2024 у справі №924/1003/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 30.05.2024 р. об 11:30 год.
14.05.2024р. на електронну пошту суду надійшло клопотання від представника Приватного акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції забезпечення проведення якої просить доручити Шепетівському міськрайонному суду Хмельницької області.
17.05.2024 р. на адресу апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.01.2024 р. у справі №924/1003/23 без змін.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 р. відмовлено у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/1003/23.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 р. виправлено описку, допущену у резолютивній частині ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 р. у справі №924/1003/24. Пункт 1 резолютивної частини ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 р. у справі №924/1003/23 викладено у такій редакції: «Розгляд апеляційної скарги призначити на "06" червня 2024 р. об 11:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2.»
У судовому засіданні представник Приватного акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає що рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Представники відповідача та третіх осіб не прибули у судове засідання, проте така неявка не перешкоджає розгляду справи, позаяк присутність представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для розгляду скарги по суті.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
1.Зміст рішення суду першої інстанції.
Суд першої інстанції позов задовольнив. Місцевий суд дійшов висновку, що рішення 26 (позачергової) сесії Шепетівської міської ради VII скликання від 07 липня 2022 №8 "Про надання дозволу на безперешкодний проїзд земельною ділянкою" є втручанням у право позивача на мирне володіння своїм майном і порушує його права як постійного землекористувача даної земельної ділянки, тому визнання недійсним спірного рішення призведе до поновлення прав Приватного акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807", м.Шепетівка Хмельницької області щодо користування земельною ділянкою, на якій перебувають об'єкти нерухомого майна, власником яких воно є.
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи
Шепетівська міська рада в апеляційній скарзі стверджує, що в рішенні сесії не зазначалась площа земельної ділянки, її кадастровий номер (земельна ділянка не сформована), з огляду на це, Шепетівська міська рада своїм рішенням не встановлювала право земельного сервітуту, а лише надала дозвіл на безперешкодний проїзд земельною ділянкою, яка є власністю Шепетівської міської територіальної громади.
Шепетівська міська рада як власник земельної ділянки наділена повноваженнями приймати рішення, що стосуються земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності.
Крім того, відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ПрАТ «Шепетівське АТП 16807» є власником лише 80/100 частки майнового комплексу, загальною площею 4326,6 кв.м., який розташований на земельній ділянці по вул. Лермонтова,2.
Пунктом «е» частини першої статті 141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою, у тому числі, є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Отже, перехід права власності на нерухоме майно є підставою припинення, у тому числі - права постійного користування земельною ділянкою. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду України № 6-2225цс16 від 12.10.2016 р.
Також, міська рада акцентує увагу на те, що з моменту видачі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, в зв'язку з відчуженням нерухомого майна, згідно рішень сесії Шепетівської міської ради відбулося припинення частини користування земельною ділянкою по вул. Лєрмонтова,2, загальною площею 1,4296 га. Тобто, вказаний комплекс фактично перебуває у спільній частковій власності, та, як наслідок, змінилася конфігурація та площа земельної ділянки, визначеної в Державному акті.
З цього слідує, що 20/100 частини від земельної ділянки не належить ПрАТ «Шепетівське АТП 16807», а відтак не можливо визначити, конкретні межі земельної ділянки по якій надано право безперешкодного проїзду.
Керівника ПрАТ «Шепетівське АТП 16807» неодноразово повідомлялося виконавчим комітетом про необхідність виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, тобто формування земельної ділянки з врахуванням внесених змін.
Відповідно до ст.. 79-1 Земельного кодексу, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру.
Отже, земельна ділянка по вул. Лермонтова (Кринична), 2 не є об'єктом цивільного права, а прийняте міською радою рішення, згідно якого надано дозвіл для проїзду транспортних засобів у будь-який час доби з вул.Лермонтова через земельну ділянку, розташовану в м.Шепетівка по вул. Лермонтова (Кринична), 2 жодним чином не порушує права підприємства та не призводить до неможливості здійснювати його господарську діяльність.
Заперечуючи доводи апеляційної скарги Приватне акціонерне товариство "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що у Державний акт на право постійного користування землею серії І-ХМ №002980, на підставі якого позивач правомірно користується даною земельною ділянкою, внесені відповідні зміни (щодо зменшення розміру земельної ділянки) у графу «Зміни в землекористуванні».
Отже, Державний акт передбачає можливі зміни в землекористуванні, що не тягне за собою припинення права користування землею.
Крім того, у самому змісті оскаржуваного рішення 26 (позачергової) сесії Шепетівської міської ради VII скликання від 07 липня 2022 №8 "Про надання дозволу на безперешкодний проїзд земельною ділянкою", відповідач визнає право позивача на користування землею та прийняв рішення про проїзд по саме тій земельній ділянці, якою користується ПрАТ «Шепетівське АТП 16807».
У оскаржуваному рішенні зазначено: «надати дозвіл для проїзду транспортних засобів у будь-який час доби з вулиці Лермонтова через земельну ділянку, розташовану в м. Шепетівка по вул. Лєрмонтова, 2, що належить до комунальної власності Шепетівської міської територіальної громади та перебуває в користуванні ПрАТ «Шепетівське АТП»».
Отже, аргументи відповідача, викладені у апеляційній скарзі спростовуються самим змістом оскаржуваного рішення.
3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.
Рішенням XVI сесії 22 скликання Шепетівської міської ради від 10.02.1998 року №11 Відкритому акціонерному товариству "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" видано Державний акт серії І-ХМ №002980 на право постійного користування земельною ділянкою площею 3,776га по вул.Лермонтова, 2 в м.Шепетівка для виробничих цілей з планом зовнішніх меж користування.
Згідно Статуту Приватного акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807", м. Шепетівка Хмельницької області, останнє створено у 1996 році як Відкрите акціонерне товариство "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807", засноване відповідно до Наказу Представника Фонду державного майна України по Шепетівському району від 25 березня 1996 року №15 шляхом перетворення державного підприємства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" у Відкрите акціонерне товариства відповідно до Указу Президента України від 26.11.1994 року №699/94 "Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів" (п.1.1 Статуту).
Згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів Товариства від 15.03.2011, у зв'язку з необхідністю приведення діяльності Товариства у відповідність з нормами Закону України "Про акціонерні товариства", найменування Відкритого акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" змінено на Приватне акціонерне товариство "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" (п.1.2 Статуту).
Згідно п.2.3 Статуту Товариство є правонаступником щодо всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807".
07.07.2023 26 (позачерговою) сесією Шепетівської міської ради VІII скликання прийнято рішення №8 "Про надання дозволу на безперешкодний проїзд земельною ділянкою". Сесією вирішено наступне:
1.Надати дозвіл для проїзду транспортних засобів у будь-який час доби з вулиці Лермонтова через земельну ділянку, розташовану в м. Шепетівка по вул. Лермонтова, 2, що належить до комунальної власності Шепетівської міської територіальної громади та перебуває в користуванні ПрАТ "Шепетівське АТП" до нежитлових приміщень та земельних ділянок (кадастрові номери: 6810700000:01:007:0830; 6810700000:01:007:0880), які належать на праві приватної власності ФОП Момотюку В.В. та ФОП Поцілуйку Р.В.
2. Зобов'язати керівництво ПрАТ "Шепетівське АТП" не вчиняти будь-яких перешкод щодо виконання цього рішення.
На підтвердження здійснення господарської діяльності на спірній земельній ділянці позивачем подано до матеріалів справи копії: свідоцтва про право власності на майно; ліцензії на право зберігання пального; договору №86С/09/2014; ліцензії серії АГ №591924; витягу з ліцензійної справи перевізника; договору про надання послуг №27; договорів оренди автобусів; протоколу №14м від 08.04.2013р.; витягу з наказу № 07-к.
В подальшому, Приватне акціонерне товариство "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807", м.Шепетівка Хмельницької області до Шепетівської міської ради, м.Шепетівка Хмельницької області про визнання незаконним та скасування рішення 26 (позачергової) сесії Шепетівської міської ради VII скликання від 07 липня 2022 №8 "Про надання дозволу на безперешкодний проїзд земельною ділянкою".
Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що товариство на законних підставах є користувачем земельної ділянки по вул. Лермонтова, 2 у м.Шепетівка. Прийняттям оскаржуваного рішення Шепетівська міська рада фактично не визнає дію Державного акту серії І-ХМ №002980 на право постійного користування земельною ділянкою площею 3,776га по вул.Лермонтова, 2 в м. Шепетівка та порушує право підприємства на володіння і користування земельною ділянкою. Оскаржуване рішення міської ради унеможливлює нормальну роботу підприємства, охорону транспортних засобів та паливнозаправного пункту. Крім того, оскаржуване рішення підлягає скасуванню і у зв'язку з тим, що прийнято всупереч регламентy Шепетівської міської ради.
Господарський суд Хмельницької області рішенням від 10.01.2024 у справі №924/1003/23 позов задовольнив.
4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно з п.10 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
В разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини того, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом.
Частини 1 і 3 Конституції України встановлює, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Частина 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні » визначає, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
У частині 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Частинами 1, 2 статті 7 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час видачі та реєстрації Державного акта) визначалося, що користування землею може бути постійним або тимчасовим; постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку.
Статтею 92 Земельного кодексу України (в чинній редакції, далі - ЗК України) визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
За своєю правовою природою право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України.
Частиною третьою статті 153 Земельного кодексу України встановлено, що захист прав юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1 ст.155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Даний спір виник стосовно майнового права по відношенню до земельної ділянки, на якій розміщено проїзд до нежитлових приміщень та земельних ділянок (кадастрові номери: 6810700000:01:007:0830; 6810700000:01:007:0880), які належать на праві приватної власності ФОП Момотюку В.В. та ФОП Поцілуйку Р.В., а саме: відносно права користування зазначеним проїздом, зокрема, порядку такого користування та кола осіб, яким належить вказане право користування.
В апеляційній скарзі, Шепетівська міська рада вказує на те, що Приватне акціонерне товариство "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" не має права постійного користування спірною земельною ділянкою через те, що воно є приватним підприємством, а земельна ділянка надавалась у постійне користування ВАТ «Шепетівське АТП 16807 як державному підприємству.
Дослідивши вказаний довід суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням XVI сесії 22 скликання Шепетівської міської ради від 10.02.1998 року №11 Відкритому акціонерному товариству "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" в лютому 1998 року видано Державний акт серії І-ХМ №002980 на право постійного користування земельною ділянкою площею 3,776 га по вул. Лермонтова, 2 в м. Шепетівка для виробничих цілей з планом зовнішніх меж користування.
Згідно п.2.3 Статуту Приватного акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807", м. Шепетівка товариство є правонаступником щодо всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807".
Статтею 27 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент створення Відкритого акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807", та статтею 141 ЗК України в редакції, яка набрала чинності з 01.01.2002, наведено вичерпний перелік таких підстав, зокрема припинення діяльності підприємства.
Колегія судів вказує, що приписи наведених у підпункті 3 частини 1 статті 27 Земельного кодексу України (у редакції станом на 1999 рік) та підпункті "в" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України підстав слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.
Тобто, наведені положення Земельного кодексу України потрібно застосовувати таким чином, що коли відбувається припинення особи без правонаступництва, то у такому випадку виникають підстави для припинення права користування земельною ділянкою. У разі ж реорганізації особи, зміни її організаційно-правової форми чи назви, підстави для припинення права користування земельною ділянкою не виникають. (Подібний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №906/706/19, від 15.11.2021 у справі №906/620/19).
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів внесення до державного реєстру запису про припинення Відкритого акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" шляхом ліквідації з одночасним виключенням його з державного реєстру.
Отже, зміна організаційно-правової форми не мала наслідком припинення його діяльності, а мала таким наслідком його реорганізацію з набуттям правонаступником - Приватним акціонерним товариством "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807", м. Шепетівка прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807".
Крім того, Державний акт виданий Відкритому акціонерному товариству "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" відповідно до законодавства, що діяло на момент його видачі.
Пунктом 6 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України від 25.10.2001 визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2005 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.
Поряд з цим обов'язок переоформлення права користування земельною ділянкою, який міститься у пункті 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, визнаний неконституційним на підставі рішення Конституційного суду України від 22.09.2005.
Так, Конституційний Суд України рішенням від 22 вересня 2005 року №5-п/2005 (справа №1-17/2005) визнав неконституційним положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди юридичних осіб, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але відповідно до норм Земельного кодексу України не можуть мати їх на такому праві - без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що пункт 6 Перехідних положень Кодексу через відсутність встановленого порядку переоформлення права власності або оренди та унеможливлення безоплатного проведення робіт із землеустрою і виготовлення технічних матеріалів та документів для переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право власності або оренди в строки, визначені Кодексом, суперечить положенням частини четвертої статті 13, частини другої статті 14, частини третьої статті 22, частини першої статті 24, частин першої, другої, четвертої статті 41 Конституції України.
При цьому Конституційний Суд України вказав на те, що юридичні особи на цій підставі не можуть втрачати раніше наданого їм права постійного користування земельною ділянкою. Таким чином, документ, яким посвідчено право постійного користування земельною ділянкою (державний акт на право постійного користування землею), виданий відповідно до законодавства, яке діяло раніше, є дійсним та залишається чинним.
Згідно з пунктом 3 статті 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
У зв'язку із викладеним колегія суддів акцентує увагу на тому, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законом не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул. Право постійного користування зберігається і є чинним до приведення прав та обов'язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що право постійного користування землею, яке виникло в суб'єкта господарювання до набрання чинності ЗК України - 01 січня 2002 року, продовжує зберігатися у подальшому, а отже, може переходити від підприємства до його правонаступника, навіть у разі, якщо чинне законодавство вже не передбачає підстав для набуття права постійного користування землею для такої особи.
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції критично оцінює вище вказаний довід у зв'язку з чим зазначений довід відхиляється колегією суддів.
Стосовно доводів Шепетівської міської ради, що ПрАТ "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" є власником лише 80/100 частки майнового комплексу, загальною площею 4326,6 кв.м., який розташований на земельній ділянці по вул. Лермонтова, 2 і перехід права власності на окреме нерухоме майно, на його думку, є підставою припинення, зокрема і права постійного користування земельною ділянкою, колегією суддів враховується, що право користування земельною ділянкою не може припинятись для особи, яка правомірно продовжує володіти нерухомим майном, що розташоване на цій земельній ділянці, і до іншої особи перейшло право власності лише на частину нерухомого майна, проте інша частина продовжує перебувати у власності цієї особи.
Виходячи зі змісту частин 1, 2, 6 статті 120 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою розповсюджується на її відповідну частину.
З огляду на те, що у власності позивача продовжує перебувати частина будівель, тому аргументи міської ради, що набуття іншими особами права власності на частину будівель та споруд, які розташовані на спірній земельній ділянці є правовою підставою для припинення права постійного користування земельною ділянкою для попереднього землекористувача, ґрунтується на помилковому тлумаченні пункту "е" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України (постанова Верховного суду від 18.11.2020 у справі №904/6059/19).
За приписами статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Отже, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.
Крім того, суди вважають, що приймаючи спірне рішення про надання дозволу для проїзду транспортних засобів у будь-який час доби з вулиці Лермонтова через земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 , що перебуває в користуванні ПрАТ "Шепетівське АТП", Шепетівська міська рада фактично встановила для ФОП Момотюка В.В. та ФОП Поцілуйка Р.В. право сервітуту.
Судами враховується, що чинним законодавством визначено порядок встановлення земельного сервітуту, який, у тому числі, передбачає ініціювання заінтересованою особою питання щодо встановлення сервітуту перед іншою особою. У разі недосягнення сторонами домовленості про його встановлення спір вирішується в судовому порядку (постанова Верховного Суду від 20.11.2018 №920/1121/17).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на даний час на розгляді Шепетівського міськрайонного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Шепетівської міської ради, ПрАТ "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" про встановлення земельного сервітуту.
Водночас, суд апеляційної інстанції, акцентує увагу на тому, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з частиною 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Основною метою ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому, в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982 року, "Новоселецький проти України" від 11.03.2003 року, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги, виходячи зі змісту статті 1, полягає у тому, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.
Як було встановлено судами, рішення 26 (позачергової) сесії Шепетівської міської ради VII скликання від 07 липня 2022 №8 "Про надання дозволу на безперешкодний проїзд земельною ділянкою" є втручанням у право позивача на мирне володіння своїм майном і порушує його позивача як постійного землекористувача даної земельної ділянки. Тому визнання недійсним спірного рішення призведе до поновлення прав Приватного акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807", м.Шепетівка Хмельницької області щодо користування земельною ділянкою, на якій перебувають об'єкти нерухомого майна, власником яких воно є.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що рішення 26 (позачергової) сесії Шепетівської міської ради VII скликання від 07 липня 2022 №8 "Про надання дозволу на безперешкодний проїзд земельною ділянкою" прийнято з порушенням прав позивача як постійного землекористувача вказаної земельної ділянки, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання недійсним оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування.
Таким чином, дослідивши доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції безпідставними.
Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Отже, судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.
6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.
Таким чином, у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.
Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.
Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Шепетівської міської ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.01.2024 у справі №924/1003/23 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Хмельницької області - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №924/1003/23 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "14" червня 2024 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Василишин А.Р.