ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 м.Рівне, вул.Яворницького, 59
12 червня 2024 року Справа № 924/159/14 (924/662/23)
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Розізнана І.В.
секретар судового засідання Петрук О.В.,
представники учасників справи:
позивача - Ткач Я.С.;
відповідача - Яворська В.М.;
третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Октант-центр» на додаткове рішення господарсь-кого суду Хмельницької області від 09.01.2024, повний текст якого складено 22.01.2024 у справі №924/159/14 (924/662/23) (головуючий суддя Грамчук І.В., суддя Вибодовський О.Д., суддя Крамар С.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Октант-центр»
до ОСОБА_1 ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2
про стягнення 231 200 грн заборгованості по розрахунках,-
у межах справи про банкрутство ТОВ «Октант-Центр».
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.07.2023р., залишеним без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023р. у справі №924/662/23 відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Октант-центр» (надалі в тексті - ТОВ «Октант-центр») до ОСОБА_1 за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ОСОБА_2 про стягнення 231 200,00 грн у межах справи про банкрутство ТОВ «Октант-центр», м.Хмельницький №924/159/14. (т.2, арк.справи 25-31).
02.08.2023 на адресу господарського суду Хмельницької області надійшли заяви за підписом представника відповідача ОСОБА_1 та представника Третьої особи, яка не заявляє само-стійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , адвоката Сарафіна В.Ф. (№05-06/869/23 від 02.08.2023; №05-06/868/23 від 02.08.2023) про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну (правничу) допомогу.(т.2, арк.справи 35-39, 51-55).
Як зазначено судом першої інстанції, відсутність матеріалів справи №924/662/23 в госпо-дарському суді Хмельницької області через апеляційне оскарження ТОВ «Октант-центр» рішення від 26.07.2023 позбавило місцевий суд можливості винести у встановлений строк відповідне процесуальне рішення в порядку ст.244 ГПК України.
Матеріалами справи стверджено, що після повернення матеріалів справи до господарського суду Хмельницької області, додатковим рішенням від 09.01.2024 у справі №924/159/14 (924/662/23) суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення з Позивача витрат на професійну правничу допомогу. Разом з тим, заяву ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково, присуджено до стягнення з ТОВ «Октант-центр» на користь ОСОБА_2 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.(т.3, арк. справи 153-160).
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ «Октант-центр» подало скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.01.2024 у справі № 924/159/14 (924/662/23) в частині задоволення заяви ОСОБА_2 про стягнення з ТОВ «Октант-Центр» 5 000 грн на її користь як компенсацію витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 в повному обсязі. В решті частини додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.01.2024 у справі №924/159/14 (924/662/23) залишити без змін. (т.4, арк.справи 210-213).
На думку Апелянта оскаржуване додаткове рішення прийняте з порушенням норм мате-ріального та процесуального права. Скаржник стверджує, що всупереч приписів ч.8 ст.129 ГПК України Третьою особою не надано суду першої інстанції заяви про намір подати докази на підтвердження понесення судових витрат після ухвалення судового рішення.
Апелянт вважає, що адвокат Сарафін В.Ф. не був уповноваженим представником Третьої особи, оскільки в наданому ним ордері не міститься жодної згадки про надання правничої допомо-ги ОСОБА_2 , його виписано Сарафіним Віктором Францовичем на ім'я Сарафіна Віктора Францовича . Крім того, Скаржник заперечує позицію суду першої інстанції щодо вказаних недоліків форми ордера.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 відкрито провадження у справі №924/159/14 (924/662/23) та призначено справу до розгляду на 12.06.2024. (т.4, арк.справи 223).
Ухвалою суду від 10.06.2024 задоволено клопотання третьої особи, яка не заявляє само-стійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ОСОБА_2 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/159/14 (924/662/23) з Господарським судом Хмельницької області.(т.5, арк.справи 19, 24)
За час апеляційного провадження до суду апеляційної інстанції надійшли наступні документи:
- 03.06.2024 від представника Відповідача - адвоката Яворської В.М. надійшла заява щодо надання доступу до справи в підсистемі Електронний суд, яка була задоволена апеляційним судом. (т.5, арк.справи 1-2).
- 03.06.2024 від представника Позивача - адвоката Ткач Я.С. та 05.06.2024 від представника Відповідача - адвоката Яворської В.М. надійшли заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Які були задоволені апеляційним судом.(т.4, арк.справи 226-227; т.5, арк.справи 11-12).
В судовому засіданні апеляційної інстанції 12.06.2024 в режимі відеоконференції представ-ники Позивача та Відповідача надали пояснення в підтвердження своїх правових позицій. Представник третьої особи не з'явився в судове засідання в приміщення Господарського суду Хмельницької області, хоч його клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відео-конференції було задоволено та повідомлено про це представника третьої особи, який мав прий-мати участь у справі - адвоката Сарафіна В.Ф., однак останній у судове засідання також не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Проте така неявка не перешкоджає розгляду справи, позаяк присутність представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для розгляду скарги по суті.
Відповідач та третя особа своїм правом на подання відзиву не скористалися.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача в оскаржуваній частині, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, пере-віривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками розгляду справи №924/159/14 (924/662/23) Господарським судом Хмельницької області рішенням від 26.07.2023 в задоволенні позову ТОВ «Октант-центр» про стягнення з ОСОБА_1 231 200,00 грн було відмовлено.
В подальшому, 02.08.2023 на адресу господарського суду Хмельницької області надійшли заяви за підписом представника відповідача ОСОБА_1 та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , адвоката Сарафіна В.Ф. (№05-06/869/23 від 02.08.2023; №05-06/868/23 від 02.08.2023) про ухвалення додат-кового судового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну (правничу) допомогу.(т.2, арк.справи 35-39, 51-55).
Як вже зазначалося, додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09.01.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, заяву ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.(т.3, арк.справи 153-160).
Перевіривши додержання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Відповідно до п.1, 2, 4 ст.269 Господарського процесуального кодексу України (надалі в тексті - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Так, суд апеляційної інстанції, в силу вимог ст.269 ГПК України, не переглядає та залишає без змін додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.01.2024 у справі №924/159/14 (924/662/23) в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Поруч з тим, переглядаючи оскаржуване рішення в частині часткового задоволення заяви ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу, колегія суддів враховує наступне.
Матеріалами справи стверджено, що до заяви про ухвалення додаткового рішення ОСОБА_2 було додано копію Договору про надання правничої допомоги від 16.07.2023, копію акта від 29.07.2023 приймання-передачі виконаних робіт, послуг та оплати за них за договором про надання правничої допомоги від 16.07.2023, копію платіжної інструкції №@2ЗД683309 від 31.07.2023 на суму 31 620,00 грн та копію квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 31.07.2023 на суму 31 620,000 грн.(т.2, арк.справи 56-61).
З матеріалів справи вбачається, що Сарафіним Віктором Францовичем -адвокатом та ОСОБА_2 -клієнтом, яка є третьою особою, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, 16.07.2023 укладено Договір про надання правничої допомоги (надалі в тексті - Договір). Відповідно до п.1.1. якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати правничу допомогу (представництво інтересів) клієнта у справі №924/159/14 (924/662/23), а клієнт - сплатити адвокату гонорар за надану правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором.
Згідно п.3.1. Договору, за правничу допомогу, передбачену в п.1.1/ Договору клієнт сплачує адвокату гонорар, в розмірі 10% ціни позову у разі вирішення справи на користь клієнта, але не менше 10 000 гривень за безпосередню участь у справі.
Окрім цього додатково проводиться оплата за консультації, вивчення матеріалів справи, підготовку, збирання та оформлення документів та інших доказів для формування правової позиції клієнта :
- консультація 2 000 гривень одна година;
- виготовлення документів - 1 аркуш друкованого тексту 500 гривень;
- вивчення документів, що стосуються ведення зазначеної справи - 2 000 гривень одна година;
- оплата безпосередньої участі у судових засіданнях - 1 000 гривень одна година. У разі тривалості судового засідання менше однієї години, або відкладення судового засідання, оплата здійснюється, як за одну годину участі в засіданні.
В пункті 3.5. Договору сторони погодили, що за результатами його виконання, не пізніше трьох календарних днів з дня ухвалення рішення судом першої інстанції у справі №924/159/14 (924/662/23) за позовом ТОВ «Октант-центр» до ОСОБА_1 про стягнення 231 200 грн склада-ється та підписується акт приймання-передачі виконаних робіт, послуг та оплати за них, що є невід'ємною частиною цього договору.
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до закінчення судових засідань у суді першої інстанції.(п.2.1 Договору)
Крім того, матеріалами справи стверджено, що сторонами на виконання пунктів 3.1., 3.5. Договору, складено та підписано акт приймання-передачі виконаних робіт, послуг та оплати за них за договором про надання правничої допомоги від 16.07.2023. В даному акті зазначено, що :
1. Адвокат фактично надав клієнту правничу допомогу за укладеним сторонами Договором про надання правничої допомоги від 16.07.2023 в обсязі та вартістю, що погоджені в цьому Акті.
2. Обсяг і вартість правничої допомоги, що була надана адвокатом, визначені сторонами на підставі умов, погоджених в пункті 3.1. Договору про надання правничої допомоги від 16.07.2023.
3. Детальний опис наданої адвокатом правничої допомоги (виконаних робіт, послуг та оплати за них), що приймається клієнтом, включає:
- 10% ціни позову, що складає 23 120 гривень;
- виготовлення документів: пояснення третьої особи щодо позову від 17 липня 2023 - 4 000 гривень за 8 аркушів з розрахунку 500,00 гривень за 1 аркуш та клопотання про огляд доказів від 26.07.2023 - 500,00 гривень за 1 аркуш, що разом складає 4 500 гривень за 9 аркушів;
- участь у двох судових засіданнях: 18.07.2023 (1 000 гривень за одну годину) та 26.07.2023 - 3 000 гривень з розрахунку 3 години по 1 000 гривень за одну годину, що разом складає 4 000 гривень за 4 години.
4. Загальна вартість наданої правничої допомоги склала :
23 120 + 4 500 + 4 000 = 31 620 (тридцять одна тисяча шістсот двадцять) гривень.
5. Загальний розмір гонорару адвоката за надану правничу допомогу за період з дня укла-дення сторонами Договору про надання правничої допомоги до ухвалення Господарським судом Хмельницької області рішення від 26.07.2023 у справі №924/159/14 (924/662/23) склав 31620 гривень.
6. Клієнт підтверджує, що зазначена правнича допомога надана адвокатом у повному обсязі та належної якості. Претензій та зауважень до адвоката клієнт не має.(т.2, арк.справи 59).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 повністю оплатила адвокату Сарафіну В.Ф. вартість наданої ним правничої допомоги у справі №924/159/14 (924/662/23), що стверджу-ється платіжною інструкцією №@2РL683309 від 31.07.2023 на суму 31 620 грн та квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 31.07.2023 на суму 31 620 грн.(т.2, арк.справи 60-61).
Відповідно до ч.5 ст.244 ГПК України, додаткове рішення або ухвала про відмову в прий-нятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване ст.1312 Конституції України, ст.16 ГПК України та відповідними нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги (ч.13 ст.129 ГПК України).
Частиною 1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Матеріалами справи стверджено, що за клопотанням ОСОБА_1 від 07.07.2023 до участі у справі №924/159/14 (924/662/23) в якості Третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача була залучена ОСОБА_2 , що підтверджується протоколом судового засіданні від 07.07.2023.(т.1, арк.справи 113-116, 169-175).
17.07.2023 на адресу Господарського суду Хмельницької області від Третьої особи за під-писом ОСОБА_2 та адвоката Сарафіна В.Ф. надійшли пояснення стосовно заявленого позову, в яких поміж іншого зазначено, що попередній орієнтовний розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, яку очікує понести ОСОБА_2 становлять 30 000,00 грн.(т.1, арк.справи 188-195). Матеріалами справи стверджено надання Третьою особою до письмових пояснень від 17.17.2023 ордеру адвоката Сарафіна В.Ф. ВХ №1001760 від 17.07.2023.(т.1, арк. справи 224).
Зазначеним спростовуються твердження Скаржника про відсутність заяви Третьої особи щодо попереднього розміру суми можливих судових витрат, як те передбачає ст.124 ГПК України.
Переглядаючи оскаржуване додаткове рішення, колегія судів зауважує, що судові витрати, відповідно до приписів статті 123 ГПК України, складаються з судового збору та витрат, пов'яза-них з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаход-женням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, згідно приписів ст.126 ГПК України, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання прав-ничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокат-том, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Поруч з тим, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкоду-вання судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захис-тити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Так, зокрема в абз.2 підп.4.1 п.4 Рішення від 02.11.2004 №15-рп/2004 він наголосив на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Окрім цього у визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактич-ними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як зазначалося раніше, Третя особа була залучена до участі у справі протокольною ухвалою від 07.07.2023. За час розгляду справи в суді першої інстанції, Третьою особою було подано одне пояснення щодо позову та відразу заявлено очікувані судові витрати в сумі 30 000,00 грн.
Поруч з тим, до наданих пояснень від 17.17.2023 Третьою особою було долучено ордер адвоката Сарафіна В.Ф. ВХ №1001760 від 17.07.2023.(т.1, арк.справи 224). З даного ордеру вбача-ється, що у графі «адвокат» зазначено, що ордер виписаний адвокатом Сарафіним В.Ф. Водночас, у графі «прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога» зазначена особа - Сарафін Віктор Францович . Тобто, даний документ не містить відомостей про надання правничої допомоги саме ОСОБА_2.-Третій особі у справі № 924/159/14 (924/662/23).
Колегія суддів зауважує, що іншого ордеру, який би підтверджував надання правової допомоги ОСОБА_2 не надано, не містять такого документу і матеріали справи.
Переглядаючи оскаржувану ухвалу, апеляційний суд приймає до уваги, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 у справі №320/5420/18 на підставі аналізу положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі - Закон № 5076-VI), Положення про ордер та норм процесуального закону зазначено наступне: «надана адвокатом належним чином завірена копія ордеру є належним документом, що підтверджує повноваження на представництво особи, зокрема, на вчинення такої процесуальної дії, як подання та підписання апеляційної скарги, оскільки копія ордера містила відмітки про її посвідчення, а саме: слова «з оригіналом згідно», особистий підпис адвоката, який засвідчив копію, його ініціали та прізвище, а також дату засвідчення копії… Не відповідає правильному застосуванню норм процесуального права й висновок апеляційного суду про обов'язковість надання для підтвердження повноважень адвоката, як представника одночасно з ордером договору про надання правової допомоги, адже ордер, який видано відповідно до Закону №5076-VI - є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна на час подання апеляційної скарги редакція КАС не вимагала».
Аналогічно у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 по справі №9901/ 736/18 виходячи зі змісту частин першої, третьої статті 26 Закону №5076-VI, зазначається, що ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установ-лених договором про надання правничої допомоги (ст.4001 КК України).
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що під час судових засідань в суді першої інстанції 18.07.2023 та 26.07.2023 адвокат Сарафін В.Ф. представляв інтереси саме на підставі єдиного наявного в матеріалах справи ордеру серія ВХ №1001760 від 17.07.2023 - колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не маючи інших доказів на представництво інтересів Третьої особи, помилково допустив адвоката Сарафіна В.Ф. до участі в судових засідань в якості її представника, рівно як і адвокат Сарафін В.Ф. не був уповноважений представляти інтереси ОСОБА_2 в Господарському суді Хмельницької області під час розгляду справи №924/159/14 (924/662/23).
Щодо необхідності отримання правничої допомоги Третьою особою, яка не заявляє само-стійних вимог на предмет спору та покладенні цих витрат на Позивача за наслідками розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відшкодування витрат учасника справи на правову допомогу не є інститутом покарання чи вжиття будь-яких заходів впливу на учасника справи, оскільки дійсною метою відшкодування судових витрат є компенсація витрат, понесених у зв'язку з розглядом певної справи, які у свою чергу мають відповідати таким критеріям визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.
Отже, принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації своїх прав та передбаченого договором та/або законом виконання своїх зобов'язань.
Введення в цивільне законодавство принципу добросовісності як одного з найбільш загальних і важливих принципів цивільного права є заходом, спрямованим на зміцнення мораль-них засад цивільно-правового регулювання. Саме з позиції моральності слід підходити до оцінки поведінки суб'єкта права як добросовісної або недобросовісної.
Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Отже, у сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема у рівності всіх у своїх правах та перед законом, а справедливе застосування норм права повинно мати передусім недискримінаційний підхід, неупередженість.
Керуючись визначеними ст.3 ГПК України засадами господарського судочинства, в т.ч. справедливого вирішення спорів, колегія суддів вважає, що за встановлених обставин, зокрема основного мотиву заявлення ОСОБА_2 до відшкодування витрат на правничу допомогу, визначити дійсний обсяг таких послуг, який відповідав би потребам ОСОБА_2 як третьої особи, тобто особи, до якої не заявлено жодної з вимог, не вбачається за можливе. Дійсно, третя особа має право та може подавати суду свої заперечення, пояснення та інші заяви по суті з будь-яких питань без будь-яких обмежень. Але оскільки за умовами договору така робота адвоката має бути оплачена погодинно та в залежності від кількості аркушів, у разі подання великої кількості документів вартість такої роботи відповідно збільшується.
У постановах від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд зазначив, що при визначенні суми відшкоду-вання суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Поруч з цим, колегія суддів враховує, що відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсо-вані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верхов-ного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Таким чином, враховуючи, що заяву про ухвалення додаткового рішення заявила Третя особа, до якої не заявлено жодної вимоги, відмову судом за наслідками розгляду позовної заяви у задоволенні позову ТОВ «Октант-центр», недоведеності підстав необхідності отримання такої правової допомоги з огляду на предмет позову та відстутність ордеру на представництво Третьої особи - колегія суддів дійшла висновку, що витрати Третьої особи ОСОБА_2 не підлягають розподілу з покладенням на Позивача, відтак додаткове рішення господарського суду Хмель-ницької області від 09.01.2024 у справі №924/159/14 (924/662/23) в частині задоволення заяви ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн з ТОВ «Октант-центр» належить скасувати та ухвалити нове, яким повністю відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.34, 86, 129, 232, 233, 240, 255, 269, 275, 277, 282, 284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Октант-центр» на додат-кове рішення господарського суду Хмельницької області від 09.01.2024 у справі №924/159/14 (924/662/23) задоволити.
2. Додаткове рішення господарського суду Хмельницької області від 09.01.2024 у справі №924/159/14 (924/662/23) в частині задоволення заяви ОСОБА_2 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Октант-центр» 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу скасувати та ухвалити нове, яким повністю відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. В решті додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.01.2024 справі №924/159/14 (924/662/23) залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.
4. Матеріали справи №924/159/14 (924/662/23) повернути до господарського суду Хмель-ницької області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Розізнана І.В.