вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" червня 2024 р. Справа№ 910/862/22 (910/5476/23)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Поліщука В.Ю.
Копитової О.С.
за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.
та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 06.06.2024,
розглянувши матеріали апеляційної скарги розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С.
на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023
у справі № 910/862/22 (910/5476/23) (суддя Пасько М.В.)
за позовом розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С.
до Agro Import OU (відповідач - 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" (відповідач - 2) про визнання недійсним договору
у межах справи № 910/862/22
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Констракшн Холдінг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер"
про банкрутство
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/862/22 (910/5476/23) відмовлено в задоволенні позову повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, розпорядник майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражний керуючий Козирицький А.С. звернувся безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/862/22 (910/5476/23); прийняти до розгляду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/862/22 (910/5476/23); задовольнити її та скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/862/22 (910/5476/23) у повному обсязі; задовольнити позовні вимоги Розпорядника майна ТОВ "Черкаський полімер" Козирицького А.С. в повному обсязі та визнати недійсним з моменту його укладення Договір поставки від 12.06.2020 № ЧП0001, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаський полімер" (код ЄДРПОУ: 38780902, Україна, 03143, місто Київ, вул. Метрологічна, буд. 42, секція 42/2) та Agro Import Ou (Агро Імпорт Oю) (Laulupeo, tn 2-7, Kesklinna, Linnnaosa, Tallin, Harju maakond, 10121, Estonia, Реєстраційний код: 12093461); судові витрати покласти на Відповідачів.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2023 апеляційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Поляков Б.М. та Отрюх Б.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/862/22 (910/5476/23) за позовом розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. до Agro Import OU, Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" про визнання недійсним договору; відкладено розгляд питання про поновлення чи відмову у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження, відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/862/22 (910/5476/23) до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/862/22 (910/5476/23).
06.11.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/862/22 (910/5476/23) в 1-му томі.
У зв'язку з перебуванням судді Полякова Б.М. на навчанні у Національній школі суддів України, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №910/862/22 (910/5476/23) у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Пантелієнко В.О. та Отрюх Б.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 апеляційну скаргу розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі №911/862/22 (910/5476/23) залишено без руху; роз'яснено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги, а саме, подати до Північного апеляційного господарського докази доплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (4026,00 грн); роз'яснено скаржнику, що в разі невиконання зазначеної ухвали суду в строк, визначений п.2 її резолютивної частини, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
28.11.2023 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. надійшла заява про вступ у справу як представника.
04.12.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано докази сплати судового збору на суму 4026,00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 заяву розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі №910/862/22 (910/5476/23) задоволено; поновлено розпоряднику майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражному керуючому Козирицькому А.С. строк на оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/862/22 (910/5476/23); відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/862/22 (910/5476/23); розгляд апеляційної скарги призначено на 31.01.2024 об 11 год. 00 хв.; запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 10.01.2024; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 24.01.2024.
21.12.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Agro Import OU надійшов відзив на апеляційну скаргу.
09.01.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
25.01.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.
30.01.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Agro Import OU надійшло клопотання щодо відмови в долученні до матеріалів справи Відповіді на відзив на апеляційну скаргу та інших нових доказів, поданих позивачем на стадії апеляційного провадження.
30.01.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. надійшли заперечення на клопотання щодо відмови в долученні до матеріалів справи Відповіді на відзив на апеляційну скаргу та інших нових доказів, поданих позивачем на стадії апеляційного провадження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/862/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Констракшн Холдінг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" про банкрутство. У розгляді апеляційної скарги розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/862/22 (910/5476/23) оголошено перерву до 21.02.2024 о 10 год. 30 хв.
У зв'язку з перебуванням судді Отрюха Б.В. у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2024 апеляційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Сотніков С.В. та Пантелієнко В.О.
У судове засідання 21.02.2024 з'явився розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражний керуючий Козирицький А.С. та представник Agro Import OU.
21.02.2024 судді Північного апеляційного господарського суду Сотніков С.В. та Пантелієнко В.О. у судовому засіданні заявили про самовідвід від розгляду апеляційної скарги розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/862/22 (910/5476/23).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 заяву суддів Північного апеляційного господарського суду суду Сотнікова С.В. та Пантелієнка В.О. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/862/22 (910/5476/23) - задоволено. Відведено суддів Північного апеляційного господарського суду суду Сотнікова С.В. та Пантелієнка В.О. від розгляду апеляційної скарги розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/862/22 (910/5476/23) Матеріали справи № 910/862/22 (910/5476/23) передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №910/862/22 (910/5476/23) у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Поляков Б.М. та Отрюх Б.В.
28.02.2024 суддею Північного апеляційного господарського суду Поляковим Б.М. подано заяву про самовідвід від розгляду апеляційної скарги розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/862/22 (910/5476/23).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 заяву судді Північного апеляційного господарського суду суду Полякова Б.М. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/862/22 (910/5476/23) - задоволено. Відведено суддю Північного апеляційного господарського суду суду Полякова Б.М. від розгляду апеляційної скарги розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/862/22 (910/5476/23). Матеріали справи № 910/862/22 (910/5476/23) передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №910/862/22 (910/5476/23) у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Остапенко О.М. та Отрюх Б.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2024 прийнято апеляційну скаргу розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі №910/862/22 (910/5476/23) до свого провадження у новому складі суду; розгляд апеляційної скарги призначено на 27.03.2024 об 11 год. 45 хв.
21.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/862/22 у 10-ти томах.
27.03.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
27.03.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Agro Import OU надійшло клопотання про відмову у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання.
У зв'язку з перебуванням судді Остапенка О.М. 27.03.2024 у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №910/862/22 (910/5476/23) у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Отрюх Б.В., Копитова О.С.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 прийнято апеляційну скаргу розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/862/22 (910/5476/23) до свого провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 30.04.2024.
У зв'язку з перебуванням судді Отрюха Б.В. 30.04.2024 у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №910/862/22 (910/5476/23) у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Копитова О.С.; Поліщук В.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 прийнято апеляційну скаргу розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/862/22 (910/5476/23) до свого провадження у новому складі суду.
30.04.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від розпорядника майна "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.04.2024 у справі №910/862/22 (910/5477/23).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 у розгляді апеляційної скарги розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі №910/862/22 (910/5476/23) оголошено перерву до 28.05.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 у розгляді апеляційної скарги розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі №910/862/22 (910/5476/23) оголошено перерву до 06.06.2024 до 10 год. 30 хв.
У судове засідання 06.06.2024 з'явився представник Agro Import OU та арбітражний керуючий Козирицький А.С., всі інші учасники справи не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені.
У судовому засіданні арбітражний керуючий Козирицький А.С. та представник Agro Import OU надали пояснення по суті апеляційної скарги та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, подане арбітражним керуючим Козирицьким Андрієм Сергійовичем.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 у розгляді апеляційної скарги розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі №910/862/22 (910/5476/23) оголошено перерву до 06.06.2024 до 10 год. 30 хв. Зазначено, що розгляд (формування та зберігання) справи №910/862/22 (910/5476/23) здійснювати у змішаній формі, виходячи з наявних у суді можливостей.
У судове засідання 06.06.2024 з'явилися представник скаржника та Agro Import OU. Інші учасники справи не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.
Судовою колегією ставилось на обговорення клопотання арбітражного керуючого Козирицького А.С. про долучення до матеріалів справи копії Звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Черкаський полімер" та аналізу ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства від 10.12.2023.
Представник Agro Import OU. заперечував щодо врахування судом апеляційної інстанції вказаного Звіту та щодо долучення вказаного Звіту до матеріалів справи.
Арбітражний керуючий Козирицький А.С. підтримав вказане клопотання та просив суд апеляційної інстанції долучити до матеріалів справи вказаний Звіт від 10.12.2023, поновити строк на подання цього доказу.
В обгрунтування поданого клопотання, арбітражний керуючий Козирицький А.С. посилається на те, що з метою проведення аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, розпорядником майна ТОВ "Черкаський полімер" здійснювались заходи щодо отримання усієї необхідної інформації. Зокрема, позивач звертався до Господарського суду м. Києва з клопотанням про витребування доказів, а саме банківських виписок у банків, в яких були наявні відкриті рахунки Боржника у справі №910/862/22 (910/10297/23). Так, ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.04.2023 у справі № 910/862/22 відповідне клопотання розпорядника майна Боржника було задоволено та витребувано у АТ "УкрСиббанк", АТ КБ "ПриватБанк", АТ "ОТП БАНК", АТ "Банк Кредит Дніпро", ПАТ "БАНК ВОСТОК" банківські виписки з повною інформацією по рахункам, відкритих на ім'я ТОВ "Черкаський Полімер" за 2019, 2020, 2021, 2022 та за період з 01.01.2023.
Однак, як зазначає арбітражний керуючий Козирицький А.С., лише 02.10.2023, тобто вже після ухвалення оскаржуваного рішення, розпорядник майна Боржника отримав копії банківських виписок по рахунках ТОВ "Черкаський полімер" в АТ "Банк Восток".
Позивач вказує, що не мав можливості отримати такі виписки самостійно, що, зокрема, підтверджується ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.04.2023 у справі № 910/862/22 про банкрутство ТОВ "Черкаський полімер".
Після отримання відповідних банківських виписок, розпорядник майна ТОВ "Черкаський полімер" звернувся до Фізичної особи-підприємця Захар'євої Яни Василівни з метою підготовки нею Звіту про Аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ "Черкаський полімер" та аналізу ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства.
Так, ФОП Захар'євою Яною Василівною підготовлено Звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Черкаський полімер" та аналізу ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, який був підготовлений та наданий розпоряднику майна ТОВ "Черкаський полімер" 10.12.2023.
Даний звіт, як зазначає позивач, є беззаперечним доказом того, що оскаржуваний договір був укладено Боржником тоді, коли він вже був у стійкій фінансовій неплатоспроможності. Висновки, що містяться в Звіті підтверджують факт того, що Боржник, уклавши оскаржуваний правочин до відкриття провадження у справі про банкрутство, взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого товариство стало неплатоспроможним або виконання грошових зобов'язань товариства перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.
Колегією суддів враховано, що арбітражний керуючий Козирицький А.С. подав новий доказ, який не існував на час прийняття оскаржуваного судового рішення.
Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 11.09.2019 у справі № 922/393/18 зробив висновок, що неіснування певних доказів на момент постановлення рішення суду першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції таких додаткових доказів незалежно від інших причин неподання позивачем таких доказів до суду.
Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (Постанова ВС від 27.07.2022 у справі № 754/695/20).
Колегією суддів також враховано, що арбітражний керуючий Козирицький А.С. мав би завчасно підготувати та подати відповідний Звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Черкаський полімер" та аналізу ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства разом з позовною заявою або під час підготовчого засідання у даній справі. Якщо, як зазначає позивач, він не мав можливості вчасно підготувати та подати цей доказ, він мав згідно із нормами ГПК України подати до суду першої інстанції відповідне клопотання про продовження строку підготовчого засідання, заявивши в суді першої інстанції про намір подати відповідний доказ та довівши неможливість подання в строк вказаного доказу з об'єктивних причин, що не залежали від волі заявника цього клопотання, довівши поважність цих причин та значимість цього доказу для розгляду даного спору. Але такого клопотання до суду першої інстанції позивач не подавав, не скористався таким процесуальним правом, хоча мав таку можливість, а тому втратив право на поновлення строку щодо подання такого доказу із врахуванням вищезазначеного. Суд відхиляє клопотання щодо поновлення строку на подання цього доказу. Врахування судом апеляційної інстанції такого доказу було б за вказаних обставин порушенням норм процессуального права, принципу правової визначеності.
Враховуючи викладене, суд не бере до уваги цей доказ та відмовляє арбітражному керуючому Козирицькому А.С. у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи у якості доказу - копії Звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Черкаський полімер" та аналізу ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства від 10.12.2023.
Арбітражний керуючий Козирицький А.С. просив суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/862/22 (910/5476/23) та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги розпорядника майна ТОВ "Черкаський полімер" Козирицького А.С. в повному обсязі та визнати недійсним Договір поставки від 12.06.2020 № ЧП0001, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаський полімер" та Agro Import Ou (Агро Імпорт Oю).
Представник Agro Import Ou (Агро Імпорт Oю) щодо задоволення апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване судове рішенення - залишити без змін.
Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Розпорядник майна звертає увагу суду апеляційної інстанції на відсутність ознак реальності укладення Договору поставки та бажання сторін досягнути інших умов, ніж ними передбачені договором, з огляду на наступне. Як зазначає скаржник, в досить короткий термін (1 місяць після попередньої оплати за Товар) Боржник зобов'язався поставити досить велику кількість товару на значну суму, тобто на момент укладення Договору поставки ТОВ «Черкаський полімер» повинно було розраховувати, що його виробничих потужностей та запасів повинно вистачити на поставку такої значної кількості Товару, однак з Фінансового звіту станом на 31.03.2020 на початок звітного періоду вбачається про наявність готової продукції у кількості на загальну суму лише 12 031 000, 00 (дванадцять мільйонів тридцять одна тисяча) грн. При тому, що згідно з п. 2.4. Договору поставки, загальна сума договору обчислюється як вартість усього товару поставленого Постачальником Покупцю згідно із специфікаціями до Договору, протягом строку дії Договору. Вартість контракту 7 000 000 (сім мільйонів) евро. Так, згідно офіційного курсу НБУ станом на 12.06.2020 (1 евро - 30,1723 грн.) вартість контракту становила 211 206 100 (двісті десять мільйонів двісті шість тисяч сто) грн. Крім того, відсутні будь-які позови до суду з боку Agro Import Ou з метою захисту свого порушеного ще у 2020 права до Боржника щодо повернення коштів попередньої оплати за Договором поставки протягом двох років з моменту укладення цього Договору та його невиконання Боржником, і тільки після відкриття справи про банкрутство ТОВ «Черкаський полімер» його звернення до суду в межах цієї справи про банкрутство у лютому 2023 року свідчить про відсутність дійсного наміру з боку сторін виконати умови, передбачені Договором, а також відсутність дійсної необхідності використання товару у господарській діяльності Agro Import Ou. При цьому, Боржник всупереч власним фінансовим інтересам, набув зобов'язання зі сплати заборгованості за непоставлений товар, а тому оспорюваний договір не відповідає критеріям розумності, не має на меті добросовісне виконання зобов'язань, та підлягає визнанню недійсним. Щодо висновку суду з приводу того, що при укладенні договору була присутня особа, яка здійснює контроль над Відповідачем 1, а тому можна зробити висновок, що рішення щодо укладання Договору поставки не приймалося директором одноосібно і було погоджено особою, яка є кінцевим бенефіціарним власником боржника, позивач зазначає про наступне. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.03.2023 № 243638016040 станом на 12.06.2020 засновниками ТОВ «Черкаський полімер» виступали AT «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фьюче Інвестментс», ОСОБА_1 , який є кінцевим бенефіціарним власником ю.о. (розмір частки становить 52 000.00 грн), ОСОБА_2 (яка є кінцевим бенефіціарним власником ю.о. (розмір частки становить 38 000.00 грн,). Крім того, з Договору поставки від 12.06.2020 №ЧП0001 вбачається, що з боку Agro Import Ou його підписантом виступав директор ОСОБА_1 . Згідно з матеріалами справи про банкрутство ТОВ «Черкаський Полімер» (а.с. 12-37 т. 1) засновником кредитора Agro Import Ou є ОСОБА_1 , згідно з рішенням про заснування Товариства з обмеженою відповідальністю та Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Імпорт» з апостилем двома мовами, та витяг з реєстру станом на 12.02.2022 з апостилем двома мовами. Крім того, згідно з відомостями, наданими Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві у повідомленні-підтвердженні з вих. № 2774/33.1-32 від 15.08.2023 та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00040980419 від 15.08.2023, станом на 07.09.2021 ОСОБА_2 перебувала у законному шлюбі з ОСОБА_1 . Так, беручи до уваги те, що на момент укладення Оскаржуваного договору ОСОБА_1 , перебував в законному шлюбі з ОСОБА_2 однією із засновниць ТОВ «Черкаський полімер», а також є кінцевим бенефіціаром AT «ЗНВКІФ «Фьюче Інвестментс», яке було співзасновником Боржника, ОСОБА_1 , є афілійованою особою відносно ТОВ «Черкаський полімер». Більш того, враховуючи те, що ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціаром та керівником Agro Import Ou, - то Agro Import Ou є також афілійованою особою до ТОВ «Черкаський полімер». Відтак, оскільки сам ОСОБА_1 , а також Agro Import Ou є афілійованими особами ТОВ «Черкаський полімер», то Оскаржуваний договір є таким, що учинений з пов'язаними, заінтересованими особами, а отже з підстав ч. 2 ст. 42 КУзПБ може бути визнаним недійсним. Тобто, зазначені вище обставини свідчать про фіктивність укладеного між сторонами Договору для досягнення інших цілей, ніж передбачені умовами спірного Договору, та спростовує позицію суду першої інстанції щодо погодження Договору поставки Боржником через присутність при укладенні Договору поставки заінтересованої особи щодо Боржника - ОСОБА_1 .
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. слід задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/862/22 (910/5476/23) слід скасувати. Прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. до Agro Import OU, Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" про визнання недійсним договору. Визнати недійсним Договір поставки від 12.06.2020 № ЧП0001, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаський полімер" та Agro Import Ou (Агро Імпорт Oю), з огляду на наступне.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.01.2023 відкрито провадження у справі № 910/862/22 про банкрутство ТОВ "Черкаський полімер" (код ЄДРПОУ: 38780902) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Констракшн Холдінг". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Визнано ТОВ "Девелопмент Констракшн Холдінг" кредитором ТОВ "Черкаський полімер" на загальну суму 35 648 179,95 грн, з яких: 83 310, 00 грн - вимоги першої черги, 35 559 824, 03 грн - вимоги четвертої черги, а 5 045, 92 грн - вимоги шостої черги. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 49 від 01.02.2013).
Розпорядник майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражний керуючий Козирицький А.С. звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Agro Import OU (відповідач - 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" (відповідач - 2) в межах справи № 910/862/22 про банкрутство ТОВ "Черкаський полімер" про визнання недійсним договору.
В поданій позовній заяві розпорядник майна боржника ТОВ "Черкаський Полімер" - арбітражний керуючий Козирицький А.С. просить суд визнати недійсним з моменту укладення Договір поставки від 12.06.2020 № ЧП0001, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаський полімер" та Agro Import Ou (Агро Імпорт Oю).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
- договір поставки має ознаки фраудаторності, оскільки укладено між заінтересованими між собою особами із бажанням настання інших правових наслідків, ніж передбачені Договором;
- Уповноваженою особою ТОВ "Черкаський Полімер" було перевищено свої повноваження під час укладення оскаржуваного Договору, оскільки існують певні обмеження щодо укладання такого виду договорів відповідно до вимог Статуту ТОВ "Черкаський Полімер";
- ТОВ "Черкаський Полімер" до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/862/22 (910/5476/23) відмовлено в задоволенні позову повністю.
Оскаржуване судове рішення мотивовано тим, що для визнання правочину фіктивним слід встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Але якщо на виконання правочину було передано майно або кошти - то такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що враховуючи часткове виконання Договору поставки (оплату авансу згідно з підписаними сторонами Специфікаціями) та відсутність доказів, що учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки, такий договір не може бути визнаний фіктивним.
На думку суду першої інстанції, сам лише факт вчинення виконавчим органом товариства дій з перевищення ним своїх повноважень та/або з наявністю заінтересованості не може слугувати підставою для визнання недійсними договорів укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.
Крім того, суд першої інстанції взяв до уваги, що при укладенні договору була присутня особа, яка здійснює контроль над Відповідачем 1, а тому зробив висновок, що рішення щодо укладання Договору поставки не приймалося директором одноосібно і було погоджено особою, яка є кінцевим бенефіціарним власником боржника.
Щодо тверджень позивача на рахунок збитковості господарських операцій для Відповідача 1, суд зазначив, що позивач наводить лише загальні висновки щодо господарської діяльності Відповідача 1 за період, а не в розрізі конкретної господарської діяльності, операції по договору, а саме, отримання авансу в валюті. З аналізу фінансових операцій Відповідача 1 суд першої дійшов висновку, що отримання попереднього фінансування (авансу) 7.610.491,60 Євро повинно тільки позитивно вплинути на діяльність будь-якого товариства, отримання такого авансу і подальше його повернення на доходи/витрати товариства жодним чином не впливає, а отже, не змінює і фінансовий результат.
Також суд першої інстанції послався на судову практику, відповідно до якої позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.
Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 Цивільного кодексу України, статтею 20 Господарського кодексу України.
В кожній справі про визнання правочину недійсним суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків.
Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.
Так, правочинами визнаються дії фізичних та юридичних осіб, спрямовані на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин - це дія, яка вчиняється для досягнення дозволеної законом мети (набуття майна тощо), яка характеризується такими ознаками: це завжди вольовий акт, тобто дії свідомі; це правомірні дії, тобто вчиняються відповідно до закону; спеціальна спрямованість на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, тобто в правочині завжди присутня правова мета.
Фраудаторними правочинами в юридичній науці та в останні роки в українській судовій практиці називають договори, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору.
Цей термін походить від англ. "fraud" - шахрайство, підроблення, афера. Значення цього слова розкривається внутрішнім змістом тих категорій і понять, які вони називають.
Стаття 13 Цивільного кодексу України, у якій визначаються межі здійснення цивільних прав, встановлює, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, зокрема, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, а також не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Межі є невід'ємною рисою будь-якого суб'єктивного права. Суб'єктивні цивільні права, будучи мірою можливої поведінки уповноваженої особи, має певні межі за змістом і за характером здійснення.
Зокрема, зловживання правом - це особливий тип правопорушення, яке вчиняється правомочною особою при здійсненні нею належного їй права, пов'язаний з використанням недозволених конкретних форм в рамках дозволеного йому законом загального типу поведінки.
За одним із сучасних визначень, під зловживанням правом розуміються випадки, коли суб'єкт цивільних правовідносин, якому належить певне суб'єктивне цивільне право, здійснює його неправомірно, коли суть здійснення права іде врозріз з його формальним змістом.
Тобто уповноважена особа, маючи суб'єктивне право і спираючись на нього, виходить за межі дозволеної поведінки. Слово "зловживання" за своїм буквальним змістом означає використання, вживання чого-небудь з метою заподіяння певного зла, шкоди, збитків кому б то не було.
Семантичне тлумачення терміна "зловживання правом" призводить до висновку про те, що його основним змістом є використання належного уповноваженій особі суб'єктивного цивільного права на шкоду іншому учаснику цивільних відносин.
Отже, можна стверджувати, що учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. На цих засадах мають ґрунтуватися і договірні відносини.
У зв'язку з цим слід дійти висновку, що межею реалізації принципу свободи договору має бути неприпустимість зловживання правом.
Рішенням Конституційного Суду України від 28.04.2021 № 2-р(II)/2021 у справі № 3-95/2020(193/20) визнано, що частина третя статті 13, частина третя статті 16 Цивільного кодексу України не суперечать частині другій статті 58 Конституції України та вказано, що "оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов'язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука "а також зловживання правом в інших формах", що також міститься у частині третій статті 13 Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв'язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв'язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною)".
Фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах, зокрема у банкрутстві (стаття 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства), стаття 42 Кодексу України з процедур банкрутства), при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"); у виконавчому провадженні (частина четверта статті 9 Закону України "Про виконавче провадження").
Велика Палата Верховного Суду кваліфікує правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам, як фраудаторні правочини, зробивши такий правовий висновок: "Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно із частинами другою та третьою статті 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі вироку) про стягнення коштів, що набрало законної сили. Боржник (дарувальник), проти якого ухвалено вирок про стягнення коштів та відкрито виконавче провадження, та його сини (обдаровувані), які укладають договір дарування, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки укладається договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 Цивільного кодексу України)" (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц).
Отже, договір, який укладений з метою уникнути виконання договору та зобов'язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов'язання і завдає шкоди кредитору.
Що ж до фраудаторного правочину як зловживання правом, то намір заподіяти зло є неодмінним і єдиним надійним критерієм шикани (зловживання правом).
Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов'язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов'язку.
Слід звернути увагу, що фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.
Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.
Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути:
- момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі);
- контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов'язані або афілійовані юридичні особи);
- щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.
Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.
Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов'язані, із зменшенням його платоспроможності), після виникнення у нього зобов'язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора".
Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17)).
Цивільні й господарські відносини, у межах яких передбачається виконання обов'язку боржника в майбутньому без забезпечення такого боргу, ґрунтуються в основному на довірі учасників відносин до свого контрагента, а також на впевненості в можливості захистити свої майнові права в спосіб, передбачений законом, зокрема через суд.
У сучасному українському законодавстві, як і в іноземних правопорядках, оспорювання так званих підозрілих угод божника є одним з найважливіших юридичних інструментів консолідації та збільшення конкурсної маси шляхом повернення до неї майна боржника, безпідставно переданого іншим особам.
Фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, що вчинений, зокрема, всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 Цивільного кодексу України.
Слід звернути увагу, що банкрутство за своєю природою є особливим правовим механізмом врегулювання відносин між неплатоспроможним боржником та його кредиторами, правове регулювання якого регламентовано Кодексом України з процедур банкрутства з 21.10.2019, які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними та мають пріоритет у застосуванні при розгляді цих справ порівняно з іншими нормами законодавства.
Разом з тим, Кодекс України з процедур банкрутства є частиною цивільного/господарського законодавства, тому до правовідносин, які регулює цей Кодекс як спеціальний нормативно-правовий акт, можуть застосовуватися також норми Цивільного кодексу України, зокрема, щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника.
Тому в кожній справі про визнання правочину недійсним суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків.
Як вже зазначалось, провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, має на меті задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника, інших осіб; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів, інших осіб.
За приписами ст. 1 КУзПБ, заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.
Якщо правочини у підозрілий період вчиняються із заінтересованими особами, повинна діяти ще одна правова презумпція, оскільки заінтересована особа знає про стан неплатоспроможності боржника при вчиненні правочину. Ця презумпція стосується осіб, передбачених у ст. 1 КУзПБ, де визначено коло заінтересованих осіб, а дія такої презумпції повинна накладати тягар доказування і на заінтересовану особу.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов'язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.
Відповідно до наведеного у Податковому кодексі України визначення терміну "пов'язані особи" - це юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають таким ознакам, юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за платником податку (п.п.14.1.159 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
У статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" міститься визначення поняття контролю, як вирішального впливу однієї чи декількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання.
Колегія суддів вважає за необхідне звернутися до висновків про застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 09.05.2023 у справі № 906/43/22 (906/458/22) у подібних правовідносинах, відповідно до яких, наявне у законодавстві тлумачення понять "заінтересовані особи" та "пов'язані особи" свідчить про те, що правочини укладено із заінтересованою особою можуть впливати як на встановлення/усунення обмежень щодо вчинення значних правочинів, так і щодо укладення правочинів, які порушують права та законні інтереси інших кредиторів боржника. Тобто коли спірні правочини укладено з юридичною особою, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, це є однією з підстав для визнання договорів недійсними на підставі частини другої статті 42 КУзПБ.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КУзПБ господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог. Згідно з ч. 2 ст. 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.
Позивач в обґрунтування позову, крім іншого, посилався на те, що оскаржуваний договір має ознаки фраудаторності, оскільки його було укладено між заінтересованими між собою особами із бажанням настання інших правових наслідків, ніж передбачені Договором.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 42 КУзПБ необхідною умовою для визнання правочину недійсним, з підстав передбачених у ній, є встановлення обставин щодо порушення прав боржника або кредиторів внаслідок укладення такого правочину.
Тоді як ч. 2 ст. 42 КУзПБ не встановлено додаткових умов для визнання правочину недійсним, з підстав передбачених у ній, а визначено окремі, самостійні підстави для визнання недійсними відповідних правочинів.
Водночас, на думку колегії судів, така підстава визнання правочину недійсним, як вчинення правочинів із заінтересованими особами має відбуватись з урахуванням конкретних обставин даної справи, із урахуванням специфіки справи, з аналізу наявності реального доведення позивачем, що оспорюваний правочин/правочини укладено на шкоду інтересам боржника або його кредиторам.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаський полімер" (постачальник) та Agro Import OU (покупець) укладено договір поставки № ЧП0001 (далі - договір).
Від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський полімер" договір підписано директором - Толстовим Д.Ю., а від імені Agro Import OU - директором ОСОБА_1 , та скріплено печатками підприємств.
За умовами договору постачальник зобов'язався передати (поставити) у строки покупцеві товар, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар і прийняти за нього певну грошову суму.
Загальна кількість Товарів, що підлягають поставці, одиниця виміру, їх ассортимент за видами, сортами, марками, визначаються за згодою Сторін у специфікації, що додається до Договору та є його невід'ємною частиною (п. 1.2 Договору).
Відповідно до п. 2.4 Договору загальна сума цього договору обчислюється, як вартість усього товару, поставленного постачальником покупцю, згідно із специфікаціями до договору, протягом строку дії договору. Вартість контракту 7000000 (сім мільйонів) євро.
Згідно з п. 5.1 договору сторони домовились, що поставка товару може здійснюватись на умовах, відповідно до Інкотермс 2010. Конкретні умови поставки товару сторони, щоразу, визначатимуть у специфікації до договору на відповідну партію товару. Право власності на товар та ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить від постачальника до покупця з дати поставки товару.
Товар, що є предметом поставки за цим договором, поставляється згідно з умовами специфікації до договору.
Згідно з п.7.1 договору покупець зобов'язаний повністю оплатити товар до його передання постачальником (попередня оплата), якщо інші умови оплати не передбачені специфікацією до договору.
Згідно з п. 7.2. Договору Покупець повинен здійснити оплату Товару протягом 3 (трьох) днів з моменту підписання специфікації, якщо інші строки оплати не передбачені специфікацією до Договору та (або) рахунком-фактурою Постачальника на відповідну партію Товару.
Відповідно до п. 15.10 Договору усі правовідносини, що виникають із Договору або пов'язані з ним, у тому числі з його дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення Договору, регламентуються Договором та відповідними нормами чинного законодавства України, а також застосовуваними до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.
12.06.2020 між ТОВ "Черкаський Полімер" та Agro Import Ou було укладено Додаткову угоду про внесення змін до Договору поставки від 12.06.2020 №ЧП0001, якою було внесено зміни до п. 5.2. Договору та викладено його в новій редакції, а саме: "Товар, що є предметом поставки за цим Договором поставляється згідно з умовами специфікації до Договору, при цьому, строк поставки не може перевищувати 1 (одного) місяця з моменту оплати Товару".
Специфікацією від 12.06.2020 № 1 сторони погодили поставку товару загальною вартістю 3 409 500,00 Євро.
Специфікацією від 12.06.2020 № 2 сторони погодили поставку товару загальною вартістю 3 409 500,00 Євро.
Специфікацією від 23.06.2020 № 3 сторони погодили поставку товару загальною вартістю 3 409 500,00 Євро.
Таким чином, сторони погодили поставку товару на загальну суму 10 228 500,00 Євро.
Agro Import Ou було здійснено попередню оплату у загальній сумі 7 610 491,60 Євро, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями міжнародних платіжних доручень за період з 16.06.2020 по 23.06.2020, а також банківських виписок за період з 16.06.2020 по 23.06.2020.
Отже, за наслідками виконання зобов'язань за Договором Agro Import Ou здійснив попередню оплату у розмірі 7.610.491,60 Євро за поставку Товару, однак ТОВ "Черкаський Полімер" свої зобов'язання за Договором не виконав, та не здійснив поставку товару.
Листом від 17.07.2020 № 1707 ТОВ "Черкаський Полімер" повідомило Agro Import Ou про неможливість поставки товару на загальну суму 1 650 230,00 Євро за об'єктивними причинами в місячний строк.
У відповідь на зазначений лист Agro Import Ou було надано лист від 20.07.2020 № 1 з вимогою повернення попередньої оплати у розмірі 1 650 230, 00 Євро.
Листом від 20.07.2020 № 2007 ТОВ "Черкаський Полімер" повідомило AGRO IMPORT OU про неможливість поставки товару на загальну суму 5 680 261,60 Євро в місячний строк за об'єктивними причинами.
У відповідь на зазначений лист Agro Import Ou було надано лист від 21.07.2020 № 2 з вимогою повернення попередньої оплати у розмірі 5 680 261,60 Євро.
Листом від 24.07.2020 № 2407 ТОВ "Черкаський Полімер" повідомило AGRO IMPORT OU про неможливість поставки товару на загальну суму 280 000,00 Євро в місячний строк за об'єктивними причинами.
У відповідь на зазначений лист Agro Import Ou було надано лист від 27.07.2020 № 3 з вимогою повернення попередньої оплати у розмірі 280 000,00 Євро.
Як зазначалось вище, позивач просить визнати спірний договір недійсним, оскільки,
договір поставки має ознаки фраудаторності, оскільки укладено між заінтересованими між собою особами із бажанням настання інших правових наслідків, ніж передбачені Договором; Уповноваженою особою ТОВ "Черкаський Полімер" було перевищено свої повноваження під час укладення Договорів про переведення боргу, оскільки існують певні обмеження щодо укладання такого виду договорів відповідно до вимог Статуту ТОВ "Черкаський Полімер"; ТОВ "Черкаський Полімер" до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.
Як зазначалось вище, від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський полімер" договір підписано директором - Толстовим Д.Ю. , а від імені Agro Import OU - директором ОСОБА_1 , та скріплено печатками підприємств.
На обґрунтування наявності пов'язаності ТОВ "Черкаський Полімер" та Agro Import Ou через одного й того самого кінцевого бенефіціарного власника розпорядник майна посилається на Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.06.2020, відповідно до якого зазначено про перелік засновників (учасників) юридичної особи ТОВ "Черкаський Полімер": АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фьюче Інвестментс" (розмір частки засновника (учасника): 1000, ОСОБА_1 (розмір частки засновника (учасника): 52000,00), ОСОБА_2 розмір частки засновника (учасника): 38000,00). Кінцевими бенефіціарними власниками зазначено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Колегією суддів досліджено, зокрема, матеріали справи про банкрутство ТОВ «Черкаський Полімер», до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, кредитором Agro Import Ou надано інформацію, що засновником кредитора Agro Import Ou є ОСОБА_1 згідно з рішенням про заснування товариства та Статуту Товариства, який затверджено 11.04.2011.
Колегією суддів враховано, що саме Agro Import OU, як ініціюючий кредитор, звертався до Господарського суду міста Києва з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер". у зв'язку із наявною та непогашеною заборгованістю.
Заява з грошовими вимогами до боржника була обґрунтована існуванням у боржника грошового зобов'язання з оплати обладнання, яке виникло на підставі контрактів на поставку обладнання, за якими боржник є покупцем, а товариство Агро Імпорт ОУ - постачальником (продавцем).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2022 у справі №910/862/22 заяву Agro Import OU про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Черкаський Полімер" прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 07.02.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Констракшн Холдінг" (далі - ТОВ "Девелопмент Констракшн Холдінг", заявник-2) №910/770/22 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Черкаський полімер" прийнято до розгляду та приєднано її для одночасного розгляду із заявою Agro Import OU №910/862/22 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Черкаський полімер".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 відкрито провадження у справі № 910/862/22 про банкрутство ТОВ "Черкаський Полімер"; визнано грошові вимоги Agro Import OU до ТОВ "Черкаський Полімер" у розмірі 359969584 грн 75 коп.; визнано грошові вимоги ТОВ "Девелопмент Констракшн Холдінг" до ТОВ "Черкаський Полімер" у розмірі 35400000 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича, якому встановлено оплату послуг в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.
Ухвала суду мотивована тим, що наданими доказами та встановленими судом обставинами справи підтверджується обґрунтованість грошових вимог Agro Import OU та ТОВ "Девелопмент Констракшн Холдінг" до ТОВ "Черкаський Полімер" у заявленому розмірі 359969584 грн 75 коп. та 35400000 грн відповідно, а також невиконання боржником взятих на себе зобов'язань у встановлені договорами строки.
Постановою Верховного Суду від 13.12.2020 у справі № 910/862/22 касаційну скаргу Agro Import OU задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі №910/862/22 скасовано. Справу № 910/862/22 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.01.2023 відкрито провадження у справі № 910/862/22 про банкрутство ТОВ "Черкаський полімер" (код ЄДРПОУ: 38780902) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Констракшн Холдінг". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Визнано ТОВ "Девелопмент Констракшн Холдінг" кредитором ТОВ "Черкаський полімер" на загальну суму 35 648 179,95 грн, з яких: 83 310, 00 грн - вимоги першої черги, 35 559 824, 03 грн - вимоги четвертої черги, а 5 045, 92 грн - вимоги шостої черги. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 49 від 01.02.2013).
Як зазначалось вище, якщо правочини у підозрілий період вчиняються із заінтересованими особами, заінтересована особа знає про стан неплатоспроможності боржника при вчиненні правочину. Ця презумпція стосується осіб, передбачених у статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, де визначено коло заінтересованих осіб, а дія такої презумпції повинна накладати тягар доказування і на заінтересовану особу.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що оскаржуваний договір укладено із заінтересованою особою, оскільки під час укладання цього договору, ОСОБА_1 являвся одночасно одним із засновників, бенефіціарним власником ТОВ "Черкаський полімер" та який в свою чергу є засновником Agro Import OU, що є підставою для визнання договору недійсним на підставі частини другої статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
При цьому укладення оспорюваного договору мало наслідком збільшення кредиторської заборгованості ТОВ "Черкаський полімер", що в свою чергу порушує права та майнові інтереси інших кредиторів, в тому числі в частині розміру погашення їх вимог, що в свою чергу завдає інтересам таких кредиторів шкоди.
Укладення спірного договору призвело до збільшення кредиторської заборгованості, про наявність якої мали усвідомлювати обидві сторони під час укладення цього договору, оскільки договір поставки укладено між заінтересованими особами. Заінтересована особа щодо боржника - Agro Import OU, директором якої був ОСОБА_1 , який є одночасно засновником та кінцевим бенефіціарним власником боржника, не міг не знати про неможливість виконання зобов'язання за оспорюваним правочином з боку ТОВ "Черкаський полімер", враховуючи, крім іншого, скорочені строки поставки (строк поставки не може перевищувати 1 (одного) місяця з моменту оплати Товару" відповідно до Додаткової угоди до оскаржуваного Договору).
За встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що матеріалами справи підтверджується здійснення відповідачами, шляхом укладення спірного договору, умисних, недобросовісних дій, які спрямовано на ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань перед кредиторами, з метою завдання їм шкоди, штучного збільшення кредиторської заборгованості, тобто зловживання правом, що і є основною ознакою фраудаторного правочину.
Враховуючи наведене, сукупність встановлених у цій справі обставин укладення спірного правочину у так званий "підозрілий період" до порушення провадження у справі про банкрутство, що мало наслідком збільшення кредиторської заборгованості боржника, що в свою чергу порушує права та майнові інтереси інших кредиторів, завдає їм шкоди, в тому числі в частині розміру погашення їх вимог, що в свою чергу завдає таким кредиторам збитків; пов'язаність, заінтересованість сторін оспорюваного правочину свідчить про наявність підстав для визнання договору недійсним згідно з положеннями статей 13, 215 Цивільного кодексу України і частини 2 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
Колегія суддів відхиляє доводи позовних вимог та апеляційної скарги відносно того, що уповноваженою особою ТОВ "Черкаський Полімер" було перевищено свої повноваження під час укладення Договорів про переведення боргу, оскільки існують певні обмеження щодо укладання такого виду договорів відповідно до вимог Статуту ТОВ "Черкаський Полімер", враховуючи, що спірний договір укладено 12.06.2020, а матеріали справи містять редакцію Статуту Товариства лише станом на 28.08.2020, що є датою пізніше за дату укладання спірного договору, що позбавляє можливості суд дослідити наявність чи відсутність обмежень повноважень керівника боржника, про які вказує позивач у позові.
Оцінюючи оскаржуване рішення суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
Враховуючи вищевикладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. слід задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/862/22 (910/5476/23) слід скасувати. Прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. до Agro Import OU, Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" про визнання недійсним договору. Визнати недійсним Договір поставки від 12.06.2020 № ЧП0001, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаський полімер" та Agro Import Ou (Агро Імпорт Oю).
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. задовольнити.
Рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/862/22 (910/5476/23) скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. до Agro Import OU, Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" про визнання недійсним договору.
Визнати недійсним Договір поставки від 12.06.2020 № ЧП0001, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаський полімер" та Agro Import Ou (Агро Імпорт Oю).
Матеріали справи № 910/862/22 та № 910/862/22 (910/5476/23) повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст складено 17.06.2024
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді В.Ю. Поліщук
О.С. Копитова