ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
13 червня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/364/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.
секретар судового засідання: Полінецька В.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Пучкова Л.А., ордер серія ВН №1106665 від 01.02.2022р.;
від відповідача: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк ,,ПРИВАТБАНК”
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.01.2024, повний текст складено та підписано 09.02.2024 про розстрочку та відстрочення виконання рішення
у справі №916/364/23
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк ,,ПРИВАТБАНК”
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Орлова Єгора Васильовича
про стягнення заборгованості у розмірі 339 173, 24 грн,-
головуючий суддя - Петренко Н.Д.
місце прийняття ухвали: Господарський суд Одеської області
Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
В судовому засіданні 13.06.2024 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У січні 2023 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі Банк) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Орлова Єгора Васильовича (далі ФОП Орлов Є.В.), в якому просило суд стягнути з останнього 339 173, 24 грн заборгованості.
Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором від 03.09.2021 в частині повного та своєчасного повернення кредиту та сплати процентів.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 позов Банку задоволено повністю. Стягнуто з Іізичної особи-підприємця Орлова Єгора Васильовича на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором № 3182412294-КД-1 від 03.09.2021 року у розмірі 339 173,24 грн та судовий збір у розмірі 5 087,60 грн.
11.12.2023 до Господарського суду Одеської області від фізичної особи-підприємця Орлова Єгора Васильовича надійшла заява про розстрочку та відстрочення виконання рішення у порядку ст. 331 ГПК України /вх. № 2-1799/23/ у справі № 916/364/23, в якій відповідач просив:
- розстрочити виконання рішення суду від 10.05.2023 в частині стягнення заборгованості у сумі 55 000,00 грн на 11 місяців з внесенням по 5 000,00 грн щомісяця;
- відстрочити виконання рішення суду від 10.05.2023 в частині сплати залишку заборгованості у сумі 138 624,25 грн на 12 місяців.
В обґрунтування заяви відповідач посилався на те, що він фактично лишився без житла, можливості здійснювати підприємницьку діяльність у м. Херсон, а також без можливості відновлення діяльності у зв'язку з постійними обстрілами міста. Відповідач зауважує, що виключно за рахунок власних заощаджень за рахунок коштів сімейного бюджету, які не мають жодного відношення до підприємницької діяльності, здійснив часткове погашення заборгованості за кредитом. На утриманні відповідача знаходяться троє дітей та непрацююча дружина та єдине джерело доходів, яке залишилося у ОСОБА_1 на сьогодні, - заробітна плата, розмір якої є незначним та становить 11 900,00 грн на місяць без врахування податків та зборів.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.01.2024 у справі №916/364/23 (суддя Петренко Н.Д.) заяву з фізичної особи-підприємця Орлова Єгора Васильовича про розстрочку та відстрочення виконання рішення у порядку ст. 331 ГПК України /вх. № 2-1799/23 від 11.12.2023 року/ у справі № 916/364/23 задоволено. Розстрочено виконання рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 у справі № 916/364/23 в частині стягнення заборгованості в сумі 55000,00 грн строком на 11 місяців шляхом сплати заборгованості по 5 000,00 грн. щомісяця. Відстрочено на 12 місяців виконання рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 у справі № 916/364/23 в частині сплати залишку заборгованості в сумі 129 203,74 грн.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована наявністю обставин, що утруднюють одномоментне виконання рішення суду у даній справі, а саме з огляду на реєстрацію місця проживання відповідача у м. Херсоні, що тривалий час був окупованим, а наразі знаходиться під постійними обстрілами; на утриманні відповідача знаходяться троє неповнолітніх дітей; вимушене внутрішнє переміщення сім'ї відповідача у м. Кропивницький; пошкодження та руйнацію майна відповідача та членів його родини у м. Херсон; неухилення відповідача від сплати заборгованості; часткова оплата заборгованості.
З огляду на матеріали справи, виходячи з принципів розумності та справедливості, враховуючи інтереси як боржника, так і стягувача, а також те, що рішення суду є обов'язковим до виконання та має бути виконане, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви відповідача та розстрочив виконання рішення в сумі 55000,00 грн строком на 11 місяців, шляхом сплати заборгованості по 5 000,00 грн. щомісяця; а сплату решти суми заборгованості у розмірі 129 203,74 грн відстрочив на 12 місяців.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.01.2024 в частині відстрочення виконання рішення суду скасувати та ухвалити нову, якою в цій частині відмовити.
На думку скаржника, ухвала суду є незаконною та необґрунтованою в оскаржуваній частині, оскільки її прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт звертає увагу, що аналіз ч.1 та 7 ст. 331 ГПК України дає підстави стверджувати , що суд за заявою сторони може або розстрочити або відстрочити виконання рішення суду, при цьому застосування і розстрочення і відстрочення одночасно вищезазначеною нормою не передбачено.
Також заявник апеляційної інстанції вважає, що зазначення відповідачем підстави для відстрочення виконання рішення, як поновлення можливості здійснювати свою діяльність та отримувати прибуток через 11 чи 12 місяців не дають підстави вважати, що за цей час позичальник покращить свою економічну діяльність.
Також скаржник зазначає про те, що суд безпідставно не врахував, що надання відстрочки виконання рішення не призведе до покращення незадовільного майнового стану відповідача та виникнення у нього реальної можливості виконання рішення суду, тим самим суд надав перевагу лише інтересам відповідача за відсутності врахування інтересів позивача.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк ,,ПРИВАТБАНК” на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.01.2024, повний текст складено та підписано 09.02.2024 про розстрочку та відстрочення виконання рішення у справі №916/364/23; призначено розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства комерційний банк ,,ПРИВАТБАНК” на 11 квітня 2024 року о 10:30 год.
Разом з тим, згідно наказу голови суду від 04.04.2024 №65-в суддя учасник колегії Діброва Г.І. з 10.04.2024 по 12.04.2024 перебувала у відрядженні, у зв'язку із чим судове засідання призначене на 11.04.2024 не відбулось.
Крім того, суддя учасник колегії Діброва Г.І. з 15.04.2024 по 19.04.2024 перебувала у відпустці (наказ голови суду від 04.04.2024 №66-в).
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 продовжено розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства комерційний банк ,,ПРИВАТБАНК” на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.01.2024, повний текст складено та підписано 09.02.2024 про розстрочку та відстрочення виконання рішення у справі №916/364/23 на розумний строк; призначено апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк ,,ПРИВАТБАНК” на 16 травня 2024 року о 12:00 год.
07.05.2024 від представника відповідача надійшла заява про проведення засідання у відсутність особи, яке бере участь у справі, відповідно до якого заявник просив провести судове засідання без участі відповідача - ОСОБА_1 та його представника - адвоката Гетьман Альони Артурівни.
Разом з тим, згідно наказу в.о. голови суду від 13.05.2024 №115-в головуючий суддя Колоколов С.І. з 13.05.2024 по 24.05.2024 перебував у відпустці, у зв'язку із чим судове засідання призначене на 16.05.2024 не відбулось. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 повідомлено учасників справи про те, що розгляд апеляційної скарги у справі №916/364/23 відбудеться 13 червня 2024 року о 10:00 год.
Відповідач своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на апеляційну скаргу, в строк визначений ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження у справі, не надав, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
У судовому засіданні 13.06.2024 представник позивача висловив заперечення проти задоволення апеляційної скарги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про розгляд апеляційної скарги повідомлявся належним чином.
Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов'язковою, строк розгляду апеляційної скарги закінчився, а затягування строку розгляду скарги в даному випадку може призвести до порушення прав особи, яка з'явилася до суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів розглянула матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухала пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевірила законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в оскаржуваній частині в межах доводів та вимог апеляційної скарги та дійшла до наступного.
Предметом апеляційного перегляду є правомірність ухвали Господарського суду Одеської області від 30.01.2024 у даній справі в частині надання відстрочення на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 у справі №916/364/23.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Згідно з зазначеною нормою, надання заявникові відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Як вбачається з вищевказаної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини третя, четверта статі 331 ГПК України).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Савіцький проти України» від 26.07.2012 зазначено, що суд повторює, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.
Положення частини п'ятої статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що лише безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Визначений п. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України строк для відстрочення виконання судового рішення є присічним та чинним законодавством не передбачена можливість його поновлення чи продовження.
Як встановив суд першої інстанції, з наданої відповідачем до довідки АТ «КБ Приватбанк» від 28.11.2023 вбачається, що станом на 28.11.2023 залишок заборгованості за кредитним договором № 3182412294-КД-1 становив 193 624,29 грн.
З листа приватного виконавця Баталіна С.С. вих. № 2799 від 29.01.2024 вбачається, що на примусовому виконанні у приватного виконавця перебуває наказ Господарського суду Одеської області від 06.06.2023 у справі № 916/364/23 (ВП № 72013284). У межах виконавчого провадження з відповідача стягнуто грошові кошти у розмірі 44 010,10 грн, з яких:
- 39 554,65 грн - заборгованість за виконавчим документом;
- 3 955,45 грн - основна винагорода приватного виконавця;
- 500,00 грн - витрати виконавчого провадження.
23.11.2023 приватним виконавцем Баталіним С.С. ВП №72013284 в рамках прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до якої сума заборгованості становить 202624,12 грн, з яких: 184 203,74 грн - заборгованість за виконавчим документом; 18 420,38 грн - основна винагорода за приватного виконавця.
Таким чином, як зазначено судом першої інстанції, станом на день розгляду даної заяви заборгованість відповідача становила 184 203,74 грн.
На підтвердження доводів відповідача щодо скрутного фінансового становища на наявності підстав для розстрочки та відстрочки виконання рішення, судом першої інстанції було досліджено: агентський договір від 01.07.2021, свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 28.11.2020, свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 23.04.2014, свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 06.03.2007, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 від 17.07.2020, свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 17.03.1987 від 17.03.1987, свідоцтво про право власності від 30.12.1999, платіжні інструкції про сплату за спожитий природний газ, водопостачання та водовідведення, фототаблиці зруйнованого та пошкодженого майна, повідомлення про пошкоджене або втрачене нерухоме майно від 30.03.2022, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 16.04.2022, довідка про місце проживання від 21.03.2022, заява про кримінальні правопорушення вих. № 607 від 14.11.2022, витяг з ЄРДР від 13.01.2023, повідомлення про настання обставин форс-мажору від 25.02.2022, заява-анкета про зміну умов договору, докази оплати заборгованості.
В даному випадку, як вірно встановив суд першої інстанції, приймаючи до уваги реєстрацію місця проживання відповідача у м. Херсоні, що тривалий час був окупованим, а наразі знаходиться під постійними обстрілами; троє неповнолітніх дітей, які знаходяться на утриманні відповідача; вимушене внутрішнє переміщення сім'ї відповідача у м. Кропивницький; пошкодження та руйнацію майна відповідача та членів його родини у м. Херсон; неухилення відповідача від сплати заборгованості; часткову оплата заборгованості,а відтак господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність в даному випадку тих виняткових обставин, які ускладнюють одночасне та повне виконання рішення суду у справі №916/364/23 і є достатніми підставами для надання відповідачу відстрочки виконання рішення суду у цій справі.
Щодо доводів апелянта про те, що одночасне застосування і розстрочення і відстрочення судового рішення частинами 1, 7 ст.. 331 ГПК України не передбачено, колегія судів їх відхиляє з огляду на те, що норма вказаної статті не містить заборони на одночасне застосування, як відстрочення, так і розстрочення виконання рішення.
Крім того, колегія суддів звертає увагу скаржника, що розстрочення рішення у даній справі застосовується в частині стягнення заборгованості в сумі 55 000,00 грн, в той час як відстрочення виконання рішення, яке оскаржується апелянтом, застосовується в частині сплати залишку заборгованості в сумі 129 203,74 грн.
Щодо доводів апелянта, що суд безпідставно не врахував, що надання відстрочки виконання рішення не призведе до покращення незадовільного майнового стану відповідача та виникнення у нього реальної можливості виконання рішення суду, тим самим суд надав перевагу лише інтересам відповідача за відсутності врахування інтересів позивача, судова колегія зазначає, що строк на який суд першої інстанції відстрочив виконання рішення суду, а саме на 12 місяців, не є надто тривалим та надмірним з огляду на конкретні обставини даної справи та розмір заборгованості, яку відповідач не спроможний сплатити на момент ухвалення рішення, враховуючи вищевикладені обставини.
При цьому відстрочка виконання рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, який лише намагається через існування певних обставин, що таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та остаточне погашення заборгованості перед стягувачем.
У даній справі відстрочка виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора.
Тобто, справедливий баланс інтересів сторін у цій справі в разі надання відстрочки дотриманий.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 «Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.
Отже, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, дослідження та оцінювання не тільки доводів боржника, а й заперечення кредитора.
Оцінивши як доводи боржника, так і доводи кредитора, враховуючи їх фінансовий стан, колегія суддів дійшла висновку, що надання відстрочки виконання рішення на 12 місяців не порушить принципу збалансованості інтересів сторін.
Таким чином, висновок місцевого господарського суду про відстрочення виконання рішення у даній справі в повній мірі відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Враховуючи наведене, доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали в частині відстрочення виконання судового рішення у даній справі, у зв'язку із чим апеляційна скарга АТ КБ "Приватбанк" задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. . 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк ,,ПРИВАТБАНК” залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Одеської області від „30” січня 20204 року у справі №916/364/23 залишити без змін.
Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.
Повний текст постанови
складено „17” червня 2024 року.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.І. Діброва
Суддя Я.Ф. Савицький