Справа № 930/91/24
Провадження №11-кп/801/710/2024
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
17 червня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження № 12023025070000178, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.11.2023 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 02 лютого 2024 року по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Вендичани Могилів-Подільського району Вінницької області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 02 лютого 2024 ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України призначено покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_7 обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, або навчання.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів в розмірі 8126 (вісім тисяч сто двадцять шість) гривень.
Вирішено питання про заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна та долю речових доказів.
Судом установлено, що ОСОБА_7 у вересні 2023 року, перебуваючи поблизу залізничних колій неподалік складів паливно мастильних матеріалів АДРЕСА_2 , виявив полімерний пакет в середині якого знаходились дерев'яна коробка, поліетиленовий пакет із порошкоподібною речовиною рожевого кольору з вмістом амфетаміну, які привласнив та зберігав при собі для власного вживання, без мети збуту, усвідомлюючи, що вказана речовина є наркотичним засобом.
Крім того, 14.11.2023 ОСОБА_7 зберігаючи вказані наркотичні засоби при собі, без мети збуту, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, незаконно перевозив їх у місто Немирів автомобілем ВАЗ 211540 державний номерний знак НОМЕР_1 .
У подальшому зазначений автомобіль під керуванням ОСОБА_7 близько 00 години 15 хвилин було зупинено працівниками відділу поліції № 5 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області поблизу будинку АДРЕСА_3 , де за письмового дозволу ОСОБА_7 проведено огляд вищевказаного автомобіля. У ході огляду біля водійського сидіння виявлено дерев'яну коробку, в середині якої знаходилась пластикова трубка та пластикова картка, на вказаних предметах виявлено нашарування речовини білого кольору, у кишені пасажирського сидіння виявлено паперовий згорток в середині якого знаходився полімерний пакет із порошкоподібною речовиною рожевого кольору.
Відповідно до висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/102-23/20043-НЗПРАП від 24.11.2023 надана на експертизу речовина та нашарування речовини, містять амфетамін, що відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено. В речовині, масою 0,2289, маса амфетаміну становить 0,1578 г. Нашарування речовини, містить амфетамін, масою 0,05264 г.
Відповідно до висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/102-23/20034-НЗПРАП від 27.11.2023, надана на експертизу речовина, містять амфетамін, що відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, в речовині, масою 7,3565 г, маса амфетаміну становить 5,1988 г.
Відповідно до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, амфетамін відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Відповідно до Таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000 великими розміри амфетаміну - від 1.5 до 15 г.
Дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропних речовин, обіг яких обмежено, без мети збути у великих розмірах.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, що їх подали.
В апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_7 ставиться питання про зміну вироку Немирівського районного суду Вінницької області від 02 лютого 2024 року в частині призначеного покарання через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості. Просить зменшити призначений іспитовий строк до мінімального.
Апеляційна скарга мотивована тим, що при призначенні покарання, в тому числі визначення іспитового строку суд за відсутності обставин, що обтяжують покарання не врахував сукупності обставин, що його пом'якшують - повне визнання вини, щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 підтримали доводи апеляційної скарги обвинуваченого з підстав, вкладених в ній та просили задовольнити в повному об'ємі.
Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого вважаючи вирок суду в тому числі в частині призначеного покарання законним і обґрунтованим.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу обвинуваченого необхідно залишити без задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 405 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційних скарг.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Як убачається з вироку, суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Судовий розгляд обвинувального акту здійснено у спрощеному порядку відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України та при цьому судом з'ясовано правильність розуміння обвинуваченим змісту обставин, які ніким не оспорюються, перевірено відсутність сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснено, що у такому випадку обвинувачений та інші учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. У зв'язку з наведеним установлені фактичні обставини перевірці в апеляційній інстанції не підлягають.
Стосовно доводів апеляційної скарги в частині невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості суд зазначає про таке.
Відповідно ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 52 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Виходячи з положень ст. 65 КК України, а також роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суди повинні суворо додержуватись вимог даної норми закону стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та iндивiдуалiзацiї покарання.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 1 постанови Пленуму ВСУ № 7, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Таким чином кримінальне покарання повинно бути справедливим балансом з однієї сторони між необхідністю застосування заходів примусу внаслідок вчиненого кримінального правопорушення та усвідомлення винною особою необхідності її понести, та з іншої сторони такі заходи примусу мають бути достатніми для перевиховання особи та попередження нових злочинів.
Окрім наведеного ККС ВС у постанові від 09.10.2018. (справа 756/4830/17-к) дійшов висновку, що термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанцій, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
У даному кримінальному провадженні при призначенні покарання місцевий суд врахував те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, посередньо характеризується, має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Також за відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд установи обставини, що його пом'якшують - щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.
Вищенаведені дані про особу винного у сукупності з обставинами вчинення злочину дали суду підстави для призначення покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини статті та прийняти рішення про звільнення обвинуваченого від відбування такого покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
При цьому в ході судового провадження також було встановлено, що ОСОБА_7 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України, тобто за кримінальне правопорушення, пов'язане із незаконним обігом наркотичних засобів, та при цьому ухвалою суду від 15.11.2023 був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з дійовим каяттям.
Такі дані про особу обвинуваченого дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_7 має схильність до вчинення правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, через що визначений судом максимальний іспитовий строк тривалістю у три роки з покладенням обов'язків, які передбачають комплекс заходів, спрямованих на корекцію соціальної поведінки або її окремих проявів, формування соціально сприятливих змін особистості, які можливо об'єктивно перевірити, є необхідним для виправлення і перевиховання обвинуваченого.
У зв'язку з викладеним суд не вбачає підстав для скасування чи зміни вироку місцевого суду.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України апеляційний суд
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 02 лютого 2024 року у кримінальному провадженні № 12023025070000178, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.11.2023 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: