Справа № 487/9103/23
Провадження № 1-кс/487/3481/24
13.06.2024 року Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12023230000001415 від 04.08.2023, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України про накладення арешту на майно,
12.06.2024 року заступник начальника відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 в рамках здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості про вчинення якого 04.08.2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023230000001415 звернувся до слідчого судді із клопотанням, у якому просив накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а саме: на грошові кошти, що містяться на рахунку ОСОБА_4 № НОМЕР_1 відкритому у АТ «ТАСКОМБАНК» за адресою: АДРЕСА_1 , а також зупинити видаткові операції по вказаному рахунку.
Клопотання мотивоване тим, що санкція ч. 3 ст. 201-2 КК України передбачає покарання у виді конфіскації майна, у кримінальному провадженні є підстави, передбачені ст. 170 ч. 2 п. 3 КПК України для накладення арешту на майно підозрюваного з метою конфіскації майна. Окрім цього, з метою уникнення арешту та конфіскації майна у підозрюваного існує можливість проведення реєстраційних дій, укладання правочинів щодо зміни власника вищевказаного майна, його приховання, тощо, а тому доцільно встановити заборону на розпорядження, користування та відчуження цього майна.
Слідчий до судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
В судовому засіданні власник майна був відсутній. Його неприбуття, згідно положень частини 1 статті 172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши клопотання, матеріали, якими слідчий мотивував його доводи, слідчий суддя дійшов наступного.
Слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023230000001415 від 04.08.2023 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на використання благодійних пожертв з метою отримання прибутку під час воєнного стану, у період з 11.06.2022 по 05.12.2023 використовував грошові кошти загальною сумою 1 516 134,83 грн, які були зараховані громадянами України у якості благодійної допомоги в рамках сервісів накопичення «Банка», які мали бути спрямовані на потреби ЗСУ для отримання прибутку, а саме: обготівковував; переказував незначними сумами на користь невстановлених осіб без зазначення мети таких платежів; переказував користь ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; використовував для розрахунків в онлайн-казино та з букмекерськими компаніями; використовував для розрахунків за товари та послуги (продукти, таксі, готелі, алкогольні напої, кафе та ресторани, послуги доставки, передплата розважальних сервісів).
12.06.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.
Санкція ч. 3 ст. 201-2 ККУ передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 з АТ «ТАСКОМБАНК» за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, укладено договір про надання банківських послуг відповідно до якого у АТ «ТАСКОМБАНК» відкрито поточний рахунок у гривні № НОМЕР_1 на якому останній зберігає грошові кошти.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завдання арешту майна є запобігання можливості його приховання, пошкодження псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 5 ст. 171 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
За приписами ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 КПК України. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання (ч.ч. 1, 2 ст. 171 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженню; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаних у клопотанні речей.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 170-172 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Клопотання слідчого - задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а саме: на грошові кошти, що містяться на рахунку ОСОБА_4 № НОМЕР_1 відкритому у АТ «ТАСКОМБАНК» за адресою: АДРЕСА_1 , а також зупинити видаткові операції по вказаному рахунку.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення відповідно до пункту 9 частини 1 статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, інший власник майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Слідчий суддя ОСОБА_1