Справа №127/23885/22
Провадження №1-кп/127/800/22
12 червня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №62020240000000281, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 березня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України,
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувають матеріали кримінального провадження №62020240000000281 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявила суду клопотання про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, яке мотивувала тим, що підставами для продовження вказаного запобіжного заходу є наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з яких: переховування обвинуваченого від суду, оскільки ОСОБА_5 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує уразі визнання винним. Крім того, ОСОБА_5 уже ухилявся від досудового розслідування у зв'язку з чим був оголошений в розшук і тривалий час переховувався; незаконного впливу на свідків, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників отримує усно, а допитані свідки у кримінальному провадженні є його знайомими; може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки офіційно не працевлаштований. Запобігти переліченим ризикам шляхом застосування будь-якого іншого, більш м'якого запобіжного заходу, ніж взяття під варту, не представляється можливим. На думку прокурора вказані ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному конкретному випадку є недоцільним і саме - тримання під, вартою може запобігти зазначеним ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечив щодо клопотання прокурора, просив змінити йому запобіжний захід на заставу.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 заперечив щодо клопотання прокурора, підтримав думку свого підзахисного, просив суд змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який з визначенням розміру застави, оскільки обвинувачений півтора роки під вартою, а тому ризики які були на час обрання запобіжного заходу - на даний час зменшились. На думку захисника ризики, на які посилається прокурор - не є підставою для утримання обвинуваченого під вартою довгий проміжок часу.
Заслухавши думку учасників процесу суд дійшов наступного висновку.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд приймає до уваги, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15 травня 2024 року обвинуваченому продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Враховуючи наведене та дослідивши матеріали обвинувального акту суд вважає, що обвинуваченому необхідно продовжити строк тримання під вартою, в зв'язку з тим, що він обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до строком до 12 років з конфіскацією майна. Також враховуючи особу обвинуваченого, його вік і стан здоров'я, матеріальний стан, те що він ніде не працює, усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, може ухилятися від суду, оскільки раніше досудовим розслідуванням був оголошений в розшук і тривалий час переховувався, впливати на свідків, які є його знайомими, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особи обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а тому суд не вбачає обґрунтованих підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою як такого, що недостатній для запобіганню ризикам та виконанню обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (абз.5 п.18 Листа ВССУ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»).
На думку суду, в клопотанні обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, їх наслідки, тяжкість покарання за скоєний злочин, особу обвинуваченого, наявність стримуючих факторів соціального характеру, тому суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що обвинувачений перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу судом не встановлено.
З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та неможливим і саме тримання під вартою може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання суд вважає обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Крім того, судом врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи зазначене, приписи ст.ст. 177, 194 КПК України, суд вважає, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, тому переконується в доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 197, 199, 369, 370, 372 КПК України, ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» суд,-
В задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника - адвоката ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з утримання під вартою на більш м'який з визначенням розміру застави - відмовити.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб.
Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою діє з 12 червня 2024 року по 10 серпня 2024 року включно.
Копію ухвали суду направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань ( №1)».
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя: