Справа № 147/521/24
Провадження № 2/147/205/24
17 червня 2024 року смт Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Борейко О. Г.,
із секретарем Прокопенко В. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
02 квітня 2024 року до Тростянецького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позов мотивовано тим, що з 05 лютого 1986 року позивач та відповідач перебувають у шлюбі. За час спільного проживання у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 . Син дорослий та проживає окремо. З жовтня 1986 року сторони припинили спільне проживання з відповідачем, який виїхав в Росію в деревню Носовая. Сім'я фактично розпалася через неправильну поведінку відповідача. В сім'ї створилися неможливі умови для спільного проживання. Постійні суперечки зруйнували почуття і вона вважає що сім'я існує тільки формально, тому що з часу припинення подружніх відносин, вони навіть не спілкуються. У них були різні погляди на життя та спільне проживання, сім'я існує лише формально, з часу припинення подружніх відносин сторони не спілкуються. Враховуючи наведені вище обставини ОСОБА_1 просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 06 травня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилася. Подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Також зазначила, що позов підтримує повністю та просить розірвати шлюб, після розірвання шлюбу просить залишити прізвище ОСОБА_4 , залишити за позивачем судові витрати. Не заперечує проти заочного розгляду справи судом.
Відповідач у судові засідання 23 травня 2024 року, 14 червня 20234 року та 17 червня 2024 року не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлені в порядку передбаченому ЦПК України. Заяв чи клопотань про відкладення судового засідання, або іншого змісту від відповідача не надходило.
Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідач не подавав, своїм правом надання відзиву на позовну заяву - не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно із ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до статтей 223, 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно із ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких мотивів.
Судом встановлено, що 05 лютого 1986 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було зареєстрований шлюб у Олександрівській сільській раді Тростянецького району Вінницької області, про що зроблено запис №4. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - « ОСОБА_4 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 6).
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
За правилами статтей 24, 56 Сімейного кодексу України (далі СК України) кожен з подружжя вправі припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбу не допускається.
Такі положення національного законодавства України відповідають статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно із ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Частина 1 статті 105 СК України вказує, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них.
Відповідно до статтей 110-112 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Суд не може примусити позивача зберегти сім'ю, оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
З огляду на позицію позивача щодо неможливості зберегти сім'ю, відсутність мотивованих заперечень від відповідача, суд вважає необхідним шлюб розірвати не вживаючи заходів для примирення.
Суд переконаний, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, за таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Згідно із ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Відповідно ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
З огляду на небажання позивача змінювати прізвище на дошлюбне, суд вважає за можливе залишити їй прізвище набуте у шлюбі.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові втрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача.
Позивач у поданій до суду заяві просив судові витрати залишити за позивачем, з урахуванням цього суд не вбачає підстав для стягнення судового збору з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями104-115 СК України, статтями 13, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , який було зареєстровано 05 лютого 1986 року у Олександрівській сільській раді Тростянецького району Вінницької області, про що зроблено запис №4.
Після розірвання шлюбу прізвища сторін залишити без змін.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя О. Г. Борейко