про відмову у відкритті апеляційного провадження
17 червня 2024 року
м. Рівне
Справа № 559/4032/23
Провадження № 22-ц/4815/868/24
Рівненський апеляційний суд в складі суддів:
головуючого Гордійчук С.О,
суддів: Боймиструка С.В.,
Шимківа С.С.
перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 25 березня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 25 березня 2024 року (повний текст складено 01 квітня 2024 року) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду через систему Електронний суд подав 01 травня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 23 травня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху. Запропоновано надати докази сплати судового збору, оскільки у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 10 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 25 березня 2024 року повернуто особі, яка її подала.
11 червня 2024 року скаржник повторно в розумний строк подав апеляційну скаргу.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, з наступних підстав.
У висновку Верховного Суду в постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23), зазначено, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження, у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку скаржника є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі №200/3692/21 від 24 липня 2023 року.
Апелянтом не продемонстровано добросовісного ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження, зокрема недоліків які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги не усунув. Судовий збір не сплатив. Натомість, вдруге порушує питання про звільнення від сплати судового збору.
Вказане клопотання вирішенню не підлягає, оскільки скаржник повторно посилається на ті ж підстави, які вже були розглянуті судом та їм надана відповідна оцінка.
Вказана процесуальна поведінка ОСОБА_1 не демонструє добросовісність використання своїх процесуальних прав і готовність брати участь у справі на всіх етапах її розгляду.
За наведеного, скаржником не дотримано в сукупності всіх умов для поновлення строку при повторній подачі апеляційної скарги до суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, суд,-
Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 25 березня 2024 року.
Ухвалу може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Гордійчук С. О.
Судді: Боймиструк С.В.
Шимків С.С.