печерський районний суд міста києва
Справа № 757/26156/24-ц
07 червня 2024 року
Суддя Печерського районного суду м. Києва Головко Ю.Г., розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору,
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Печерського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни, та просить суд, визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 57835, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С. від 05.10.2020 про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості 24363, 01 грн.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, чи зменшення їх розміру являється майновий стан сторони, який позбавляє її можливості здійснити оплату судового збору у визначеному Законом розмірі при зверненні з позовом до суду.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Також, судом береться до уваги, що Указом Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан та в подальшому продовжено дію воєнного стану в Україні.
Враховуючи наведені позивачкою обставини та з метою не допущення обмеження права на судових захист, суд вважає за можливе задовольнити клопотання та відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подання позовної заяви про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
На підставі вище викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 136, 259-260, 353 ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - задовольнити.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп. до ухвалення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Головко Ю. Г.