Справа № 159/2757/24
Провадження № 2/159/917/24
17 червня 2024 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бойчука П.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), від імені якої діє представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
В обґрунтування позову представник позивача вказує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Неповнолітні діти сторін проживають з позивачем у Республіці Польща.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19.04.2024 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.
Позивач вказує, що відповідач жодної матеріальної допомоги дітям не надає. При цьому, відповідач працює та має регулярний дохід, стан його здоров'я відмінний, має добре матеріальне становище, інших утриманців не має, а тому може сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей.
Обґрунтовуючи вказаними обставинами свої позовні вимоги, ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , просив стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 4000,00 (чотири тисячі) грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття.
Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20.05.2024 року відкрито провадження в цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Крім цього, відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав відзив на пред'явлений позов, з якого вбачається, що відповідач позовні вимоги визнає частково. Зокрема, відповідача вказує, що по мірі можливостей він допомагає своїм дітям. На даний час більших щомісячних доходів, які б давали можливість покращити матеріальне становище дітей, відповідач не має. Разом з тим, позивач перебуваючи за кордоном, отримує допомогу на дітей.
Враховуючи викладене, на думку відповідача, достатнім розміром аліментів є призначення аліментів у мінімальному гарантованому розмірі, тобто по 1598,00 грн. на кожну дитину.
Відповідь на відзив позивач не подала.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні серед матеріалів справи докази, прийшов до висновку про те, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено з рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19.04.2024 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 20.04.2007 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ковелю реєстраційної служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області, актовий запис № 111, було розірвано.
Від шлюбу сторони мають чотирьох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про їх народження.
Неповнолітні діти проживають з позивачем та перебувають на її утриманні, що визнав відповідач у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 180 СК України, обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. За домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні, а у разі недосягнення такої згоди кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду.
Згідно вимог ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, за заявою платника або одержувача аліменти можуть бути визначені у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
При цьому за змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку . Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Аналізуючи зазначені норми закону, суд звертає увагу на те, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.
Відповідач має вік 38 років, не подав доказів існування обставин, які істотно обмежують його працездатність, доказів існування інших обставин, що мають істотне значення при визначенні розміру аліментів, що дозволяє зробити висновок про його спроможність сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей, з врахуванням суми прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленому ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік», у розмірі по 1700 грн. щомісячно на кожну дитину.
Визначений розмір аліментів в сумі 1700 грн. щомісячно на кожну дитину, на переконання суду, буде об'єктивним та справедливим з врахуванням наведених вище обставин.
Позивачем не доведено, що відповідач може сплачувати аліменти у запропонованому розмірі.
За таких обставин, з відповідача слід стягувати на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі в розмірі 1700 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня подачі позовної заяви - з 24.04.2024 року і до досягнення дітьми повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць слід звернути до негайного виконання відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.
Крім цього, з відповідача слід стягнути судові витрати по справі у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 274-279 ЦПК України, на підставі ст.ст. 141, 180-182, 184, СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), від імені якої діє представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 06.12.2014 року Ковельським РВ УДМС України у Волинській області, РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі в розмірі по1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 24.04.2024 року і до досягнення дітьми повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 06.12.2014 року Ковельським РВ УДМС України у Волинській області, РНОКПП НОМЕР_2 ) в користь держави судовий збір в сумі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць звернути до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий:П. Ю. БОЙЧУК