Справа № 450/1293/23 Провадження № 1-кп/450/119/24
14 червня 2024 року Пустомитівський районний суду Львівської області в складі :
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12020140270000904 від 11.09.2020р. про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Нивецьк, Добровицького району, Рівненської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одружений, який має на утриманні одну неповнолітню дитину, не інвалід, працює водієм у ФОП ОСОБА_7 , проживаючий та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, зокрема у тому, що він 11 вересня 2020р., приблизно о 14 год. 40 хв., керуючи автопоїздом в складі сідлового тягача марки «Іveco Stralis» реєстраційний номер НОМЕР_1 та спеціалізованого напівпричепа марки «Krone» реєстраційний номер НОМЕР_2 , на автодорозі Київ-Чоп (542км + 800м), біля АДРЕСА_2 , в напрямку м.Київ, всупереч ст..14 Закону України «Про дорожній рух», згідно якої учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху грубо порушив вимоги чинних правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. зі змінами та доповненнями, а саме: Розділу 1 п.п.1.10 згідно якого: в частині значення терміну безпечна дистанція це відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру; Розділу 13 п.п. 13.1 згідно якого: водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу, що виразилось в тому, що він керуючи технічно-справним транспортним засобом, був неуважним до дорожньої обстановки, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, не дотримався безпечної дистанції до попутних транспортних засобів, зіткнувся з автомобілем марки «Chevrolet Aveo» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_8 , в результаті чого зупинився та перебував на такій віддалі, при якій водій автобуса марки «Van Hool» реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_9 , що рухався позаду автопоїзда, вже не мав технічної можливості уникнути зіткнення із ним шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування та в результаті чого водій автомобіля «Chevrolet Aveo» реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_8 та пасажир автобуса марки «Van Hool» реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_10 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження згідно висновку судово-медичних експертиз.
У результаті вищевказаного порушення водієм ОСОБА_5 правил дорожнього руху, водій автомобіля «Chevrolet Aveo» реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у виді: компресійні злами 3,4,5 грудних хребців, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості та пасажир автобуса марки «Van Hool» реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у виді: 3 рубців на зовнішній поверхні верхньої третини лівого стегна, множинні переломи кісток тазу, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушення правил дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілим тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 подали клопотання про закриття кримінального провадження, у зв'язку із закінченням строків давності у відповідності до п.2 ч.1 ст.49 КК України, просили звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, цивільний позов ОСОБА_10 залишити без розгляду, а процесуальні витрати на проведення судових експертиз віднести на рахунок Державного бюджету. Захисник ОСОБА_4 в підготовчому засіданні клопотання підтримав.
У підготовчому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтримав подане клопотання, вказав, що не визнає вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні відносно задоволення заявленого клопотання не заперечив.
Представник потерпілого ОСОБА_10 - ОСОБА_6 щодо задоволення клопотання не заперечив, однак вказав про необхідність стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат на залучення експертів та просив стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати потерпілого на правову допомогу понесені при розгляді даного кримінального провадження, подав з цього приводу письмове клопотання.
Потерпілий ОСОБА_8 подав клопотання про розгляд кримінального провадження за його відсутності, вказав, що претензій немає.
Заслухавши думку учасників процесу, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку :
відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України у відповідності до положень ч. 2 ст. 12 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості.
Пункт 2 ч. 1 ст. 49 КК України визначає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
Злочин у вчиненні якого обвинувачують ОСОБА_5 у відповідності до обвинувального акту вчинений 11.09.2020 року.
В судовому засіданні обвинуваченому ОСОБА_5 роз'яснено, що закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності відбувається не з реабілітуючи підстав і він згідний на закриття кримінального провадження з цих підстав.
Таким чином, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину невеликої тяжкості, передбаченого ч. 1 ст. 28 КК України, на момент розгляду даного клопотання закінчився строк давності, передбачений ст. 49 КК України, даних про вчинення обвинуваченою нових кримінальних правопорушень на день проведення підготовчого судового засіданні в суду відсутні, а тому, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 слід звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрити.
Представником потерпілого ОСОБА_10 - ОСОБА_6 подано цивільний позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 , третя особа: ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження, як під час досудового розслідування, так і в суді, у зв'язку з наведеним цивільний позов ОСОБА_10 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 , третя особа: ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, слід залишити без розгляду, роз'яснивши цивільному позивачу його право пред'явити такий позов в цивільному порядку.
З приводу стягнення процесуальних витрат на залучення експертів суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного суду від 01.02.2024р. у справі № № 930/497/23 нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
Враховуючи вищенаведене, слід стягнути з ОСОБА_5 процесуальні витрати, на залучення експертів у розмірі 56 018, 88 грн., та в цій частині клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_4 , відмовити.
Щодо клопотання представника потерпілого ОСОБА_10 - ОСОБА_6 про стягнення процесуальних витрат потерпілого ОСОБА_10 на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до правових висновків, викладених в Постанові Великої Палати Верховного суду від 17.06.2020р. № 598/1781/17 КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат, у тому числі витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Понесення потерпілим процесуальних витрат на правову допомогу підтверджується Договором про надання правової допомоги від 12.10.2020р., актом виконаних робіт № 06/10/2023 від 06.11.2023р., детальним описом робіт (послуг), виконаних адвокатом від 06.11.2023р.
Із врахуванням викладеного з ОСОБА_5 підлягають стягненню документально підтверджені процесуальні витрати потерпілого ОСОБА_10 на правову допомогу у розмірі 15 750, 00 грн.
Долю речових доказів, слід вирішити у відповідності до ст..100 КПК України.
Керуючись ст.ст.100, 284, 314-316, 369-372 КПК України, суд, -
клопотання ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, - задовольнити частково.
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження за № 12020140270000904 від 11.09.2020р. про обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 286 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку із звільненням його від кримінальної відповідальності.
Цивільний позов ОСОБА_10 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 , третя особа: ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду, роз'яснивши цивільному позивачу його право пред'явити такий позов в цивільному порядку.
В частині клопотання щодо віднесення процесуальних витрат за рахунок Державного бюджету України, - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 процесуальні витрати, понесені на залучення експертів у кримінальному провадженні у розмірі 56 018, 88 грн. (п'ятдесят шість тисяч вісімнадцять гривень 88 копійок).
Стягнути з ОСОБА_5 РНОКПП НОМЕР_5 на користь потерпілого ОСОБА_10 РНОКПП НОМЕР_6 процесуальні витрати на правову допомогу у розмірі 15 750, 00 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят гривень 00 копійок).
Речові докази у кримінальному провадженні:
сідловий тягач «Iveco Stralis» д.н.з. НОМЕР_1 та спеціалізований напівпричеп марки «Krone» д.н.з. НОМЕР_2 - вважати повернутим власнику ОСОБА_7 ;
автомобіль марки «Chevrolet Aveo» реєстраційний номер НОМЕР_3 - вважати повернутим ОСОБА_8 ;
автобус марки «Van Hool» реєстраційний номер НОМЕР_4 - вважати повернутим представнику власника - ТОВ «Одрі».
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її проголошення.
СуддяОСОБА_1