Справа №443/558/24
Провадження №2/443/300/24
іменем України
12 червня 2024 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Павліва А.І.,
секретар судового засідання Стасів С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
Стислий виклад позиції сторін.
ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (позивач) подало до суду позов до ОСОБА_1 (відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВ «МІЛОАН», в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором №4570819 від 12.05.2021 у розмірі 63 480,00 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що 12.05.2021 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН» URL: https://miloan.ua/, ОСОБА_1 було подано Заявку на отримання кредиту № 4570819, яка знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті URL: https://miloan.ua/. Оскільки ТОВ «МІЛОАН» було направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного Договору № 4570819 від 12.05.2021, який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача. Таким чином, Відповідач уклав Договір про споживчий кредит № 4570819 від 12.05.2021 з ТОВ «МІЛОАН» та на підставі платіжного доручення Відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 20 000 грн. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин. 13.09.2021 згідно умов Договору відступлення прав вимоги № 07Т ТОВ «МІЛОАН» було відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 4570819 від 12.05.2021р. на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», у зв'язку з чим останнім набуто права вимоги до Відповідача. Згідно з Договором відступлення права вимоги сума боргу перед Новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою, і становить 63 480,00 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 20 000 грн; заборгованість за відсотками становить 42 080,00 грн; заборгованість за комісійними винагородами становить 1 400,00грн; заборгованість за пенею становить 0 грн. У зв'язку з істотними порушеннями Відповідачем умов Кредитного договору №4570819 від 12.05.2021, Позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу Відповідача, зазначену в Кредитному договорі №4570819 від 12.05.2021, направлено Повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по вказаному Кредитному договору, однак Позичальник не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором № 4570819 від 12.05.2021.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с.126-129), в обґрунтування якого покликаючись на те, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» не надало доказів на підтвердження видачі позичальнику грошових коштів за умовами кредитного договору № 4570819 від 12.05.2021. ОСОБА_1 не отримувала грошових коштів за вказаним договором. При цьому, договір про надання кредиту, паспорт кредиту не містять реквізитів платіжної банківської картки відповідача, на яку, у відповідності до умов кредитного договору, мали бути перераховані кредитні кошти. На підтвердження наявності у відповідача заборгованості до позовної заяви було надано розрахунок заборгованості, який містить лише загальну вартість несплаченого кредиту та відсотків, без зазначення детального розрахунку, який включав би суми щомісячного платежу, суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази підписання Відповідачем договору та паспорту споживчого кредиту до нього. З матеріалів справи вбачається, що позивачем нараховано проценти з порушенням вказаних норм права та судової практики. Строк закінчення кредитного договору в жодному документі, долученому до позову, не зазначений. Крім того, є необґрунтованою вимога позивача про відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 6 000,00 грн. До позовної заяви не долучено доказів оплати правової допомоги. Витрати на правову допомогу є неспівмірними зі складністю справи, часом, витраченим на виконання робіт, обсягом виконаних робіт та ціною позову.
Позивач подав відповідь на відзив (а.с.141-154), в обґрунтування якого покликаючись на те, що відзив не містить жодного доказу, який би підтверджував викладені заперечення в ньому. Оскільки відзив подано представником Відповідача, то повинен бути документ який підтверджує повноваження такого представника. Відсутні будь які документи на підтвердження того, що ОСОБА_2 дійсно є адвокатом. Даний відзив поданий з пропуском процесуальних строків на його подання. Враховуючи вищевикладене, даний відзив подано з попущеннями вимог цивільно-процесуального законодавства та не має жодного доказу, що в дійсності на представника ОСОБА_2 покладено Відповідачем повноваження по представництву та подачі процесуальних заяв до Суду, а також не надано доказів поважності пропуску на подачу відзиву на позовну заяву. Відповідно до норм чинного законодавства ТОВ «МІЛОАН» на підставі платіжного доручення № 46054058 від 12.05.2021 Відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 20 000,00 грн. Платіжне доручення № 46054058 від 12.05.2021 містить усі необхідні для перерахування коштів реквізити сторін, дату здійснення операції, платіжну систему, чітке призначення платежу. Документ, наданий позивачем до позовної заяви, є достовірним, достатнім, належним та допустимим доказом перерахування кредитних коштів позивачем та отримання цих коштів відповідачем. Доводи Відповідача про те, що у Кредитному договорі відсутній електронний цифровий підпис Відповідача, спростовуються наданою ТОВ «МІЛОАН» хронологією вчинення дій щодо укладення Кредитного договору у формі електронного правочину, інформацією з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «МІЛОАН» про надсилання відповідачем SMS на номер Відповідача та інформацією з електронного файлу щодо підтвердження підписання Позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір у формі електронного правочину. Після укладення Договору факторингу 13.09.2021 №07Т ніяких нарахувань щодо Кредитної заборгованості Відповідача не здійснював. Позивачем до позовної заяви було додано пакет документів як доказ отриманої правової допомоги від адвокатського бюро «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ», а саме: Договір № 42649746 про надання правової допомоги від 11.12.2023, додаткова угода № 003526908827 до Договору №42649746 про надання правової допомоги від 11.12.2023, Акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 11.12.2023; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатського бюро «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак у поданій позовній заяві, заяві та відповіді на відзив просить розглядати справу за його відсутності, підтримує позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка та її представник у судове засідання не з'явилися, однак представник відповідачки подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони відповідача.
Представник третьої особи ТОВ «МІЛОАН» у судове засідання не з'явився, хоч повідомлений про дату, час і місце його проведення належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи не подав, правом на подання пояснень не скористався.
Заяви, клопотання, подані учасниками справи.
Представником позивача подано заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с.114-116), заяву про виконання ухвали суду (а.с.175-177).
Відповідачкою подано заяву про відкладення розгляду справи (а.с.118), клопотання про ознайомлення та зняття копій з матеріалів справи (а.с.124), заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача (а.с.131).
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 16.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.106-107).
Ухвалами судового засідання від 30.04.2024, 28.05.2024 відкладено розгляд справи (а.с.119, 166-167)
Ухвалою судового засідання від 12.06.2024 судом постановлено проводити розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (а.с.184).
Позиція суду.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення часткового виходячи з такого.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
В Анкеті-заяві на кредит №4570819, створеній 12.05.2021, зазначено суму кредиту 20 000,00 грн у валюті: українська гривні; строк кредиту: 30 днів з 12.05.2021, дата повернення кредиту 11.06.2021; суму повернення кредиту - 26 680,00 грн. Складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту - 1 400,00 грн, проценти за користування кредитом 5 280,00 грн. Окрім цього, у Анкеті-заяві зазначені персональні ідентифікуючі дані, зокрема: ПІП позичальника, реєстраційний номер облікової картки платника податків, дата народження, стать, вік, номер мобільного телефону, електронна пошта, дані паспорта громадянина України, адреса зареєстрованого та фактичного місця проживання, освіта та місце роботи. Також, наявна інформація проходження зазначених умов кредитування (а.с.15-16).
За змістом договору про споживчий кредит №4570819 від 12.05.2021, сторонами у якому є ТОВ «МІЛОАН» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник):
Кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит (п.1.1. Договору);
сума (загальний розмір) кредиту становить 20 000,00 грн. у валюті: Українські гривні (п.1.2. Договору);
кредит надається строком на 30 днів з 12.05.2021 (строк кредитування) (п.1.3. Договору);
термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 11.06.2021 (п.1.4. Договору);
загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 6 680,00 грн. в грошовому виразі та 3 076.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 26 680.00 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань (п.1.5. Договору);
комісія за надання кредиту: 1 400,00 грн., яка нараховується за ставкою 7,00 відсотків від суми кредиту одноразово (п.1.5.1 Договору);
проценти за користування кредитом: 5 280,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2 Договору);
стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6 Договору);
позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2. Договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку якщо Позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору(п. 2.2.1 Договору);
проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п.1.3, запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов'язань Позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника (п.2.2.3 Договору);
продовження вказаного у п. 1.3. Договору строку кредитування може відбутися на пільгових або стандартних (базових) умовах (п.2.3.1. Договору);
пролонгація на стандартних (базових) умовах: Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування(пролонгації) на стандартних (базових) умовах, вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах (п.2.3.1.2 Договору);
Розділ 2.3.2 Договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної(их) обставин(и) щодо якої(их) невідомо настане вона(и) чи ні, відповідно до ст.212 Цивільного кодексу України, і яка(і) полягає(ють) у:
а) здійснені платежу(ів) Позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах, згідно п.2.3.1.1Договору та розділу 6 Правил;
б) продовженні користування кредитними коштами Позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно п.1.3, п.2.3.1.1, п.2.3.1.2. Договору.
Після настання визначених в підпунктах «а» та/або «б» цього пункту обставин, умови кредитного договору, зокрема строк кредитування, згідно п.1.3, термін (дата) повернення кредиту і сплати винагород (плати) визначений п.1.4, змінюються пропорційно строку пролонгації. Зміни умов договору разом з актуальною сумою заборгованості відображаються Кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що розміщується Кредитодавцем в особистому кабінеті Позичальника, який уповноважує Кредитодавця на таке оновлення (актуалізацію) та не потребують будь-якого іншого оформлення. У випадку розбіжностей між умовами кредитного договору та оновленим графіком платежів, застосовуються умови визначені графіком (п.2.3.2 Договору);
позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п.1.4. Договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування. Якщо після завершення строку кредитування визначеного згідно п.1.3 та п.2.3 цього Договору, заборгованість не буде погашена П озичальником (п.2.4.1 Договору);
цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (п.6.1 Договору);
розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене Позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру Позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для Позичальника визначено у Правилах). Після укладення цей Кредитний договір надається Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено Позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими Позичальником Товариству (п.6.2 Договору);
приймаючи пропозицію Товариства про укладання цього кредитного Договору Позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому та підтверджує, що:
він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов Кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього Договору;
він не перебуває під впливом алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками;
на момент підписання Кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність Позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього Договору про які він не повідомив Товариство (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо), зокрема Позичальник підтверджує, що він не подавав до суду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, стосовно нього відсутнє відкрите провадження у справі про неплатоспроможність (банкрутство) та, що на момент укладення цього договору підстав передбачених Кодексом України з питань банкрутства для відкриття такого провадження не існує;
вся інформація надана Товариству, в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною;
він відповідає вимогам Заявника, що встановлені розділом 2 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього Договору;
він не є військовослужбовцем та не проходить один з видів військової служби, визначених ч.6 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в момент укладення цього Договору (п.6.3 Договору);
договір містить реквізити сторін, зокрема дані позичальника, а саме: ПІБ позичальника - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця реєстрації, номер телефону, електронну пошту (а.с.51-58).
Відповідно до графіку платежів (Додаток №1 до договору про споживчий кредит №4570819 від 12.05.2021 року) такий містить розрахунок заборгованості із зазначенням дати платежу, а саме: дату платежу - 11.06.2021, кредит - 20 000,00 грн, комісія за надання кредиту - 1 400,00 грн, проценти - 5 280,00 грн, разом - 26 680,00 грн (а.с.59).
У паспорті споживчого кредиту №4570819, який надано Позичальнику, зазначено, зокрема: інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію, інші важливі правові аспекти. (а.с.60-61).
Згідно з платіжним дорученням №46054058 від 12.05.2021 ТОВ «Мілоан» перераховано ОСОБА_1 кошти на карту рах. № НОМЕР_1 у сумі 20 000,00 грн (а.с.65).
Відповідно до розрахунків заборгованості за Договором про споживчий кредит №4570819 від 12.05.2021 за період з 13.09.2021 по 20.02.2024 заборгованість ОСОБА_1 складає: 20 000 - по основному боргу (тіло кредиту), 42 080,00 грн - по відсотках, 1 400 грн - комісія, загальний борг становить 63 480,00 грн (а.с.22-23, 158-160).
13.09.2021 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «МІЛОАН» укладено договір факторингу №07Т, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 31-36).
Згідно акту приймання-передачі реєстру Прав вимог від 13.09.2021 до договору факторингу №07Т від 13.09.2021, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр прав вимог від 13.09.2021, складений за формою згідно з додатком №1 до договору (а.с.43).
Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу №07Т від 13.09.2021 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4570819 від 12.05.2021 (а.с.21).
Платіжні інструкції підтверджують перерахування ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» грошових коштів ТОВ «МІЛОАН» за договором факторингу №07Т від 13.09.2021 (а.с.66-80).
ОСОБА_1 27.09.2023 надіслано досудову вимогу, в якій запропоновано сплатити борг за Кредитним договором №4570819 від 12.05.2021 у сумі 63 480,00 грн (а.с.90-91).
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Норми права, які застосував суд.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон №675-VIII).
Так, приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до положень частин 1, 3 та 4 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Нормою частини 1 статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з приписами частин 1-3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до положень частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).
Закон №675-VIII визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції
Так, положеннями статті 3 Закону №675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до приписів частин 3-5 статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Згідно з вимогами частин 6-7 статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 Закону №675-VIII).
Відповідно до приписів статті 12 Закону №675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина 1 статті 598 ЦК України).
Нормою статті 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 1, 2 статті 1054 ЦК України).
Відповідно до приписів частини 1, 2 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (стаття 1048 ЦК України).
Нормою частини 1 статті 637 ЦК України передбачено, що тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.
Згідно з положеннями статті 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до приписів частини 4 статті 263 ЦПК України суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (провадження №14-10цс18) відступлено від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-249цс15, та зроблено висновок, що «за змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням. Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання».
У постанові від 07 жовтня 2020 року в справі № 127/33824/19 (провадження № 61-9071св20) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що «без отримання листа на адресу електронної пошти і смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано вважав, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року у справі № 613/1436/17 (провадження № 61-17583св20) вказано, що: «у постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) зроблено висновок, що «у разі, якщо з'ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення contra proferentem. Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the diminant sinfluence of the party)».
Узагальнені фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що 12.05.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №4570819 (далі - Договір) в електронній формі, згідно з яким Товариство надало клієнту кредит у розмірі 20 000,00 грн.
Відповідно до Договору факторингу №07Т від 13.09.2021 право вимоги за вказаним вище Договором перейшло від первісного кредитора - ТОВ «МІЛОАН» до нового кредитора - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».
ОСОБА_1 за Договором нарахована заборгованість в сумі 63 480,00 грн.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для частково задоволення позову.
Надавши оцінку аргументам сторін, суд частково погоджується з аргументами позивача та сторони відповідача з таких мотивів.
Суд погоджується з аргументами сторони позивача про те, що відзив на позовну заяву подано з порушенням процесуального строку, однак зауважує, що відзив подано з незначним порушенням строку та враховує, що такий складено та підготовлено не відповідачем, а його представником, тому відхиляє аргументи сторони позивача щодо не взяття відзиву на позовну заяву до уваги.
Також, суд вважає необґрунтованими аргументи сторони позивача щодо відсутності у представника відповідача повноважень на здійснення представництва, оскільки такі спростовуються наявним у матеріалах справи ордером, який в силу вимог частини 4 статі 62 ЦПК України є достатнім підтвердженням повноважень адвоката як представника сторони. Вимог щодо необхідності у поданні інших документів на підтвердження таких повноважень Закон не містить.
Суд зауважує, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму, а договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Із копії наявного у матеріалах справи електронного Договору, у сукупності з іншими дослідженими судом письмовими доказами, вбачається, що ОСОБА_1 , як позичальник за Договором, ідентифікувала себе в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МІЛОАН», надавши Кредитодавцю персональні дані, а саме: свої ПІП, реєстраційний номер облікової картки платника податків, дату народження, стать, вік, номер мобільного телефону, електронну пошту, дані паспорта громадянина України, адресу зареєстрованого та фактичного місця проживання, освіту та місце роботи, які були необхідні та достатні для укладення договору і формування одноразового ідентифікатора.
Матеріали справи не містять доказів щодо наявності фактів неправомірного заволодіння та використання позивачем персональними даними відповідача, вибуття з володіння останнього паспорта, РНОКПП, телефону.
Відсутність на копії електронного договору підпису відповідача (одноразового ідентифікатора) не є безумовним свідченням про не укладення нею Договору.
Суд зазначає, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариств за допомогою логіна і пароля особистого кабінету Договір не був би укладений.
Більше того, стороною позивача викладено у відповіді на відзив скріншот з інформаціно-телекомунікаційної системи першої сторінки укладеного між сторонами Договору, який містить відповідний електронний підпис ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора - W66334 (час: 12.05.2021 21:55), проставлення якого за часовими позначками відповідає діям відповідачки, що зазначені у анкеті заяві на кредит.
Окрім наведеного, суд звертає увагу на те, що ТОВ «МІЛОАН» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 20 000,00 грн, що підтверджується належним і допустимим доказом - платіжним дорученням. Зазначена сума коштів відповідає узгодженому між сторонами розміру кредиту, а також призначенню. Відсутність у матеріалах справи підтвердження надання відповідачкою номеру банківської картки, на яку у подальшому і були перераховані кредитні кошти у сумі 20 000,00 грн, не свідчить про неналежність цієї банківської картки відповідачці.
У силу вимог процесуального закону на кожну зі сторін покладається обов'язок доведення тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач не була позбавлена можливості надати суду докази на спростування наведених відповідачем обставин, однак цього не зробила, обмежившись наведенням лише письмових аргументів.
З огляду на викладене, а також беручи до уваги отримання відповідачем кредитних коштів у сумі, яка відповідає умовам Договору, суд доходить переконання, що зазначений Договір укладений в електронній формі саме з ОСОБА_1 , шляхом підписання останньою його за допомогою одноразового ідентифікатора. Цей Договір відповідав її внутрішній волі та був спрямований на набуття сторонами цивільних прав та обов'язків.
Суд зауважує, що як Законом України «Про споживче кредитування», так і розробленими на виконання вимог цього Закону Правилами розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісії, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Відтак, передбачення у Договорі Кредитодавцем (позивачем) комісії за надання Кредиту ґрунтується на вимогах закону та є правомірним.
Водночас, суд звертає увагу на те, що сторонами Договору до його підписання були індивідуально узгоджені умови кредитування, що вбачається із анкети-заяви на кредит №4570819 від 12.05.2021, а саме: розмір кредиту - 20 000,00 грн, строк кредиту - 30 днів, комісія - 1 400,00 грн, проценти - 5 280,00 грн. Ці умови знайшли своє відображення як у Договорі, так і у Графіку платежів, який є невід'ємною частиною Договору у вигляді Додатку.
Однак, у Договорі в пункті 2.3.1.2. також було передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування на стандартних умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п. 1.6. Договору.
Зазначені обставини свідчать про те, що умовами Договору сторони передбачили порядок продовження строку кредиту та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.
Аналіз пункту 2.3.1.2. Договору у сукупності з іншими умовами Договору та Графіком платежів, а також попередньо (індивідуально) узгодженими умовами у Анкеті-заяві, дозволяє дійти висновку, що наведені у п. 2.3.1.2. Договору умови є суперечливими, оскільки як попередньо узгодженими між сторонами до підписання Договору умовами, так і самим Договором (пунктами 1.3., 1.4.) разом з Графіком платежів, чітко визначено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит та проценти за користування кредитом 11.06.2021, і саме на такі умови спрямовувалася воля відповідача.
Підсумовуючи наведене, суд вважає, що умову пункту 2.3.1.2. Договору слід тлумачити на користь відповідача, оскільки такі є нечіткими та суперечать висловленій відповідачем волі щодо умов Договору.
Суд зазначає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Тобто, право ТОВ «МІЛОАН» нараховувати відсотки за користування кредитом припинилося зі спливом строку дії договору після 11.06.2021, тому починаючи із зазначеної дати товариство не мало права нараховувати проценти за користування кредитом.
Отже, за умовами договору про споживчий кредит №4570819 від 12.05.2021 сторони погодили строк його дії до 11.06.2021, тому починаючи із зазначеної дати нараховування процентів за користування кредитом є необґрунтованим.
При цьому, суд зазначає, що в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечуються нормою частини 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Суд зауважує, що матеріали справи містять належні, допустимі та достатні докази переходу права вимоги до відповідача від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відтак виснує, що майнове право позивача порушене відповідачем, тому підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором про споживчий кредит №45708190 від 12.05.2021 у сумі 26 680,00 грн, з яких: 20 000 - основний борг (тіло кредиту), 5 280,00 грн - проценти за користування кредитом, 1 400 грн - комісія за надання кредиту.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.
Розподіл між сторонами судових витрат.
Щодо стягнення судового збору.
Відповідно до вимог частини 1 статті 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір у сумі 2 422,40 грн підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог - у сумі 1 018,13 грн (26 680,00 х 100% : 63 480,00 = 42,03%; 2 422,40 : 100% х 42,03% = 1 018,13).
Щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу.
Згідно з приписами частин 1 і 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України).
Відповідно до вимог частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з частинами 3, 4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн, які сторона позивача просить стягнути з відповідача, підтверджуються:
договором №42649746 про надання правової допомоги від 11.12.2023, укладеного між Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» і ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Договором передбачено, зокрема, обов'язки сторін, прядок здійснення розрахунків, види послуг та їх вартість, строк дії договору (а.с.26-30);
додатковою угодою 003526908827 від 09.02.2024 до Договору №42649746 про надання правової допомоги від 11.12.2023, за змістом якої Адвокатське бюро «Анастасії Міньковської» зобов'язується здійснити представництво та захист інтересів ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 (а.с.44);
детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості. Склад, обсяг та види виконаних робіт адвокатом складається з: правового аналізу обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс» - вартість робіт - 2 250 грн; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи - вартість 3 000,00 грн; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) - 750 грн (а.с.24);
платіжну інструкцію №8181 від 01.05.2024 про перерахування ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» на користь Адвокатського бюро «Анастасії Міньковської» коштів у сумі 6 000,00 грн як оплати за договором №42649746 від 11.12.2023 про надання правової допомоги (а.с.162).
Представником відповідача у відзиві на позовну заяву заявлено, по суті, клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в обґрунтування якого покликаючись на відсутність доказів оплати правової допомоги, не співмірність цих витрат зі складністю справи, часом, витраченим на виконання робіт, їх обсягом і ціною. Справа є нескладною.
Оцінюючи аргументи сторін, суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу необхідно виходити з критерію реальності адвокатських послуг (їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд вважає аргументи сторони відповідача частково обґрунтованими та зауважує, що справа не є складною та щодо цієї категорії справ наявна стала судова практика.
Суд звертає увагу на те, що у частині 3 статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд доходить переконання, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн, з огляду на складність справи, зміст та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також їх необхідності, є завищеним, а відтак підлягає зменшенню до суми 5 000,00 грн.
З урахуванням приписів пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки пропорційно розміру задоволених позовних вимог - у сумі 2 101,50 грн (5 000,00 : 100% х 42,03% = 2 101,50).
На підставі статей 11, 213, 526, 598, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1046-1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження: м.Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, ідентифікаційний код юридичної особи 42649746) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Договором про споживчий кредит №4570819 від 12.05.2021 у сумі 26 680,00 грн, судовий збір у сумі 1 018,13 грн, витрати на професійну правову допомогу у сумі 2 101,50 грн, а всього 29 799 (двадцять дев'ять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) грн 63 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Дата складення повного судового рішення - 17 червня 2024 року.
Головуючий суддя А.І. Павлів