Ухвала від 17.06.2024 по справі 336/3520/24

17.06.24

Справа №336/3520/24

Провадження №2/336/1957/2024

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

17 червня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг,-

ВСТАНОВИЛА:

Представник позивача - Мєшнік К.І., який діє на підставі Довіреності №502-юД1 від 28.12.2022 (строк дії до 31.12.2024) звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг №б/н від 29.08.2022 у сумі 22 157,28 гривень, яка виникла станом на 05.02.2024.

Ухвалою суду від 05.06.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі. Підставою для залишення позову без руху було те, що банком не було надано серед ідентифікуючих особу документів - доказів того, що відповідач ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання, місце знаходження майна або роботи на території Шевченківського районного району м. Запоріжжя.

Так, Банком при зверненні з вказаним позовом до суду було подано сканкопії наступних ідентифікуючих особу документів: ID-паспорта громадянина України, РНОКПП, фото позичальника з паспортом у руках та без нього.

Будь-яких інших документів, з яких можна було б встановити зареєстроване місце проживання/перебування (довідка ВПО, довідка про зареєстроване місце проживання, тощо) відповідача, суду надано не було.

11.06.2024 на електронну адресу суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій зазначено, що проект «Monobank» - це банк у смартфоні і для того, щоб отримати картку потрібно зареєструватися у додатку. Для реєстрації за ID-карткою потрібно сфотографувати: 1) лицьову сторону ID-картки; 2) зворотний бік ID-картки; 3) ІПН (в ІПН можна продублювати зворотний бік ID-картки, якщо він там зазначений, довідку в такому разі не обов'язково). Можна надати фото оригіналу ІПН або фото ксерокопії.

Саме за цією схемою Відповідач проходив реєстрацію у мобільному додатку, в даному випадку, якщо у клієнта ID-картка, під час реєстрації він вводить адресу фактичного місця проживання власноруч у застосунку Банка, а тому Банку відомо тільки адресу: АДРЕСА_1 ), котру Відповідач вказав у застосунку при реєстрації. Також, п.3 Анкети-заяви від 29.08.2022 Відповідач підтвердив, що надані ним документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають оригіналу та надана ним інформація є правдивою. Підписавши Анкету-заяву від 29.08.2022, Відповідач підтвердив всю інформацію котра зазначена в ній, в тому числі і адресу.

Відповідно п. 9 Додатку 2 Постанови від 19.05.2020№ 65 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» - банк здійснює верифікацію клієнта - фізичної особи (у тому числі неповнолітньої) / фізичної особи - підприємця або фізичної особи - представника клієнта на підставі ідентифікаційного документа його власника (якщо інше не передбачено в Положенні) щодо таких ідентифікаційних даних: 5) місце проживання або місце перебування (для резидентів) / місце проживання або місце тимчасового перебування в Україні (для нерезидентів) з урахуванням пункту 27 додатка 2 до Положення.

Відповідно до п.27 Додатку 2 Постанови - якщо немає підозр щодо достовірності (чинності) документів та/або інформації, то банк може не здійснювати верифікації одержаних від клієнта та засвідчених ним таких ідентифікаційних даних: 2) місце проживання або місце перебування фізичної особи - резидента України (місце проживання або місце тимчасового перебування фізичної особи - нерезидента в Україні).

Крім того, Банк в силу Законів України «Про захист персональних даних» та «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» позбавлений права самостійно звернутись до відповідного уповноваженого органу з запитом про встановлення зареєстрованого місця проживання Позичальника.

Враховуючи вищевказане, представник позивача зазначив, що вимоги ухвали суду від 05.06.2024 є виконаними.

Однак, з вказаною думкою суд не погоджується, з огляду на наступне.

Так, згідно з вимогами ст.185 ЦПК України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтями 175, 177 цього Кодексу та чи належить позовну заяву розглядати за правилами цивільного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа. Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.

Відповідно до ч.9 ст.187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

За загальним правилом, передбаченим частиною першою ст.27 ЦПК України, позови до фізичних осіб пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №265 від 07.02.2022 «Про деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», належним доказом зареєстрованого місця проживання фізичної особи є витяг з реєстрів територіальних громад, що передбачені Порядком створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад, затвердженим цією постановою.

На виконання вимог ст.187 ЦПК України, суд звернувся з запитом до відповідних органів реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Згідно Листа Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради №06.4-06/02/382 від 23.04.2024 інформація щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в реєстрі територіальної громади м. Запоріжжя - відсутня.

Згідно листа Міністерства соціальної політики України №10988/0/2-24/3 від 01.05.2024, станом на 29.04.2024 в ЄІБД ВПО інформація про ОСОБА_1 - відсутня.

Згідно Листа Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби №6.2-5562/6-24 від 28.05.2024, інформація щодо встановлення місця проживання ОСОБА_1 - не встановлена.

З отриманих судом документів, вбачається, що відомості щодо зареєстрованого місця проживання/перебування ОСОБА_1 на території Шевченківського району м. Запоріжжя - відсутні.

Положеннями ч.9,10 ст.28 ЦПК України передбачено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

Згідно із ч.10 ст.187 ЦПК України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Виходячи з контексту ч.10 ст.187 ЦПК України, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, але якщо буде мати відповідні відомості щодо того, що місцезнаходження майна відповідача знаходиться на території відповідного району, а відтак відноситься до його територіальної юрисдикції.

Однак, будь-яких доказів, які підтверджують зареєстроване місце проживання/перебування відповідача розташоване у Шевченківському районі м. Запоріжжя, та/або те, що відповідачеві належить майно (або більша його частина), яке розташоване/знаходиться у Шевченківському районі м. Запоріжжя, позивачем надано не було.

Згідно з позовною заявою місцем проживанням відповідача ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_1 , що за територіальністю відноситься до Шевченківського району м. Запоріжжя, а відтак до територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

Однак, в обґрунтування вищевказаного, представником позивача до позовної заяви не надано жодного документу.

Положеннями ч.ч.2,4 ст.83 ЦПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Проте, банком не надано доказів зареєстрованого місця проживання, перебування, а також місця знаходження належного майна, чи місця роботи відповідача, яке було б розташоване у Шевченківському районі м. Запоріжжя.

Представником Банка було зазначено, що уповноважена особа при укладенні кредитного договору з ОСОБА_1 керувалася Додатку 2 Постанови від 19.05.2020№ 65 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу», відповідно до п. 9 та п.27 якого, Банк здійснює верифікацію клієнта - фізичної особи (у тому числі неповнолітньої) / фізичної особи - підприємця або фізичної особи - представника клієнта на підставі ідентифікаційного документа його власника (якщо інше не передбачено в Положенні) щодо таких ідентифікаційних даних: 5) місце проживання або місце перебування (для резидентів) / місце проживання або місце тимчасового перебування в Україні (для нерезидентів) з урахуванням пункту 27 додатка 2 до Положення, відповідно до якого, якщо немає підозр щодо достовірності (чинності) документів та/або інформації, то банк може не здійснювати верифікації одержаних від клієнта та засвідчених ним таких ідентифікаційних даних: 2) місце проживання або місце перебування фізичної особи - резидента України (місце проживання або місце тимчасового перебування фізичної особи - нерезидента в Україні).

Проте, відповідно до п.1 Додатку 2 Постанови від 19.05.2020№ 65 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу», Банк зобов'язаний здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта та представника клієнта з урахуванням вимог Закону про ПВК/ФТ та Положення про здійснення банками фінансового моніторингу (далі - Положення).

Відповідно до п. 3 Додатку 2 Постанови, під час здійснення ідентифікації банк отримує такі ідентифікаційні дані: 1) для фізичної особи - відомості, зазначені в пункті 1 частини дев'ятої та в пункті 1 частини десятої статті 11 Закону про ПВК/ФТ.

Так, п.9 ст.11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» встановлено, що суб'єкти первинного фінансового моніторингу під час ідентифікації та верифікації резидентів встановлюють:

1) для фізичної особи - прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові, дату народження, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, відомості про місце проживання або місце перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності). Якщо за звичаями національної меншини, до якої належить особа, прізвище або по батькові не є складовими імені, зазначаються лише складові імені.

Враховуючи вищевказане, уповноважена особа повинна була перевірити відомості, надані ОСОБА_1 щодо його зареєстрованого відповідно до вимог чинного законодавства України місця проживання/перебування/реєстрації.

Однак, матеріали справи не містять доказів, на підставі яких документів уповноваженою особою АТ «Універсал Банк», яка 29.08.2022 укладала кредитний договір з відповідачем, було встановлене зареєстроване відповідно до законодавства місце проживання/перебування позичальника (паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію, довідка з реєстру територіальної громади про зареєстроване місце проживання, тощо).

Доказами, у контексті статті 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказами у цивільному процесі можуть бути: письмові, речові та електронні докази; висновки експертів; показання свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів, на підставі яких він звернувся з вказаним позовом саме до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя (докази зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання/перебування фізичної особи або місцезнаходженням його майна, роботи, або останнє відоме зареєстроване місце його проживання чи перебування в Шевченківському районі м. Запоріжжя).

Попри те, що конституційне право на суд - є правом, його реалізація покладає на учасників справи і певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Вказані висновки суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, вкладеною у справі № 759/14068/19 від 30.11.2022.

Положеннями ч.3 ст.185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З урахуванням вищевказаного та наведених обставин даної справи, суд приходить до висновку, що станом на теперішній час, недоліки позову, зазначені в ухвалі від 05.06.2024 не усунуті, а тому подана позовна заява з додатками підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст.175, 185, 260 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг - вважати неподаною і повернути позивачу.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Н.С. Звєздова

Попередній документ
119757178
Наступний документ
119757180
Інформація про рішення:
№ рішення: 119757179
№ справи: 336/3520/24
Дата рішення: 17.06.2024
Дата публікації: 18.06.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них