Справа № 314/2269/24
Провадження № 2/314/994/2024
17.06.2024 року м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі
головуючого судді Мануйлової Н.Ю.,
секретар судового засідання Рясна А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №381/2269/24 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
22.05.2024 позивач звернувся до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, в якій зазначив, що 14.09.2013 між ним та відповідачкою було укладено шлюб, зареєстрований Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 931.
Від шлюбу мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом з позивачем, знаходяться на його повному вихованні та утриманні.
З початку 2024 року відповідачка постійно проживає в Івано-Франківській області. У зв'язку з цим сторони фактично припинили шлюбні стосунки, перестали вести спільне господарство
У зв'язку з цим просив суд розірвати шлюб між ним та відповідачкою.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву проводити розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позову наполягав.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов визнала.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позову і наявності підстав для його задоволення.
Згідно з вимогами, передбаченими ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 1, 4 статті 55 СК України передбачено, що дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 СК України, кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Вимогами ст. ст. 110, 112 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з подружжя чи інтересам дітей сторін що мають істотне значення.
Факт перебування у шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 14.09.2013 Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 931.
Від шлюбу мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 568), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 24.06.2020 Дніпровським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро), актовий запис № 376).
Відповідно до довідки від 20.09.2022 № 2615-7501306436 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 має фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
Позивач та двоє малолітніх дітей подружжя як внутрішньо переміщені особи мають фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджується копіями відповідних довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (від 20.06.2022 № 2303-5001763562, від 20.02.2024 № 2303-5003125764, від 20.02.2024 № 2303-5003125781).
Враховуючи обставини справи, те, що сторони подружні стосунки не підтримують з початку 2024 року, спільне господарство не ведуть, примиритися наміру позивач та відповідач не мають, суд приходить до висновку, про те, що сім'ю зберегти немає можливості, тому шлюб розриває.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 ЦПК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Відповідачка не заявила про повернення їй дошлюбного прізвища, тому суд залишає їй прізвище, набуте під час державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 ».
Враховуючи, що позивачем не було заявлено про стягнення з відповідачки судових витрат, суд залишає за ним понесені судові витрати у вигляді судового збору.
Керуючись 76-80, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112 СК України, суд
Цивільний позов ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , до ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 14 вересня 2013 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 931.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище, набуте нею під час державної реєстрації шлюбу, - « ОСОБА_5 ».
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Наталія Юріївна Мануйлова
17.06.2024