Справа № 308/10002/24
14 червня 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванов А.П., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та витребування майна,
встановив:
11.06.2024 позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідачки ОСОБА_2 , в якому просить:
Розірвати договір купівлі-продажу, укладений 10 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Н.В., зареєстрований в реєстрі за No646.
Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на житловий будинок, загальною площею 208,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про реєстрацію права власності N 40109219, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2268722121101) та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровий номер 2110100000:49:001:0305, площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (номер запису про право власності No 33162563, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 809740321101).
Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок, загальною площею 208,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:49:001:0305, площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ознайомившись з позовною заявою, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так, в порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачем не надано доказів, що підтверджують сплату судового збору за вказані вище вимоги у сумі, встановленому ЗУ «Про судовий збір», або документи, за наявності, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Останнє можливе відповідно до ч. 4 ст. 175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В розглядуваному випадку позивачкою заявлено дві вимоги немайнового та одну вимогу майнового характеру, при цьому визначено ціну позову у 200 000 грн., як попередню, оскільки дійсна вартість майна не визначена.
Разом з тим в п. 2.3 та 2.3.1 оскаржуваного договору купівлі-продажу вказано ринкову вартість майна згідно зі звіту про оцінку майна станом на 09.09.2019 для земельної ділянки та 13.03.2017 для незавершеного будівництва, яка є в рази вищою, аніж заявлено позивачкою, як ціна позову.
Крім того ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Вказане також регламентує п. 12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», згідно якого у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Пунктом 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у справах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду справи. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Суд зауважує, що за відсутності ціни позову суд позбавлений можливості встановити розмір судового збору, що підлягає сплаті стороною позивача за вимогу майнового характеру -про визнання права власності на будинок та земельну ділянку за позивачкою.
Щодо визначення суми судового збору за дві вимоги немайнового характеру, суд, виходячи зі ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік», де вказано, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить 3028 гривень , зауважує, що за дві вимоги немайнового характеру стороні позивача слід сплатити 2422, 40 грн. (2*1211, 20 грн. (3028*0,4)).
Статтею 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З метою виправлення недоліків позивачеві необхідно визначити ціну позову, надавши підтвердження визначення дійсної вартості майна (наприклад висновок суб'єкта оціночної діяльності, який має право на проведення будівельно-технічної, товарознавчої (автотоварознавчої) експертизи); сплатити судовий збір відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», виходячи з вказаної ціни позову, а також відповідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону за дві вимоги немайнового характеру.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що дану позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк, протягом якого він повинен усунути вказані недоліки, подавши позовну заяву в належній редакції.
Керуючись ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та витребування майна залишити без руху.
Роз'яснити стороні позивача необхідність усунення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали, шляхом подання позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України та попередити, що в протилежному разі заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов