Компаніївський районний суд Кіровоградської області
Справа № 391/210/24
Провадження № 3/391/156/24
13.06.2024р. селище Компаніївка
Суддя Компаніївського районного суду Кіровоградської області Козюменська Валерія В'ячеславівна, розглянувши матеріали, що надійшли від Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про притягнення до адміністративної відповідальності військовослужбовця, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , адреса проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП: невідомо ,за ч.2 ст.172-15 КУпАП, -
До Компаніївського районного суду Кіровоградської області надійшов матеріал про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення:
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який надалі продовжено до 13 травня 2024 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06.03.2024 № 342 тимчасове виконання обов'язків за посадою командира 1-ої навчальної роти - старшого викладача 3-ого навчального батальйону покладено на капітана ОСОБА_1 .
Згідно з ст. 6 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут) внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.
Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.
Будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. 9, 11, 16, 126 126 Статуту капітан ОСОБА_1 був зобов'язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, бути хоробрим і дисциплінованим, стримувати інших військовослужбовців від вчинення протиправних дій.
Відповідно до ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів.
Відповідно до ст. 58 Статуту Командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров'я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.
Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.
Згідно зі ст. 59 Статуту Командир (начальник) зобов'язаний, зокрема знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, кораблем (підрозділом) як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань.
Згідно зі ст. 111 Статуту Командир роти (корабля 4 рангу) в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність роти (корабля), за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу роти (корабля), за підтримання внутрішнього порядку і додержання заходів пожежної безпеки в роті (на кораблі), за стан і збереження озброєння, боєприпасів, техніки та іншого майна роти (корабля), за успішне виконання ротою (кораблем) бойових завдань, за ведення ротного (корабельного)господарства.
Командир роти (корабля 4 рангу) підпорядковується командирові батальйону (дивізіону кораблів) і є прямим начальником усього особового складу роти (корабля).
Згідно зі ст. 112 Статуту Командир роти (корабля 4 рангу) зобов'язаний, зокрема знати військове звання, прізвище, строк служби, посаду чи спеціальність, родинний стан, ділові та морально-психологічні якості кожного військовослужбовця роти (корабля), постійно проводити з ними індивідуально- виховну роботу.
Таким чином капітан ОСОБА_1 , тимчасово виконуючи обов'язки командира 1-ої навчальної роти - старшого викладача 3-ого навчального батальйону, був начальником відносно солдата ОСОБА_2 та солдата ОСОБА_3 .
Водночас, встановлено що, 24.03.2024 близько 15.00 год., після відбою повітряної тривоги та прибутті до місця зосередження особового складу ( АДРЕСА_3 ), солдатом ОСОБА_2 були нанесені тілесні ушкодження солдату ОСОБА_3 . При виявленні даного факту останньому було надано медичну допомогу, в ході якої було проведено огляд та хірургічну обробку ран.
Відповідно до пояснень солдата ОСОБА_2 вказані дії були вчинені у зв'язку з його пригніченим психологічним станом та небажанням служити в Збройних Силах України.
За вказаним фактом до Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону надійшло повідомлення про кримінальне
правопорушення передбачене ч. 2 ст. 406 КК України - порушення статутних
правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними
відносин підлеглості.
Капітан ОСОБА_1 , будучи начальником відносно солдата ОСОБА_2 та солдата ОСОБА_3 , внаслідок недбалого ставлення до військової служби, виконуючи обов'язки командира 1-ої навчальної роти - старшого викладача 3-ого навчального батальйону, проявив низький рівень контролю за внутрішнім порядком у військовій частині НОМЕР_1 , не забезпечив додержання військовослужбовцями військової дисципліни у підрозділі, не забезпечив такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне додержання вимог чинного законодавства.
Таким чином, капітан ОСОБА_1 , всупереч інтересам служби, на
порушення ст. ст. 6, 9, 11, 16, 58, 59, 111, 112 Статуту внутрішньої служби
Збройних Сил України, в умовах воєнного стану, 24.03.2024 року
неналежним чином виконав свої обов'язки командира 1-ої навчальної роти
- старшого викладача 3-ого навчального батальйону, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 17215 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, в зв'язку з несенням служби. Вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, не визнав, надав до суду письмові заперечення, в яких пояснив, що він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді інструктора відділення підготовки загальновійськових підрозділів відділу підготовки загальновійськових та танкових підрозділів центру підготовки підрозділів, на яку призначений згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.07.2021 №137.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2024 №79 його було допущено до тимчасового виконання обов'язків за посадою командира 1 навчальної роти - старшого викладача 3 навчального батальйону.
З 07.03.2024 по 26.03.2024 його було відряджено до тимчасового місця розміщення 3 навчального батальйону.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.03.2024 №104 він повернувся з відрядження та повернувся до виконання обов'язків за своєю штатною посадою.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.03.2024 №97 солдат за призовом по мобілізації ОСОБА_4 та солдат по мобілізації ОСОБА_5 зараховані до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначені на посаду «курсант навчального взводу навчальної роти 3 навчального батальйону».
Наступного дня після їх прибуття 24.03.2024 року, близько 15:00, після сигналу "відбій повітряної тривоги" та повернення з укриття до місця розташування підрозділу він зайшов в службовий кабінет. Після тривоги особовий склад повернувся до спального приміщення, де вони повинні залишити свої речі і вийти на шикування для перевірки наявності особового складу.
Через декілька хвилин вони почули крики, в першу чергу з кабінету вибіг молодший сержант ОСОБА_6 , який доповів йому, що військовослужбовець солдат ОСОБА_7 наніс тілесні ушкодження кухонним приладдям, а саме заточеною столовою ложкою в обличчя - в район ока - іншому військовослужбовцю солдату ОСОБА_8 , якому було надано медичну допомогу.
В ході опитування солдата ОСОБА_7 було з'ясовано, що перед вступом на службу до лав Збройних Сил України, він 1,5-2 місяці вживав спиртні напої, а після його мобілізації перестав вживати, й на цьому фоні у нього був пригнічений стан та не бажання служити в Збройних Силах України, через що він скоїв напад на свого побратима.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2024 №79 в період з 07.03.2024 по 26.03.2024 на нього було покладено тимчасове виконання обов'язків командира 1 навчальної роти 3 навчального батальйону у зв'язку з нехваткою людей, які б могли виконувати такі обов'язки.
Обов'язків за посадою командира роти він раніше не виконував, в межах відповідальності такої посадової особи не орієнтується, тому має дуже малий досвід в даній справі. Його штатна посада - інструктор відділення підготовки загальновійськових підрозділів відділу підготовки загальновійськових та танкових підрозділів центру підготовки підрозділів.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.03.2024 №369 визначено з 18.03.2024 в тимчасовому місці розміщення 3 навчального батальйону організувати прийом військовозобов'язаних, призваних з запасу центрами комплектування та соціальної.
Відповідальність за організацію прийому військовозобов'язаних було покладено на начальника штабу - заступника командира 3 навчального батальйону та командира 3 навчального батальйону, а також за напрямками діяльності на адміністрацію пункту прийому особового складу.
Вищезазначені військовослужбовці солдат ОСОБА_7 та солдат ОСОБА_9 прибули 23.03.2024 та не були призначені наказом командира військової частини НОМЕР_1 до 1 навчальної роти 3 навчального батальйону, йому в підпорядкування встановленим порядком передані не були. Подія щодо нанесення тілесних ушкоджень відбулася 24.03.2024. У період з 23.03.2024 по 24.03.2024 солдат ОСОБА_7 та солдат ОСОБА_9 не перебували у його підпорядкуванні.
Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, він діяв згідно вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та організував надання медичного допомоги військовослужбовцю, який отримав травму, не зважаючи на те, що він не перебував у його підпорядкуванні та не був зарахований до списків особового складу 1 навчальної роти. З його сторони в даному випадку не було бездіяльності та суспільно- небезпечних наслідків, які настали в результаті такої бездіяльності.
Не дивлячись на те, що військовослужбовці не були зараховані до його 1 навчальної роти, він спілкувався з ними та знав їх морально-психологічний стан, і як і інші командири рот та взводів розумів, що будь хто з новоприбувших людей буде проходити базову загальновійськову підготовку в його підрозділі.
Жодних доказів щодо вчинення ним правопорушення, а саме недбалого ставлення до військової служби прокурор не надав, підтвердження того що солдат ОСОБА_4 та солдат ОСОБА_5 знаходились в його підпорядкуванні в матеріалах справи відсутні, за них несли відповідальність особи визначені наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.03.2024 №369, з чого слід зробити висновок, що обставини та звинувачення в його бік зазначені в протоколі гуртуються на припущеннях.
Також в протоколі зазначено, що вказані дії, а саме нанесення тілесних ушкоджень, з пояснень солдата ОСОБА_7 , були вчинені у зв'язку з його пригніченим психологічним станом та небажанням служити в Збройних Силах України.
Пригнічений стан та власний вибір військовослужбовця вчинити будь які протиправні дії не може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності якогось іншого військовослужбовця.
Слід звернути увагу, що за фактом нанесення тілесних ушкоджень солдатом ОСОБА_2 солдату ОСОБА_3 у військовій частині НОМЕР_1 проведено службове розслідування, за результатами якого його вини в даній події не встановлено.
Враховуючи вищевикладене вважає, що в даній справі відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, тому просить суд закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Ознайомившись з запереченнями, наданими ОСОБА_1 , прокурором зазначено щодо помилковості висновків ОСОБА_1 з огляду на наступне.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06.03.2024 № 342 тимчасове виконання обов'язків за посадою командира 1-ої навчальної роти старшого викладача 3-ого навчального батальйону покладено на капітана ОСОБА_1 .
Наказом від 23.03.2024 № 97:
-солдата ОСОБА_2 призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти 3-ого навчального батальйону;
-солдата ОСОБА_3 призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роги 3-ого навчального батальйону.
При цьому відповідно до змісту службової характеристики ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказані військовослужбовці на момент вчинення правопорушення проходили службу у 1-ій навчальній роті - старшого викладача 3-ого навчального батальйону, командиром якої на момент вчинення правопорушення був ОСОБА_1 .
Тобто, на момент вчинення правопорушення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в підпорядкуванні ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 28 Статуту єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні начальника всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони житія та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця.
Згідно зі ст. 31 Статуту начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
Згідно зі ст. 111 Статуту командир роти в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність роти, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу роти, за підтримання внутрішнього порядку і додержання заходів пожежної безпеки в роті, за стан і збереження озброєння, боєприпасів, техніки та іншого майна роти, за успішне виконання ротою бойових завдань, за ведення ротного господарства.
Командир роти є прямим начальником усього особового складу роти.
Враховуючи фактичні обставини, зафіксовані в повідомленні ІНФОРМАЦІЯ_2 №810/1 від 27.03.2024 року щодо порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями, капітан ОСОБА_1 , будучи начальником відносно солдата ОСОБА_2 та солдата ОСОБА_3 , внаслідок недбалого ставлення до військової служби, виконуючи обов'язки командира 1-ої навчальної роти - старшого викладача 3-ого навчального батальйону, проявив низький рівень контролю за внутрішнім порядком у військовій частині НОМЕР_1 , не забезпечив додержання військовослужбовцями військової дисципліни у підрозділі, не забезпечив такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне додержання вимог чинного законодавства, а тому неналежним чином виконав свої обов'язки командира 1-ої навчальної роти - старшого викладача 3-ого навчального батальйону.
При цьому, порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями - протиправна підміна встановлених військовими статутами Збройних Сил України стосунків між військовослужбовцями фізичним насильством, моральним знущанням, приниженням честі і гідності, примушуванням одним військовослужбовцем іншого виконувати за нього обов'язки військової служби та наданням йому особистих послуг, заподіянням фізичному та психічному здоров'ю шкоди, яка тягне за собою дисциплінарну або кримінальну відповідальність, а фактором, що сприяє виникненню і розвитку порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями є безконтрольність з боку начальників.
Крім того, посилання ОСОБА_1 на те, що він «обов'язків за посадою командира роти раніше не виконував» також не є підставою для звільнення від відповідальності.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, суду надано наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення № 16 від 29.03.2024 р., передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП;
- Наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 06.03.2024 № 342, яким тимчасове виконання обов'язків за посадою командира 1-ої навчальної роти - старшого викладача 3-ого навчального батальйону покладено на капітана ОСОБА_1 (а.с. 12-13).
- повідомлення про кримінальне правопорушення від 27.03.2024 року, відповідного до якого 24.03.2024 року, близько 15:00 год., після відбою повітряної тривоги та прибутті до місця зосередження особового складу ( АДРЕСА_3 ), солдатом ОСОБА_2 було нанесено столовою ложкою тілесні ушкодження солдату ОСОБА_3 , а саме: два удари в обличчя в параорбітальну ділянку лівого ока. При виявленні даного факту останньому було надано медичну допомогу санітарним інструктором 4 навчальної роти сержантом ОСОБА_10 , в ході якої було проведено огляд та хірургічну обробку ран, життєво важливі органи не пошкодженні. (а.с.14-17);
- письмові пояснення ОСОБА_2 від 26.03.2024 року, відповідно до яких він був призваний по мобілізації 19.03.2024 року. До призову на військову службу протягом тривалого проміжку часу, приблизно місць - півтора, щодня вживав міцні алкогольні напої. Після мобілізації до лав ЗСУ перестав вживати алкогольні напої, що призвело до нервового зриву. Крім того, йому не подобається військова служба. Стосовно нанесення тілесних ушкоджень, повідомив, що 24.03.2024 року після відбою тривоги, він та інші військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 повернулись до місця зосередження особового складу. Побачивши солдата ОСОБА_3 , він почав наносити йому удари столовою ложкою в зону лівого ока. Це трапилось в присутності інших військовослужбовців, які їх розняли та доповіли про це керівництву. Христюку було надано медичну допомогу.
Після цього випадку, коли він став палити, в нього почалось запаморочення, він впав на землю, при цьому забивши руку. Проте до медиків за допомогою він не звертався. Конфліктів з ОСОБА_3 раніше не було, чому він так вчинив, пояснити не може.. (а.с.18-19);
- письмові пояснення ОСОБА_3 від 26.03.2024 року, відповідно до яких, 24.03.2024 року, приблизно о 15.00 год., після відбою тривоги, він та інші військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 повернулись до місця зосередження особового складу. В той час як він зав'язував шнурки на взутті, відчув, як його хтось штовхнув. Коли підняв голову, солдат ОСОБА_2 наніс йому удар в зону лівого ока ложкою, через що пішла кров та намагався нанести ще удари. Він став закривати обличчя руками. На крики прибігли солдати ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які відтягнули солдата ОСОБА_2 та доповіли командиру роти про дану подію. Конфліктів з солдатом ОСОБА_2 у нього не було. Причина нападу йому не відома. (а.с.20-21);
- письмові пояснення заступника командира 1 навчальної роти з навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_13 від 26.03.2024 року, відповідно до яких, 24.03.2024 р. приблизно о 15.00 год. йому та капітану ОСОБА_14 солдати ОСОБА_15 та ОСОБА_16 доповіли про те, що солдат ОСОБА_2 наніс тілесні ушкодження столовою ложкою солдату ОСОБА_3 в зону лівого ока. Капітан ОСОБА_14 та він відразу прибули до місця, де трапилась подія. По прибуттю в приміщення, він побачив, що в солдата ОСОБА_3 обличчя було в крові, а солдат ОСОБА_2 лежав на підлозі, в нього були приступи, схожі на епілепсію. Після цього він викликав санітарних інструкторів військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта
ОСОБА_17 та сержанта ОСОБА_10 . Сержант ОСОБА_18 надала медичну допомогу солдату
ОСОБА_3 , а молодший сержант ОСОБА_17 - солдату
ОСОБА_2 . ОСОБА_19 повідомив, що протягом останнього місяця вживав щодня алкогольні напої. Після призиву, перестав вживати алкоголь, у зв'язку з чим його стан здоров'я став негативним, а сам він став агресивним, став страждати на безсоння. Назвати причину нападу на ОСОБА_20 не зміг, конфліктів між ними не було.
Пізніше солдат ОСОБА_2 вийшов з приміщення палити, де йому
стало зле, він впав та забив руку. 25.03.2024 року інструктор з тактичної
медицини військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_17 у зв'язку з агресивною поведінкою солдата ОСОБА_2 ,
супроводжував останнього до обласної психіатричної лікарні, де його
госпіталізували. (а.с.22-23).
- письмові пояснення інструктора з тактичної медицини військової
частини НОМЕР_2 молодшого сержанта ОСОБА_17 , відповідно до яких 24.03.2024 року приблизно о 15.00 год. від лейтенанта ОСОБА_21 йому стало відомо про те, що солдат ОСОБА_2
наніс тілесні ушкодження солдату ОСОБА_3 в параорбітальну
ділянку лівого ока столовою ложкою. Коли він зайшов до приміщення, де трапився інцидент, він побачив лежачого на підлозі солдата ОСОБА_2 , у якого був приступ епілепсії. Він почав тримати солдата ОСОБА_19 , для того, щоб останній не отримав травми під час приступу. В приміщення зайшов санітарний інструктор сержант ОСОБА_18 , яка надала медичну допомогу солдату ОСОБА_3 25.03.2024 року він супроводжував солдата ОСОБА_2 до обласної психіатричної лікарні, де його госпіталізували. 27.03.2024 року супроводжував солдата ОСОБА_3 до військової частини НОМЕР_3 , де його оглянули лікарі та встановили діагноз « ОСОБА_22 рани лівої параорбітальної ділянки. СПО (24.03.2024):ПХО, ушиття ран». (а.с.24-25).
- письмові поясненнями санітарного інструктора 4 навчальної роти 3
навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 сержанта
ОСОБА_10 , відповідно до яких 24.03.2024 року, приблизно о 15.00 год. від лейтенанта ОСОБА_21 їй стало відомо про те, що солдат ОСОБА_2 наніс тілесні ушкодження солдату ОСОБА_3 в
параорбітальну ділянку лівого ока столовою ложкою. Під час надання
медичної допомоги провела першу хірургічну обробку та наклала шви. (а.с. 26).
- письмові поясненнями солдатів військової частини
НОМЕР_1 : солдат ОСОБА_23 вказував, що після того як почув крики, побачив, як рознімають двох солдат - ОСОБА_19 та ОСОБА_24 . В руках у ОСОБА_19 він помітив предмет, який той наніс декілька ударів Христюку. Хтось з солдатів вирвав цей предмет з рук ОСОБА_19 , він зрозумів, що це ложка. Солдат ОСОБА_11 пояснював, що почув крик про допомогу, після чого побачив, що два солдати ОСОБА_19 та ОСОБА_24 зчепились в бійці. Він одразу почав їх роз'єднувати та побачив, як у ОСОБА_24 по обличчю тече кров, а в руках у ОСОБА_19 - ложка, якою він ймовірно наніс поранення Христюку. Солдат ОСОБА_25 зазначав, що почувши крики, побачив солдат ОСОБА_19 та ОСОБА_24 , яких рознімали інші солдати. Одразу після цього ОСОБА_24 взявся за око руками. В руці ОСОБА_19 він побачив ложку, яку в нього забрали інші військовослужбовці. Солдат ОСОБА_26 вказував, що 24.03.2024 року він спочатку почув крики з приміщення розташування особового складу, після побачив, що в солдата ОСОБА_24 на обличчі сліди крови, а ОСОБА_19 в цей момент перебував на своєму ліжку. Про це він доповів капітану ОСОБА_27 (а.с.27-30)
Згідно Наказу від 23.03.2024 р. №97, з 23 березня 2024 р. прибули для подальшого проходження служби та призначено на посади курсантів до навчальних батальйонів ВЧ НОМЕР_1 - солдат за призовом по мобілізації ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - курсанти навчального взводу навчальної роти 3 навчального батальйону (а.с.42).
Відповідно до службових характеристик, датованих 26.03.2024 р., надані солдатам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , за час перебування в 1 навчальній роті 3 навчального батальйону ВЧ НОМЕР_1 . (а.с.43,44).
ОСОБА_1 суду також надано Акт службового розслідування від 09.04.2024 р. за фактом нанесення тілесних ушкоджень у тимчасовому місці розміщення 1 навчальної роти 3 навчального батальйону солдату ОСОБА_3 , згідно якого капітан ОСОБА_1 на 24.03.2024 р. був ТВО командира 1 навчальної роти- старшого викладача 3 навчального батальйону ВЧ НОМЕР_1 . Правопорушення сталося з вини військовослужбовця ОСОБА_2 Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення - є особиста недисциплінованість солдата ОСОБА_2 . Порушень з боку командира підрозділу та інших посадових осіб, не виявлено. За порушень вимог ст. 6, абз.1,2,5 ст.11, ст. 16, абз. 1,2,5 ст. 130 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, порушення військової дисципліни та взаємовідносин між військовослужбовцями, курсанта 3 навчального батальйону ВЧ НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення «сувора догана».
Згідно Наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №207 від 10.04.2024 р., за порушення ст. 6, абз.1,2,5 ст.11, ст. 16, абз. 1,2,5 ст. 130 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, порушення військової дисципліни та взаємовідносин між військовослужбовцями, курсанта 3 навчального батальйону ВЧ НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності (а.с.67-77).
Проаналізувавши наведені вище документи, в тому числі Наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 06.03.2024 № 342, яким тимчасове виконання обов'язків за посадою командира 1-ої навчальної роти - старшого викладача 3-ого навчального батальйону покладено на капітана ОСОБА_1 , службові характеристики від 26.03.2024 р., надані солдатам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за час перебування ними в 1 навчальній роті 3 навчального батальйону ВЧ НОМЕР_1 , Акт службового розслідування від 09.04.2024 р. за фактом нанесення тілесних ушкоджень у тимчасовому місці розміщення 1 навчальної роти 3 навчального батальйону солдату ОСОБА_3 , згідно якого капітан ОСОБА_1 на 24.03.2024 р. був ТВО командира 1 навчальної роти- старшого викладача 3 навчального батальйону ВЧ НОМЕР_1 , суд погоджується з тим, що капітан ОСОБА_1 був начальником відносно солдат ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як встановлено ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Об'єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. Несумлінне ставлення до службових обов'язків характеризує об'єктивну сторону вчиненого і полягає в тому, що за наявності реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, або хоча і діє, але неналежним чином. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов'язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов'язків характеризує, перш за все, об'єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов'язки, або хоча і діє, але виконує ці обов'язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.
Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що, при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов'язків необхідно встановити, що винний зобов'язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов'язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов'язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.
Згідно цієї ж Постанови, при визначенні суб'єктивної сторони злочину слід враховувати, що вказівка закону на несумлінне ставлення службової особи до виконання службових обов'язків виключає можливість кваліфікації діяння як недбалість у випадках, коли істотна шкода була заподіяна внаслідок недосвідченості, недостатньої кваліфікації, відсутності належних навичок або з інших обставин, що не залежать від службової особи і виключають реальну можливість неналежного виконання нею, покладених на неї службових обов'язків.
Проаналізувавши протокол про адміністративне правопорушення, суд вважає, що в протоколі не міститься даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, зокрема, не зазначено обставин, які б свідчили про його службову недбалість, оскільки які саме дії ОСОБА_1 був зобов'язаний вчинити та в який спосіб, для недопущення спричинення тілесних ушкоджень військовослужбовцю ОСОБА_3 солдатом ОСОБА_2 , в протоколі не зазначено. Норми Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в порушенні яких звинувачується ОСОБА_1 , є загальними й не вказують на необхідність вчинення тих чи інших дій при зазначених в протоколі обставинах.
Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 був начальником солдатів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 приблизно добу (солдати прибули до ВЧ - 23.03.2024 р., події сталися - 24.03.2024 р.), тобто в матеріалах справи відомості, чи мав ОСОБА_1 реальну можливість виконати свої службові обов'язки (в тому числі щодо наявності достатнього досвіду (призначено на посаду 06.03.2024 р.), наявності належних навичок тощо), та як вже, зазначалось, яким саме чином, відсутні; приймає до уваги, що згідно Акту службового розслідування від 09.04.2024 р., «правопорушення сталося з вини військовослужбовця ОСОБА_2 Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення - є особиста недисциплінованість солдата ОСОБА_2 . Порушень з боку командира підрозділу та інших посадових осіб, не виявлено», у зв'язку з чим солдата ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності. При цьому суд враховує пояснення самого ОСОБА_2 , з яких вбачається, що причиною нанесення ним ударів солдату ОСОБА_3 - є його раптова безпідставна агресивна поведінка, внаслідок зловживання спиртними напоями та небажанням проходити службу в ЗСУ.
Згідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі викладеного, дослідивши наявні матеріали справи, за відсутності переконливих доказів винуватості ОСОБА_1 (поза розумним сумнівом) в скоєнні адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 172-15 КУпАП, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 40-1, 172-15, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-15 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду через Компаніївський районний суд Кіровоградської області в десятиденний строк з дня її винесення.
Суддя В.В. Козюменська