Справа № 346/3961/19
Провадження № 1-і/346/1/24
10 червня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву цивільного позивача ОСОБА_5 про стягнення судових витрат, понесених за надання правової допомоги витрат в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.01.2019 року за №12019090000000086, про обвинувачення,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Голосків Коломийського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, фізичної особи - підприємця, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
07.05.2024 року Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області ухвалено вирок, яким обвинуваченого визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Після ухвалення вказаного вироку, а саме 14.05.2024 року цивільним позивачем ОСОБА_5 подано заяву про стягнення з обвинуваченого на свою користь 17 742, 20 грн. витрат, понесених ОСОБА_5 на оплату правової допомоги, яка їй надавалася адвокатом ОСОБА_6 .
В своїй заяві ОСОБА_5 також зазначає, що під час досудового розслідування кримінального провадження та його судового розгляду її інтереси представляла адвокат ОСОБА_6 на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги № 43/2019 від 15.10.2019 року, укладеного ОСОБА_5 з адвокатським бюро «ІНФОРМАЦІЯ_3» в особі керуючого бюро ОСОБА_6 .
Зокрема, 21.10.2019 року ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування майнової та моральної шкоди. Під час подачі цього позову вказаною цивільний позивачем відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства України було попередньо заявлено, що вона очікує понести витрати на правову допомогу у розмірі 15 000 грн.
15.10.2019 р. та 19.05.2023 р. адвокатом ОСОБА_6 складено звіти (акти) про надані послуги. В цих документах вказано, що цивільному позивачу ОСОБА_5 надано правову допомогу, за яку ОСОБА_5 здійснила оплати в загальному розмірі 17 742, 60 грн. Вказані витрати включають гонорар адвоката за представництво в суді, послуги щодо надання правової інформації, консультацій і роз?яснень з правових питань, витрати на прибуття до суду та очікування судового засідання тощо.
Тому вказана цивільний позивач просить стягнути на її користь з обвинуваченого вказаний розмір витрат на правову допомогу.
Обвинувачений та його захисник ОСОБА_4 вважають, що заявлений цивільним позивачем ОСОБА_5 розмір витрат, понесених на оплату правової допомоги, є значно завищеним. Тому сторона захисту вважає, що слід стягнути з обвинуваченого на користь ОСОБА_5 одну другу частину зазначеного розміру, тобто 8 871, 30 грн.
Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули. Однак, їхнє неприбуття не перешкоджає розгляду вказаної заяви цивільного позивача.
Суд, заслухавши присутніх учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 07.05.2024 року Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області ухвалено вирок, яким обвинуваченого ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Вказаним вироком цивільний позов ОСОБА_5 задоволено повністю та стягнуто з обвинуваченого на її користь 4 151, 48 грн. відшкодування майнової шкоди та 30 000 грн. відшкодування моральної шкоди, завданих злочином.
Станом на 10.06.2024 р. вказаний вирок не набрав законної сили, оскільки він оскаржений в апеляційному порядку.
Конституцією України передбачено обов'язок держави утверджувати і забезпечувати права та свободи кожної людини.
Відповідно до частини першої статті 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Згідно з положеннями ст.118 цього Кодексу процесуальні витрати складаються також і з витрат на правову допомогу.
Відповідно до правил, передбачених ч.2 ст.120 КПК України, витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно зі статтями 26, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, ордеру. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до вимог діючого законодавства єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар. Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, має бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром. Діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинен бути наданий договір про надання правової допомоги.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, під час досудового розслідування даного кримінального провадження та його судового розгляду (до 19.05.2023 р.) інтереси цивільного позивача ОСОБА_5 представляла адвокат ОСОБА_6 на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги № 43/2019 від 15.10.2019 року, укладеного ОСОБА_5 з адвокатським бюро «ІНФОРМАЦІЯ_3» в особі керуючого бюро ОСОБА_6
15.10.2029 р. адвокатом ОСОБА_6 та ОСОБА_5 як клієнтом складено акт №1/2019 прийому виконаних робіт та наданих послуг за вказаним договором, а саме щодо представництва в суді, зокрема, підготовки процесуальних документів. За вказані послуги ОСОБА_5 сплачено 7 000 грн.; 19.05.2023 р. цими же сторонами складено акт №2/2019 прийому виконаних робіт та наданих послуг за вказаним договором, а саме щодо представництва в суді, зокрема, підготовки процесуальних документів, за що ОСОБА_5 сплатила адвокату 10 742, 60 грн.
Крім того, 19.05.2023 р. вказаною адвокатом складено звіт (акт) про надані послуги у зв'язку із розглядом даного провадження. В цьому звіті зазначено, що ОСОБА_5 надано правову допомогу протягом 12 год. 40 хв., за яку ця клієнт здійснила оплати в загальному розмірі 17 742, 60 грн., а саме:
-08.01.2019 р. - консультації клієнта, визначення правової позиції; витрачений час на ці послуги - 1 год.; вартість - 1 500 грн.;
-27.03.2019 р. - участь під час проведення допиту свідка; витрачений час - 40 хв.; вартість - 1 200 грн.;
-01.10.2019 р. - 06.12.2019 р. - підготовка та надіслання до суду позовної заяви (збір за оформлення документів, участь у судових засіданнях, загальний витрачений час у вказаний період - 07 год. 50 хв.; загальна вартість наданих послуг, враховуючи вказаний час, складає 9 375, 00 грн.
-22.10.2019 р. - 22.10.2020 р. - участь у судових засіданнях, враховуючи час, витрачений адвокатом ОСОБА_6 на проїзд з м.Івано-Франківська до м.Коломиї (1 год.) та у зворотному напрямку (1 год.)., загальний витрачений час у вказаний період - 03 год. 50 хв.; загальна вартість наданих послуг, враховуючи вказаний час, складає 5 667, 60 грн.
Однак, при визначенні розміру судових витрат, понесених за надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_6 , які підлягають присудженню з обвинуваченого на користь ОСОБА_5 , суд також зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно з правилами, передбаченими ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частинами 3-6 ст.137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
6. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи, вказані положення, суд дійшов висновку, що цивільним позивачем ОСОБА_5 не обгрунтовано в достатньому обсязі необхідність здійснення саме заявленого розміру витрат за надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_6 . Зокрема, в поданому акті (звіті) не конкретизовано детально які саме послуги надавалися адвокатом ОСОБА_6 в період з 01.10.2019 р. по 17.05.2023 р., не доведено на якій правовій підставі ця адвокат враховує час, витрачений нею на проїзд з м.Івано-Франківська до м.Коломиї (1 год.) та у зворотному напрямку (1 год.)., а також час, витрачений на очікування судових засідань (при цьому не вказано про причин таких очікувань), як час, витрачений на надання адвокатом саме правової допомоги, і на якій підставі цей час повинен оплачуватися по тарифу, встановленому за надання саме юридичних послуг.
Крім того, адвокатом у вказаному звіті (акті) про надані послуги від 19.05.2023 р. вказано про її участь в судових засіданнях в періоди з 01.10.2019 р по 06.12.2019 р., та з 22.10.2019 р. по 22.10.2020 р. Отже, адвокат двічі враховує один і той же період, а саме з 22.10.19 р. по 06.12.2019 р., що не відповідає вимогам закону щодо правил оплати за надання правової допомоги та розподілу цих судових витрат.
Тому, враховуючи зазначені положення статей 137 та 141 ЦПК України, суд дійшов висновку, що розмір судових витрат, понесених цивільним позивачем ОСОБА_5 за надання їй правової допомоги адвокатом ОСОБА_6 , слід визначити як 10 000 грн.
Отже, заява ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 118-120, 128, 372 КПК України, статтями 137, 141 ЦПК України, суд
заяву задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_2 (десять тисяч) гривень судових витрат, понесених за надання правової допомоги.
В іншій частині заяви про стягнення вказаних судових витрат відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 14.06.2024 року о 15: 55 год.
Головуючий суддя : ОСОБА_1