Справа № 344/10458/24
Провадження № 1-кс/344/4413/24
14 червня 2024 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, що внесено до ЄРДР №12024091010001056 від 20.04.2024,-
03.06.2024 адвокатом ОСОБА_4 , в інтересах заявника ОСОБА_3 , через систему «Електронний суд» подано клопотання про скасування арешту майна, у якому просить: скасувати арешт на майно, а саме: макбук сірого кольору, model: «A1708» serial CO 2VR6T6 MV 27, мобільний телефон марки «Redmi», чорного кольору, моделі «22011175У», ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , у чохлі чорного кольору, накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_5 від 22.04.2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за номером 12024091010001056 від 20.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, справа №344/7685/24; зобов'язати орган досудового розслідування повернути ОСОБА_3 арештоване майно.
В обґрунтування клопотання зазначено, що вказане майно було вилучено у її підзахисного ОСОБА_3 , однак, з матеріалів кримінального провадження не вбачається, що відносно такого було накладено арешт, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного чи інших осіб, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Окрім цього, матеріли кримінального провадження не місять доказів того, що існує потреба у застосуванні арешті такого майна.
Вважає, що майно, на яке накладено арешт, не є у кримінальній справі доказом, то таке майно не може бути вилучено та утримуватися органом досудового розслідування. Вилучене майно не містить на собі слідів злочину, не було предметом злочину та не може підтвердити чи спростувати якісь обставини по кримінальному провадженню за ч.1 ст. 263 КПК України.
Представник заявника - адвокат ОСОБА_4 просила клопотання задоволити, скасувати зазначений арешт, зокрема з тих підстав, що вказане майно не може бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КПК України.
Прокурор ОСОБА_6 у задоволенні клопотання просив відмовити, так як таке є передчасним. Вилучені речі ( телефон та макбук) у ОСОБА_3 є речовими доказами. Разом з тим, такі відправлені для забезпечення проведення експертного дослідження за призначеними експертизами.
Вислухавши думку учасників розгляду клопотання, перевіривши матеріали клопотання, оглянувши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку:
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22.04.2024 у справі №344/7685/24, накладено арешт із забороною відчуження, користування, розпорядження з метою збереження речових доказів на майно, вилучене 20.04.2024 року у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час проведення місця події, «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_3 , білого кольору, 2010 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , макбук сірого кольору, model: « А1708 » serial - CO 2VR6T6 MV 27, мобільний телефон марки «Redmi», чорного кольору, моделі «22011175У», ІМЕІ - НОМЕР_1 , ІМЕІ - НОМЕР_2 , у чохлі чорного кольору, - до його скасування у встановленому КПК України порядку.
Вказану ухвалу слідчого судді залишено без змін ухвалою суду апеляційної інстанції - 16.05.2024.
Також встановлено, що слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження №12024091010001056 від 20.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України за підозрою ОСОБА_3 .
31.05.2024 слідчою у вказаному кримінальному провадженні, постановою призначено експертизи, предметом дослідження, яких є вилучений вище телефон та макбук. Такі скеровано до виконання експерту.
Згідно ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Статтею 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як передбачено ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Покликаючись фактично на те, що арешт майна накладено необґрунтовано, заявник звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
Прокурор заперечив щодо задоволення клопотання, оскільки проводиться досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, а вилучені речі визнано речовими доказами, на даний час щодо таких проводиться експертне дослідження.
Представником заявника в поданій до суду заяві та в судовому засіданні не наведено достатньо доказів на підтвердження того, що арешт майна було необґрунтовано, оскільки всі його доводи щодо невідповідності вилучених в ході обшуку речей критерію речового доказу містять характер виключно припущень.
Наявні в матеріалах кримінального провадження документи, зокрема, проведення щодо таких експертного дослідження ( на момент розгляду клопотання про скасування арешту майна), свідчать про те, що на даному етапі кримінального провадження скасування арешту майна є передчасним і може зашкодити досудовому розслідуванню.
Відтак, станом на час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено даних, які б не виправдовували на даний час втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи.
За висновком слідчого судді, скасування арешту майна, станом на даний час може зашкодити ходу досудового розслідування у кримінальному провадженні та не сприятиме його дієвості та досягненню мети кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що в рамках кримінального провадження арешт речового доказу здійснено саме, з метою забезпечення його збереження у незмінному стані, усунення ризиків зміни речового доказу, знищення чи спотворення відповідних якостей речового доказу, що використовуються під час доказування фактичних обставин, що становлять предмет кримінального провадження.
У рішеннях Європейського суду з прав людини суд неодноразово доходив до висновку, що зберігання майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства (рішення у справах Смірнов (Smirnov), п. 57, та «East West Alliance Limited», п. 188). При цьому, має існувати розумне пропорційне співвідношення між використаними засобами та метою, яку прагнуть досягти будь-якими заходами, що застосовуються державою, у тому числі тими, що призначені для здійснення контролю за користуванням майном особи. Ця вимога виражена у визначенні «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи (рішення у справі «Едвардс проти Мальти» (Edwards v. Malta), № 17647/04, п. 69, від 24 жовтня 2006 року, з подальшими посиланнями, та вищезгадане рішення у справі Смірнов (Smirnov).
За таких обставин слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання заявника.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174, 309 КПК України, -
У клопотанні ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, що внесено до ЄРДР №12024091010001056 від 20.04.2024, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та оголошено 17.06.2024 о 09-05 год.
Слідчий суддя
Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1