Ухвала від 17.06.2024 по справі 341/1242/24

Єдиний унікальний номер 341/1242/24

Номер провадження 2-о/341/127/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року м. Галич

Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Островська Н. І., розглянувши заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересована особак: орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Дубівецької сільської ради (місцезнаходження: с. Дубівці, вул. Незлежності, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,

ВСТАНОВИВ:

11.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, встановити опіку над нею та призначити опікуном недієздатної ОСОБА_2 , його - ОСОБА_1 .

Дана заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана без додержання положень статей 175, 177, 297 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1, пункту 5 частини 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Положеннями частин 3, 4 статті 294 ЦПК України визначено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

У відповідності до вимог статті 177 ЦПК України заявник зобов'язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Проте, у матеріалах справи відсутнє подання органу опіку та піклування про доцільність призначення заявника опікуном чи піклувальником, що унеможливлює вирішення судом вказаного питання, так як саме орган опіки та піклування досліджує обставини щодо можливості особи виконувати обов'язки піклувальника чи опікуна.

Відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування, а отже не вирішене питання про залучення до участі у справі як заінтересованої особи, права якої порушуються, ОСОБА_2 .

Згідно зі ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Окрім того, згідно зі ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (частина друга статті 3 СК України).

Статтею 9 СК України встановлено коло осіб, сімейні особи між якими регулюються СК України, зокрема це подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім'ї та родичі.

Відповідно до частини четвертої статті 2 СК України Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між тіткою, дядьком та племінниками, а також між іншими родичами за походженням.

Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну "член сім'ї" членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнолітні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Натомість, матеріали справи не містять доказів, що заявник є близьким родичем або членом сім'ї особи, щодо якої ставиться питання про визнання її недієздатною та встановлення опіки.

Згідно ч. 3ст. 297 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Предметом доказування в даній категорії справ є: наявність хронічного, стійкого психічного розладу; факти, що підтверджують, що громадянин не може розуміти значення своїх дій та керувати ними; причинний зв'язок між психічним розладом і тим, що громадянин не здатний усвідомлювати значення своїх дій керувати ними; досягнення встановленого законом віку громадянином, відносно якого ставиться питання про визначення його недієздатним; інші обставини; висновок судово-психіатричної експертизи; довідки з медичної установи; довідки про постановку на облік у психіатричній установі; виписки з історії хвороби.

Усі доводи і докази щодо предмету доказування мають бути чітко і детально викладені заявником у поданій заяві.

Проте, в порушення зазначених вимог процесуального закону, заявник в обґрунтування заявлених вимог не зазначив та не надав суду докази, що свідчать про наявність у ОСОБА_2 психічних захворювань, відсутня довідка про постановку на облік у психіатричній установі та виписки з історії хвороби у психіатричній установі. Також не надано доказів того, що ОСОБА_2 перебувала на лікуванні в психіатричних стаціонарах, кількість госпіталізацій, взяття на облік психоневрологічним закладом охорони здоров'я, проведено кількість ліжко-днів госпіталізації, супутні розлади психіки та поведінки, супутні захворювання, з приводу лікування, примусового лікування, або які були інші мети направлення на лікування, виписаний додому чи в інший психіатричний заклад або у заклади спеціального лікування, результати лікування, заключний діагноз.

Відсутні докази ведення спільного господарства та спільного побуту між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Не містить заява, в порушення вимог ст. 175 ЦПК України, і адреси електронної пошти та відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.

Правова позиція Верховного Суду України, абзац 1 пункт 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справу суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2 зводиться до того, що позовна заява повинна відповідати вимогам ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Оскільки справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, то відповідно до вимог частин 1, 2, 3 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 293, 297 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 39, 60 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Дубівецької сільської ради про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна- залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків тривалістю десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду у вищезазначений строк заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА

Попередній документ
119753885
Наступний документ
119753887
Інформація про рішення:
№ рішення: 119753886
№ справи: 341/1242/24
Дата рішення: 17.06.2024
Дата публікації: 18.06.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Галицький районний суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, з них:; про визнання фізичної особи недієздатною
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Залишено без руху (17.06.2024)
Дата надходження: 11.06.2024
Предмет позову: Про визнання фізичної особи недієздатною,встановлення опіки та призначення опікуна