Справа № 201/4609/22
Провадження 2/201/642/2023
29 грудня 2023 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого - судді Покопцевої Д.О.,
при секретарі - Ковтун К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання права власності на неотриману пенсію в порядку спадкування за законом та стягнення грошових коштів, третя особа: Державний нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори Надтока Зінаїда Василівна, -
Позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Шахтарську Донецької області помер її батько ОСОБА_2 , який через збройну агресію російської федерації проти України був внутрішньо-переміщеною особою, зареєстрованою в с.Тернівка Дніпропетровської області, де й отримував пенсію.
Як вказує позивач, її батько, спадкодавець ОСОБА_2 , незадовго до смерті поїхав на окуповану територію провідати свій будинок, але стан здоров'я його погіршився і він помер. Вона поховала батька, на день його смерті проживала із ним разом, але подати докази цього не може, адже місто Шахтарськ окуповане, і органи державної влади України там не працюють.
Посилаючись на те, що спадкодавець не отримував належні йому пенсійні виплати, з врахуванням уточнення в частині суми, просить визнати за собою право власності як за спадкоємцем 1 черги за законом на недоотриману пенсію в розмірі 68 264грн 36коп, та стягнути цю суму з відповідача.
Представник відповідача позов не визнала, подала відзив, згідно якого за ч. 1, 2, 3 ст.52 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі-Закон №1058) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій ст.36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести
місяців сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст частини третьої статті 52 Закону №1058 узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України “Про пенсійне забезпечення”, де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно ст.46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.
Згідно абз.2 п.1.5, п.1.7, 1.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається особою до органу, що призначає пенсію, в якому померлий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії. Днем звернення за виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Відповідно до п. 2.26 вищезазначеного Порядку для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.
ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , був внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 22.08.2016 №1250001780, доданої до позовної заяви, перебував на обліку Головного управління та отримував пенсію за віком.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , доданого до позовної заяви, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно витягу з програми ППВП ПФУ (Розшифровка виплати) за період з січня 2014 по липень 2020 пенсійні виплати ОСОБА_2 були нараховані та виплачені в повному обсязі.
Відповідно до довідки відділу опрацювання пенсійної документації №5 управління питань виплати пенсій Головного управління від 03.08.2022 №59919/01-16 залишок недоотриманої пенсії ОСОБА_2 відсутній.
Виплата пенсії проводилася щомісячно 19 числа на поточний рахунок, відкритий в ПАТ “Ощадбанк”.
Головне управління не володіє інформацією про рух коштів на рахунках пенсіонерів, відкритих в банківських установах. Інформація про повернення коштів з банківського рахунку ОСОБА_2 відкритого в ПАТ “Ощадбанк” до Головного управління не надходила.
З огляду на викладене просить відмовити у задоволенні позову.
Третя особа - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк» просить відмовити у задоволенні позову, позаяк зі сторони банку відсутні перешкоди в реалізації позивачем її прав. Спір виник у даній справі через те, що неможливо встановити коло спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , тому нотаріус і надала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Третя особа - державний нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори Надтока З.В. - пояснень не подала, надала копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 .
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти на відповідні їм правовідносини.
Позивачка, згідно поданих копій свідоцтв про народження та укладення шлюбу, є рідною дочкою ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11-13).
Спадкодавець був зареєстрований як внутрішньо-переміщена особа на підконтрольній Україні території (а.с.14).
Згідно копії спадкової справи, заведеної після його смерті, 23.12.2020р. позивачка як дочка і спадкоємець 1 черги за законом звернулася із нотаріально посвідченої заявою при прийняття спадщини після смерті батька (а.с.52зв), а дружина спадкодавця, ОСОБА_3 , 16.07.2021р. подала нотаріально завірену заяву, що спадщину після смерті чоловіка вона не приймала, на неї не претендує, питання надання їй додаткового строку на прийняття спадщини не ініціюватиме, не заперечує проти видачі свідоцтва про право на спадщину іншим спадкоємцям (а.с.56зв).
Постановою від 28.07.2021р. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, позаяк документально не підтверджено місце проживання спадкодавця на день смерті, а відмова від судового захисту прав, як-то зазначила дружина спадкодавця в своїй заяві, є недійсною в силу закону (а.с.15-16).
Згідно поданої АТ «Ощадбанк» інформації (а.с.100-152), залишок грошових коштів на пенсійному рахунку спадкодавця становить 68 264грн36коп, відтак спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання пенсії самостійно до моменту смерті.
Також із поданої інформації вбачається, що пенсія нараховувалася спадкодавцю і після його смерті, адже факт смерті ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території встановлений рішенням від 07.12.2020р. Тернівським міським судом Дніпропетровської області (https://reestr.court.gov.ua/Review/93338994), тобто пізніше у часі, ніж відбулась смерть 07.07.2020р., і нараховані за цей період суми пенсії в розмірі 56 377грн 68коп повернуті банком безготівковим перерахуванням коштів на рахунок #618627502205#повернення коштів зг. листа ПФУ № 0400-010505-8/117853 від 09.12.2020р. ОСОБА_4 , SC-6169100 (а.с.128). Викладене свідчить про те, що відповідач мав змогу розпорядитися і розпоряджався грошовими коштами, які перебували на пенсійному рахунку спадкодавця.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Виходячи зі змісту статті 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що: цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Згідно із частинами першою та другою статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 1227 ЦК України узгоджуються з положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Позивач є єдиним спадкоємцем 1 черги за законом, позаяк, згідно матеріалів спадкової справи, інший спадкоємець 1 черги за законом - дружина спадкодавця - із заявою про прийняття спадщини не зверталася.
Щодо стягнення грошових коштів у розмірі 68 264грн 36коп (неотриманої пенсії).
Положення частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Встановлено, що спадкодавець помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже, позивач як єдиний спадкоємець 1 черги за законом успадкувала належні спадкоємцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України у тому розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті, і ці грошові кошти знаходяться на пенсійному рахунку спадкодавця, що підтверджується інформацією банку.
Положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Суд зазначає, що положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Відповідно до ст.1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Тлумачення ст. 1218, 1227ЦК України свідчить про те, що законодавство допускає спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії.
Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 28, 29, 40, 47, 51,52,55,56,57,58,59,60,61,62,63 цієї Конституції.
На час виникнення спірних правовідносин (липень 2020р.) ні воєнний, ні надзвичайний стан в Україні в цілому, як і на окремих територіях Донецької та Луганської областей, запроваджено не було.
Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).
Визначення поняття внутрішньо переміщеної особи наведено у абзаці першому частини першої статті 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»(у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Як зазначено в статті 2 цього Закону, Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 243/3505/16-ц (провадження № 14-271цс18), постанові Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 243/5697/16-ц (провадження № 61-34175св18) та у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 227/2802/16-ц (провадження № 61-6270св18) зазначено про те, що, підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України.
Тому позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки позивачка успадкувала належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України, у тому розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті.
Розмір пенсії за вказаний період відповідачем не оспорюється.
З урахуванням вище викладеного та відповідно до положень ч. 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,ст.1227 ЦК України позивач має право на отримання спірних сум у порядку спадкування за законом з одночасним визнанням за позивачем права власності на ці суми як спадщину за законом після смерті спадкодавця.
Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
Тому позивачка відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання пенсії у порядку спадкування за законом.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання права власності та стягнення на його користь недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця.
Подібні правові висновки зроблені у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) надано правовий висновок, у якому зазначено, що припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
Тому позов слід задовольнити.
Судові витрати розподілити згідно положень ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 21, 41, 55, 58, 124, 129, 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 15, 16, З, 5, 15, 16, 321, 328, 392, 1217, 1218, 1220, 1223, 1226, 1258, 1259, 1261-1265, 1269, 1270, 1282 ЦК України, ст. 46, 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 46 Закону України «Про нотаріат», ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання права власності на неотриману пенсію в порядку спадкування за законом та стягнення грошових коштів, третя особа: Державний нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори Надтока Зінаїда Василівна - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , на нараховану та неодержану ним пенсію в сумі 68 264 (шістдесят вісім тисяч двісті шістдесят чотири) гривні 36 копійок.
Стягнути з головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом нараховану, але не виплачену пенсію її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , в сумі 68 264 (шістдесят вісім тисяч двісті шістдесят чотири) гривні 36 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду впродовж 30 днів.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, б. 26.
Третя особа: Державний нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори Надтока Зінаїда Василівна, юридична адреса: 51500, Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Курська, буд. 12.
Суддя: Д.О. Покопцева