14.05.2024
Справа № 497/658/24
Провадження № 2-о/497/58/24
14.05.2024 року Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кравцової А.В.,
секретар судового засідання Ільєва Д.Д.,
за участю: представника заявника - адвоката Крюкової М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград цивільну справу за заявою адвоката Крюкової Марини Володимирівни - представника і в інтересах заявниці ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Болградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Одеса),
15.03.2024 року представник заявника звернулася до суду з вищевказаною заявою, якою просить встановити та визнати факт того, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є єдиним законним представником (опікуном) свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .посилаючись на те, що заявниця ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м.Болград Одеської області. На час народження дитини заявниця у шлюбі не перебувала та відповідно до ст.135 СК України запис про батька дитини « ОСОБА_3 » зроблено за її вказівкою, тобто такої фізичної особи не існує. З часу народження сина ОСОБА_1 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та будучи єдиним опікуном неповнолітнього сина самостійно утримувала дитину, створювала для неї належні умови проживання, морального та фізичного розвитку та відпочинку. Заявниця ОСОБА_1 не позбавлена батьківських прав відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та її син не є дитиною-сиротою. Однак після повномасштабного вторгнення окупаційних військ на територію України та стало небезпечним життя на її території та встановлення факту того, що ОСОБА_1 є єдиним законним представником (опікуном) свого неповнолітнього сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має важливе значення для здійснення виїзду разом до іншої країни. Зважаючи на наведене заявниця просить суд рішенням встановити факт того, що вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є єдиним законним представником свого неповнолітнього сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Представник заявниці - адвокат Крюкова М.В. - підтримала вимоги заяви, просила їх задовольнити, зазначивши, що заявниця ОСОБА_1 уклала шлюб з громадянином Ізраїлю, який піклується про неї та її сина, матеріально забезпечує родину.Заявниця намагалась разом з сином поїхати до свого чоловіка і Ізраїль, але МВС Ізраїлю не надає дозволу на в'їзд сина на її територію на постійне мсіце проживання без згоди батька. При оформлення свідоцтва про народження дитини , заявниця - мати дитини дала своє прізвище, а ім'я та по-батькові, фактично, уявні. Тобто , батька із свідоцтва про народження дитини фізично не існує. Встановлення факту, що заявниці ОСОБА_1 є единим законним представником (опікуном) свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має важливе значення для заявниці , скільки дозволить їй разом з сином здійснити в'їзд до держави Ізраїлю на постійне місце проживання.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засідання підтвердили, що заявниця ОСОБА_1 є єдиним законним представником (опікуном) свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , також підтвердили, що станом на моментнародження дитини заявниця у шлюбі не перебувалані, батька в дитини, я5кий зазначений у свідоцтві про народження, - фізично не існує.
У судове засідання заявниця не прибула, надала заяву про розгляд справи без її участі.
Представник заінтересованої особи у судове засідання також не прибув, надав заяву про відсутність заперечень проти розгляду справи по суті та розгляд справи у відсутності представника заінтересованої особи.
Суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду на підставі наданих матеріалів за відсутності осіб, які не з'явилися.
Вислухавши представника заявниці, свідків, вивчивши у судовому засіданні доводи заяви, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.ю виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» неповнолітні громадяни України виїжджають з України за наявності паспорта громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорта, службового паспорта, проїзного документа дитини, який видається дітям у віці до 18 років, або якщо вони вписані в закордонний паспорт одного з батьків, та у його супроводі.
Відповідно до п.4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.95 № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 № 724) виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється:
1)за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску;
2)без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків:
- якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску;
- якщо у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з яким перетинає державний кордон громадянин, який не досяг 16-річного віку, або проїзному документі дитини є запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на постійний консульський облік у дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном; - в разі пред'явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій: - свідоцтва про смерть другого з батьків; - рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків; - рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім; - рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним; - рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків; - довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері).
Так, нотаріально посвідченої згоди другого з батьків отримати неможливо, оскільки батька у акті про народження не зазначено. Усі інші пункти неможливо виконати з тієї ж підстави.
Суд дійшов висновку, що вимоги заяви підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав:
- відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 09.03.2017 року Болградським районним відділом державної РАЦС ГГТУЮ в Одеській області, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , в графі «Батько» записаний " ОСОБА_3 ", а/запис №79;
- відповідно до ліцензії про шлюб № НОМЕР_2 , засвідченого 07.12.2023 року в м.Прово штат Юта, 07.12.2023 року в місті Солт-Лейк-Сіті в окрузі Солт-Лейк ОСОБА_6 та ОСОБА_7 взяли шлюб згідно із законами штату Юта;
- відповідно до копії актового запису про народження №79 від 13.05.2008 року, складену Болградським відділом ДРАЦС у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) в графі «Відомості про батька» вказані зі слів заявника - згідно ст.135 СК України.
Відповідно до ст.293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає у порядку окремого провадження справи про становлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Крім того, відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
На даний час термін «одинока матір» на законодавчому рівні не визначено, проте відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 р. № 9 одинокою матір'ю вважають жінку, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги заявниці є обгрунтованими і підлягають задоволенню, оскільки заявниця є єдиним законним представником свого сина, оскільки без встановлення зазначеного факту, що має юридичне значення, - в заявниці виникають труднощі у реалізації як власних прав, так і прав її дитини.
Керуючись ст. ст. 81, 89, 315, 319 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити заяву адвоката Крюкової Марини Володимирівни - представника і в інтересах заявниці ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Болградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Одеса).
Встановити та визнати факт того, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (уродженка с.Кам'янка Ізмаїльського району Одеської області, РНОКПП НОМЕР_3 ), - є єдиним законним представником (опікуном) свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ), який народився в місті Болград Одеської області.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області з дотримання вимог ст.356 ЦПК України, - протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин. Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст судового рішення виготовлено 24.05.2024 року.
Суддя А.В. Кравцова