Справа №705/3504/24
3/705/1840/24 ПОСТАНОВА
11.06.2024 м.Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко Олена Іванівна, розглянувши матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , водія-помічника гранатометника, старшого солдата, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
Згідно з протоколом про військове адміністративне правопорушення серії КИЧк/У № 482 від 10.06.2024 військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_2 старший солдат ОСОБА_1 відповідно до Бойового розпорядження РВІА ОСУВ «Хортиця» від 22.02.2024 № 57 вибув у відрядження для виконання обов'язків військової служби за призначенням у військову частину НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 , зона бойових дій).
10.06.2024 старший солдат ОСОБА_1 вибув у відрядження із тимчасового пункту дислокації військової частини НОМЕР_3 до постійного пункту дислокації військової частини НОМЕР_2 із стрілецькою зброєю АКС-74 № НОМЕР_4 та боєприпасами до неї в кількості 120 шт. набоїв 5,45 мм.
10.06.2024 близько 19 год. 00 хв. на АДРЕСА_3 , на автостанції «Умань» по дорозі слідування та виконання обов'язків військової служби за призначенням старший солдат ОСОБА_1 знаходився з явними ознаками алкогольного сп'яніння, що виражалось у запаху алкоголю із ротової порожнини та поведінці, що не відповідає обстановці.
У зв'язку з вищевикладеним ОСОБА_1 було запропоновано пройти добровільно огляд на стан алкогольного сп'яніння у групі ВСП ІНФОРМАЦІЯ_1 з використанням спеціального технічного засобу «Алконт-М 00243-15», але старший солдат ОСОБА_1 відмовився. Тому старшому солдату ОСОБА_1 було запропоновано пройти добровільно огляд на стан алкогольного сп'яніння у КНП «Уманська центральна міська лікарня» Уманської міської ради, де в подальшому під супроводом офіцера режимної служби ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 доставлено до медичного закладу.
Під час проходження медичного огляду о 19 год. 50 хв. 10.06.2024 на стан алкогольного сп'яніння у КНП «Уманська центральна міська лікарня» Уманської міської ради, встановлено, що старший солдат ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння (протокол № 365 від 10.06.20241 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння, встановлено висновок огляду «від обстеження на стан алкогольного сп'яніння відмовився»).
Викладене свідчить про відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння військовослужбовця військової служби за мобілізацією старшого солдата ОСОБА_1 під час виконання обов'язків військової служби в умовах особливого періоду (воєнного стану).
У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що в стані алкогольного сп'яніння він не перебував, медичний огляд пройшов у лікарні. Дихати у прилад не відмовлявся та просив надати йому сертифікат відповідності на прилад і свідоцтво про повірку, в чому йому було відмовлено та надано фотокопію, яка не відповідає дійсності. Під час проведення огляду уповноважена особа застосовує спеціальні технічні засоби відео фіксації, а в разі їх відсутності огляд проводиться у присутності двох свідків. Працівники військової служби правопорядку свідками не являються. Висновок про стан сп'яніння у матеріалах справи відсутній. Складений протокол № 565 в медичному закладі, в якому вказано, що він відмовився від проходження огляду. Це не відповідає дійсності. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених складати протоколи. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За таких обставин його вину у скоєнні інкримінованого правопорушення слід вважати не доведеною. Протокол КИЧк/У № 482 про адміністративне правопорушення і протокол № 565 медичного огляду складено з порушенням законодавства України. Просив суд закрити справу у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Лікар КНП «Уманська центральна міська лікарня» Уманської міської ради ОСОБА_3 у судовому засіданні показала, що 10.06.2024 близько 19 год. 30 хв. привезли на огляд військовослужбовця ОСОБА_1 Об'єктивно були всі ознаки того, що військовослужбовець ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. На вимогу ОСОБА_1 були надані усі документи. Він повідомив, що окулярів не має. Декілька разів ОСОБА_1 перепитували щодо проходження огляду, на що він відмовився. Під час відмови ОСОБА_1 пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння у мед закладі були два офіцери, які доставили ОСОБА_1 , лікар та медична сестра.
Офіцер групи ВСП ЧЗВВСП ОСОБА_4 у судовому засіданні показав, що 10.06.2024 надійшов дзвінок про те, що на автовокзалі знаходиться військовослужбовець зі зброєю у стані алкогольного сп'яніння. При виїзді було встановлено, що даним військовослужбовцем є ОСОБА_1 , який мав явні ознаки алкогольного сп'яніння, при собі у нього були автомат, набої та штик ніж. У подальшому був доставлений у приміщення групи ВСП. На місці ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. У медичному закладі, куди був доставлений для проходження огляду на стан сп'яніння, ОСОБА_1 вимагав сертифікат та свідоцтво на прилад, копії яких були йому надані на аркуші з двох сторін - на одній стороні сертифікат, а на іншій - свідоцтво. Йому роз'яснили, що оригінали цих документів знаходяться у головного лікаря. При цьому вказував, що погано бачить текст, однак прочитав уголос, що термін дії приладу ще не закінчився. Пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, про що було складено протокол. Під час відмови ОСОБА_1 пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння у медзакладі був він, ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та медичні працівники.
Водій-стрілець групи ВСП ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що 10.06.2024 близько 19 год. 00 хв. був здійснений виїзд на автовокзал за викликом поліції. ОСОБА_1 був озброєний та мав явні ознаки алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння у приміщенні ВСП відмовився, у подальшому був доставлений у лікарню. Вимагав у лікаря документи на прилад, які йому були надані, однак він відмовлявся з ними знайомитися. Від огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився.
Начальник групи ВСП Черкаського зонального відділу ОСОБА_7 у судовому засіданні показав, що складення протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи щодо ОСОБА_1 було проведено в межах вимог законодавства. Було проведено фіксування відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, при цьому були присутні військовослужбовці, що не заборонено.
Дослідивши матеріали справи, пояснення ОСОБА_1 , свідків, лікаря медзакладу, особи, якою складено протокол про адміністративне правопорушення, суддя дійшов такого висновку.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілей ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Тобто, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Відповідно до частини 3 статті 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Зважаючи на приписи ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настав з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконання стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію ( крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.
Особливий період розпочався з моменту набрання чинності Указом Президента України від 17.03.2014 № 303 та продовжується до оголошення (набрання чинності) окремого рішення Президента України про демобілізацію.
Скасування особливого періоду буде здійснено окремим Указом Президента України «Про демобілізацію».
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
З огляду на викладене, за наведених вище обставин суддею встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, підтверджується протоколом КИЧк/У № 492 від 10.06.2024 про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, протоколом № 365 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння, показами свідків і лікаря медичного закладу та іншими матеріалами справи.
Доводи ОСОБА_1 про проведення неналежної процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, зокрема щодо не фіксації його технічними засобами, що мають функцію відеозапису, чи за відсутності свідків, оскільки вони є працівниками ВСП, є хибними. Законодавство про адміністративні правопорушення (ст. 266-1 КУпАП), а також Порядок направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду не передбачає обов'язкової фіксації спеціальним технічним засобом відеозапису такого огляду чи присутність двох свідків, у разі проведення огляду в закладі охорони здоров'я лікарем.
Відтак посилання старшого солдата ОСОБА_1 на наявність підстав для визнання проведеного огляду недійсним не є підтвердженими.
Також суддя не бере до уваги твердження ОСОБА_1 про те, що він пройшов огляд на стан сп'яніння, як зазначено в його письмовому запереченні на протокол КИЧк/У № 482, оскільки вказане не підтверджено жодними доказами та в судовому засіданні встановлено факт відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння.
При цьому доводи ОСОБА_1 , що він не відмовлявся від проходження огляду, а лише вимагав для такого огляду відповідні документи на прилад, які йому не були надані, суддя також відхиляє, оскільки у судовому засіданні це було спростовано. Як лікар ОСОБА_3 , так і свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили, що йому були надані для ознайомлення сертифікат та свідоцтво на прилад, з допомогою якого йому було запропоновано пройти огляд.
Також суддя вважає неспроможними посилання ОСОБА_1 на те, що свідками не можуть бути в даному випадку військовослужбовці ВСП, оскільки будь-яким нормативним актом не передбачено заборони залучати таких осіб в якості свідків при складанні протоколу про адміністративне військове правопорушення. Крім того, доказів про їх упередженість ОСОБА_1 не надано.
Твердження ОСОБА_1 про інші порушення, зокрема, що його відмову від проходження огляну на стан сп'яніння в медичному закладі було оформлено протоколом, а не висновком, не впливають на висновок судді про доведеність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, оскільки обставини, викладені у протоколі про військове адміністративне правопорушення, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, і вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, є доведеною дослідженням усіх доказів та матеріалів справи в сукупності.
Таким чином, оцінюючи докази в їх сукупності, вважаю, що ОСОБА_1 винний у тому, що відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння під час виконання обов'язків військової служби в умовах особливого періоду (воєнного стану), тобто скоїв правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Призначаючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд обирає стягнення в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
При накладенні стягнення суддя, керуючись ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.
З урахуванням обставин справи та особи правопорушника, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, його необхідно звільнити від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 24, 27, 33, 283 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Роз'яснити, що штраф має бути сплачено не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції через Уманський міськрайонний суд Черкаської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили.
Суддя О.І. Єщенко