Справа № 229/4169/24
Провадження № 2-о/229/81/2024
17 червня 2024 р. м. Дружківка, Донецької області
Суддя Дружківського міського суду Донецької області Рибкіна Н.М. , перевіривши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Дружківської міської ради про визнання особи недієздатною та призначення опікуном,-
установив:
Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до суду із заявою про визнання своєї тітки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатною та призначення його опікуном над нею, оскільки інші близькі родичі не можуть доглядати за нею через стан здоров'я.
Вивчивши дану заяву, доходжу висновку про її повернення з огляду на таке.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду (ч. 3 ст. 294 ЦПК України).
При прийнятті до свого провадження заяви, поданої в порядку окремого провадження, суддя вирішує питання відповідності її вимогам розділу IV «Окреме провадження» ЦПК України, а також загальним вимогам до заяви.
Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги (ч. 3 ст. 296 ЦПК України).
Відповідно до ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (частина друга статті 3 СК України).
Статтею 9 СК України встановлено коло осіб, сімейні відносини між якими регулюються СК України, зокрема це подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім'ї та родичі.
Звертаючись до суду, заявник ОСОБА_1 , вказував, що особа, яку він просить визнати недієздатною, є його тіткою.
На підтвердження родинних стосунків надає копію свого свідоцтва про народження, в якому зазначена матір'ю ОСОБА_3 , копію свідоцтв про народження, в яких зазначені (мовою оригіналу) “ ОСОБА_4 » та “ ОСОБА_5 ».
Таким чином, суд вважає, що заявник не довів свої родинні зв'язки з ОСОБА_2 , оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження родинних зв'язків між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
А також, заявником не зазначено та не надано доказів, на підтвердження обставин того, що він належить до членів сім'ї ОСОБА_2 в розумінні ст. 296 ЦПК України. Сам факт спільного проживання не є підставою для віднесення до членів сім'ї ОСОБА_2 заявника ОСОБА_1 на підтвердження реальності сімейних відносин.
Згідно з абз. 5 п. 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999р. № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну “член сім'ї” членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім'ї та не визначено критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 31.03.2020р. у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).
Отже, заявником не надано доказів, що він та ОСОБА_2 спільно проживали, були пов'язані спільним побутом та вели спільне господарство, мають взаємні права та обов'язки, та між ними є відносини, які притаманні членам однієї сім'ї.
Підсумовуючи викладене, заява і додані до неї матеріали не містять даних, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_1 є тією особою, яка відповідно до вимог частини третьої статті 296 ЦПК України може звертатись до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатною.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в якості доказу заявником на підтвердження спільного проживання заявника та ОСОБА_2 надано довідку ЖБК “Ромашка”, в якій підписи членів правління ОСОБА_6 та ОСОБА_7 шляхом візуального порівняння виконані однією особою.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.185 ЦПК України, заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Таким чином, заявником не доведено, що він має процесуальну дієздатність для звернення до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатною, а тому подана ним заява підлягає поверненню.
Керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 294, 353 ЦПК України, суддя,-
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Дружківської міської ради про визнання особи недієздатною та призначення опікуном - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.М.Рибкіна