Справа 688/1714/24
№ 2/688/602/24
Рішення
Іменем України
(заочне)
14 червня 2024 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Козачук С.В.,
з участю секретаря судового засідання - Гошовської О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача
10.04.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фінанс» звернулось до суду в системі «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову посилається на те, що 12.03.2019 року між АТ «Юнекс Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Омега Фінанс», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №0.046.3.0319.ФО_К, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в сумі 29998,97 грн терміном користування до 12.03.2022 року шляхом зарахування кредитних коштів на його поточний рахунок, який ОСОБА_1 зобов'язувався повернути зі сплатою комісії, нарахованих процентів за користування кредитом та інших платежів у порядку, в строк та на умовах, передбачених цим договором, а також виконати інші умови укладеного договору. Окрім цього сторони узгодили, що позичальник сплачує проценти за користування кредитом - щомісячно, із розрахунку фіксованої процентної ставки - 8,00% річних; комісію за надання кредиту - одноразово, не пізніше дня отримання надання кредиту, в розмірі 0.0 % від суми кредиту, зазначеної в п.1.1. цього Договору; комісію за обслуговування кредиту - щомісячно, в розмірі - 3,15% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього Договору, яка включається до складу щомісячних ануїтетних платежів. АТ «Юнекс Банк» в повному обсязі виконало свої зобов'язання за вищевказаним договором, а саме надало відповідачу грошові кошти відповідно до умов укладеного договору, однак ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобов'язання по договору, не сплачував щомісячні платежі за кредитом, комісію за обслуговування, проценти за користування кредитом, тим самим допустив порушення умов кредитного договору.
28.03.2021 року на електронному майданчику (електронна торгова система) ТОВ «Смарттендер» відбувся електронний аукціон з продажу лоту №1 до складу якого входили права вимоги за кредитними договорами фізичних осіб, організатором аукціону та власником активів якого було - АТ «Юнекс Банк», переможцем електронного аукціону є - ТОВ «ФК «Омега Фінанс».
31.03.2021 року між АТ «Юнекс Банк» та ТОВ «ФК «Омега Фінанс» укладено договір факторингу № 31/03-2021, згідно якого ТОВ «ФК «Омега Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «Юнекс Банк», у тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №0.046.3.0319.ФО_К від 12.03.2019 року.
Станом на 31.03.2021 року відповідно до Реєстру прав вимоги сума заборгованості відповідача становить 27544,35 грн та складається із заборгованості по тілу кредита - 10738,08 грн, простроченої заборгованості по тілу кредита - 6737,28 грн, заборгованості по процентах - 74,86 грн, заборгованості по прострочених процентах - 1034,91 грн, заборгованості за комісією за обслуговування кредиту - 944,97 грн, заборгованості за простроченою комісією за обслуговування кредиту - 8014,25 грн.
17.05.2021 року ТОВ «ФК Омега Фінанс» направило на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги № 11-21/3513/Ф і надало строк для погашення суми заборгованості. Однак, ні протягом встановленого у повідомленні про відступлення права вимоги терміну, ні станом на день звернення до суду з даною позовною заявою - 10.04.2024 року, відповідачем не вчинено жодних дій щодо погашення вищевказаної заборгованості за кредитним договором.
Оскільки такі дії відповідача порушують права позивача як нового кредитора, що стало підставою для звернення до суду, просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №0.046.3.0319.ФО_К від 12.03.2019 року в розмірі 27544,35 грн та понесені судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Проте, адвокат Кумко О.Д. в поданій позовній заяві просила розгляд справи провести у відсутності представника позивача, позов підтримала в повному обсязі. У разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечувала проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення суду.
Позиція відповідача
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав, хоча про час, день та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18.04.2024 року відкрито провадження в справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 09 год. 00 хв. 22.05.2024 року, який у зв'язку з неявкою відповідача відкладено до 09 год. 00 хв. 14.06.2024 року,
14.06.2024 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
В зв'язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження
Між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Судом встановлено, що 12.03.2019 року Акціонерне товариство «Юнекс Банк» та ОСОБА_1 на підставі заяви-анкети на видачу кредиту від 12.03.2019 року уклали кредитний договір №0.046.3.0319.ФО_К на умовах, що зазначені в ньому та відповідно до публічної пропозиції «Правила (договорні умови) надання споживчих кредитів АТ «ЮнексБанк», що оприлюднені на Офіційному сайті Банку за електронною адресою www.unexbank.ua.
Згідно умов кредитного договору, банк на умовах строковості, повернення, платності надав позичальнику кредит у сумі 29998,97 грн із терміном користування до 12.03.2022 року (день остаточного повернення кредиту), а позичальник зобов'язався повернути отримані кредитні кошти, сплатити комісії, нараховані проценти за користування кредитом та інші платежі в порядку, в строки та на умовах, передбачених цим договором, а також виконати інші умови цього договору. Цільове призначення (мета) кредиту - споживчі потреби. Термін користування кредитом обчислюється від моменту надання кредиту відповідно до пункту 2.2. цього договору (п.1.1.-1.3.)
Відповідно до п.1.4 за користування кредитом позичальник сплачує:
п.п.1.4.1. проценти за користування кредитом - щомісячно, із розрахунку фіксованої процентної ставки - 8,00% річних.
п.п.1.4 2. комісію за надання кредиту - одноразово, не пізніше дня надання кредиту, в розмірі 0.0% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього договору.
п.п.1.4.3. комісію за обслуговування кредиту - щомісячно, в розмірі 3,15 % від суми кредиту, зазначеної в п 1.1 цього договору, яка включається до складу щомісячних ануїтетних платежів.
Підписавши договір відповідач, акцептував та приєднався до публічної пропозиції на укладення даного договору на умовах та в порядку, передбаченому Правилами, що оприлюднені на офіційному сайті Банку за електронною адресою www.unexbank.ua (п.2.1.)
Пунктом 2.2. кредитного договору визначено, що надання кредиту Банком здійснюється протягом 1 (одного) робочого дня від дати укладення цього Договору, шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1 в Банку, код Банку 322539, з подальшим частковим перерахуванням на поточний рахунок НОМЕР_2 (ПрАТ «СК «Юнівес») в сумі 899.99 грн на сплату страхового платежу за договором добровільного страхування від нещасних випадків згідно п. 2.10 цього Договору та договором страхування, за умови сплати Позичальником комісій (у разі наявності), встановлених п. 1.4.2. цього Договору.
Відповідно до п. 2.3. кредитного договору для погашення кредиту, комісії за обслуговування кредиту та нарахованих процентів Позичальником щомісячно до 10 (включно) числа кожного календарного місяця протягом строку дії Договору, починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання цього Договору, здійснюється внесення коштів в сумі 1885, 97 грн на поточний рахунок, вказаний в п. 2.4 Договору.
Згідно п. 2.4. кредитного договору погашення заборгованості за кредитом, комісії за обслуговування кредиту та процентами, а також інших платежів, передбачених умовами Договору, здійснюється Банком за рахунок Платежу, розмір та порядок внесення якого визначено в п. 2.3 Договору. При цьому Платіж, який був внесений на поточний рахунок № НОМЕР_1 Позичальника, та суми інших платежів (за наявності) зараховуються на відповідні рахунки Банку з обліку заборгованості Позичальника в повному обсязі, на рахунок № НОМЕР_3 в АТ «Юнекс Банк».
Відповідно до п. 2.7. Договору позичальник підтверджує, що до підписання ним цього Договору він був ознайомлений в письмовій формі з інформацією про умови кредитування, орієнтовану реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість Кредиту, відповідно до законодавства України та наступного графіку платежів - Графіку погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів та обчислення загальної вартості кредиту та орієнтованої реальної рiчної процентної ставки.
Додатком № 1 до кредитного договору №0.046.3.0319.ФО_К від 12.03.2019 року є Графік погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів та обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за Кредитним договором. Відповідно до якого кредит надавався строком з 12.03.2019 року по 11.03.2022 року, орієнтовна загальна вартість кредиту становить - 67838,93 грн.
Окрім цього, відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, шляхом підписання 12.03.2019 року паспорта споживчого кредиту.
Отже, АТ «Юнекс Банк» виконало свої зобов'язання за вищевказаним договором, а саме надало відповідачу грошові кошти відповідно до умов укладеного договору, однак ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобов'язання по договору, не сплачував щомісячні платежі за кредитом, комісію за обслуговування та проценти за користування кредитом та інші платежі, тим самим допустив порушення умов кредитного договору.
28.03.2021 року на електронному майданчику (електронна торгова система) ТОВ «Смарттендер» відбувся електронний аукціон з продажу лоту №1 до складу якого входили права вимоги за кредитними договорами фізичних осіб, організатором аукціону та власником активів якого було - АТ «Юнекс Банк». Переможцем електронного аукціону є - ТОВ «ФК «Омега Фінанс», що підтверджується протоколом електронного аукціону № UA-РS-2021-03-19-000106-1 від 28.03.2021 року.
31.03.2021 року між АТ «Юнекс Банк» та ТОВ «ФК «Омега Фінанс» укладено договір факторингу №31/03-2021, згідно якого ТОВ «ФК «Омега Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «Юнекс Банк», у тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №0.046.3.0319.ФО_К від 12.03.2019 року.
Станом на 31.03.2021 року відповідно до Реєстру прав вимоги сума заборгованості відповідача становить 27544,35 грн, та складається із заборгованості по тілу кредита - 10738,08 грн, простроченої заборгованості по тілу кредита - 6737,28 грн, заборгованості по процентах - 74,86 грн, заборгованості по прострочених процентах - 1034,91 грн, заборгованості за комісією за обслуговування кредиту - 944,97 грн, заборгованості за простроченою комісією за обслуговування кредиту - 8014,25 грн.
17.05.2021 року ТОВ «ФК «Омега Фінанс» направило на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги №04-21/492/Ф і надало строк для погашення суми заборгованості за кредитним договором №0.046.3.0319.ФО_К від 12.03.2019 року.
Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0500388770530, яким було направлено відправлення, було вручене відповідачу ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з особистого кабінету поштових відправлень на сайті «Укрпошта».
На підтвердження вказаних обставин ТОВ «ФК «Омега Фінанс» надало суду: заяву-анкету на видачу кредиту від 12.03.2019 року; кредитний договір №0.046.3.0319.ФО_К від 12.03.2019 року; додаток №1 до кредитного договору №0.046.3.0319.ФО_К від 12.03.2019 року - графік погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів та обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за кредитним договором №0.046.3.0319.ФО_К від 12.03.2019 року; додаток №2 до кредитного договору №0.046.3.0319.ФО_К від 12.03.2019 року - графік погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за кредитним договором №0.046.3.0319.ФО_К від 12.03.2019 року; паспорт споживчого кредиту - інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма) від 12.03.2019 року; додаток №1 до паспорта споживчого кредиту - графік погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів та обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки; додаток №2 до паспорту споживчого кредиту - акцепт про використання факсимільного відтворення підпису уповноваженої особи та відбитку печатки кредитодавця за допомогою засобів електронного або іншого копіювання при підписанні кредитодавцем паспорту споживчого кредиту; заяву на страхування від 12.03.2019 року; договір добровільного страхування від нещасних випадків Програма «Кредит» від 12.03.2019 року; виписку по особовому рахунку за період з 12.03.2019 року по 31.05.2022 року; повідомлення про відступлення права вимоги №04-21/492/Ф від 17.05.2021 року; витяг з особистого кабінету поштових відправлень на сайті «Укрпошта»; договір факторингу №31/03-2021 від 31.03.2021 року; додаток №1 до договору факторингу №31/03-2021 від 31.03.2021 року - реєстр прав вимоги станом на 31.03.2024 року; додаток №2 до договору факторингу №31/03-2021 від 31.03.2021 року - акт прийому-передачі прав вимоги до договору факторингу №31/03-2021 від 31.03.2021 року; протокол електронного аукціону №UA-РS-2021-03-19-000106-1 від 28.03.2021 року; платіжне доручення №63 від 31.03.2021 року.
Застосовані норми права
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Як передбачено ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
З положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст. 527 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч.ч. 1, 2 ст. 631 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Правовідносини з приводу відступлення права вимоги регулюються главою 73 «Факторинг» ЦК України.
Згідно статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частина перша статті 1078 ЦК України передбачає, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За статтею 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ч. 2 ст. 1082 ЦК України боржник має право вимагати від фактора надання йому доказів того, що передання права грошової вимоги мало місце, тобто надати копію договору факторингу. Якщо фактор не виконає цієї вимоги, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним за основним договором
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Мотиви та висновки суду
З'ясувавши думку представника позивача, викладену у письмовому клопотанні, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку суд дійшов висновку позов задовольнити частково з огляду на таке.
З наданих та досліджених судом доказів вбачається, що відповідач ОСОБА_1 12.03.2019 року уклав з АТ «Юнекс Банк» кредитний договір №0.046.3.0319.ФО_К, за яким отримав кредитні кошти в сумі 29998,97 грн, користувався ними, однак у строки встановлені договором їх не повернув, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
З матеріалів справи також слідує, що сторони погодили умови кредитування, в тому числі кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення, розмір процентної ставки, строк кредитування. Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема у відповідача виникло зобов'язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування ним, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитом ґрунтується на вимогах закону, підтверджується належними доказами, наданими позивачем та дослідженими судом.
Відповідно до договору факторингу №31/03-2021 від 31.03.2021 року АТ «Юнекс Банк» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фінанс», а тому позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №0.046.3.0319.ФО_К від 12.03.2019 року в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав на правомірних підставах.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки ОСОБА_1 не виконав зобов'язання по поверненню кредиту, порушив умови договору, то утворилась заборгованість в сумі 18585,13 грн, з яких 10738,08 грн - сума заборгованості по тілу кредита, 6737,28 грн - сума простроченої заборгованості по тілу кредита, 74,86 грн - сума заборгованості по процентах, 1034,91 грн - сума заборгованості по прострочених процентах.
При цьому суд враховує, що розрахунок заборгованості відповідачем не оспорювався і доказів погашення кредитної заборгованості відповідачем суду не подано.
Щодо нарахування заборгованості по сплаті комісії суд зазначає наступне.
За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зазначено, що 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умов, якими встановлено плату щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Статтею 11 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов'язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути проінформований про строки і суми належних платежів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 вирішувала питання (а) чи можливе встановлення комісії за обслуговування кредиту згідно Закону України «Про споживче кредитування»; (б) чи має кваліфікуватися умова договору, що передбачає комісію, як дійсна/нікчемна/оспорювана.
Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові вказала на те, що Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, а згідно з пунктом 3.2.4 кредитного договору позичальник має право не частіше одного разу на місяць вимагати у банку безоплатного надання інформації про поточний розмір його заборгованості. Разом з тим зробила висновок про нікчемність в цілому пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, зокрема не лише щодо щомісячного інформування про розмір заборгованості, але й опрацювання запитів позичальника, надання інформації по рахунку.
Враховуючи наведені правові висновки, банк не мав права встановлювати до кредитного договору комісію за розрахунково-касове обслуговування, за дії, які банк вчиняє на власну користь, з огляду на те, що отримує прибуток у вигляді процентів за користування кредитними коштами, а також з метою встановлення правовідносин між ним та боржником. Така умова договору є нікчемною та не потребує визнанню недійсною.
Отже, оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача (частини перша та друга статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за комісією в сумі 8959,22 грн є необгрунтованими і до задоволення не підлягають, оскільки обов'язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (комісію) щомісячно в терміни та розмірах, визначених кредитним договором, є нікчемним.
Однак враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що право позивача на повернення фактично отриманої суми кредитних коштів підлягає захисту в судовому порядку. За наведених обставин позов підлягає до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в розмірі 18585,13 грн.
Судові витрати
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
А тому, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1634,39 грн (18585,13 становить 67,47 % від 27544,35 грн; 67,47 % від 2422,40 грн становить 1634, 39 грн).
Керуючись ст.ст. 141, 176, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» заборгованість за кредитним договором №0.046.3.0319.ФО_К від 12 березня 2019 року по тілу кредиту в розмірі 10738 гривень 08 копійок, по простроченому тулу кредиту в розмірі 6737 гривень 28 копійок, по процентам в розмірі 74 гривні 86 копійок, по простроченим процентам в розмірі 1034 гривні 91 копійка, а всього 18585 (вісімнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) гривень 13 копійок.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» судовий збір в розмірі 1634 (одна тисяча шістсот тридцять чотири) гривні 39 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс», місцезнаходження юридичної особи: 01042, м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 12, офіс 1007, код ЄДРПОУ 42436323.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 10 січня 2005 року Шепетівським МРВ УМВС України в Хмельницькій області, РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя: Світлана КОЗАЧУК