Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 червня 2024 року Справа№200/5191/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
Представник за довіреністю ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) в інтересах ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) звернувся через підсистему "Електронний суд" Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 04.10.2016 по 28.02.2018 включно; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 04.10.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року у сумі 60 603,80 грн, визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 23.10.2018 року включно, зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4011,11 грн в місяць у загальній сумі 31 053,75 грн за період з 01.03.2018 по 23.10.2018 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. В обґрунтування зазначив, що під час проходження військової служби виплата грошового забезпечення здійснена не в повному обсязі, а саме не здійснена виплата індексації у належному розмірі.
09 жовтня 2023 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 надати відомості щодо отриманого позивачем грошового забезпечення.
У встановлений судом строк ухвала відповідачем не виконана.
16 листопада 2023 року ухвалою суду повторно зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 надати відомості щодо отриманого позивачем грошового забезпечення.
Відповідачем надано відзив в якому зазначено, що проведення індексації грошових доходів здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям за попередні періоди немає. Зазначає, що з січня 2016 року до березня 2018 року, в якому відбулося підвищення посадових окладів відповідно о постанови Кабінет Міністрів України від 30.08.2017 №704 індексація грошового забезпечення мала проводитися відповідно до індексу споживчих цін для проведення індексації, обчисленого наростаючим підсумком, починаючи з січня 2016 року, у межах фінансових ресурсів, передбачених на ці цілі. Грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення випередженим шляхом з урахуванням прогнозованого рівня інфляції. Відповідно, для проведення подальшої індексації доходів, обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку №1078. Наступне право на проведення індексації настало тільки у грудні 2018 року, оскільки підвищення окладу відбулося з березня 2018 року, а у період з квітня 2018 року по жовтень 2018 року індекс споживчих цін не перевищував поріг 103,7%. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Щодо надання відомостей про отримане ОСОБА_1 грошове забезпечення зазначив про відсутню у військової частини фізичної можливості доступу до роздавальних відомостей у зв'язку із веденням військового стану та вжиттям фінансово-економічної служби заходів щодо забезпечення збереження документації та звітності шляхом переміщення документів та засобів накопичення інформації.
21 грудня 2023 року ухвалою суду зобов'язано Галузевий державний архів Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 ; E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) надати суду відомості щодо отриманого ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) грошового забезпечення (щомісячно) за період з 04.10.2016 по 23.10.2018 (в т.ч. із зазначенням усіх складових); інформацію щодо нарахованої індексації (в т.ч. визначення базового місяця для розрахунку індексації).
25 січня 2024 року до суду надійшла архівна довідка від ГДА Міноборони №220/69/ВихЗВГ/536 від 19.01.2024 року у якій вказано, що на зберіганні ІНФОРМАЦІЯ_2 (в тому числі Одеському територіальному архівному відділі ГДА Міноборони) знаходяться тільки документи військової частини НОМЕР_1 по грудень 1992 року включно.
02 лютого 2024 року ухвалою суду зобов'язано Міністерство оборони України надати суду відомості щодо отриманого ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) грошового забезпечення (щомісячно) за період з 04.10.2016 по 23.10.2018 (в т.ч. із зазначенням усіх складових); інформацію щодо нарахованої індексації (в т.ч. визначення базового місяця для розрахунку індексації).
У встановлений судом строк Міністерством оборони України ухвала не виконана.
01 квітня 2024 року ухвалою суду повторно зобов'язано Міністерство оборони України надати суду відомості щодо отриманого ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) грошового забезпечення (щомісячно) за період з 04.10.2016 по 23.10.2018 (в т.ч. із зазначенням усіх складових); інформацію щодо нарахованої індексації (в т.ч. визначення базового місяця для розрахунку індексації).
У встановлений судом строк Міністерством оборони України ухвала не виконана.
24 травня 2024 року ухвалою суду залучено Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, 03168, Україна, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок, 6) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Втретє зобов'язано Міністерство оборони України надати суду відомості щодо отриманого ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) грошового забезпечення (щомісячно) за період з 04.10.2016 по 23.10.2018 (в т.ч. із зазначенням усіх складових); інформацію щодо нарахованої індексації (в т.ч. визначення базового місяця для розрахунку індексації).
31 травня 2024 Міністерством оборони України надані пояснення в яких повідомлено про те, що відповідно до структури Збройних Сил України в/ч НОМЕР_1 ієрархічно підпорядковується оперативному командуванню « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Військова частина НОМЕР_1 є окремою юридичною особою, яка відповідає за зберігання документів, зокрема тих, які витребувані судом. Ухвали суду відповідно до резолюції Департаменту юридичного забезпечення Міноборони №18117/с від 28.05.2024 надіслано генералу-лейтенанту ОСОБА_3 . Відповідно до резолюції тимчасово виконуючого обов'язки начальника адміністративного управління штабу командування Сухопутних військ Збройних Сил України №85462 від 28.05.2024, надання витребуваних документів, завдання щодо опрацювання встановленим порядком доручено оперативному командуванню « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (в/ч НОМЕР_4 ). В подальшому, відповідно до резолюції тимчасово виконуючого обов'язки заступника начальника штабу в/ч НОМЕР_4 від 28.05.2024 СЕДО вх. № 34417, опрацювання встановленим порядком доручено, зокрема командиру військової частини НОМЕР_1 . У Міноборони, як центрального органу виконавчої влади, відсутня можливість надати до суду витребувані документи у зв'язку із відсутністю останніх у його користуванні та зберіганні. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
04 червня 2024 року від військової частини НОМЕР_1 на виконання ухвал суду надані відомості щодо отриманого позивачем грошового забезпечення за період 2016-2018 роки, інформацію щодо нарахованої індексації, пояснення начальника фінансово-економічної служби щодо нарахування індексації.
Отримавши документи від відповідача, суд визнав за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази, суд встановив таке.
ОСОБА_1 з 04.10.2016 по 23.10.2018 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , про що свідчать витяг з наказу командира Військової частини польова пошта НОМЕР_5 від 04.10.2016 №269, витяг з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №291 від 23.10.2018.
18 липня 2023 року звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 із заявою щодо проведення перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.10.2018. Заява надіслана адресату рекомендованим листом з повідомленням. У рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (трек відправлення Укрпошти 6504600417690) наявна відмітка про отримання листа 21.07.2023.
Повторно, заява аналогічного змісту відправлена та отримана Командуванням Сухопутних військ ЗСУ 09.08.223 (трек відправлення Укрпошти 6504600417703). Відповіді в матеріалах справи відсутні.
З картки особового рахунку військовослужбовця № НОМЕР_6 за 04.10.2016 - 31.12.2016 вбачається, що у період 11.2016 - 12.2016 позивачу нараховано грошове забезпечення, при цьому суми індексації відсутні.
З картки особового рахунку військовослужбовця № НОМЕР_7 за 01.01.2017 - 31.12.2017 вбачається, що у період 01.2017 - 12.2017 ОСОБА_4 нараховано грошове забезпечення, при цьому суми індексації відсутні. Посадовий оклад у період 01.2017 - 09.2017 складав 720 грн, у період 10.2017 - 12.2017 складав 740 грн.
З картки особового рахунку військовослужбовця № НОМЕР_8 за 01.01.2018 - 30.11.2018 вбачається, що у період 01.2018 - 11.2018 ОСОБА_4 нараховано грошове забезпечення, при цьому суми індексації відсутні. Посадовий оклад у період 01.2018 - 03.2018 складав 740 грн, у період 04.2018 - 05.2018 складав 3080 грн, у період з 06.2018 - 11.2018 складав 3260 грн.
В поясненнях, що складені начальником фінансово-економічної служби - головним бухгалтером військової частин НОМЕР_1 ОСОБА_5 на виконання вимог ухвали від 09.10.2023 повідомлено, що грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців), а з січня 2016 року відбувається обчислення індексу споживчих цін відповідно до Порядку №1078. З 01.03.2018 відбулося збільшення посадових окладів. Право на виплату індексації грошового забезпечення з 01.03.20218 по 23.10.2018 не настало, оскільки індекс споживчих цін не перевищував допустимий поріг.
Вважаючи, що відповідачем допущені протиправні дії щодо не виплати індексації у належному розмірі позивач звернувся до суду.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII. Згідно з частиною першою статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII). Згідно з статтею 1 цього Закону соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено в статті 12 Закону №2011-XII.
Так, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з статтею 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Абзацом 2 частини третьої статті 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).
Згідно зі ст. 1 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ч. 1 № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
Стаття 3 Закону України № 1282-ХІІ передбачає, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі Порядок № 1078).
Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка, а з 2016 року - 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується з 01.12.2015 року).
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.
Як встановлено судом, за період проходження позивачем військової служби з 04.10.2016 по 01.03.2018 відповідач не здійснював нарахування індексації грошового забезпечення.
Суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
При цьому, нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку №1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.
У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.08.2019 року по справі №825/694/17, від 10 вересня 2020 року у справі №200/9297/19-а, яка враховується відповідно до положень частини 5 статті 242 КАС України.
Під час розгляду справи судом встановлено, що посадовий оклад підвищувався у березні 2018 року згідно постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704.
Слід врахувати, що посадовий оклад під час прийняття на службу встановлений на рівні, що визначений згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі Постанова № 1294). З набранням чинності Постановою № 1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.
Таким чином, визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, яка набрала чинності 01 січня 2008 року та втратила чинність 01 березня 2018 року у зв'язку з прийняттям наказу Міністерства оборони України від 01 березня 2018 року № 90 Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України.
Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року не відбувалося, що є підставою для встановлення базового місяця для проведення індексації січень 2008 року.
Відтак, суд погоджується з доводами позивача про те, що саме січень 2008 року, є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення, що виплачене у період з 04.10.2016 по 28.02.2018 (включно).
Оскільки відповідач не нарахував та не виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 04.10.2016 по 28.02.2018 (включно) він допустив протиправну бездіяльність (тобто не вчинення дій, які відповідач був зобов'язаний вчинити), тому повинен таку індексацію нарахувати та виплатити.
Щодо визначення розміру суми індексації на рівні 60603,80 грн суд зазначає, що така вимога є передчасною та задоволенню не підлягає, оскільки пов'язана не з визнанням права на отримання індексації, а з її розміром. Наразі у суду відсутні підстави констатувати наявність/відсутність порушеного права в частині належного нарахування відповідної суми індексації. В цьому контексті суд вважає за необхідне зазначити, що нарахування індексації належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця.
Враховуючи зазначене вище, належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 04.10.2016 по 28.02.2018 (включно), зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 04.10.2016 по 28.02.2018 (включно) виходячи із базового місяця - січень 2008 року.
Щодо вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 23.10.2018 включно у фіксованому розмірі 4011,11 грн в місяць відповідно до приписів абз. 4, 6 п.5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію - різницю грошового забезпечення у загальній сумі 31053,75 грн за період з 01.03.2018 по 23.10.2018 включно відповідно до норм абз. 4, 6 п.5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, суд зазначає таке.
У позовній заяві позивач вказує, що виплаті грошового забезпечення відповідач безпідставно оминув норми абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (березень 2018 року) та не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу. Звідси позивач висновує, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив йому індексацію грошового забезпечення за цей період.
Оцінюючи такий аргумент позивача з урахуванням фактичних обставин цієї справи та неведеного вище правового регулювання спірних правовідносин суд відповідно до вимог частини п'ятої статті 242 КАС України враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 (з урахування ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки у судовому рішенні) та зазначає наступне.
Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).
У цьому контексті суд зауважує, що у цій справі правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 01 березня 2018 року не є спірними.
Суд враховує, що з 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 11 листопада 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковою для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення до наступного підвищення тарифних ставок (окладів).
Так, під час розгляду справи судом встановлено, що оклад позивача з 01.03.2018 складав 3080 грн, а до 01.03.2018 - 740 грн.
Водночас, під час розгляду справи судом встановлено, що оклад позивача також збільшився з 01.05.2018 та складав 3260 грн. (фактично виплата здійснена у червні 2018 року за травень 2018 року).
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дають суду підстави зробити висновок, що з 01.03.2018, з 01.05.2018 (місяці підвищення доходу позивача) відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці.
У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року; розмір підвищення доходу в травні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у травні 2018 року. Якщо ці умови наявні, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
«Для визначення розміру індексації-різниці відповідач повинен був застосувати абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року, в травні 2018 року (А);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року, в травні 2018 року (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Оскільки до прийняття Постанови КМУ №704 в останнє посадові оклади підвищували в січні 2008 року то сума індексації у грудні 2017 року становить 4258,75 грн, розмір якої підтверджений листом Мінсоцполітики від 28.09.2021 року №5211/0/290-21/51: 4 258,75 грн. (1 762 х 241,7 /100) (абзац 9), серед яких: 1 762,00 грн це прожитковий мінімум (змінився у грудні 2017 року); 241,7 % - це величина приросту індексу споживчих цін.
З грудня 2017 року по лютий 2018 року сума індексації становила 4258,75 грн. з величиною приросту індексу споживчих цін 241,7%. Тому, відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 сума належної індексації в березні 2018 року мала розраховуватися як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Прожитковий мінімум у березні 2018 року складав 1762,00 грн, а величина приросту індексу споживчих цін - 253,30%.
Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 у такому разі склала: 1762,00 грн. х 253,30% / 100% = 4463,15 грн.»
До таких висновків щодо розміру суми можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року дійшов Верховний Суд у постанові від 22.06.2023 року по справі № 520/6243/22.
Для визначення розміру індексації-різниці в інший місяць підвищення тарифних ставок (окладів) (а саме з 01.05.2018) відповідач повинен встановити різницю між розміром підвищення доходу та сумою індексації (поточної та індексації-різниці) що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення доходу (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю за період з 01 березня 2018 року до 23 жовтня 2018 року (дата звільнення) та не вирішував питання щодо наявності у позивача права не цей вид індексації за спірний період.
За таких обставин суд доходить висновку, що у випадку, який розглядається, відповідач учинив протиправну бездіяльність, яка полягає саме у не вирішенні питання про наявність у позивача права на отримання індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року до 23 жовтня 2018 року. Відтак позовну вимогу у цій частині належить задовольнити частково у такий належний спосіб: визнати протиправною бездіяльність військової частини щодо вирішення питання про наявність у позивача права на отримання індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року до 23 жовтня 2018 року відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача у розглядуваній частині суд виходить з такого.
Насамперед суд звертає увагу на те, що нарахування індексації належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця. Визначення розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача, належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.
Як встановив суд відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю за період з 01 березня 2018 року до 23 жовтня 2018 року (дати звільнення) та не вирішував питання щодо наявності у позивача права не цей вид індексації за спірний період. Саме тому суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача у цій частині.
Вимога позивача щодо визначення сталої щомісячної суми індексації-різниці на рівні 4011,11 грн/міс та загальної 31053,75 грн задоволенню не підлягає, оскільки розрахована на весь період з 01.03.2018 по 23.08.2018 без врахування такої обставини як підвищення грошового доходу, а саме з 01.05.2018.
За змістом частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Пунктом четвертим частини другої статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
При цьому згідно з абзацом другим частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Беручи до уваги викладене, суд уважає, що з метою ефективного захисту порушеного права, за захистом якого позивач звернувся до суду, належить зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивача індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року до 14 листопада 2021 року відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Щодо строку звернення суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2ст. 233 КЗпП України(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин - на момент звільнення) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
В пункті 2.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 9-рп/2013 від 15 жовтня 2013 року зазначено про те, що спір щодо стягнення невиплачених власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, є трудовим спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці. В разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Конституційний Суд України при тлумаченні норми ст. 233 КЗпП України виходить з того, що право на отримання заробітної плати повинно бути гарантоване незалежно від строку. Таким чином, у цій статті КЗпП України встановлена додаткова гарантія для осіб, що звертаються до суду з вимогами про стягнення заробітної плати.
Отже, строки звернення до суду із позовом про нарахування та виплату грошового забезпечення та його складових частин до 19 липня 2022 року не застосовувалися.
Законом України № 2352-IX від 01 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон № 2352-IX) внесені зміни до норм КЗпП України.
Зокрема, частини 1 і 2ст. 233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч. 1).
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч. 2).
Закон № 2352-IX набрав чинності 19 липня 2022 року.
Як вже було зазначено, позивача виключено зі списків особового складу частини, усіх видів забезпечення військової частини з 23.10.2018. З огляду на вказане, суд висновує, що на момент виникнення спірних правовідносин (23.10.2018 -дата звільнення) звернення до суду із позовом про виплату індексації грошового забезпечення як складової частини грошового забезпечення не обмежувалось строком. Закон № 2352-ІХ не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, тобто, його норми не мають зворотної дії в часі.
Отже, цей Закон містить норми прямої дії та поширює свою дію тільки на ті правовідносини, які виникли та існують після набрання ним чинності, зокрема з 19 липня 2022 року.
Враховуючи вищенаведене, оскільки Закон № 2352-ІХ, який запровадив строки звернення до суду з позовом про стягнення всіх належних до виплати при звільненні сум, набрав чинності вже після звільнення позивача з військової служби, відсутні підстави вважати що позивачем порушено строк звернення.
Судові витрати не підлягають відшкодуванню, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа на стороні відповідача - Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 04.10.2016 по 28.02.2018 (включно).
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо вирішення питання про наявність у ОСОБА_1 права на отримання індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року до 23 жовтня 2018 року відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 04.10.2016 по 28.02.2018 (включно) із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум; а також індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року до 23 жовтня 2018 року відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Кошкош