11 червня 2024 року Справа № 160/12649/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
за участі секретар судового засідання Емріх Ю.П.
представника позивача не з'явився (повідомлений належним чином)
представника відповідача ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/12649/22 за позовною заявою ОСОБА_2 про визнання протиправними рішення, прийнятого суб'єктом владних повноважень у справі № 160/12649/22 за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві ( вул.Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м.Київ 53, 04053, код ЄДРПОУ 42098368); головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
12 травня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою, у якій просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 26 квітня 2023 року за № 12546/03-16, прийняте на виконання Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 року по справі № 160/12649/22;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві на виконання Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 року по справі № 160/12649/22 повторно розглянути заяву ОСОБА_2 №11704 від 25.07.2022 про переведення на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати до суду звіт про виконання Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 року по справі № 160/12649/22.
Заява обґрунтована тим, що відповідач не виконав постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 року у справі № 160/12649/22 , а саме: при повторному розгляді заяви про переведення ОСОБА_2 на пенсію державного службовця не врахував висновки, викладені в постанові суду.
На думку заявника, відповідач не виконав рішення суду, взагалі не врахував правову оцінку, надану судом у рішенні, і знову відмовив з підстав, що визнані судом протиправними.
Ухвалою від 05 вересня 2023 року суд заяву ОСОБА_2 про визнання протиправними рішення, прийнятого суб'єктом владних повноважень у справі № 160/12649/22 - задовольнив частково. Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві стосовно прийняття рішення № 045750001154 від 24.04.2023, оформленого листом від 26 квітня 2023 року за № 12546/03-16, прийнятого на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 року у справі № 160/12649/22. Зобов'язав відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 № 11704 від 25.07.2022 про переведення на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків постанови Третього апеляційного адміністративного суду інстанції від 08.02.2023 року у справі № 160/12649/22. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати до суду звіт про виконання цієї ухвали суду протягом 30 днів з дня отримання копії ухвали.
21.05.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало звіт про виконання рішення суду, де зазначило, що Управління на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 (з урахуванням висновків суду викладених в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 та постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 01.05.2024) повторно розглянуло заяву ОСОБА_2 №11704 від 25.07.2022 про переведення на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІ1 від 16.12.1993 та зарахувало до спеціального стажу державного службовця наступні періоди роботи на державній службі з 29.10.1976 по 25.10.1978, з 30.08.1984 по 02.07.1990, з 03.07.1990 по 04.03.1996, з 29.06.2004 по 31.01.2012, з 01.02.2012 по 04.06.2013, з 05.06.2013 по 23.10.2014, з 24.10.2014 по 22.08.2019, з 23.08.2019 по 22.07.2022, таким чином стаж державної служби гр. ОСОБА_2 становить понад 31 рік 6 місяців.
На думку представника пенсійного органу, рішення суду не містить зобов'язання здійснити перерахунок з урахуванням довідки про заробітну плату, то при виконанні рішення Дніпропетровського окружного суду від 14.10.2022 у справі №160/12649/22, постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023, ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 01.05.2024 переведення на пенсію віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є недоцільним, оскільки розмір пенсії зменшується до 2027 грн з 25.07.2022.
Ухвалою від 03 червня 2024 року суд призначив розгляд звіту до судового розгляду, судове засідання призначив на 11 червня 2024 року о 11:10 год.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду звіту повідомлений належним чином.
Представник відповідача в судовому засіданні в режимі відеоконференції надала пояснення, де зазначила, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі № 160/12649/22 скасовано рішення суду Дніпропетровського окружного суду від 14.10.2022, де зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести ОСОБА_2 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» з дня подання заяви до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (25.07.2022) та здійснити розрахунок пенсії згідно з заявлених довідок ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 25.07.2022 №39435/6/04-36-10-02-13 та від 25.07.2022 №39436/6/04-36-10-02-13 у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, та лише зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_2 №11704 від 25.07.2022 про переведення на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві прийнято рішення від 07.05.2024 відмову гр. ОСОБА_2 у переведенні на пенсію за віком відповідно до етап Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 з 25.07.2022 у зв' зі зменшенням розміру пенсії та направлено до Головного управління Пенсійного фс України в Дніпропетровській області для повідомлення Позивача.
Розглянувши поданий звіт, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, доводи відповідача, суд зробив такі висновки.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2022 року у справі № 160/12649/22 за позовом ОСОБА_2 до головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві; Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 28.07.2022 № 045750001154 про відмову у перерахунку пенсії відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889 «Про державну службу». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести ОСОБА_2 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» з дня подання заяви до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (25.07.2022) та здійснити розрахунок пенсії згідно з заявлених довідок ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 25.07.2022 №39435/6/04-36-10-02-13 та від 25.07.2022 №39436/6/04-36-10-02-13 у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду 08.02.2023 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2022 року у справі № 160/12649/22 скасовано. Позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 28.07.2022 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_2 ». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_2 № 11704 від 25.07.2022 про переведення на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду. В решті позову - відмовлено.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2022 року у справі № 160/12649/22 набрало законної сили 08.02.2023 року.
На виконання вимог постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянута заява ОСОБА_2 про переведення на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про держану службу», за результатами розгляду якої відповідач прийняв рішення № 045750001154 від 24.04.2023, де зазначив, що стаж державної служби ОСОБА_2 становить 2 роки 10 місяців 28 днів, у зв'язку з чим відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 року Головне управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві при повторному розгляді заяви ОСОБА_2 прийняло рішення від 24.04.2023 року про відмову в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» ,яке направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для повідомлення позивача.
12.05.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся Позивач із заявою, в якій просив:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 26 квітня 2023 року за № 12546/03-16, прийняте на виконання Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 по справі № 160/12649/22;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві на виконання Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 по справі №160/12649/22 повторно розглянути заяву ОСОБА_2 №11704 від 25.07.2022 про переведення на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати до суду звіт про виконання Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 по справі № 160/12649/22.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі №160/12649/22 у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання протиправними рішення, прийнятого суб'єктом владних повноважень у справі № 160/12649/22 - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі №160/12649/22 - скасовано.
Справу №160/12649/22 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви ОСОБА_2 , поданої в порядку 383 КАС України.
Ухвалою від 05.09.2023 року заяву ОСОБА_2 задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві стосовно прийняття рішення № 045750001154 від 24.04.2023, оформленого листом від 26 квітня 2023 року за № 12546/03-16, прийнятого на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 року у справі № 160/12649/22; зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 № 11704 від 25.07.2022 про переведення на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків постанови Третього апеляційного адміністративного суду інстанції від 08.02.2023 року у справі № 160/12649/22; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати до суду звіт про виконання цієї ухвали суду протягом 30 днів з дня отримання копії ухвали.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишено без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 -залишено без змін.
На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало звіт про виконання Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2022 року у справі № 160/12649/22.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам заяви, доводам заявника, викладеним в заяві, поясненням відповідача , наданим під час судового засідання, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, особа, якій належить виконати рішення суду, що набрало законної сили, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання у чіткій відповідності до висновків суду, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечитиме принципу верховенства права.
Згідно із ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
У рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'зковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Як видно з матеріалів справи, на виконання вимог постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянута заява ОСОБА_2 про переведення на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про держану службу», за результатами розгляду якої відповідач прийняв рішення № 045750001154 від 24.04.2023, де зазначив, що стаж державної служби ОСОБА_2 становить 2 роки 10 місяців 28 днів, у зв'язку з чим відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Як зазначено в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 року у справі № 160/12649/22, що згідно із наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.07.2022 №412-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 » позивач має стаж державної служби понад 31 рік.
Суд звертає увагу, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 року у справі № 160/12649/22 встановлено відсутність обґрунтованих підстав для відмови позивачу у призначенні пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».
У постанові суду апеляційної інстанції встановлено, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, допомога на оздоровлення та індексації заробітної плати, не включалися до заробітної плати державного службовця колегія суддів зазначила, що Верховний Суд неодноразово розглядав справи з таким предметом спору. Так, у постановах від 02.04.2019 у справі № 570/4196/16-а, від 09.04.2020 у справі № 534/2349/16-а Верховний Суд дійшов висновку про те, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, надурочні, грошова винагорода, індексація заробітної плати, з яких сплачені страхові внески, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.
Також колегія суддів не прийняла до уваги доводи пенсійного органу стосовно відсутності правових підстав для перерахунку призначених пенсій у зв'язку з підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців, оскільки позивачу пенсія державного службовця згідно із ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII у розмірі 60 відсотків заробітної плати не призначалася.
Твердження представника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в судовому засіданні, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі № 160/12649/22 скасовано рішення суду Дніпропетровського окружного суду від 14.10.2022 та лише зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_2 №11704 від 25.07.2022 про переведення на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду без зазначення здійснити розрахунок пенсії згідно із довідками Головного управління ДПС у Дніпроптеровській області від 25.07.2022 № 39435/6/04-36-10-02-13 та від 25.07.2022 № 39436/6/04-36-10-02-13, не приймаються судом до уваги, оскільки висновки суду у резолютивній частині рішення не повинні містити вказівки, як виконати це рішення та провести розрахунок пенсії позивачу відповідно до положень ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Згідно позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Тобто, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Частиною 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Водночас, при вирішенні цього питання поза увагою суду не може також залишитись аналогічна позиція, яку висловив Верховний Суд України у вже наведеній вище постанові від 16.09.2014 року у справі №21-14а14, стосовно того, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, матеріальна допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально-побутових питань, сума індексації заробітної плати, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру пенсії.
Таким чином, пенсійний орган повинен виконати рішення суду у цій справі, що набрало законної сили, та здійснити достатні дії для організації процесу його виконання у чіткій відповідності до положень ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII, та розрахувати розмір пенсії державного службовця з урахуванням усіх складових грошового забезпечення позивача відповідно до довідок, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечитиме принципу верховенства права.
З урахуванням вищезазначеного, приймаючи до уваги, що рішення Дніпропетровського окружного суду від 14.10.2022 у справі № 160/16486/20 виконано не повному обсязі, суд з метою належного судового контролю за виконанням рішення у справі, яке набрало законної сили, вважає за необхідне продовжити Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для подання звіту про виконання судового рішення до двох місяця з моменту отримання ухвали суду, який є достатнім з урахуванням попередньо встановленого строку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-243, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Продовжити Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві строк для подання звіту про виконання Дніпропетровського окружного суду від 14.10.2022 у справі № 160/16486/20 до одного місяця з моменту отримання цієї копії ухвали суду.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку та у строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено 14.06.2024 року.
Суддя С.В. Ніколайчук