03 червня 2024 рокуСправа №160/6858/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
14 березня 2024 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій, з урахуванням уточненого адміністративного позову (вх.№ 26959/24 від 01.04.2024 року), просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 0250250708 від 05.09.2023 року.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 0250240708 від 05.09.2023 року.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області фактичну перевірку цієї господарської одиниці, що належить ФОІІ ОСОБА_1 за адресою: м. Дніпро, площа Шевченка. 1. За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 27.07.2023 року № 2688/04-36-07-08/РРО/2981902068, в якому вказано, що під час перевірки було встановлено порушення п. 11, 12 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, а саме: проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) без зазначення коду товарної підкатегорії згідно коду УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, вести в порядку, встановленому законодавством та порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, а саме: ненадання платником Додатків осадовим (службовим) особам державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки. На підставі висновків, зазначених в акті, ГУ ДПС у Дніпропетровській області були винесені податкові повідомлення-рішення № 0250250708 від 05.09.2023 року та № 0250240708 від 05.09.2023 року. Враховуючи, що призначення фактичної перевірки за підставами, вказаними у підпунктах 80.2.3 пункту 80.2. етапі 80 ПК України, має супроводжуватись інформацією про порушення платником податків законодавства у відповідній сфері, а в спірному випадку контролюючим органом такої інформації в наказі не приведено, оскаржений наказ не містить будь-яких посилань на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, в наказі не відображено, в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів встановлені факти сумнівності, такий наказ суд вважає протиправним. Позивач вважає, що перевірка проведена з порушенням законодавства, а тому спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Ухвалою від 21 березня 2024 року суд залишив позовну заяву без руху та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності причин його пропуску; уточненої позовної заяви разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи з викладеною прохальною частиною позову відповідно до тексту позовної заяви.
Ухвалою від 03 квітня 2024 року суд поновив представнику позивача строк звернення до суду, відкрив провадження в справі № 160/6858/24 та ухвалив здійснювати розгляд справи суддею одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
18.04.2024 року через систему “Електронний суд” від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовної заяви повністю, обґрунтовуючи тим, що Наказ “Про проведення фактичної перевірки кафе-бару “Home Park” за адресою: м. Дніпро, площа Шевченко, 1”, де здійснює господарську діяльність ОСОБА_1 від 17.07.2023 №3289-п було прийнято на підставі п.п.80.2.3 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України. Доповідною запискою відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту було розглянуто питання щодо проведення фактичної перевірки кафе-бару “Home Park” за адресою: м. Дніпро, площа Шевченко, 1, з метою належного контролю за дотриманням платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи ДПС, з урахуванням наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про можливі порушення платником податків законодавства в частині проведення розрахункових операцій та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також фактів викладених в листі КП “Міська Інфраструктура” ДМР від 03.07.2023 №15/11-630. Згідно із листом КП “Міська Інфраструктура” ДМР від 03.07.2023 №15/11-630 зафіксована скарга споживача від 17.06.2023. Відповідач вказує, що в ході перевірки встановлено проведення позивачем розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості,, а також не ведення в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку, що є порушенням п. 11, 12 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995 року. Крім того, на письмову вимогу податкового органу, позивачем на надано у повному обсязі необхідних для перевірки документів, що є порушенням п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України. Відповідач вважає що контролюючий орган провів фактичну перевірку суб'єкта господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень) та обґрунтовано встановив порушення законодавства при здійсненні діяльності ФОП ОСОБА_1 . ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо винесення податкових повідомлень-рішень від 05.09.2023 року № 0250250708 та № 0250240708 діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже спірні податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, складеними на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для їх скасування.
30.05.2024 року засобами електронного зв'язку від представника позивача надійшли письмові пояснення, у яких представник позивача зазначив, що до контролюючого органу направлено лист КП “МІСЬКА ІНФРАСТРУКТУРА” від 03.07.2023 року № 15/11-630, в якому повідомлялось про надходження від громадянина (без зазначення П.І.Б. та інших даних, необхідних для ідентифікації) скарги щодо роботи кафе “НОМЕ PARK”, що слугувало підставою для проведення фактичної перевірки позивача. Підпунктом 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України не передбачено проведення перевірки на підставі листів підприємств. Звертаю увагу, що жоден громадянин (споживач) не звертався до ГУ ДПС у Дніпропетровській області про порушення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування. Виходячи з положень підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, повинні існувати конкретні фактичні обставини та передумови, які дозволяють податковому органу керуватись вказаною правовою нормою при призначенні (проведенні) такої перевірки, а підстави проведення перевірки, зазначені в документах на перевірку, повинні бути очевидними і зрозумілими не лише для контролюючого органу, але й для платника податків, що безпосередньо пов'язано з реалізацією останнім права на захист своїх інтересів. Звернення (скарга) споживача від 17.06.2023 року не містить зазначення прізвища, ім'я, по батькові, місця проживання громадянина, отже звернення оформлене з порушенням Закону України "Про звернення громадян". Таким чином, відсутні фактичні підстави для прийняття оскаржуваного наказу та необхідності здійснення податкового контролю за діяльністю ФОП ОСОБА_1 у формі фактичної перевірки, що є додатковою підставою вважати оскаржуваний наказ таким, що не відповідає приписам чинного законодавства.
Відповідно до ч.ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець та є платником податків на загальній системі оподаткування та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Дніпропетровській області.
Видами діяльності є:
- 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й усталюванням;
- 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами;
- 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням;
- 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;
- 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах;
- 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах;
- 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах;
- 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах;
- 49.41 Ватажний автомобільний транспорт;
- 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту;
- 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування;
- 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Наказом в.о. начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 17.07.2023 року № 3289-П, керуючись ст. 19-1, ст.20, п.п.75.1.3, п. 75.1, ст.75, на підставі п.п.80.2.3, п.80.2 ст.80, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, призначено проведення з 17.07.2023 року фактичної перевірки кафе-бару "Home Park" за адресою: АДРЕСА_2 (територія ІНФОРМАЦІЯ_1 між Літнім театром та Оглядовим майданчиком) з питань дотримання норм законодавства регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за період діяльності, згідно ст. 102 Податкового кодексу України, тривалістю не більше 10 діб.
Під час знайомленням посадовими особами відповідача з наказом про проведення перевірки від 17.07.2023 №3289-п та вручення направлень на перевірку від 17.07.2023 № 4378, №4379 та від 24.07.2023 № 4542, ОСОБА_2 (адміністратор) відмовився від підпису у зазначених направленнях, про що складено акти відмови від підпису у направленні від 17.07.2023 № 000551/1 та від 26.07.2023 № 000551/2.
На підставі ст. 20, ст. 80 Податкового Кодексу України з питань дотримання вимог Податкового Кодексу України, Кодексу законів про працю України, Законів України від 06.07.95 №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (зі змінами та доповненнями), від 01.06.2000 №1775-111 “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (зі змінами та доповненнями), від 19.12.95 №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” (зі змінами та доповненнями), Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.17 №148 (зі змінами та доповненнями) та інших нормативно-правових актів, що підлягають перевірці, наказу Головного управління ДПС в Дніпропетровській області від 17.07.2023 №3289-п, проведено фактичну перевірку кафе-бару "Home Park" за адресою: м. Дніпро, пл. Шевченко, 1 (територія Центрального парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка м. Дніпра між Літнім театром та Оглядовим майданчиком) з питань дотримання норм законодавства регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За результатами перевірки відповідач склав акт фактичної перевірки № 2688/04/36/07-08/РРО/ НОМЕР_1 від 27.07.2023 року, у висновку якого зазначив про порушення позивачем п. 11, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, а саме: проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) без зазначення коду товарної підкатегорії згідно коду УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, вести в порядку, встановленому законодавством та порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, а саме: ненадання платником податків посадовим (службовим) особам державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Від отримання акту перевірки № 2688/04/36/07-08/РРО/ НОМЕР_1 від 27.07.2023 року ФОП ОСОБА_1 відмовилась, про що відповідач склав акт від 26.07.2023 року № 000551/3.
На підставі акту від 27.07.2023 року № 2688/04/36/07-08/РРО/2981902068 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
- форми «С» № 0250250708 від 05.09.2023 року, яким до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 174565,00 грн за порушення п. 11, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року;
- форми «ПС» № 0250240708 від 05.09.2023 року, яким до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 1020,00 грн за порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.
Вважаючи спірні податкове повідомлення-рішення форми «С» від 05.09.2023 року № 0250250708 та форми «ПС» від 05.09.2023 року № 0250240708 протиправними та необґрунтованим, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві та письмових поясненнях, доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їх джерела права.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.
Відповідно до п.61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 62.1.3 пунктом 62.1 статті 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Абзацом 1 п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.
Підпунктом 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки наведений у ст. 80 ПК України.
Відповідно до пунктів 80.1, 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності, зокрема такої підстави: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (п.п. 80.2.5).
Положеннями абзацу 3 п.81.1 ст. 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом документів, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.
Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Згідно із п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Отже, право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки виникає у контролюючого органу за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред'явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).
З наказу від 17.07.2023 року № 3289-П видно, що як на підставу для призначення та проведення фактичної перевірки, відповідач посилається на п.п. 80.2.3, п. 80.2 ст. 80, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.
Судом встановлено, що доповідною запискою відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту було розглянуто питання щодо проведення фактичної перевірки кафе-бару “Home Park” за адресою: м. Дніпро, площа Шевченко, 1, з метою належного контролю за дотриманням платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи ДПС, з урахуванням наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про можливі порушення платником податків законодавства в частині проведення розрахункових операцій та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також фактів викладених в листі КП “Міська Інфраструктура” ДМР від 03.07.2023 №15/11-630, яким зафіксована скарга споживача від 17.06.2023 року.
Як видно з копії звернення (скарги) споживача про порушення порядку проведення розрахункових операцій з боку ФОП ОСОБА_1 , яке долучено до листа КП «МІСЬКА ІНФРАСТРУКТУРА» від 03.07.2023 року № 15/11-630 з урахуванням вимог ст., ст. 72, 73, 74, 75, 76 КАС України, зазначена скарга не містить даних щодо особи скаржника (відсутні П.І.Б. та інші дані, необхідні для ідентифікації).
Отже, за відсутності у скарзі зазначення особи скаржника, неможливо встановити чи була скарга дійсно надана конкретною особою або була анонімною.
У зв'язку з наведеним суд зазначає, що за змістом підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України підставою для перевірки є письмове звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Згідно із частинами 4 - 8 статті 5 Закону України "Про звернення громадян" звернення може бути усним чи письмовим.
Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Звернення від 17.06.2023 року не містить зазначення прізвища, ім'я, по батькові, місця проживання громадянина, отже звернення оформлене з порушенням Закону України "Про звернення громадян". Відповідно ним не доводиться належним чином правових підстав для призначення перевірки згідно підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Щодо правомірності прийняття податкового-повідомлення-рішення форми «С» № 0250250708 від 05.09.2023 року, яким до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 174565,00 грн за порушення п. 11, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, суд зазначає наступне.
Перевіркою встановлено проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Пунктом 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/ електронних розрахункових документів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року №13 визначено чіткий перелік обов'язкових реквізитів фіскального касового чека, зокрема, касовий чек повинен містити, зокрема: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7).
Підакцизні товари (продукція) - це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД на які Податковим кодексом України встановлено ставки акцизного податку (пп. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України, до підакцизних товарів належать:
- спирт етиловий, спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу "живого" бродіння);
- тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
- тютюнова сировина, тютюнові відходи;
- рідини, що використовуються в електронних сигаретах;
- пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);
- автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
- електрична енергія.
Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Отже, у розрахунковому документі, який створюється РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий обов'язковий реквізит як “код УКТ ЗЕД”.
Оскільки код УКТ ЗЕД є обов'язковим реквізитом для підакцизних товарів та фактично є частиною назви товару, то код УКТ ЗЕД рекомендовано розміщувати в структурі тегів з атрибутом.
До суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), через РРО/програмні РРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, застосовується фінансова санкція у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (300 х 17= 5100,00 грн.) (п. 7 ст. 17 Закону №265/95).
У ході перевірки контролюючим органом зазначено, що при проведенні розрахункових операцій через РРО не забезпечено режиму обов'язкового програмування підакцизного товару, а саме: 17.07.2022 при продажу пива “Чернігівське біле”. Проведення розрахункових операцій через РРО в режимі обов'язкового програмування підакцизного товару необхідно для нарахування та слати акцизного податку. Отже, обставини, що зазначені в акті перевірки, спростовуються тим, що у фіскальному чеку зазначено акцизний податок, оскільки у випадку не забезпечення режиму обов'язкового програмування підакцизного товару, акцизний податок в фіскальному чеку був би відсутній.
У постанові Верховного Суду у справі № К/9991/58337/11 від 16.09.2014 року було сформовано правову позицію, що стосується надання правової оцінки обставинам пов'язаним з недоліками щодо реквізитів розрахункових документів, яка є сталою і застосовується судами на даний час у подібних спорах.
Правова позиція Верховного Суду, у даному питанні, полягає у тому, що законодавець не прирівнює недолік реквізиту розрахункового документу до відсутності роздрукованого документу як такого.
Як зазначено Верховним Судом у своєму правовому висновку: “...якщо некоректне зазначення реквізитів у розрахунковому документі не вплинуло на ідентифікацію особи, яка здійснювала розрахунки та на зміст розрахункових операцій, відсутні правові підстави для застосування до такого платника податків, який його оформив, штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення”.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах, встановлюючи обов'язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об'єктів оподаткування. При цьому сама по собі наявність або відсутність окремих документів, так само, як помилки у їх оформленні, не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо фактичний рух активів або зміни в активах відбувся.
Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), як один із принципів бухгалтерського обліку, закріплений в статті 4 Закону України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та відповідає сутності податкового обліку, який відповідно до частини другої статті 3 цього Закону грунтується на даних бухгалтерського обліку.
За змістом Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” правопорушенням є здійснення розрахункових операцій за відсутності розрахункового документа як такого, а не здійснення таких операцій на підставі розрахункових документів, що містять окремі недоліки, які не впливають ні на зміст розрахункової операції, ні на зміст платіжної операції.
Щодо висновків контролюючого органу про не ведення позивачем в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: 12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться ' у місці продажу (господарському об'єкті).
Відповідно до ст. 20 вказаного Закону до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як видно з акта фактичної перевірки, до контролюючого органу були надані документи про отримання товарів від суб'єктів господарювання, які на момент перевірки знаходились у місці продажу (господарському об'єкті), зокрема, товарно-транспортна накладна № 3892/3635 від 08.06.2023 року, видаткова накладна № 3892/3635 від 08.06.2023 року, видаткова накладна № 4659/4327 від 04.07.2023 року, товарно-транспортна накладна № 4659 від 04.07.2023 року, видаткова накладна №ПДн-0003169 від 24.06.2022 року, товарно-транспортна накладна №ПДн-0003169 від 24.06.2022 року, видаткова накладна №ПДн-0002096 від 16.06.2022 року, товарно-транспортна накладна№ПДн-0002096 від 16.06.2022 року, товарно-транспортна накладна № 4231 від 21.06.2023 року, видаткова накладна № 4231/3937 від 21.06.2023 року, видаткова накладна № 3820/3536 від 03.06.2023 року, товарно-транспортна накладна № 3820/3536 від 03.06.2023 року, товарно-транспортна накладна № 3754 від 02.06.2023 року, видаткова накладна № 3754/3496 від 02.06.2023 року, видаткова накладна № 3504/3253 від 24.06.2023 року, товарно-транспортна накладна № 3504 від 24.06.2023 року, видаткова накладна № 3396/3142 від 19.05.2023 року, товарно-транспортна накладна № 3396 від 19.05.2023 року.
Таким чином, позивач належними доказами підтвердив проведення у встановленому законом порядку облік товарних запасів на складі та за місцями їх реалізації.
Законодавством не передбачено, що за місцем знаходження господарської одиниці суб'єкта господарювання повинні зберігатись оригінали первинних документів на придбання товарно-матеріальних цінностей, які є підставою для бухгалтерського обліку, ведення якого відповідно до статті 8 Закону № 996-ХІУ покладено на уповноважену особу.
Враховуючи, що перевірявся облік товарних запасів за місцем реалізації товару, тобто в кафе, слід вважати, що бухгалтерській облік, в тому числі й облік товарних запасів, ведеться позивачем з дотриманням встановлених законодавчих вимог, адже чинним законодавством не передбачено, що за місцем знаходження господарської одиниці суб'єкта господарювання повинні зберігатись оригінали первинних документів на придбання товарно-матеріальних цінностей, які є підставою для бухгалтерського обліку, ведення якого відповідно до статті 8 Закону №996-ХІУ покладено на уповноважену особу.
Сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, не є підставою для застосування до юридичної особи фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 810/3247/16, від 07.08.2018 у справі № 825/10/17, від 30.04.2020 у справі №803/954/14, від 05.04.2023 у справі №420/7844/20.
Отже висновки контролюючого органу про порушення позивачем п.12 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є необґрунтованими та безпідставними.
З урахуванням наведеного, суд робить висновок про протиправність податкового-повідомлення-рішення форми “С” № 0250250708 від 05.09.2023 року.
Щодо правомірності прийняття податкового-повідомлення-рішення форми “ПС” № 0250240708 від 05.09.2023 року, яким до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 1020,00 грн за порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.
Під час проведення перевірки перевіряючими було вручено письмову вимогу від 17.07.2023 року про надання платником податків документів.
Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
Згідно із п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Пунктом 85.8. ст. 85 Податкового кодексу України передбачено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідно до п. 85.4. ст. 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Згідно із п. 85.1 ст. 85 Податкового кодексу України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.
Положеннями п.85.6., п.85.6 ст. 85 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.
Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами 1 - 5 цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Як видно з запиту (письмової вимоги) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.07.2023 року про надання документів, він був підписаний головними державними інспекторами.
Отже, запит від 17.07.2023 року контролюючого органу був оформлений з порушенням порядку щодо оформлення такого запиту, встановленого нормами п.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, а тому позивач був звільнений від обов'язку надавати відповідь на них.
Верховний Суд у постанові від 14.05.2019 по справі №813/110/15 наводить наступні висновки: “...Оцінюючи правомірність податкового повідомлення-рішення №00000022204, яким збільшено Підприємству суми грошового зобов'язання за платежем інші фінансові санкції, суди попередніх інстанцій здійснили буквальний аналіз положень пункту 85.6 статті 85 Податкового кодексу України, за якою у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по-батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис. Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом не надано відповідного акта, яким зафіксований факт ненадання Підприємством відповідних документів, що обумовлює необґрунтованість та безпідставність застосування податковим органом фінансових санкцій, визначених оскаржуваним повідомленням-рішенням. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відсутність належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів щодо вчинення позивачем податкового правопорушення доводить безпідставність застосування штрафу відповідно до пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України.”.
У постанові від 08.11.2021 у справі №640/21601/19 Верховний Суд зазначив, що в частині ненадання документів під час здійснення податкового контролю склад вказаного правопорушення полягає саме в поведінці платника податків, направленої на ухилення ним від виконання обов'язку з надання контролюючим органам оригіналів чи копій документів на їх законну вимогу, тим самим створюючи перешкоди для здійснення податкового контролю. В той же час у разі відсутності підстав для висновку про створення перешкод у його здійсненні, в тому числі шляхом ухилення від надання документів чи їх копій, зокрема через поважні та об'єктивні причини, поведінку платника податків не можна кваліфікувати як таку, що утворює склад правопорушення, передбаченого пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України. Не підпадає під таку кваліфікацію поведінка платника податків і у разі, якщо під час перевірки ним надані усі наявні у нього документи, але вони визнані контролюючим органом такими,
що не в повній мірі підтверджують правильність даних податкового обліку. В такому випадку контролюючий орган має підстави для констатації помилок у податковому обліку із встановленням відповідного складу податкового порушення та застосуванням відповідних наслідків у вигляді визначення грошових зобов'язань за наявності для цього підстав.
Разом з цим, як видно з матеріалів справи, позивач не ухилявся від надання документів до перевірки.
Контролюючим органом не складався акт про ненадання в повному обсязі до проведення перевірки запитуваних документів та в акті фактичної перевірки не зазначено конкретного переліку документів не наданих платником податків, що свідчить про поверхневість дій відповідача під час перевірки.
За таких обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми “ПС” № 0250240708 від 05.09.2023 року є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частинами 1-3 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд робить висновок, про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим позовна заява підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольнив позовні вимоги повністю, на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 1340,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.09.2023 року № 0250250708.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.09.2023 року № 0250240708.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1340,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 14.06.2024 року.
Суддя С.В. Ніколайчук