14 червня 2024 рокуСправа №160/10448/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ у Львівській області від 06.03.2024 року № 046350015471 про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до заяви про призначення пенсії від 27.02.2024 р.;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу його роботи по Списку № 1 періоди роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням до нього кожного повного року роботи за 1 рік 3 місяці, а саме:
з 05.03.2002 р. по 31.03.2002 р. - учень гірничого підземного з повним робочим днем у шахті;
з 18.10.2007 р. по 18.09.2008 р. - прохідником підземним з повним робочим днем у шахті;
з 14.06.2011 р. по 18.08.2011 р. - прохідником підземним з повним робочим днем у шахті;
з 13.09.2011 р. по 12.01.2012 р. - прохідником підземним з повним робочим днем у шахті;
з 13.01.2012 р. по 04.06.2012 р. - учнем машиніста гірничих виїмкових машин з повним робочим днем у шахті;
з 05.06.2012 р. по 01.07.2012 р. - машиністом гірничих виїмкових машин з повним робочим днем у шахті;
з 02.07.2012 р. по 18.09.2012 р. - машиністом гірничих виїмкових машин з повним робочим днем у шахті;
з 15.10.2012 р. по 01.11.2013 р. - машиністом гірничих виїмкових машин з повним робочим днем у шахті;
з 31.10.2023 р. по 27.02.2024 р.- машиністом гірничих виїмкових машин з повним робочим днем у шахті;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до його страхового стажу роботи період навчання з 01.09.1998 р. по 21.06.2001 р. у професійно- технічному училищі № 148 смт.Олександрівки Донецької області;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області призначити та виплатити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до заяви про призначення пенсії від 27.02.2024 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він 27.02.2024 року звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Заява та документи були розглянуті за принципом екстериторіальності Головним управління ПФУ у Львівській області та рішенням від 06.03.2024 року № 046350015471 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільговим умовах, у зв'язку з відсутністю у нього необхідного пільгового стажу роботи. Відповідно до рішення про відмову у призначенні пенсії від 06.03.2024 року, його пільговий стаж становить 21 рік 03 місяці 14 днів, з них роботи підземні провідні професії 202 (20) - 13 років 02 місяці 16 днів (в кратному обчислені 16 років 06 місяців 06 днів), роботи підземні за постановою 202 (25) - 4 роки 8 місяців 11 днів. До страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1998 р. по 21.06.2001 р., оскільки відсутній додаток до атестату. Крім того, до його пільгового стажу роботи за провідною професією по Списку №1 не зараховані періоди, про що у рішенні про відмову у призначенні пенсії не зазначено, але вбачається із розрахунку пільгового стажу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
На виконання вимог ухвали суду 14.05.2024 року відповідачем-2 надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до поданих документів позивач працював за професією учень гірничого підземного, гірничий підземний, учень прохідника підземного, прохідник підземний, учень машиніста гірничих машин, машиніст гірничих машин. За доданими документами до пільгового стажу позивачу зараховано всі періоди. До страхового стажу позивачу не зараховано період навчання з 01.09.1998 р. по 21.06.2001 р. згідно із трудовою книжкою, оскільки відсутня дата видачі атестату та відповідно до атестату НОМЕР_1 , оскільки відсутня інформація про період навчання (відсутній додаток до атестату, де зазначено період та форму навчання). Для зарахування необхідно долучити довідку про період навчання, форму навчання, результат рішення кваліфікаційної комісії видану на підставі первинних документів. Необхідний пільговий стаж, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах визначений ч.3 ст.114 Закону №1058-IV повинен становити не менше 25 років для працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах незалежно від віку. Проте, пільговий стаж за Списком №1 позивача становить 21 рік 3 місяці 14 днів, з них із врахуванням постанови 202 (20) - 13 років 2 місяці 16 днів, що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до положень ч.3 ст.114 Закону №1058-IV. Зважаючи на викладене, відповідач-2 просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
20.05.2024 року до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 27.02.2024 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Заява позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням ПФУ у Львівській області. Рішенням Головного управління ПФУ у Львівській області від 06.03.2024 р. позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. З огляду на вищезазначене, Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області не розглядало заяву позивача про призначення пенсії по суті та не приймало рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії. Відповідно до розрахунку стажу (форма РС-право) обрахованого по 31.12.2023 р., страховий стаж позивача з урахуванням додаткових років за Списком № 1 становить 38 років 09 місяців 25 днів, пільговий стаж за Списком № 1 - 17 років 11 місяців 26 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV. На підставі наведеного, відповідач-2 просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідачів, викладену у відзивах на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що 27.02.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За принципом екстериторіальності заяву про призначення пенсії позивача було розглянуто Головним управлінням ПФУ у Львівській області та прийнято рішення №046350015471 від 06.03.2024 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Спірним рішенням №046350015471 від 06.03.2024 року встановлено, що страховий стаж позивача становить 38 років 09 місяців 25 днів (в т.ч. додаткові роки за Список №1 - 17 років), пільговий стаж становить 21 рік 03 місяці 14 днів, з них: роботи підземні провідні професії 202 (20) - 13 років 02 місяці 16 днів (в кратному обчислені 16 років 06 місяців 06 днів), роботи підземні за постановою 202 (25) - 4 роки 8 місяців 11 днів.
До пільгового стажу зараховано всі періоди роботи згідно із наданими документами.
До страхового стажу не зараховано: період навчання з 01.09.1998 р. по 21.06.2001 р., згідно із трудовою книжкою серії НОМЕР_2 , оскільки відсутня дата видачі атестату та відповідно до атестату НОМЕР_1 , оскільки відсутня інформація про період навчання (відсутній додаток до атестату де зазначено період та форму навчання).
Судом також встановлено, що відповідно до розрахунку форми РС-право до трудової діяльності позивача зараховано періоди:
з 14.11.2001 року по 10.01.2002 року;
з 05.03.2002 року по 31.03.2002 року навчання за фахом;
з 01.04.2002 року по 19.04.2002 року ст.14, пост. 202, підземні, сп.1, р.1, п-р1, п.а-в;
з 20.04.2002 року по 31.12.2003 року ст.14, пост. 202, підземні, сп.1, р.1, п-р1, п.а-в;
з 01.01.2004 року по 10.07.2005 року ст.14, пост. 202, підземні, сп.1, р.1, п-р1, п.а-в;
з 11.07.2005 року по 08.08.2005 року ст.14, пост. 202, підземні, сп.1, р.1, п-р1, п.а-в;
з 09.08.2005 року по 08.01.2007 року ст.14, пост. 202, підземні, сп.1, р.1, п-р1, п.а-в;
з 09.01.2007 року по 10.08.2007 року ст.14, пост. 202, підземні, сп.1, р.1, п-р1, п.а-в;
з 11.08.2007 року по 15.08.2007 року;
з 16.08.2007 року по 30.09.2007 року ст.14, пост. 202, підземні, сп.1, р.1, п-р1, п.а-в;
з 18.10.2007 року по 18.09.2008 року;
з 09.12.2008 року по 12.02.2009 року ст.14, пост. 202, підземні, сп.1, р.1, п-р1, п.а-в;
з 13.02.2009 року по 13.02.2009 року;
з 14.02.2009 року по 17.10.2009 року ст.14, пост. 202, підземні, сп.1, р.1, п-р1, п.а-в;
з 18.10.2009 року по 19.10.2009 року;
з 20.10.2009 року по 17.12.2009 року ст.14, пост. 202, підземні, сп.1, р.1, п-р1, п.а-в;
з 18.12.2009 року по 20.12.2009 року;
з 21.12.2009 року по 14.03.2010 року ст.14, пост. 202, підземні, сп.1, р.1, п-р1, п.а-в;
з 15.03.2010 року по 16.03.2010 року;
з 17.03.2010 року по 29.08.2010 року ст.14, пост. 202, підземні, сп.1, р.1, п-р1, п.а-в;
з 30.08.2010 року по 30.08.2010 року;
з 31.08.2010 року по 15.11.2010 року ст.14, пост. 202, підземні, сп.1, р.1, п-р1, п.а-в;
з 16.11.2010 року по 17.11.2010 року;
з 18.11.2010 року по 13.06.2011 року ст.14, пост. 202, підземні, сп.1, р.1, п-р1, п.а-в;
з 14.06.2011 року по 18.08.2011 року;
з 13.09.2011 року по 30.06.2012 року;
з 02.07.2012 року по 18.09.2012 року;
з 15.10.2012 року по 31.12.2012 року;
з 01.01.2013 року по 01.11.2013 року;
з 04.11.2013 року по 07.02.2014 року ст.14, пост. 202, підземні, сп.1, р.1, п-р1, п.а-в;
з 08.02.2014 року по 14.07.2020 року ст.14, пост. 202, підземні, сп.1, р.1, п-р1, п.а-в;
з 15.07.2020 року по 15.07.2020 року;
з 16.07.2020 року по 06.04.2022 року ст.14, пост. 202, підземні, сп.1, р.1, п-р1, п.а-в;
з 07.04.2022 року по 22.04.2022 року;
з 26.04.2022 року по 30.10.2023 року ст.14, пост. 202, підземні, сп.1, р.1, п-р1, п.а-в;
з 31.10.2023 року по 31.12.2023 року.
Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулює Закон України "Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року (далі - Закон №1058-IV). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 24 Закону № 1058- IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно із абзацом першим частини другої статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч.4 ст.24 Закону № 1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Статтею 62 Закону № 1788 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно із ч.3 ст.56 Закону № 1788 передбачено, що до стажу роботи, який дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до п.8 Порядку період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Як видно з матеріалів справи, відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 позивач з 01.09.1998 р. по 21.06.2001 р. навчався у професійно-технічному училищі № 148 смт.Олександрівки Донецької області.
Проте, відповідачем-2 відмовлено в зарахуванні до страхового стажу вказаного періоду навчання, оскільки відсутня дата видачі атестату та згідно із атестатом НОМЕР_1 , відсутня інформація про період навчання (відсутній додаток до атестату де зазначено період та форму навчання).
Суд не погоджується з даними доводами відповідача-2, оскільки як вже зазначалося вище основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а тому вказані докази підтверджують період навчання позивача в професійно-технічному училищі № 148 у період з 01.09.1998 р. по 21.06.2001 р.
В свою чергу, доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірного періоду навчання позивача відповідачами суду не надано, а матеріали справи не містять. Тому спірний період безпідставно не взято до уваги відповідачем-2 при обрахуванні позивача стажу.
Щодо не зарахування періодів навчання з 05.03.2002 року по 31.03.2002 р. з 13.01.2012 р. по 04.06.2012 р. до пільгового стажу позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Частиною 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
В силу ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із п."д" ч.3 ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Статтею 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" встановлено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівника, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Аналогічна, за змістом, вимога міститься і в абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою КМУ від 05.08.1998 р. №1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.
Судом встановлено, що періоди навчання позивача з 05.03.2002 року по 31.03.2002 р. з 13.01.2012 р. по 04.06.2012 р. було зараховано Головним управління ПФУ у Львівській області до його страхового стажу, проте не були враховані до пільгового стажу.
Так, з трудової книжки серії НОМЕР_2 вбачається що позивач з 05.03.2002 року по 31.03.2002 року був учнем гірничого підземного з повним робочим днем у шахті, а з 13.01.2012 р. по 04.06.2012 р. учнем машиніста гірничих виїмкових машин з повним робочим днем у шахті. Після навчання позивач був зарахованим на роботу за одержаною професією.
Отже, оскільки позивач впродовж трьох місяців, був влаштований на роботу за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, тому час навчання з 05.03.2002 року по 31.03.2002 р. та з 13.01.2012 р. по 04.06.2012 р. повинен бути зарахований до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Щодо не зарахування періодів роботи з 18.10.2007 р. по 18.09.2008 р., з 14.06.2011 р. по 18.08.2011 р., з 13.09.2011 р. по 12.01.2012 р., з 05.06.2012 р. по 01.07.2012 р., з 02.07.2012 р. по 18.09.2012 р., з 15.10.2012 р. по 01.11.2013 р., з 31.10.2023 р. по 27.02.2024 р. до пільгового стажу, суд зазначає наступне.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 позивач у спірні періоди працював:
з 18.10.2007 року по 18.09.2008 року - прохідник підземний з повним робочим днем під землею;
з 14.06.2011 року по 18.08.2011 року - прохідник підземний з повним робочим днем під землею;
з 13.09.2011 року по 12.01.2012 року - прохідник підземний з повним робочим днем під землею;
з 05.06.2012 року по 01.07.2012 року - машиніст гірничих виїмкових машин з повним робочим днем у шахті;
з 02.07.2012 року по 18.09.2012 року - машиніст гірничих виїмкових машин з повним робочим днем у шахті;
з 15.10.2012 року по 31.12.2012 року - машиніст гірничих виїмкових машин з повним робочим днем у шахті;
з 01.01.2013 року по 01.11.2013 року - машиніст гірничих виїмкових машин з повним робочим днем у шахті;
з 26.04.2022 року - машиніст гірничих виїмкових машин з повним робочим днем у шахті.
Суд зазначає, що робота на зазначених посадах віднесена до Списку № 1, професії передбачені постановою КМУ від 31.03.1994 року №202.
Крім того, надана трудова книжка містить записи про спірний період роботи з повним робочим днем під землею однак, з рішення, що оскаржується, не вбачається мотивів не врахування вказаних періодів роботи до пільгового стажу за Списком №1.
Загальне посилання відповідача-2 у рішенні про те, що до пільгового стажу зараховано всі періоди, не свідчить про обґрунтованість такого рішення, оскільки ставить позивача у стан правової невизначеності щодо не зарахованих періодів до пільгового стажу, що безумовно є порушенням прав останнього.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominenv. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Однак, рішення про відмову у призначенні пенсії не відповідає критеріям обґрунтованості, оскільки відповідачем-2 в оспорюваному рішенні хоч і наведено норми законодавства для призначення пільгової пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV, однак не обґрунтовано підстав та мотивів його прийняття.
Суд зазначає, що положеннями пункту 3 Порядку № 637, передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
При цьому відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників та у такій довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) про виконання встановлених норм обслуговування.
Уточнююча довідка є основним документом для підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи в трудовій книжці.
Проте, трудова книжка позивача підтверджує пільговий характер його роботи.
За таких обставин, відмовляючи у зарахуванні спірних періодів роботи позивача до стажу, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, відповідач-2 діяв не на підставі та не у спосіб, визначений чинним законодавством.
На підставі наведеного суд вважає за необхідне зарахувати до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно із ч.3 ст.114 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди роботи з 18.10.2007 року по 18.09.2008 року, з 14.06.2011 року по 18.08.2011 року, з 13.09.2011 року по 12.01.2012 року, з 05.06.2012 року по 01.07.2012 року, з 02.07.2012 року по 18.09.2012 року, з 15.10.2012 року по 31.12.2012 року, з 01.01.2013 року по 01.11.2013 року, з 31.10.2023 року по 27.02.2024 року.
Щодо заявлених позовних вимог про зобов'язання Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає на таке.
Відповідно до положень частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4 частини другої статті 245 КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Нормами частини другої статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05 квітня 2005 року (заява №38722/02).
Як вбачається з матеріалів справи, спір стосується наслідків розгляду відповідачем-2 заяви позивача від 27.02.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у вигляді рішення від 06.03.2024 року № 046350015471, яке скасовано судом як протиправне.
При цьому, судом зроблено висновок про неправомірність відмови у зарахуванні періодів роботи позивача до стажу, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV.
Суд зазначає, обрахунок стажу, що враховується у призначенні пенсії, є дискреційними повноваженнями пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов'язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд зазначає, що пунктом 4.2 Порядку №22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
З огляду на приписи розділу ІV Порядку №22-1 Головне управління ПФУ у Львівській області, як структурний підрозділ, що визначений за принципом екстериторіальності, розглядало заяву про призначення пенсії та прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії. В свою чергу Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області здійснювало лише направлення позивачу рішення про відмову у призначенні пенсії, яке прийняте відповідачем-2.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, а також дискреції пенсійного органу в питаннях обрахунку стажу (в тому числі пільгового), необхідного для призначення пенсії, суд з метою належного та ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов'язати відповідача-2 повторно розглянути його заяву від 27.02.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1998 р. по 21.06.2001 р. та зарахувавши до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно із ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди з 05.03.2002 р. по 31.03.2002 р., з 13.01.2012 р. по 04.06.2012 р., з 18.10.2007 р. по 18.09.2008 р., з 14.06.2011 р. по 18.08.2011 р., з 13.09.2011 р. по 12.01.2012 р., з 05.06.2012 р. по 01.07.2012 р., з 02.07.2012 р. по 18.09.2012 р., з 15.10.2012 р. по 31.12.2012 р., з 01.01.2013 р. по 01.11.2013 р., з 31.10.2023 р. по 27.02.2024 р., та з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог позивачу слід відмовити.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовну заяву задоволено частково, слід повернути позивачу частину судових витрат по справі в розмірі 484,48 грн. (968,96 грн. : 2) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,
Позовну заяву - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 06.03.2024 року № 046350015471 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.02.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1998 р. по 21.06.2001 р. та зарахувавши до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно із ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди навчання з 05.03.2002 р. по 31.03.2002 р., з 13.01.2012 р. по 04.06.2012 р. та періоди роботи з 18.10.2007 р. по 18.09.2008 р., з 14.06.2011 р. по 18.08.2011 р., з 13.09.2011 р. по 12.01.2012 р., з 05.06.2012 р. по 01.07.2012 р., з 02.07.2012 р. по 18.09.2012 р., з 15.10.2012 р. по 31.12.2012 р., з 01.01.2013 р. по 01.11.2013 р., з 31.10.2023 р. по 27.02.2024 р., та з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовної заяви - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) судові витрати по справі у розмірі 484,48 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
Суддя К.С. Кучма