14 червня 2024 року Справа №215/2105/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді С.О. Конєва
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренка Д.В. у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов'язання вчинити певні дії, -
02.04.2024р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.04.2024р. дану позовну заяву було передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Дана справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 01.05.2024р.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2024 дану справу призначено до розгляду головуючому судді Сидоренку Д.В.
Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренка Д.В. від 06.05.2024р. у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору було відмовлено, наведену позовну заву залишено без руху та встановлено позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання:
- уточненого позову, для суду та відповідача, з зазначенням способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів, відповідно до вимог п.2 ч. 1 статті 5 та п. 4 ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України України та оформленої з урахуванням п.2, 5 ч.5 ст.160 КАС України ;
- копії скарги від 20.02.24 року (вх.С-79-П) засвідченої належним чином для відповідача;
- документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за позов, який містить вимоги немайнового характеру у розмірі 1211.20 грн., або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
11.06.2024р. засобами поштового зв'язку від позивача на адресу суду надійшла заява про відвід судді.
Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренка Д.В. від 12.06.2024р. у справі №215/2105/24 заяву позивача про відвід судді визнано необґрунтованою згідно ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2024р., вищенаведену заяву про відвід передано для розгляду судді Конєвій С.О. відповідно до вимог ч.4 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами ч.8, ч.11 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.
Так, як вбачається зі змісту заяви позивача про відвід судді Сидоренка Д.В. останній, в обґрунтування своєї заяви посилається на те, що у судді завжди не гаразд з доброзичливістю, і який вимагає додатки до заяви про звільнення від сплати судового збору надавати відповідачу, чим створює штучні перешкоди для захисту гарантій ст.46 Конституції України, тому відмовляється витребовувати по своїй ініціативі докази для повного, всебічного розгляду справи для того щоб навести лад у судовій системі для забезпечення розвитку права на формування єдиної праовзастосовчої практики та саме доводе про його зацікавленість у кінцевому результаті.
Розглянувши вищевказану заяву позивача про відвід судді Сидоренка Д.В., дослідивши докази подані на її підтвердження, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даної заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Відповідно до ч.4 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З аналізу положень вищевказаної статті вбачається, що вони містять виключний перелік підстав для відводу судді, разом з тим, незгода сторони з процесуальними діями та рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
При цьому, для відведення судді за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.
Між тим, подана позивачем заява про відвід судді Сидоренка Д.В. у цій справі, фактично, містить лише незгоду із процесуальними діями та рішенням судді (постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху від 06.05.2024р.) та не містить обставин, які об'єктивно можуть вказувати на упередженість судді Сидоренка Д.В. при розгляді даної адміністративної справи та відповідних обґрунтованих доказів на підтвердження вказаного суду не надано.
Отже, суд приходить до висновку, що вказані позивачем наведені вище обставини щодо процесуального рішення судді Сидоренка Д.В. (постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху від 06.05.2024р.) під час розгляду справи №215/2105/24 є процесуальним рішенням судді, незгода з яким не може бути достатньою та обґрунтованою підставою для висновку щодо упередженості судді Сидоренка Д.В. при розгляді даної справи та заявлення з цих підстав відводу виходячи з вимог ч.4 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України.
За викладеного, суд приходить до висновку, що вищевказані заявником обставини та підстави для відводу судді Сидоренка Д.В. не можуть бути достатніми для висновку про упередженість судді при розгляді даної справи №215/2105/24, виходячи з аналізу норм вищенаведеного чинного процесуального законодавства та наведених обставин згідно ст.ст. 39-40 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, у адміністративного суду відсутні обґрунтовані підстави для задоволення заяви позивача про відвід судді Калугіної Н.Є. у даній справі.
Керуючись статтями 36, 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренка Д.В. у адміністративній справі №215/2105/24 - відмовити.
Адміністративну справу передати для продовження розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включаться до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя С.О. Конєва