14 червня 2024 року Справа № 160/8452/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
02.04.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , у зарахуванні періоду роботи з 01.02.2005 року по 29.01.2006 року у Приватному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний завод» з зайнятістю повний робочий день в шкідливих умовах праці, який дає право на призначення пільгової пенсії за віком по Списку 1;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , періоду роботи з 01.02.2005 року по 29.01.2006 у Приватному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний завод» до пільгового стажу роботи з зайнятістю повний робочий день в шкідливих умовах праці, який дає право на призначення пільгової пенсії за Списком 1 зі зниженням пенсійного віку на 5 років з 25.09.2023 року - дня призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що з 13.09.2023 року позивачу була призначена пенсія по інвалідності з врахуванням його пільгового стажу роботи по Списку № 1, обчислену за нормами Закону України від 03.10.2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій». Зауважено, що позивач дізнався, що йому було враховано не весь пільговий стаж роботи, а зараховано лише 4 роки 00 місяців 28 днів. У зв'язку з чим, позивач 26.02.2024 року звернувся до відповідача з заявою, в якій просив врахувати весь його пільговий стаж роботи по Списку №1 - 5 років 11 місяців 11 днів. Листом від 26.03.2024 року позивачу було повідомлено, що період його роботи за Списком № 1 з 31.01.2005 року по 29.01.2006 року не зарахований, оскільки період не підтверджено результатами атестації робочих місць. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними. Позивач також вважає, що станом на 15.09.2023 його пільговий стаж роботи складає 5 років і 1 місяців 11 днів, що дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на 5 років.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
01.05.2024 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо заявленого позову та зауважив, що позивачу було відмовлено в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 Закону № 1058, у зв'язку з відсутністю пільгового стажу, необхідної тривалості, згідно з поданими заявником документами.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує пенсію по інвалідності III групи згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) з 13.09.2023 року.
10.11.2023 року позивачем було надано заяву на допризначення пенсії у зв'язку з надання додатково пільгової довідки від 23.10.2023 № 16.4/348, яка видана ПАТ «Дніпровський металургійний завод» за період з 17.10.2002 по 10.11.2008, яка підлягала перевірці.
За заявою від 10.11.2023 року позивачу було проведено допризначення пенсії з 13.09.2023 року.
Загальний страховий стаж позивача складав 40 років 10 місяців 18 днів, у тому числі пільговий стаж роботи за Списком № 1 - 05 років 11 місяців 11 днів та додатковий стаж - 09 років 02 місяці 15 днів.
Розмір пенсії з 13.09.2023 складав 2875,04 грн.
Як зазначив позивач, 12.10.2023 року він дізнався, що йому було враховано не весь пільговий стаж роботи, зараховано лише 4 роки 00 місяців 28 днів.
26.02.2024 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив зарахувати весь його страховий стаж по списку № 1 та розрахувати розмір його пенсії з урахуванням всього пільгового страхового стажу по Списку № 1 з відповідною кратністю 1 до 2.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом № 18323-9893/Л-01/8-0400/24 від 26.03.2024 року позивача було повідомлено, що: «Ви отримуєте пенсію по інвалідності III групи згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 13.09.2023 року.
10.11.2023 Вами було надано заяву на допризначення пенсії у зв'язку з надання додатково пільгової довідки від 23.10.2023 № 16.4/348, яка видана ПАТ “Дніпровський металургійний завод” за період з 17.10.2002 по 10.11.2008, яка підлягала перевірці.
За заявою від 10.11.2023 Вам проведено було допризначення пенсії з 13.09.2023.
Загальний страховий стаж складав 40 років 10 місяців 18 днів, у тому числі пільговий стаж роботи за Списком № 1 - 05 років 11 місяців 11 днів та додатковий стаж - 09 років 02 місяці 15 днів.
Розмір пенсії з 13.09.2023 складав 2875,04 грн.
Пенсійну справу переглянуто з 01.02.2024, розрахунок пільгового стажу згідно уточнюючої довідки від 23.10.2023 № 16.4/348 приведено у відповідність.
Атестація робочих місць за умовами праці на підприємстві ПАТ “Дніпровський металургійний завод” проведена згідно наказів: від 01.02.2000 № 48 та від 30.01.2006 №31.
Згідно проведеної атестації робочих місць за умовами праці на підприємстві період перерви у проведені атестації робочих місць з 31.01.2005 по 29.01.2006 не зарахований до пільгового стажу за Списком № 1.
Розмір пенсії обчислено із загального страхового стажу, який складає 39 років 10 місяців 18 днів, у тому числі пільговий стаж роботи за Списком № 1 - 4 повних роки та додатковий стаж - 09 років 02 місяці 15 днів.
Розмір пенсійної виплати з 01.02.2024 складає 2795,45 грн, з 01.03.2024 - 2980,00 грн.»
Не погоджуючись з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні спірного періоду до пільгового стажу для призначення пільгової пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Тобто, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV (в редакції на час звернення позивача до відповідача), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. (п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV).
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності необхідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону чоловікам - на 1 рік за кожний повніш рік такої роботи.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
При цьому, згідно з п. 20 вказаного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином, проаналізувавши вказані норми у сукупності, суд зазначає, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є: наявність у особи одночасно наступних умов: вік 50 років, стаж роботи у чоловіків не менше 22 років, з яких не менше 10 років зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці та за наявності результатів атестації робочих місць.
Поряд з цим, суд вказує на те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Натомість уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників подаються лише за умови, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.
Статтею 44 Закону № 1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого призначення пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону № 1058-IV, документи про призначення пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі Порядок № 22-1).
За змістом пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1, заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Відповідно до п. 1.9 розділу І Порядку № 22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За змістом пункту 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Частиною третьою статті 44 Закону № передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Пунктом 4.7 Порядку 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
На переконання суду, відповідач, у разі незгоди з відомостями, зазначеними в документах позивача, має право на реалізацію повноважень, наданих йому частиною третьою статті 44 Закону № 1058-IV, а саме: вимагати відповідні документи від підприємства, перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню тощо.
Процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника, визначає Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105.
Дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали, зокрема, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (пункт 2 Порядку № 18-1).
За змістом пунктів 3, 4 Порядку № 18-1 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії), які створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 18-1 основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.
Пунктом 7 Порядку № 18-1 визначено, що для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право:
заслуховувати на своєму засіданні особу, яка подала заяву про підтвердження стажу роботи (далі - заявник), або її законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально;
запрошувати на засідання як консультантів та експертів фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій;
отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку;
інформувати територіальні органи Пенсійного фонду України з питань, що входять до компетенції Комісії.
Згідно із пунктом 12 цього Порядку, територіальні органи Пенсійного фонду України надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів та отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи.
Стосовно не зарахування до пільгового стажу роботи позивача, який дає право на пенсію за віком за Списком № 1, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи з 01.02.2005 року по 29.01.2006 у зв'язку з відсутністю атестації робочого місця, суд вважає за необхідне надати оцінку обставинам проведення атестацій робочих місць позивача за умовами праці.
Так, відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за №1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
В пунктах 4.2 та 4.3 наведеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 3 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. №442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.
Відповідно до пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених Постановою Міністерства праці №41 від 1 вересня 1992 року періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Наведені вище положення свідчать про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту а статті 13 Закону №1788-XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові 19 лютого 2020 року по справі № 520/15025/16-а (Провадження №11-1207апп19) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці та дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Суд врахував таку позицію Великої Палати Верховного Суду відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Суд зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи, а саме, листа відповідача від 26.03.2024 року, позивачу не зараховано управлінням до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 31.01.2005 29.01.2006, оскільки мали місце перерви між проведенням атестації робочих місць на підприємстві.
Суд зазначає, що до матеріалів справи долучена довідка № 16.4/348 від 23.10.2023 року, яка видана ПАТ "Дніпровський металургійний завод" за період з 17.10.2002 по 10.11.2008. Довідкою підтверджується наявність трудового стажу позивача для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній. Довідкою, зокрема, підтверджується факт роботи позивача в шкідливих умовах праці у спірний період (в період з 05.06.2003 по 09.04.2007 позивач працював на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці у виробництві: оброблення металу (ливарне виробництво), в якості: формувальника ручного формування, приймаючого участь улитті металу, фасонно-ливарного цеху, як формувальники ручного формування, які беруть участь у литті металу, що передбачено Списком №1, розділом - XI, підрозділом - 1, пунктом-а, позицією - 11.1а, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. № 36.).
Судом встановлено, що факт атестації робочих місць за умовами праці на підприємстві підтверджується наказом про атестацію робочих місць за умовами праці від 01.02.2000 № 48, від 30.01.2006 №31.
З матеріалів справи вбачається, що листом від 18.01.2006 року № 003/07-1-17 було подовження термін дії наказу про атестацію робочих місць по умовам праці ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» від 01.02.2000 №48 до 30.04.2006 року (погоджено з Головним державним інспектором області ОСОБА_2 ).
Отже, оскільки позивач в період після проведеної у 2005 році атестації до наступної атестації виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, на думку суду, такий спірний період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Відтак, відповідачем не наведено жодним чином законодавчо визначених підстав для відмови у зарахуванні спірного періоду праці позивача до пільгового трудового стажу за Списком № 1.
Відтак, враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено вжиття всіх передбачених законодавством заходів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду заяви позивача про перерахунку пенсії та не доведено правомірності рішення відповідача, яке за своїм змістом не відповідає критерію обґрунтованості.
Наведені обставини свідчать про неналежну перевірку наданих позивачем документів, не забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду заяв позивача, відсутність належного обґрунтування рішення суб'єкта владних повноважень.
За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність прийнятого відповідачем рішення від 26.03.2024 року, а також про наявність підстав для його скасування.
Разом з цим, суд звертає увагу позивача, що дії відповідача, що виразились у неврахуванні спірного періоду до пільгового стажу, у процесі прийняття рішення, втілюються саме у прийнятому рішенні, тому, належним способом захисту прав позивача є саме скасування рішення відповідача.
З огляду на зазначене, в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій необхідно відмовити.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07.07.2014) (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пунктів 1.1 та 1.3 Порядку № 22-1:
- заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб;
- заява про призначення пенсії може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за № 991/27436;
- заява про призначення пенсії може подаватись представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно із пунктом 1.8 Порядку № 22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 встановлено:
- рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи;
- рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
За приписами пункту 4.10 Порядку № 22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Оскільки суд дійшов висновку, що рішення відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, відповідно, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи позивача за Списком №1 спірний період його роботи з 31.01.2005 по 29.01.2006, починаючи з дати призначення пенсії по інвалідності, тобто, з 13.09.2023 року, а не з 25.09.2023 року як зазначив позивач.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).
З урахуванням викладеного вище, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 18323-9893/Л-01/8-0400/24 від 26.03.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового страхового стажу за Списком №1 період роботи ОСОБА_1 з 31.01.2005 по 29.01.2006 у Приватному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний завод».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, починаючи з дати призначення пенсії по інвалідності - 13.09.2023 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,50 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник