14 червня 2024 рокуСправа № 160/12079/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним рішення №045550022401 від 13.11.2023р. та зобов'язання вчинити певні дії, -
09.05.2024р. ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та просить:
- визнати протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії відповідача від 13.11.2023р. №045550022401;
- зобов'язати відповідача зарахувати позивачеві до страхового стажу періоди її роботи з 01.07.2000р. по 09.08.2022р.;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 07.11.2023р. про призначення пенсії та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової позиції суду, викладеної у цьому рішенні та зарахованих періодів роботи позивача цим судовим рішенням.
Зазначений позов ухвалою суду від 15.05.2024р. було залишено без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано позивача у п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням норм ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, з урахуванням того, що у позові зазначено про наявність у позивача права на призначення пенсії за вислугу років на підставі п."б" ч.1 ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у зв'язку з чим вона і звернулася до пенсійного органу, проте, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що пенсійним органом розглядалася заява позивача про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зазначити про докази, що їх підтверджують, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів звернення до позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області або до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо призначення пенсії за вислугу років на підставі п."б" ч.1 ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в порядку передбаченому постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007р. (зі змінами) та надання всіх необхідних документів, зокрема, подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом), грошового атестату та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів відмови відповідача саме у призначенні позивачеві пенсії за вислугу років згідно п."б" ч.1 ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн. за подання даного адміністративного позову з вимогами немайнового характеру до суду фізичною особою у відповідності до вимог ст.4 Закону України “Про судовий збір” та ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України або документів, які підтверджують підстави для відстрочення позивачеві сплати судового збору відповідно до закону у відповідності до вимог ст.8 Закону України “Про судовий збір”, ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зазначену ухвалу суду від 15.05.2024р. було надіслано судом на зазначену у позові адресу, проте, поштовий конверт із вкладенням було повернуто до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
Так, відповідно до п.4 ч.6 ст.251 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
За нормами ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
При цьому, судом враховується і те, що позивач, як особа зацікавлена в отриманні інформації щодо заявленого нею позову та його вирішенні, мала змогу ознайомитися зі змістом ухвали суду від 15.05.2024р. про залишення його позову без руху з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскільки зазначена ухвала була оприлюднена в реєстрі 17.05.2024р.
З урахуванням наведеного, застосовуючи до спірних правовідносин аналогію ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що повернення на адресу суду поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, вважається доказом належного вручення ухвали від 15.05.2024р. у зв'язку з чим позивач вважається такою, що була належно повідомлена про залишення її позовної заяви без руху.
Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в його ухвалі від 23.10.2019р. у справі №804/575/18, постановах від 03.07.2018р. у справі №826/166/18, від 18.04.2018р. у справі №816/1025/17 та відповідає правовій позиції Третього апеляційного адміністративного суду, викладеною у його постанові від 12.03.2020р. у справі №215/5961/19.
Станом на 14.06.2024 року позивач вимоги ухвали суду від 15.05.2024р. не виконала, недоліки позовної заяви не усунула у встановлений строк, з відповідним клопотанням про продовження строку для виконання вказаних вище ухвал до суду не звернулася, а за умови не виконання позивачем вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 15.05.2024р., суд позбавлений можливості вирішити питання щодо відкриття провадження у цій справі.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За викладеного, даний позов слід повернути позивачеві згідно до вимог п.1 ч. 4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись п.1 ч.4 ст.169, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним рішення №045550022401 від 13.11.2023р. та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї документами, надіслати позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що згідно ч.8 ст. 169 вказаного Кодексу, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва