Справа № 674/848/24
Провадження № 2-а/674/11/24
іменем України
13 червня 2024 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
в складі: судді Посунько Г.А.
секретаря Шельгоріної С.І.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дунаївці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
23 травня 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ГУНП в Хмельницькій області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 посилається в обґрунтування свого позову на те, що постановою поліцейського з логістики сектору логістики Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Кучерявого В.Р. від 16 травня 2024 року серії БАД № 113491 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено штраф в сумі 510 грн. за те, що 16 травня 2024 року о 09.33 годин на вулиці Першого Травня в м.Дунаївці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області він, керуючи автомобілем "Honda CR-V", реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п.9.2, п.9.9 (б) Правил дорожнього руху, оскільки перед початком руху не подав світловий покажчик повороту відповідного напрямку, а в подальшому після зупинки на вимогу працівників поліції не увімкнув світлову аварійну сигналізацію.
З постановою відповідача він не згодний та вважає її незаконною, оскільки 16 травня 2024 року на своєму автомобілі "Honda CR-V", реєстраційний номер НОМЕР_1 , він припаркувався на узбіччі вулиці Першого Травня в м.Дунаївці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Перед початком виїзду з узбіччя він включив покажчик лівого повороту та дочекався проїзду іншого транспортного засобу, після чого виїхав на своєму автомобілі. Позаду нього їхав автомобіль поліції, в якому були увімкнені проблискові маячки синього кольору. Ці маячки він зрозумів як сигнал надати дорогу поліції. За таких обставин він призупинився на узбіччі, щоб надати дорогу автомобілю поліції. Проте, він ще не встиг зупинитись, як за ним зупинився автомобіль поліції, з якого відразу до нього підійшов поліцейський. Коли він зрозумів, що зупинка його автомобіля буде тривалою, тоді увімкнув аварійну сигналізацію. Працівники поліції звинуватили його в порушенні Правил дорожнього руху та, незважаючи на його категоричні заперечення, винесли відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення.
Позивач ОСОБА_1 вважає, що працівники поліції не надали доказів того, що він вчинив адміністративне правопорушення: відеозаписи здійснені на власний телефон поліцейського, а тому не можуть бути доказами; на відеозаписах не зафіксовано всього виїзду автомобіля, а лише зафіксовано закінчення маневру; записи відеореєстратора є змонтованими.
Позивач ОСОБА_1 вважає, що працівники поліції наклали на нього адміністративне стягнення за порушення вимог п.9.2, п.9.9 Правил дорожнього руху, якими регламентовано правила подачі сигналів світлових покажчиків та використання зовнішніх освітлювальних приладів перед початком руху, зміною напрямку та зупинкою. Ці правила не стосуються зупинки транспортного засобу на вимогу поліцейського. Отже, накладення штрафу на підставі ч.2 ст.122 КУпАП є незаконним.
Позивач ОСОБА_1 вважає, що працівники поліції його не зупиняли. Він зупинився на узбіччі виключно для того, щоб надати дорогу автомобілю поліції, який рухався за ним та подавав сигнал "надати дорогу" синім проблисковим маячком. Після зупинки до нього відразу підбіг працівник поліції, який повідомив, що на нього вже накладено штраф за невключення лівого повороту перед початком руху.
Позивач ОСОБА_1 вважає, що працівники поліції незаконно відмовили йому в можливості скористатись правовою допомогою, хоча він заявляв відповідне клопотання.
На підставі викладеного позивач ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову серії БАД № 113491 від 16 травня 2024 року про накладення на нього адміністративного штрафу.
До позовної заяви позивач ОСОБА_1 надав флеш-карту з відеозаписом: "WhatsApp Video 2024-05-21 at 13/36/27", зробленим ним на місці зупинки транспортного засобу на власний мобільний телефон.
24 травня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ та призначено судове засідання, відповідачеві встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
28 травня 2024 року від відповідача ГУНП в Хмельницькій області надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач заперечив проти позову. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що 16 травня 2024 року о 09.33 годин на вулиці Першого Травня в м.Дунаївці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Honda CR-V", реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п.9.2, п.9.9 (б) Правил дорожнього руху, оскільки перед початком руху не подав світловий покажчик повороту відповідного напрямку, а в подальшому після зупинки на вимогу працівників поліції не увімкнув світлову аварійну сигналізацію. За даним фактом поліцейський з логістики сектору логістики Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Кучерявий В.Р. виніс постанову від 16 травня 2024 року серії БАД № 113491 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП - штрафу в сумі 510 грн. Постанова винесена з дотриманням всіх вимог чинного законодавства.
Окремо відповідач ГУНП в Хмельницькій області зазначив, що відеофіксація події здійснювалась не на власний телефон поліцейського, а на нагрудний відеореєстратор поліцейського та на відеореєстратор зі службового автомобіля. На місці зупинки транспортного засобу поліцейські демонстрували ОСОБА_1 відеофайли зі своїх мобільних телефонів для підтвердження факту вчинення останнім адміністративного правопорушення, оскільки технічні можливості нагрудної відеокамери не обладнані монітором для перегляду відео.
Відповідач ГУНП в Хмельницькій області вважає неправдивими твердження позивача про те, що поліцейські не надали можливості скористатися правовою допомогою, оскільки на відеозаписах зафіксовано як поліцейські надали ОСОБА_1 номер телефону безоплатної правової допомоги, останній скористався наданим номером телефону та спілкувався з представниками безоплатної правової допомоги.
Таким чином, поліцейський Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Кучерявий В.Р., винісши постанову як посадова особа, що наділена дискреційними повноваженнями, керуючись нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, маючи відповідні повноваження, дійшов висновку про притягнення до адміністративної відповідальності позивача ОСОБА_1 . Оскаржувана постанова є правомірною та не підлягає скасуванню.
На підставі викладеного відповідач ГУНП в Хмельницькій області просить суд відмовити в задоволенні позову через необґрунтованість.
До відзиву відповідач ГУНП в Хмельницькій області надав DVD-диск із відеозаписами з нагрудної камери поліцейського:
-"0000000_00000020240516093547_003.МР4",
-"0000000_00000020240516094354_004.МР4"
-"0000000_00000020240516095855_005.МР4"
-"0000000_00000020240516101355_006.МР4"
а також із відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля: "video_2024-05-27_12-50-23.mp4", "video_2024-05-27_12-50-32.mp4", "video_2024-05-27_12-50-45.mp4".
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позов, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.
В судове засідання представник відповідача ГУНП в Хмельницькій області не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - просить суд розглядати справу за його відсутності, проти задоволення позову заперечує. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини
та визначив відповідно до них правовідносини.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про дорожній рух" регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.
Згідно ч.5 ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно п.1.1 Правил дорожнього руху - ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно п.1.3 Правил дорожнього руху - у часники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п.1.9 Правил дорожнього руху - особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
16 травня 2024 року поліцейський з логістики сектору логістики Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Кучерявого В.Р. виніс постанову серії БАД № 113491, якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн.
В оскаржуваній постанові вказано, що 16 травня 2024 року о 09.33 годин на вулиці Першого Травня в м.Дунаївці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Honda CR-V", реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п.9.2, п.9.9 (б) Правил дорожнього руху, оскільки перед початком руху не подав світловий покажчик повороту відповідного напрямку, а в подальшому після зупинки на вимогу працівників поліції не увімкнув світлову аварійну сигналізацію.
Згідно п.9.2 Правил дорожнього руху - водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Згідно п.9.9 (б) Правил дорожнього руху - аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена: у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.
Частиною 2 статті 122 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП п ровадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч.3 ст.7 КУпАП з астосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч.1 ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За положеннями п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.252 КУпАП о рган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч.1 ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Суд критично оцінює доводи позивача ОСОБА_1 про те, що 16 травня 2024 року о 09.33 годин на вулиці Першого Травня в м.Дунаївці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області він, керуючи автомобілем "Honda CR-V", реєстраційний номер НОМЕР_1 , перед початком виїзду з узбіччя включив покажчик лівого повороту, після чого виїхав на проїзну частину дороги.
Так, на відеозаписах "video_2024-05-27_12-50-23.mp4" (останні секунди запису) та "video_2024-05-27_12-50-32.mp4" (перші секунди запису) зафіксовано як позивач ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Honda CR-V", реєстраційний номер НОМЕР_1 , перед початком руху не подав світловий покажчик повороту відповідного напрямку, чим порушив вимоги п.9.2 Правил дорожнього руху.
Суд критично оцінює доводи позивача ОСОБА_1 про те, що 16 травня 2024 року о 09.33 годин на вулиці Першого Травня в м.Дунаївці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, коли він керував автомобілем "Honda CR-V", реєстраційний номер НОМЕР_1 , працівники поліції його не зупиняли, а він призупинився на узбіччі виключно для того, щоб надати дорогу автомобілю поліції, який рухався за ним та подавав сигнал "надати дорогу" синім проблисковим маячком.
Так, згідно п.1 ч.1 ст.35 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Згідно ч.3 ст.35 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
На відеозаписах "0000000_00000020240516093547_003.МР4" та "video_2024-05-27_12-50-45.mp4" зафіксовано як позивач ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Honda CR-V", реєстраційний номер НОМЕР_1 , зупинився на вимогу працівників поліції, після чого не увімкнув світлову аварійну сигналізацію, чим порушив вимоги п.9.9 (б) Правил дорожнього руху.
При цьому, на цих відеозаписах зафіксовано, що позивач ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, зупинився на вимогу поліцейських, а не призупинився, щоб надати дорогу їхньому службовому автомобілю. Працівники поліції зупинили автомобіль позивача на законних підставах (у зв'язку з порушенням водієм вимог п.9.2 Правил дорожнього руху) та діяли відповідно до вимог чинного законодавства.
Суд критично оцінює доводи позивача ОСОБА_1 про те, що відеозаписи, надані працівниками поліції, зроблені на їхні мобільні телефони та змонтовані на оптичний диск, а тому не можуть бути використані як докази у справі.
Так, відповідач ГУНП в Хмельницькій області надав суду відеозаписи події, здійснені на нагрудний відеореєстратор поліцейського (боді-камеру) та на відеореєстратор зі службового автомобіля поліції. На відеозаписах безперервно зафіксовано період часу з моменту порушення позивачем ОСОБА_1 вимог пункту 9.2 Правил дорожнього руху до закінчення розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення. Факт того, що безперервний відеозапис складається з декількох частин, не спростовує його безперервності.
Згідно ч.3 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року в справі № 524/7184/16-а, від 17 липня 2019 року в справі № 295/3099/17 та від 13 лютого 2020 року в справі № 524/9716/16-а, приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
В судовому засіданні встановлено, що в пункті 7 постанови серії БАД № 113491 від 16 травня 2024 року зазначено про здійснення відеозапису за допомогою нагрудної боді-камери.
Отже, відеозаписи, надані відповідачем ГУНП в Хмельницькій області, є належними та допустимими доказами.
Суд критично оцінює доводи позивача ОСОБА_1 про те, що працівники поліції відмовили йому в можливості скористатись правовою допомогою, хоча він заявляв відповідне клопотання.
Так, на відеозаписі "0000000_00000020240516095855_005.МР4" зафіксовано, що працівники поліції роз'яснили позивачу ОСОБА_1 його права, визначені ст.268 КУпАП, та надали йому номер телефону безоплатної правової допомоги. Позивач ОСОБА_1 зателефонував на вказаний номер телефону та скористався безоплатною правовою допомогою. Інших клопотань щодо надання правової допомоги позивач не заявляв.
Відеозапис "WhatsApp Video 2024-05-21 at 13/36/27", зроблений позивачем ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу на власний мобільний телефон, не містить інформації щодо обставин адміністративного правопорушення.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року в справі № 337/3389/16-а, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
В судовому засіданні встановлено, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 була розглянута поліцейським з логістики сектору логістики Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Кучерявим В.Р. відповідно до вимог ст.ст.222, 268, 276 - 279 КУпАП, в межах наданих йому законодавством повноважень.
Адміністративне стягнення накладене на позивача в межах санкції ч.2 ст.122 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення.
Отже, позивач ОСОБА_1 є винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та повинен нести відповідальність згідно із законом.
За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова серії БАД № 113491 від 16 травня 2024 року про накладення на позивача ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП не суперечить закону, винесена уповноваженою особою відповідно до визначеної законом процедури, на підставі належних та допустимих доказів, які повністю підтверджено в судовому засіданні.
Заперечення позивача носять формальний характер та оцінюються судом як засіб ухилення від адміністративної відповідальності.
Згідно п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими КУпАП.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин суд приходить до висновку, що у позивача ОСОБА_1 немає підстав, передбачених чинним законодавством, вимагати скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 113491 від 16 травня 2024 року, оскільки він не надав суду належних та допустимих доказів порушення його прав та законних інтересів.
Згідно ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позову через необґрунтованість.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати позивача ОСОБА_1 відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.5 - 11, 73 - 77, 90, 241 - 246, 250, 286 КАС України, ч.2 ст.122, ст.ст.222, 245 - 249, 251, 252, 258, 268, 276, 278 - 280, 283, 287 - 289, 293 КУпАП, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення апеляційної інстанції.
Повне ім'я та найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Дунаївці Хмельницької області, проживає по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, місцезнаходження по вул.Зарічанська,7 в м.Хмельницький 29017, код ЄДРПОУ - 40108824.
Повний текст судового рішення складено 14 червня 2024 року.
Суддя Посунько Г.А.