Справа № 953/3045/24
н/п 1-кс/953/3694/24
"23" травня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024220000000489 від 15.04.2024 за ч.1 ст.286 КК України,-
встановив:
20 травня 2024 року представник ОСОБА_4 , діючи в інтересах власника арештованого майна ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням у кримінальному провадженні №12024220000000489 від 15.04.2024 за ч.1 ст.286 КК України про скасування арешту майна, а саме: мотоциклу «Kawasaki ZR800A» р.н. НОМЕР_1 , належного йому на праві власності, передачі майна на відповідальне зберігання власнику із забороною користування, ремонту, відчуження та розпорядження ним, посилаючись на проведення усіх експертних оглядів, негативний вплив на стан, зберігання майна під відкритим небом. Вважає подальший арешт недоцільним та невиправданим втручанням у приватну власність.
До судового засідання власник майна, його представник та прокурор, повідомлені належним про дату час та місце розгляду клопотання, не з'явились. Власник майна та представник причину неявки не повідомили, прокурор розгляд справи просив здійснювати за його відсутності, проти задоволення клопотання заперечував посилаючись на призначення у кримінальному провадженні експертного дослідження арештованого майна, яке до теперішнього часу не проведене.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, доходить наступного:
В силу ст. 41 Конституції України, ст.1 протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі Агосі проти Об'єднаного Королівства). Тобто заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
З матеріалів справи вбачається здійснення ГУНП в Харківській області досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024220000000489 від 15.04.2024 за ч.1 ст.286 КК України з обставин ДТП, що сталась 14.05.024 р. о 21.20 в районі перехрестя вулиць Академіка Павлова та Валентинівської у м. Харкові, за участі ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_2 , та ОСОБА_5 , який керував мотоциклом «Кавасакі», р.н. НОМЕР_1 , внаслідок чого водій ОСОБА_3 , з численними тілесними ушкодженнями госпіталізований до лікарні невідкладної допомоги.
18.04.2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова накладено арешт на мотоцикл «Kawasaki ZR800A» р.н. НОМЕР_1 , належний ОСОБА_3 , з позбавленням власника права розпорядження та користування.
З наданих слідчому судді копії документів кримінального провадження вбачається проведення призначеної 24.04.2024 автотехнічної експертизи (технічного стану мотоциклу), яка на теперішній не завершена.
Положеннями ч.1 ст.131 КПК України передбачено застосування заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч.1 ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Доказів проведення усіх експертних досліджень, для забезпечення можливості виконання яких і застосовувався, за клопотанням прокурора, захід забезпечення кримінального провадження, - арешт майна, слідчому судді не надано.
Таким чином, оскільки на теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024220000000489 від 15.04.2024 за ч.1 ст.286 КК України триває, експертні дослідження не проведені, арештоване майно є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що арешт майна не втратив своєї актуальності, а тому підстав задоволення клопотання не вбачає.
У відповідності до ч.4 ст.107 КПК України, за неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Керуючись ст.ст. 107, 174, 372 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
У задоволенні клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024220000000489 від 15.04.2024 за ч.1 ст.286 КК України,- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1