Справа № 638/12347/23
Провадження № 2/638/1672/24
13 червня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді Штих Т.В.,
за участю секретаря Кассіч Н. А.,
розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 01.11.2019 у розмірі 252 674,69 грн, а також судові витрати в розмірі 3790,12 грн.
21.02.2024 відповідачем ОСОБА_1 подано клопотання про зупинення розгляду справи у зв'язку з подачею ним позову до АТ КБ «Приват Банк» про захист прав споживача, визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Клопотання обгрунтовує тим, що 15 лютого 2024 року Дзержинським районним судом м. Харкова постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі № 638/2672/24 за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача, визнання незаконним рішення та зобов'язання до вчинення певних дій. Предметом звернення по даній справі стала відмова АТ КБ «ПриватБанк» в здійсненні обов'язкової реструктуризації грошових зобов'язень відповідно до договору від 26.12.2019 року, оскільки вимоги ЗУ «Про споживче кредитування» не містять можливості відмовити у проведенні реструктуризації. Також відповідач зазначає, що у справі № 638/2672/24 можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі № 638/12347/23 вимог та умов, від яких залежить можливість її розгляду, та від наслідків розгляду цивільної справи № 638/2672/24 залежить прийняття рішення у цивільній справі № 638/12347/23. Таким чином, відповідач вважає, що є всі законні підстави для зупинення провадження у справі № 638/12347/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 638/2672/24.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення вчинення судом процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Пунктом 6 частини 1 статті 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Основним критерієм відповідно до вказаного пункту визначення наявності підстав для зупинення провадження у справі є неможливість розгляду справи.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зазначене відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19, провадження № 61-5752сво21.
Визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для зупинення провадження у справі. Взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі.
Відповідних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 910/12694/18.
Крім того, межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2023 року у справі № 380/7845/21, необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні суду перебуває справа за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У справі, що розглядається, предметом позовних вимог є стягнення з відповідача заборгованості за договором по надання банківських послуг б/н від 01.11.2019.
Разом з тим, у провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває справа № 638/2672/24 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, визнання незаконним рішення та зобов'язання до вчинення певних дій. Провадження у справі відкрито ухвалою від 15 лютого 2024 року. Справа дотепер не розглянута.
Із змісту статті 251 ЦПК України вбачається, що зупинення провадження у справі має на меті полегшити доказову діяльність осіб, які беруть участь у справі, в силу так званих преюдиціальних фактів.
Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.
Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 752/9802/17, провадження № 61-612св17.
Із заяви відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі вбачається, що єдиною підставою для його зупинення є те що у справі № 638/2672/24 можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі № 638/12347/23 вимог та умов, від яких залежить можливість її розгляду, та від наслідків розгляду цивільної справи № 638/2672/24 залежить прийняття рішення у цивільній справі № 638/12347/23.
Разом з тим матеріали даної цивільної справи та наявні в ній докази, дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, у тому числі
Сам лише той факт, що у справі № 638/2672/24 ОСОБА_1 звернувся з позовом про проведення реструктуризації, не перешкоджає розгляду даної справи та не дає підстав вважати, що її розгляд об'єктивно неможливий до вирішення справи № 638/2672/24.
Оскільки відповідачем не доведено неможливості розгляду даної справи без врахування рішення, що набрало законної сили по справі № 638/2672/24, суд відмовляє в задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі.
Керуючись ст. 251, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-
Клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження по справі-залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 13 червня 2024 року.
Суддя: Т. В. Штих