Справа № 761/12711/24
Провадження № 1-кс/761/8588/2024
11 червня 2024 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12020100100005467
До провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12020100100005467.
Клопотання мотивоване тим, що СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12020100100005467 від 11.07.2020, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Прокурор Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12020100100005467, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.07.2020, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, звернувся з клопотанням про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 31,3 кв.м., реєстраційний номер об'єкту: 1926691680000, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 .
09 березня 2021 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/8827/21 задоволено клопотання прокурора, подане в межах даного кримінального провадження та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 31,3 кв.м., реєстраційний номер об'єкту: 1926691680000, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , із забороною відчуження та розпорядження, без заборони використання такого житлового приміщення особами, які на законних підставах у ньому проживають.
Ініціатор клопотання зазначає, що з моменту накладення арешту пройшло майже три роки, за даний час ОСОБА_4 ніхто не викликав для надання будь-яких пояснень, не зрозуміло чому, як добросовісний набувач несе тягар будь яких заборон.
Вважала, що на даний час в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.
У зв'язку з чим ОСОБА_4 просить скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 березня 2021 року в кримінальному провадженні №12020100100005467, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.07.2020, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 31,3 кв.м., реєстраційний номер об'єкту:1926691680000, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , із забороною відчуження та розпорядження.
У судовому засідання представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 , клопотання підтримав в повному обсязі з підстав в ньому наведених, зазначив, що у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту квартири, яка належить ОСОБА_4 , остання не має жодного процесуального статусу в даному кримінальному провадженні, крім того у межах кримінального провадження підозрюваних немає, просила клопотання задовольнити.
ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала позицію адвоката.
У судове засідання 11.06.2024 уповноважений прокурор Шевченківської окружної прокуратури не з'явився будучи належним чином повідомлений, заяв/ клопотань на адресу суду не надходило.
В той же час, у судовому засіданні 07.05.2024 прокурор ОСОБА_6 зазначив, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, з огляду на мету арешту майна, та спосіб вчинення кримінального правопорушення необхідність у арешті не відпала.
Слідча суддя, заслухавши думку учасників, дослідивши клопотання про скасування арешту майна, долучені до нього документи приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що прокурорами Шевченківської окружної прокуратури м. Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12020100100005467.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.03.2021, справа №761/8827/21 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 31,3 кв.м., реєстраційний номер об'єкту: 1926691680000, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , із забороною відчуження та розпорядження, без заборони використання такого житлового приміщення особами, які на законних підставах у ньому проживають.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Разом з тим, особою, яка звернулась із клопотанням, до матеріалів клопотання не долучено жодних доказів того, що на сьогодні відпала потреба у накладенні арешту на майно.
При цьому відповідно до вимог абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України обов'язок доведення, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.
Стороною заявника не надано доказів на підтвердження своїх доводів, ці обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність достатніх підстав для задоволення вказаного клопотання по скасування арешту на майно.
За змістом ч.1 ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень.
Слідчою суддею встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020100100005467 триває.
При цьому доводи клопотання не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність, що дає слідчій судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала, крім того, в судовому засіданні ініціатором клопотання не надано переконливих даних, що скасування арешту майна не перешкоджатиме кримінальному провадженню, з огляду на мету застосування заходу забезпечення.
За таких обставин не встановлено підстав для скасування накладеного арешту, а відтак слідча суддя прийшла до висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12020100100005467.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 22, 98, 170-174, 369-372 КПК України, слідча суддя
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12020100100005467.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1