Справа № 758/2893/24
3/758/1905/24
Категорія 156
02 травня 2024 року місто Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Гребенюк В.В. розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 722018 від 21.02.2024 року водій ОСОБА_1 21.02.2024 року о 17 годині 44 хвилини в м. Києві по вул. Олени Теліги, керував транспортним засобом Kia, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія на місці зупинки за допомогою приладу Drager Alcotest 6820 прилад ARHK-0524, тест № 3562, результат тесту 0,71% (проміле).
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, тобто, вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
04.04.2024 захисником ОСОБА_1 , адвокатом Сіренко М.О., до суду було подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення та про відкладення судового засідання. Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Сіренко М.О. ознайомилась зі справою, однак будь-яких пояснень до суду не надала.
У судове засідання, призначене на 01.05.2024 року, ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений СМС-повідомленням за номером телефону, вказаному у протоколі про адміністративне правопорушення, який містить особистий підпис ОСОБА_1 ..
Відповідно до позицій Верховного суду для вручення повісток закон передбачає альтернативні способи комунікації. Вручення повісток є гарантіями забезпечення одного й того самого права - права на справедливий суд, елементом якого є право знати про суд (як про процес - засідання, так і про результат - рішення).
Якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.
Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (ухвала Касаційного адміністративного суду Верховного Суду по справі №560/5541/20 від 17 листопада 2022 року).
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 повідомлений належним чином про дату і місце розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП неявка у судове засідання правопорушника не перешкоджає розгляду справи. З огляду на те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від якої не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим причини неявки правопорушника до суду визнані неповажними, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до загальних положень ПДР - ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, позитивний тест приладу ALCOTEST 6820 ( драгер) прилад № ARHK-0524 яка доведена повністю та підтверджується наступними доказами: відеозаписами з бодікамери БК477747; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 722018 від 21.02.2024 року.
З відеозапису з бодікамер № 477747 убачається, що водій ОСОБА_1 перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
Аналізуючи докази по справі у їх сукупності, в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - позитивний тест приладу ALCOTEST 6820 ( драгер) прилад № ARHK-0524.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги положення ст. 33 КУпАП, що при накладенні стягнення враховується особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 , стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки саме такі види адміністративних стягнень, передбачені санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, на думку суду, зможуть виховати правопорушника та запобігти вчиненню ним нових правопорушень.
Окрім цього, оскільки суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з нього на користь держави підлягає стягненню судовий збір відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір".
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", ст. ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 291, 294, 307, 308 КУпАП
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять ) гривень 60 коп;
Згідно з ч. 1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення;
Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги;
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги;
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва;
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя В. В. Гребенюк